«Гроші ходять за вчителем»: що змінює нова модель підвищення кваліфікації

Самостійний вибір курсів, індивідуальний план навчання, віртуальні рахунки з коштами для професійного розвитку, а ще — єдина цифрова платформа та верифікація програм підвищення кваліфікації.

Усе це частина політики Міністерства освіти і науки «Гроші ходять за вчителем», яка має зробити професійний розвиток педагогічних і науково-педагогічних працівників та працівниць зручнішим і прозорішим.

• Як працюватиме нова модель підвищення кваліфікації?
• Яких змін і коли чекати вчительству?
• Як взяти участь у пілотуванні нової моделі?
• Які напрями підвищення кваліфікації пропонуватимуть у 2026 році?

Ці та інші питання щодо професійного розвитку освітян обговорювали під час вебінару МОН, де презентували політику «Гроші ходять за вчителем». «Вчися.Медіа» розповідає основне, про що варто знати.

Наразі все фінансування підвищення кваліфікації централізоване й проходить через заклади післядипломної педагогічної освіти. Через це, як розповіла Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки, індивідуальні потреби вчителів і вчительок враховують не повною мірою. Освітяни й освітянки вимушені шукати інших провайдерів, щоб пройти необхідні тренінги та курси. Також наразі немає єдиних стандартів якості програм підвищення кваліфікації.

Крім цього, згідно з опитуванням, яке МОН проводило в грудні 2024 року, серед учителів та вчительок:

61%

частково або повністю незадоволені наявним механізмом фінансування;

21%

вважають якість курсів незадовільною, а доступ до фінансування складним;

60%

додатково витрачають кошти на професійний ровзиток;

58%

вважають, що варто ввести фіксовану суму на професійний розвиток.

«Наразі держава виділяє фінансування, яке мало б ефективно працювати на те, щоб у нашого вчительства були всі можливості для підвищення кваліфікації коштом державного бюджету. Але, на жаль, змушені констатувати, що ця ефективність під питанням. Тож потрібно пропонувати нові рішення», — наголосила Надія Кузьмичова.

Нещодавно Уряд затвердив зміни до постанови № 800, що регулює професійний розвиток педагогічних і науково-педагогічних працівників та працівниць. Це перший крок у реалізації політики «Гроші ходять за вчителем».

1. Новий механізм фінансування

Кошти передаватимуть і зараховуватимуть безпосередньо на віртуальні електронні рахунки педагогів і педагогинь (не на рахунок школи чи засновника закладу) із лімітом на рік. Учительство зможе самостійно обирати курси й оплачувати їх віртуальними грошима на спеціальній платформі, про яку розповімо далі. Ту суму коштів, яку вчителі та вчительки бачитимуть у своєму кабінеті, зможуть використати повністю на один курс або розподілити на декілька, додала Надія Кузьмичова.

2. Єдина цифрова платформа

Це електронна платформа для суб’єктів підвищення кваліфікації (тих, хто пропонує навчання, — ред.) та педагогічних працівників/ць. Кожен і кожна з них матиме окремі кабінети. Суб’єкти підвищення кваліфікації вноситимуть на платформу інформацію про свої програми навчання, ліцензії та акредитації, дані про видані сертифікати, а вчительство зможе із цим ознайомитися й обрати потрібні курси.

Додамо, що Національну платформу можливостей професійного розвитку педагогічних працівників «EdWay» розробила громадська організація «ЕдКемп Україна». Нещодавно організація безплатно передала платформу Українському інституту розвитку освіти (УІРО), який буде головним адміністратором ресурсу. Передача самої цифрової платформи розпочалася 1 листопада 2025-го й триватиме до 29 січня 2026 року. У грудні МОН та УІРО презентують її оновлений дизайн та назву.

3. Гнучкі формати навчання

Для вчительства будуть доступні як онлайн-курси, так і очні або змішані. Також педагоги й педагогині матимуть змогу проходити цільове навчання на основі індивідуального плану.

Крім цього, суб’єкти підвищення кваліфікації отримають більше свободи у виборі форматів навчання. Вони зможуть проводити навчання у своїх закладах чи в офісах, на місцях роботи педагогів/инь або онлайн — залежно від умов програми.

4. Супервізія як форма підвищення кваліфікації

Відповідно до змін у постанові № 800, проходження супервізії можна зараховувати до щорічного обсягу підвищення кваліфікації (до 30 годин на рік роботи із супервізором чи супервізоркою).

5. Розширення категорій провайдерів освітніх послуг та верифікація їхніх програм

Суб’єктами підвищення кваліфікації, крім інститутів підвищення кваліфікації / академій неперервної освіти, можуть бути:

• заклади освіти (їхні структурні підрозділи);
• наукові установи;
• юридичні особи;
• ФОПи, що провадять освітню діяльність із підвищення кваліфікації.

Суб’єкти підвищення кваліфікації і їхні програми проходитимуть верифікацію.

«Нова система передбачатиме систему контролю якості провайдерів освітніх послуг. Тобто не будь-який провайдер, який зареєструється на платформі, одразу отримає доступ до фінансування з державного бюджету. Для цього необхідно подати свої програми підвищення кваліфікації на верифікацію. Лише після її проходження провайдери з конкретними програмами будуть видимими для вчительства», — зазначила Надія Кузьмичова.

