Ліцей із Кропивницького — серед найкращих шкіл світу: у чому його секрет?

Від проєктів зі збереження сонячної енергії під час блекаутів та експериментів в укриттях до запуску власної розробки в космос — так виглядає навчання в ліцеї імені Тараса Шевченка, що в Кропивницькому.

Нещодавно цей державний заклад потрапив до списку 50 найкращих шкіл світу за версією міжнародної премії Global Schools Prize 2026, куди ліцей відібрали саме в категорії «STEM-освіта».

• Як у закладі розвивають STEM-напрям?
• Яку роль відіграє інтеграція предметів в освітньому процесі?
• Чим мотивують учнівство та вчительство?
• Що допомагає ліцею зберігати якість освіти в умовах війни?

Про це в розмові з «Вчися.Медіа» розповіла директорка закладу Галина Война.

У ліцеї імені Тараса Шевченка нині навчаються 867 учнів та учениць з 1-го до 11-го класу. Це заклад із майже столітньою історією, який раніше асоціювали насамперед із сильним гуманітарним напрямом.

Та з часом у ліцеї помітили цікаву тенденцію: частина випускників/ць, вступаючи до закладів вищої освіти, обирала не філологію, а природничі спеціальності. При цьому навчальна програма закладу не давала достатньо годин для глибокого вивчення біології, фізики чи хімії — основний акцент залишався на гуманітарних дисциплінах.

Тоді в ліцеї почали шукати новий підхід до навчання. Так 12 років тому вирішили розвивати STEM-напрям, який поєднує науку, технології, інженерію та математику через практичні дослідження й розв’язання реальних проблем, розповідає директорка Галина Война. Однак заклад не відмовився від гуманітарної складової, навпаки — її поєднали в міждисциплінарному підході. STEM почали інтегрувати в усі предмети: від фізики й математики до мови, літератури та мистецтва.

«Ми зрозуміли: сучасна освіта — це не про поділ на “гуманітаріїв” і “математиків”. Це про вміння мислити комплексно. Будь-який винахід потребує не лише технічних знань. Його потрібно описати, презентувати, перекласти матеріали з іноземних джерел, пояснити ідею авдиторії. Саме так технології природно поєдналися зі знанням мов, літературою та навичками самопрезентації», — зауважує Галина Война.

За її словами, усе почалося зі співпраці ліцею з Національним центром «Мала академія наук України». Разом із науковцями учні та учениці почали долучатися до польових експедицій. Перша з них була до урочища Монастирище, що на Кіровоградщині. Саме там діти побачили, як наука працює в реальному житті, а не лише в підручнику.

«Вони проводили справжні дослідження ґрунту, води, флори й фауни просто неба. А ще почали краще розуміти, навіщо вивчати хімію, фізику чи біологію, адже могли побачити застосування своїх знань. Саме з тієї експедиції і почалася історія STEM-освіти в нашому ліцеї», — пригадує директорка.

Із часом такі наукові практики стали системними: щороку до закладу приїздять представники Малої академії наук та разом із педагогами/инями планують нові маршрути й дослідження. Галина Война наголошує: виїзди дають дітям можливість не просто вивчати тему — вони пробуджують допитливість, спонукають ставити питання й шукати відповіді самостійно.

Поступово в ліцеї сформувалася власна модель STEM-навчання. Там зрозуміли, що STEM — це не лише про точні науки, а про навчання через дослідження, коли одну тему розглядають з різних боків.

Першою великою міждисциплінарною ініціативою, яку втілили в закладі, став проєкт «Яблуко». Учні та учениці досліджували яблуко з погляду фізики, хімії, літератури, історії та навіть релігії: вивчали хімічний склад і корисні властивості, згадували яблуко розбрату з міфології та аналізували тематичні літературні твори. 

«Одне із завдань STEM-освіти — формувати наукове мислення, розвивати вміння глибоко й різнобічно досліджувати явища та об’єкти. Саме тому ми вирішили всеосяжно дослідити такий простий і знайомий кожному обʼєкт, як яблуко, і навчити дітей мислити ширше, шукати звʼязки між різними науками, сферами та явищами, переносити знання й навички з однієї галузі на іншу. 

