Ідеально на папері і з порушеннями в житті: які проблеми виявив аудит понад 200 шкіл

Результати інституційного аудиту 2025 року показують, що в більшості закладів освіти можуть бути гарно виписані плани розвитку та стратегії запобігання булінгу, створені умови для інклюзивної освіти, однак у реальності все виглядає інакше. І часто не тому, що шкільні адміністрації щось роблять неправильно, а тому, що на якісне втілення всіх задокументованих планів впливають брак людських і фінансових ресурсів, а також умови воєнного часу.

Про це свідчить звіт Державної служби якості освіти на основі аудитів у понад 200 школах. Основні проблеми, які зафіксували аудитори, пов’язані якраз із захистом прав дитини, інклюзією та доступністю освіти загалом. «Вчися.Медіа» ознайомилося зі звітом та розповідає про основне.

Інституційний аудит — це зовнішня перевірка школи, під час якої незалежні експерти/ки оцінюють, як організоване навчання і управління та чи дотримується заклад вимог законодавства.

Для України це відносно нова процедура. Вона замінила державну атестацію шкіл і дає більш комплексне уявлення про якість освітньої діяльності.

Ідеться про оцінювання освітніх та управлінських процесів за чотирирівневою шкалою: перший рівень — високий, другий — достатній, третій — вимагає покращення, четвертий — низький.

У 2025 році Державна служба якості освіти провела 233 позапланові інституційні аудити, що на 101 більше, ніж у 2024-му, та охопила ними 20 областей і м. Київ, зокрема:

• 56 % аудитів здійснили за заявами керівників, відповідно 44 % — за ініціативою засновників закладів освіти;
• найбільше аудитів було у Львівській (25), Вінницькій (16), Волинській (16) областях, а найменше в Києві (4) та Харківській області (5);
• 47 % аудитів охопили заклади освіти міських громад, 30 % — сільських і 24 % — селищних;
• за типами закладів освіти переважали ліцеї — 58 %.

Як зауважують у ДСЯО, зазвичай заклади, які ініціювали аудит самостійно, демонструють вищу готовність до зовнішнього оцінювання на відміну від тих, де аудит розпочинали засновники.

За аудитом ДСЯО, це один із найвразливіших компонентів діяльності закладів освіти:

• 53,6 % шкіл потребують покращення освітнього середовища;
• 41,6 % мають достатній рівень;
• 3,9 % — високий;
• 0,9 % — низький.

«Це свідчить про часткове відновлення після погіршення 2024 року, однак не про подолання системних інфраструктурних і безпекових проблем», — ідеться у звіті ДСЯО.

• 59 % закладів потребують кращих умов навчання;
• 83 % мають укриття, але лише у 25 % шкіл створені умови для навчання в них;
• у 26 % шкіл укриття доступні для осіб з інвалідністю та маломобільних груп;
• лише 7 % систем оповіщення є доступними для дітей із порушенням слуху й зору.

«Сукупно це означає, що питання наявності укриття поступово переходить у питання його якості, функціональності та доступності», — резюмують у ДСЯО.

Проблеми з безпекою в школах — це не лише про укриття. Лише третина закладів має захищену територію, куди не можуть заїхати сторонні авто чи потрапити чужі люди.

У 41 % шкіл із початковими класами немає облаштованих майданчиків для молодших учнів та учениць. І лише 12 % мають простір, який повністю відповідає віку дітей і потребам учнівства з особливими освітніми потребами.

Читайте також:

Трохи більша частина шкіл (55 %) має навчальні приміщення для молодших класів, що відповідають санітарним нормам. Але в 9 % шкіл класи розташовані в підвалах або напівпідвальних приміщеннях.

Серед інших проблем:

• у 18 % шкіл не вистачає належного освітлення;
• в 11 % немає доступу до питної води;
• у 24 % — проблеми з туалетами.

Безпека в школах залежить не тільки від рішень під час війни, а й від того, наскільки добре організований звичайний навчальний простір.

Кожна школа має свої виклики та проблеми з оновленням лабораторій та навчального обладнання. Так, лише чверть закладів мають сучасні кабінети для природничих дисциплін, англійської мови та математики. Трохи краща ситуація в кабінетах інформатики — 36 % закладів мають нове обладнання.

Найскладніша ситуація із майстернями або кабінетами трудового навчання — вони належно оснащені лише у 9 % закладів. Водночас значна частина кабінетів або взагалі відсутня, або не обладнана. У майже половині закладів навчальне обладнання потребує оновлення, а STEM-лабораторії облаштовано лише у 8 % шкіл.

Це означає, що покращення умов навчання ускладнюється через слабку ресурсну базу, особливо в природничо-математичній та практико-орієнтованій освіті.

Попри високі показники щодо взаємоповаги, створення заходів протидії булінгу (про це кажуть 90 % шкіл), лише 56 % закладів аналізують ефективність планів, а кількість заяв або повідомлень про булінг зросла з 15 % до 28 % (2024 і 2025 роки відповідно).

Тож сильна нормативна та організаційна база не гарантує зменшення булінгу.

З одного боку, у більшості закладів є можливості для професійного розвитку вчителів/ок, і за цим показником школи мають одні з найкращих результатів. З іншого, є проблеми з кадрами:

• лише 44 % шкіл не мають вакансій;
• 53 % шкіл бракує вчителів/ок;
• у 40 % закладів усі педагоги та педагогині викладають свої предмети за фахом.

У понад половині шкіл (53 %) є вчителі/ки, які працюють не за спеціальністю, але пройшли підвищення кваліфікації. А в 7 % закладів такі педагоги/ні навіть не мають додаткової підготовки.

Отже, школи добре організовують розвиток учителів та вчительок, але не можуть повністю закрити кадрові потреби.

Читайте також:

Найбільші проблеми в школах пов’язані з дотриманням права дітей на освіту та належні умови навчання. Насамперед ідеться про учнів та учениць з особливими освітніми потребами: у 2025 році порушення зафіксували в 60 % шкіл (у 2024 році — 41 %).

Також погіршилася ситуація з індивідуальною формою навчання — частка порушень зросла із 41 % до 62 %. Побільшало проблем і з процедурою зарахування, відрахування та переведення учнів / учениць — із 64 % до 71 %. Часто це стосується дітей, які виїжджають за кордон.

Серед інших проблем:

• групи подовженого дня: 51 % порушень (було 33 %);
• організація харчування: 55 % (було 53 %).

Переповнені класи трапляються трохи рідше (32 % проти 36 %), але проблема все ще значна. Усе це свідчить, що найбільше труднощів виникає в питаннях доступності освіти, інклюзії та захисту прав дітей.

Фото Артема Галкіна та Canva

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб
• Х, тредс, вайбер