Час додати до м'якої українізації вимогливіше ставлення: омбудсменка — про мовну ситуацію в освіті

Мовна омбудсменка Олена Івановська вважає, що м’яку українізацію потрібно поєднувати з більш вимогливим ставленням до виконання мовного законодавства. Про це вона заявила під час презентації результатів моніторингового дослідження щодо функціонування державної мови в освітньому процесі закладів професійної освіти, яке провела Державна служба якості освіти. 

За результатами дослідження у закладах професійної освіти, лише українською під час занять спілкуються 94 % педагогів/инь і 60 % студентів/ок.

«Мовне питання — це питання національної безпеки. Тож час м’яку українізацію поєднувати з більш вимогливим ставленням до дотримання закону. Щоразу після таких моніторингових досліджень складаються рекомендації, як вплинути на ситуацію. Учителі, викладачі мають брати їх до уваги та працювати з дітьми та батьками разом», — наголосила мовна омбудсменка.

Мовні практики змінюються залежно від ситуації спілкування. Якщо під час занять переважає українська, то в розмовах з одногрупниками/цями, друзями та членами родини студенти/ки частіше використовують різні мови або поєднують українську з російською.

Помітні й регіональні відмінності. На Заході виключно українською під час занять спілкуються 80,1 % опитаних студентів/ок. В інших макрорегіонах цей показник становить від 49,9 % до 55,8 %.

У повсякденному спілкуванні різниця ще виразніша. Вдома виключно українською говорять: 

• 69 % студентів/ок на Заході, 
• 37,1 % — у Центрі, 
• 29,5 % — на Півночі, 
• 27,1 % — на Півдні, 
• 24,8 % — у Києві,
• 19,7 % — на Сході.

Серед педагогів/инь частка тих, хто використовує виключно українську, вища в усіх макрорегіонах, а територіальні відмінності під час занять менш помітні.

Автори/ки дослідження зазначають, що на вибір мови спілкування впливають передусім усталені комунікативні звички, родинне оточення та інформаційний простір, а не рівень володіння мовою.

Зокрема, мовні звички, сформовані в дитинстві, назвали чинником вибору мови повсякденного спілкування 76 % студентів/ок, 75,1 % педагогів/инь і 70 % батьків. Серед перешкод для ширшого використання української респонденти/ки також називали недостатню кількість українськомовного медіаконтенту.

Попри це, автори/ки моніторингу відзначають переважно позитивне ставлення учасників/ць освітнього процесу до української мови. Більшість пов’язує її використання з професійною діяльністю, особистісним розвитком і громадянською відповідальністю. Але для частини студентської молоді зв’язок між мовою та національною ідентичністю ще потребує глибшого осмислення.

Міністр освіти і науки Андрій Бутенко, який також виступив під час презентації, наголосив, що розвиток української мови має бути спільним завданням усієї освітньої системи — від дошкілля до університетів.

«Дані моніторингу дають нам основу для рішень: разом із закладами освіти, громадами й батьками ми працюємо над тим, щоб українська була мовою і навчання, і повсякденного життя молоді», — зазначив міністр.

Фото ДСЯО

ʼ

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.