ДПА повертається: зібрали все, що треба знати учням, учителям та батькам

В Україні відновлюють державну підсумкову атестацію (ДПА) для учнів та учениць 4-х і 9-х класів. Уже навесні 2026 року відбудеться планове пілотування державної підсумкової атестації для четвертокласників/ць, а восени того ж року — для дев’ятикласників/ць.

Оновлена ДПА відбудеться у форматі зовнішнього незалежного оцінювання. Що це означає? Яких завдань очікувати? Де учні та учениці проходитимуть атестацію? На що вплинуть результати?

Зібрали відповіді на ці й інші запитання на основі роз’яснення Українського центру оцінювання якості освіти та інтерв’ю Тетяни Вакуленко, директорки УЦОЯО, для «Вчися.Медіа».

Оновлений формат ДПА передбачений у Стратегії розвитку оцінювання в Україні, яку ухвалили 2019 року: до 2030-го ДПА в 4-х та 9-х класах має перейти на формат ЗНО. Ідеться про стандартизовані іспити для учнівства початкової, базової і профільної середньої освіти.

Реалізація цих положень, як розповідала раніше Тетяна Вакуленко, мала б бути поступовою, однак пандемія COVID-19, а згодом широкомасштабне вторгнення завадили імплементації за графіком, визначеним у Стратегії. Лише у 2023 році в УЦОЯО відновили роботу над новими підходами до ДПА, зокрема провели два пілотування нового формату атестації в 4-х класах.

Як зазначають в УЦОЯО, для учнівства оновлена ДПА мало відрізнятиметься від попередніх атестацій. Це буде комплексна контрольна робота із цікавими завданнями. Натомість елемент ЗНО виявлятиметься в такому:

• усі завдання розроблятиме Український центр оцінювання якості освіти й централізовано надаватиме школам;
• усі процедури в межах ДПА проводитимуть у школах за одними інструкціями, які надасть УЦОЯО;
• роботи перевірятиме вчитель/ка, а результати збиратимуть в одну централізовану базу даних, над якою зараз працюють в УЦОЯО;
• після аналізу зібраних даних усі учні та учениці, їхні батьки та вчителі/ки отримуватимуть зворотний зв’язок.

Читайте також:

ДПА у формі ЗНО не означає, що учні й учениці проходитимуть оцінювання в інших школах. Жодних переміщень між закладами не передбачено. Оцінювання для четвертокласників проводитимуть у закладах освіти, де вони навчаються. 

Також учні й учениці 4-х класів НЕ виконуватимуть завдань на комп’ютерах, як роблять випускники/ці шкіл під час національного мультипредметного тесту (НМТ). Комп’ютери використовуватимуть лише для обміну матеріалами між УЦОЯО й закладами освіти.

Як запевняють в УЦОЯО, ДПА-4 не матиме жодних наслідків ані для дітей, ані для шкіл. Результати оцінювання не впливатимуть на подальше навчання дитини. Атестацію в 4-х класах проводять лише для моніторингу та надання зворотного зв’язку, а не для контролю. Якщо дитина не складе тестування, вона однаково продовжить навчатися в наступних класах.

В УЦОЯО переконують, що ні. Пояснюють це так: у початковій школі основою є формувальне оцінювання. Під час такого оцінювання важливо показати учням та ученицям не оцінку, а те, що в них виходить добре й над чим варто попрацювати. Часто це виражають описовими характеристиками досягнень учнівства. Але, оскільки ДПА в 4-х класах — це загальнодержавне підсумкове оцінювання з метою моніторингу, тут не можна обійтися лише словесними характеристиками, важливо також мати числові.

Це дасть змогу збирати дані, аналізувати їх, порівнювати між роками для моніторингу змін у початковій освіті. За підсумками ДПА для четвертокласників/ць досягнення учнівства будуть подавати в загальнонаціональній шкалі 1–12 балів, де кожному балу відповідає певна змістовна характеристика згідно з вимогами Держстандарту.

Читайте також:

ДПА — це можливість отримати корисний зворотний зв’язок для подальшого розвитку дитини. Держава збиратиме інформацію про результати оцінювання через спеціальну онлайн-платформу й повертатиме їх назад у школи для того, щоб педагогічні колективи зрозуміли, де найчастіше в їхніх четвертокласників/ць помітні проблеми, із чим потрібно попрацювати.

• Учительству це дасть змогу вдосконалити свої педагогічні методики.
• Також дані отримуватимуть батьки та їхні діти. Для цього планують використовувати інструменти штучного інтелекту, які б формували прості й зрозумілі для всіх звіти про кожного учня й ученицю: що йому чи їй вдається, а що — ні.
• Так, переходячи, наприклад, до 5-го класу, дитина й батьки знатимуть, над чим ще варто попрацювати, щоб у новому році було комфортніше навчатися. А вчительство розумітиме, на яких темах варто зупинитися на початку, чому приділити більше уваги.

Цю інформацію в узагальненому вигляді отримуватимуть і засновники закладів освіти та управління освітою — вони зможуть побачити ситуацію в одній чи кількох школах.