Проєкт став популярним серед української педагогічної спільноти і посів призове місце на міжнародному конкурсі STEM Discovery Week, завдяки чому вчителі та вчительки нашого ліцею отримали змогу відвідати європейську STEM-лабораторію “Класна лабораторія майбутнього” в Брюсселі», — розповідає директорка. 

Читайте також:

Успішний розвиток STEM-освіти залежить насамперед від готовності вчительства змінювати підхід до навчання, зазначає Галина Война. За її словами, для справжньої інтеграції STEM в освітній процес педагогам і педагогиням потрібно вийти за межі звичних програм і почати мислити ширше, поєднуючи знання з різних дисциплін. Це непросто, адже більшість звикла працювати лише зі своїми предметами.

За 12 років роботи зі STEM у ліцеї сформували команду вчителів і вчительок, які стали рушіями змін. Проте, зізнається директорка, навіть сьогодні не весь колектив однаково активно впроваджує ці підходи. Найбільш залученими є близько 30 %, за якими «підтягується» решта.

Тож у ліцеї пішли системним шляхом. Першочергово інтегрували STEM у план роботи закладу. Не чекали, доки з’являться офіційні курси, а шукали ресурси для самоосвіти: платформи, матеріали, спільноти, включно з міжнародними, зокрема Scientix. Також до закладу регулярно запрошують фахівців-практиків МАН, спілкування з якими допомагає колективу попрактикувати навички в реальному застосуванні STEM і надихає шукати нові підходи в роботі з дітьми.

Крім цього, у ліцеї запровадили STEM-декади замість традиційних предметних тижнів. Раз на три місяці заклад повністю занурюється в певний напрям: природничо-математичний, гуманітарний тощо. У цей час у ліцеї проводять тематичні виставки, інтерактивні заняття, творчі вечори та презентації, реалізують дослідницькі проєкти. Учителі та вчительки різних предметів спільно розробляють заходи й шукають, як інтегрувати свої дисципліни в єдину тему.

За словами директорки, такий формат допоміг колективу відчути власну причетність до STEM. Якщо раніше «гуманітарії» могли вважати, що STEM стосується лише фізики чи математики, то згодом стало очевидно: до міждисциплінарного проєкту можуть долучатися всі.

«Наприклад, на уроці алгебри діти вивчають формулу якогось відомого математика. Паралельно вони можуть дослідити історичну епоху, у якій він жив, літературу того часу та культурний контекст. Тож STEM-підхід — це про співпрацю та вихід за межі стандартної програми», — говорить Галина Война.

Читайте також:

Як ідеться на сайті премії Global Schools Prize 2026, за останні п’ять років кількість випускників/ць ліцею, які навчаються в галузях STEM, зросла з 11 % до 36 %. Самі ж учні й учениці беруть участь у різних українських та міжнародних наукових проєктах, хакатонах та дослідницьких програмах. Один з найяскравіших прикладів — перемога у Всеукраїнському конкурсі шкільних космічних експериментів SSEP (Student Spaceflight Experiments Program), який координує Мала академія наук України.

Діти мали розробити та презентувати оригінальний науковий експеримент, який можна реалізувати в умовах мікрогравітації на Міжнародній космічній станції (МКС). Переможний експеримент має назву «Дослідження впливу гравітації на пророщування бобових рослин». Його основна ідея полягає у вивченні того, як відсутність гравітації впливає на процеси росту та розвитку бобових. Під час нашої розмови з директоркою команда учнів та учениць ліцею разом із вчителькою біології перебували в США, де запускали свій науковий експеримент у космос.

«До цього наші учні та учениці прагнули чотири роки, але весь час опинялися за крок до першого місця. Ця перемога — не лише визнання наукового потенціалу наших дітей, а й шлях до практичної участі в космічних дослідженнях світового рівня. Діти починають розуміти: знання — це не окремі шкільні предмети, а інструмент, який відкриває реальні можливості», — наголошує Галина Война.