Водночас Ганна Гладкова, начальниця відділу професійного розвитку педагогічних працівників УІРО, додала, що верифікація не передбачатиме якогось специфічного відбору провайдерів освітніх послуг. Першочергово вона покликана підтвердити факт існування суб’єкта підвищення кваліфікації та коректність внесених ним даних на платформі. Перевірку здійснюватимуть через Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України.

Ідеться про встановлення відповідності таких програм чинним нормативним документам — передусім постанові Кабміну № 800, професійним стандартам і типовим програмам, затвердженим Міністерством освіти і науки України, пояснила Ганна Гладкова. Крім цього, частиною верифікації стане зворотний зв’язок, який надаватимуть на платформі вчителі й учительки після проходження курсів.

*Додамо, що ознайомитися з вимогами до типових програм підвищення кваліфікації можна в рекомендаціях МОН. Затвердження та презентацію типових програм і решти методичних рекомендацій заплановано на середину листопада.

Офіційна реєстрація вчительства та провайдерів освітніх послуг на єдиній цифровій платформі підвищення кваліфікації розпочнеться в грудні 2025 року.

«Упродовж грудня-січня ми будемо заохочувати й запрошувати як учительство, так і провайдерів брати участь у пілотуванні цих змін, створювати власні кабінети на платформі, розпочинати підготовку до вибору курсів для навчання, а також стимулюватимемо провайдерів активно проходити процес верифікації програм, за якими у 2026 році відбуватиметься навчання», — розповіла Надія Кузьмичова.

Також у цей час учительство проходитиме на платформі самооцінювання, результати якого стануть основою для формування індивідуальної траєкторії професійного розвитку кожного вчителя та вчительки, визначаючи зони, які потребують додаткової уваги.

Із січня 2026 року педагоги й педагогині зможуть подавати заявки на участь у пілотному проєкті підвищення кваліфікації. Також упродовж січня і вчительство, і провайдери отримають офіційне підтвердження участі в пілоті.

Кошти на підвищення кваліфікації почнуть надходити на віртуальні рахунки вчительства в січні-лютому 2026 року. А вже з лютого до листопада того самого року відбуватиметься навчання вчителів та вчительок за обраними програмами й в обраному форматі.

У грудні 2026-го МОН аналізуватиме результати пілотного проєкту та збиратиме зворотний зв’язок.

До пілотування політики «Гроші ходять за вчителем» у 2026 році зможуть долучитися вчителі та вчительки, а також керівники/ці та заступники/ці керівників/ць закладів загальної середньої освіти, які викладають у 7–9-х та 10-х класах (ідеться про ті 10-ті класи, які пілотуватимуть Державний стандарт профільної середньої освіти),

«Якщо ви, наприклад, викладаєте і в 5–6-х, і в 7–9-х класах, то зможете потрапити в пілот. Загалом плануємо залучити до 100 тисяч учасників та учасниць. Наголошу, що участь у пілотуванні добровільна», — розповів Владислав Штегельський, менеджер проєктів із навчання та професійного розвитку офісу впровадження НУШ при Міністерстві освіти і науки України.

1. Потрібно відповідати вимогам постанови КМУ № 800 (ідеться насамперед про вимоги, хто може бути суб’єктом підвищення кваліфікації).
2. Зареєструватися на платформі як суб’єкт підвищення кваліфікації.
3. Опублікувати на платформі власну програму, розроблену за одним із напрямів (про них ітиметься нижче) та на основі Типової програми.
4. Звернутися до УІРО на платформі та отримати підтвердження участі.

«Якщо УІРО підтвердить вашу участь, це означатиме, що ви виконали всі вимоги. Тоді отримаєте відповідну позначку на платформі, і вчительство зможе використовувати віртуальні кошти для оплати ваших курсів», — пояснив Владислав Штегельський.

У 2026 році підвищити свою професійну майстерність учительство зможе в таких напрямах:

• подолання освітніх втрат;
• психосоціальна підтримка, травма-інформоване навчання;
• реалізація Державного стандарту профільної середньої освіти педагогічними працівниками й працівницями;
• кар’єрне консультування;
• формування наскрізних умінь здобувачів/ок освіти через запровадження соціально-емоційного навчання;
• інструмент підтримки педагогів/инь в організації навчальної діяльності «Skaffold»;

Читайте також:

• оцінювання навчальних досягнень учнівства в НУШ;
• сучасні підходи до навчання в НУШ;
• особливості впровадження інклюзивного навчання та реалізація педагогічної підтримки учнівства з особливими освітніми потребами;
• цифрові технології педагогічної діяльності;
• підготовка наставників для вчителів-інтернів;
• підготовка супервізорів/ок;
• підвищення кваліфікації керівництва закладів освіти.

На початок листопада 2025 року також заплановано затвердження постанови про пілотний проєкт. Крім цього, МОН вже запустило демоверсію інформаційної сторінки «Вектор», де зібрали ключові матеріали про політику «Гроші ходять за вчителем».

Фото Артема Галкіна (передрук світлин суворо заборонено), а також з вебінару МОН та фейсбук-сторінки Надії Кузьмичової