Ні занять, ні інклюзивної групи: чому школа відмовилася допомагати дитині з ООП?

Завдяки зверненню батьків і реагуванню освітньої омбудсменки Надії Лещик вдалося відновити права дитини з особливими освітніми потребами. У школі організували корекційно-розвиткові заняття та створили інклюзивну групу подовженого дня.

Батьки дитини з особливими освітніми потребами звернулися до освітньої омбудсменки зі скаргою на порушення права на інклюзивне навчання. Відповідно до висновку інклюзивно-ресурсного центру, дитині було визначено 4-й рівень підтримки, що передбачає обов’язкові корекційно-розвиткові заняття та спеціальні умови навчання.

Однак у школі ці вимоги не виконували:

• не реалізовували індивідуальну програму розвитку;
• не проводили необхідні заняття через відсутність фахівців/чинь;
• відмовляли у створенні інклюзивної групи подовженого дня.

Після звернення батьків Надія Лещик направила офіційний запит до засновника закладу освіти з вимогою забезпечити дитині належні умови навчання. У відповідь на це, адміністрація школи провела пошук спеціалістів/ок — логопеда, дефектолога та реабілітолога. Наразі всі вакансії закриті, і дитина отримує корекційно-розвиткові послуги відповідно до висновку ІРЦ.

Читайте також: 

Інклюзія — це не про діагнози, а про повагу: як створити простір рівності в дитячому садку

Крім того, після повторного опитування батьків у школі створили інклюзивну групу подовженого дня. До роботи залучили асистента вихователя.

Згідно із Законом України «Про освіту», заклади освіти зобов’язані створювати інклюзивні класи та забезпечувати необхідні умови навчання для дітей з особливими освітніми потребами.

Батьки дитини зазначають, що їхній досвід може стати прикладом для інших родин. Вони наголошують: обстоювання прав дитини можливе, якщо наполегливо діяти та звертатися до відповідних органів.

Фото Freepik

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб
• Х, тредс, вайбер