Крім цього, у ліцеї функціонує освітній проєкт «Розумний город. Мікрозелень», що є частиною навчального бізнес-конструктора для учнівства. У межах цієї ініціативи діти отримують змогу на практиці опанувати основи підприємництва, зокрема:

• з агрономії (вирощування мікрозелені);
• з економіки й менеджменту (маркетинг, торгівля, основи бухгалтерії та бізнес-управління).

Ще одним важливим напрямом роботи ліцею стала участь у міжнародних соціальних хакатонах в Італії, де учні та учениці вже четвертий рік поспіль представляють Україну. Під час таких змагань учасники/ці працюють над реальними суспільними викликами, створюють мобільні застосунки, продумують соціальні сервіси та пропонують практичні рішення для реальних проблем. Наприклад, одна з міжнародних команд працювала над застосунком, який допомагав би мандрівникам знаходити безплатне житло, їжу чи необхідну допомогу в різних країнах світу.

Такі проєкти вимагають знань із багатьох сфер одночасно — від іноземних мов до фізики, географії, програмування та інженерії. Саме в цьому, за словами директорки, і полягає головна цінність STEM: дитина бачить, як усі шкільні предмети поєднуються в розв’язанні реальних завдань. У ліцеї переконані: саме такий практичний досвід повертає дітям мотивацію до навчання.

Водночас директорка зауважує: участь у таких міжнародних проєктах потребує великого ресурсу з боку вчительства, адже потрібно відстежувати актуальні конкурси, заповнювати заявки, подаватися на гранти тощо. Саме тому дуже важливо мати в команді ініціативну групу.

«Присутність на різних заходах та участь у грантових можливостях важлива не лише для дітей, а й для розвитку самого ліцею. В умовах недостатнього фінансування ми не завжди можемо забезпечити учнівство всіма необхідними матеріалами. Ця премія також відкриває нам доступ до нових партнерств, професійного розвитку та глобальної співпраці з іншими провідними установами», — зауважує Галина Война.

Попри війну, повітряні тривоги та постійний стрес, у ліцеї сприймають освіту як частину спротиву й відповідальності за майбутнє країни.

«Ми маємо сформувати покоління, яке не лише відбудує Україну, а й зробить її сильною, сучасною та конкурентоспроможною. Для цього потрібна освіта, що формує наукове мислення, вчить аналізувати, критично мислити, працювати з інформацією та шукати рішення — усе це лежить в основі STEM», — додає Галина Война.

Директорка переконана: впровадження STEM потрібно починати насамперед із команди. Адміністрація та педагогічний колектив мають бути готовими до змін, навчання та постійного професійного розвитку. Проєктна діяльність та інтеграція предметів потребують гнучкості, відкритості до співпраці й готовності виходити за межі традиційного уроку.

Також співрозмовниця радить:

• починати з невеликих міжпредметних проєктів;
• заохочувати учнівство до досліджень, експериментів і практики;
• підтримувати партнерство з іншими школами, державними установами, бізнесом тощо.

«На шляху нашого закладу до STEM-орієнтованості ми визначили ключові бар’єри та випрацювали дієву систему підготовки кадрів. Найбільшим викликом став “предметний егоцентризм”: учительству було важко вийти за межі своєї дисципліни. Математики не завжди бачили зв’язок із біологією, а філологи — з технологіями. Подолання цього бар’єру потребувало часу та зміни культури спілкування в колективі», — зауважує Галина Война.

Крім цього, STEM вимагає інтегрованих уроків, але готові підручники часто пропонують лише лінійне викладання. Тож учителям та вчителькам довелося стати розробниками власного контенту.

«Ми зрозуміли: просто відправити вчителів на курси підвищення кваліфікації — замало. Потрібна внутрішня екосистема зростання. Головний секрет успіху: ми дали педагогам право на помилку. STEM — це про експеримент, і вчителі повинні відчувати свободу експериментувати разом із дітьми», — наголошує директорка.

Сьогодні STEM у ліцеї — це не окремі заходи, а спільна мова, якою говорять різні предмети. Зауважимо, що в закладі відкрито діляться досвідом: проводять зустрічі для педагогів/инь з інших шкіл та надають консультації. Для цього потрібно написати на пошту ліцею: [email protected].

Фото надала Галина Война

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.