Загалом практика такого тестування існує в багатьох країнах, наприклад, у Великій Британії знання дітей оцінюють щороку. В Україні поки такої спроможності немає. Але, як розповідала раніше Тетяна Вакуленко, ці інструменти однозначно корисні — передусім для того, щоб під час підготовки до НМТ чи його безпосереднього складання не виникало ситуації, коли умовні випускник чи випускниця 11-го класу вперше дізнаються, що не можуть розв’язати завдання з дробами, які вчили в 5-му класі. Це можна було з’ясувати набагато раніше й виправити ситуацію саме завдяки оцінюванню, яке показувало б зони росту та потенційного розвитку дитини.

ДПА для четвертокласників/ць проводитимуть із двох освітніх галузей:

• мовно-літературної («Українська мова та читання»);
• математичної.

Завдання будуть різні (не тільки тестові) та матимуть компетентнісне спрямування. Наприклад, у завданнях із мовно-літературної освітньої галузі учнівство працюватиме з текстами, де покаже, наскільки добре розуміє прочитане. Також пропонуватимуть завдання на слухання й говоріння, які стосуватимуться різноманітних життєвих випадків.

У блоці запитань із математики учнівство показуватиме свої математичні вміння, розмірковуючи над буденними ситуаціями, як-от придбання речей чи продуктів, приготування страв, вимірювання об’єктів, прогнозування результатів певної діяльності тощо.

Також додали такий елемент роботи як математичне дослідження. Це поетапне розв’язання проблеми, яка пов’язана з математичними обрахунками. Такі завдання передбачають, що дитина має розуміти побудову математичної моделі, а не лише знати певні формули.

В УЦОЯО запевняють, що жодної спеціальної підготовки не потрібно. Мета ДПА — з’ясувати реальний рівень досягнень дитини, а не результат спеціальної підготовки.

Тож не треба проводити додаткових занять чи наймати репетиторів. Достатньо звичайного навчання в школі та повсякденних домашніх завдань (якщо їх пропонує вчительство).

Найкраща підготовка — це спокійна атмосфера вдома й підтримка від дорослих: нагадати дитині, що важливо постаратися, але помилки — це нормально, адже саме помилки дають змогу зрозуміти, над чим ще попрацювати, наголошують в Українському центрі оцінювання якості освіти.

Читайте також:

Паралельно в УЦОЯО готуються до ДПА у формі ЗНО для дев’ятикласників/ць. Підхід до ДПА, який нині пілотують у 4-х класах, стане базою для атестації 9-х, зокрема, серед завдань будуть компетентнісно орієнтовані з розгорнутими й усними формами відповідей.

Але поки немає повної лінійки всіх навчальних матеріалів для учнівства 5–9-х класів (реформа НУШ масово зайде в 9-ті класи у 2026–2027 навчальному році — ред.), в УЦОЯО не можуть остаточно говорити про всі нюанси проведення ДПА для цієї вікової категорії: система оцінювання не може випереджати систему навчання. Тож запуск ДПА-9, яка має узгоджуватися з підходами, характерними для цього рівня освіти, можливий лише після того, як завершиться пілотування НУШ у базовій середній освіті.

Також формат ДПА в 9-х класах залежатиме й від моделі профільної школи: чи буде конкурс до ліцеїв академічного та професійного спрямування. Якщо ні, то основною метою оцінювання буде зворотний зв’язок і самовдосконалення. Якщо ж буде, тоді результати оцінювання можуть використовувати для вступного конкурсу до академічних ліцеїв.

УЦОЯО планує впроваджувати оновлену модель ДПА за таким планом:

• навесні 2026 року проведуть пілотування ДПА на рівні початкової школи. До участі залучать 10 000 четвертокласників і четвертокласниць із різних регіонів України в різних типах шкіл.

Мета — апробація процедур, пов’язаних зі збиранням результатів оцінювання через спеціальну освітню платформу (СОП), яку наразі розробляють. Ця багатофункційна платформа стане основним посередником між УЦОЯО, закладами освіти, учительством, батьківством та освітніми управлінцями. На ній будуть розміщувати матеріали тестувань, через неї здійснюватимуть збір даних і забезпечуватимуть зворотний зв’язок. У майбутньому СОП може стати платформою для онлайн-тестування.

• восени 2026 року планують апробувати окремі інструменти й процедури для ДПА на рівні 9-х класів із мовно-літературної та математичної освітніх галузей. На цьому етапі залучать приблизно 2000 учнів / учениць 10-х класів, які навчалися в школах, де пілотували навчально-методичне забезпечення НУШ на рівні базової освіти;
• у 2027 році продовжуватимуть пілотування ДПА в 9-х класах, зокрема з мовно-літературної та математичної галузей, також передбачено первинну апробацію інструментів з інших освітніх галузей (громадянська та історична, природнича, інформатична, іншомовна);
• у 2028 році потенційно можливим є запуск повноцінної ДПА для дев’ятикласників/ць із двох галузей — мовно-літературної (державна мова) і математичної, а також додаткове пілотування інструментів і процедур для інших галузей.

Тож упровадження ДПА-9 як цілісної системи можливе не раніше за 2029 рік, а ДПА-4 — уже з 2027 року. Водночас запровадження всеохопного ДПА для четвертокласників і четвертокласниць залежатиме від безпекової ситуації в країні і, можливо, відбудеться лише після завершення війни. Рішення про проведення масової державної підсумкової атестації ухвалюватиме Верховна Рада України.

Фото Артема Галкіна, передрук світлин суворо заборонено