«Гуманітарії» vs «математики»: чому такий поділ не працює на НМТ?
Кожного року з наближенням національного мультипредметного тесту (НМТ) виникають дискусії щодо обов’язковості тих чи тих предметів на тестуванні. Нагадаємо: у 2026-му обов’язковими є українська мова, історія України та математика, а четвертий предмет учасники/ці обирають самостійно.
Багато хто критикує те, що математика є обов’язковим предметом на НМТ, мовляв, «гуманітаріям» її знати необов’язково, це лише заважає вступу. А чи потрібно тоді «математикам» знати гуманітарні дисципліни?
Більше про те:
- як визначають (не)обов’язковість предметів на НМТ;
- чи повинні гуманітарні предмети залишатися обов’язковими для учнів та учениць, які планують вступати на технічні спеціальності, і навпаки;
- яким є закордонний досвід
- і чи актуальний досі поділ на «гуманітаріїв» та «математиків»,
«Вчися.Медіа» розповіли Василь Терещенко, заступник директора Українського центру оцінювання якості освіти, кандидат філологічних наук, та Сергій Раков, методист відділу досліджень та аналітики УЦОЯО, математик, доктор педагогічних наук.
ЗА ЯКИМИ КРИТЕРІЯМИ ВИЗНАЧАЮТЬ ОБОВ’ЯЗКОВІ ПРЕДМЕТИ НА НМТ?
Організовуючи національний мультипредметний тест, УЦОЯО передусім керується нормативними документами, зокрема наказами Міністерства освіти і науки України, що визначають перелік предметів НМТ, відповідність їх змісту програмам ЗНО тощо. Рішення про українську мову та математику як обов’язкові предмети НМТ ще у 2023 році було закріплене Верховною Радою України, а вже у 2024-му до цього переліку додали історію України. Відтоді перелік є сталим, пояснює Василь Терещенко.
«На законодавчому рівні не передбачено якогось поділу на “гуманітаріїв” чи “математиків”. Обов’язкові предмети на НМТ — це основа для будь-якої освіченої людини, незалежно від того, ким вона себе бачить у майбутньому. Тести охоплюють найважливіші компетентності з математики, мови, історії, щоб дати достатньо даних для оцінки готовності вступника чи вступниці до здобуття вищої освіти. Наголошу, що НМТ — це вступний тест до ЗВО», — розповідає заступник директорки УЦОЯО.
Саме тому, за його словами, учасники та учасниці тестування мають володіти:
- належним мовним інструментарієм, який згодом дасть змогу працювати з великим обсягом інформації, писати власні наукові роботи тощо;
- логічним апаратом, необхідним для опанування наукових основ обраної спеціальності;
- ґрунтовними знаннями з історії України, адже вона є фундаментом громадянської свідомості та національної ідентичності.
Четвертий предмет (на вибір) формує остаточний конкурсний бал та є профільним для обраного напряму навчання.
Сергій Раков додає: математика обов’язкова серед вступних іспитів і в інших країнах.
«Наприклад, у США під час вступу до коледжів та університетів використовують стандартизований SAT Reasoning Test (початково — Scholastic Aptitude Test) — аналог нашого зовнішнього незалежного оцінювання. Цей іспит складається з двох блоків: перший — читання та письмо, другий — математика. Його результати використовують у багатьох інших країнах. Також у Польщі серед вступних іспитів обов’язковими є мова та математика», — розповідає Сергій Раков.
В Україні впровадження ЗНО спиралося на міжнародний досвід. Ще раніше окремі університети використовували інтегрований вступний тест, який включав завдання з української мови, математики та іноземної мови.
«Після запровадження ЗНО на національному рівні також проводили масштабні дослідження його прогностичної валідності, тобто здатності результатів тестування передбачати майбутню успішність студентів і студенток у навчанні. Ці дослідження показали: найкраще прогнозують майбутню успішність здобувачів і здобувачок вищої освіти саме результати тестів з української мови та математики», — зауважує Сергій Раков.
Крім цього, за словами експерта, зважаючи на розвиток штучного інтелекту, важливість математики лише посилюватиметься, адже вона є фундаментальною основою ШІ. Його алгоритми аналізують великі обсяги даних, виявляють закономірності, ухвалюють рішення, базуючись на складних математичних моделях.
«Очевидно, що в тих сферах, які допускають автоматизацію та стандартизацію, ШІ справді перевершуватиме людину. Водночас загальний успіх сучасного суспільства значною мірою залежатиме від того, наскільки ефективно воно навчиться використовувати ці технології, а без розуміння математики та її основ зробити це буде складно», — акцентує Сергій Раков.
Читайте також:
Чому інформацію, яку видає ШІ, не можна сприймати як істину?НАВІЩО МАТЕМАТИКАМ ГУМАНІТАРНІ НАУКИ?
Справді хороший філолог чи філологиня — це людина з добре розвиненим логічним мисленням, адже вивчення мови передбачає глибоке розуміння її структури (логіки побудови висловлювань, системності мовних явищ тощо), пояснює Василь Терещенко. Таке мислення якраз формують на уроках математики: діти вчаться будувати доведення, робити висновки. Ці навички необхідні як математикам, так і філологам, адже є основою аналітичного мислення.
Водночас цей зв’язок — взаємний. Коли йдеться про математику, особливо контекстну, пов’язану з реальним життям, важливим стає мовний аспект. Щоб зрозуміти умову задачі, потрібно спочатку уважно прочитати текст і правильно інтерпретувати його зміст. Лише після цього можна перейти до математичної моделі.
Василь Терещенко
Результати НМТ, а також міжнародного дослідження PISA-2022 показують: проблема часто полягає не так у незнанні математичних формул чи методів, як у нерозумінні тексту задачі — учнівство не завжди може усвідомити зміст і перекласти його «мовою математики». Недостатній рівень мовної компетентності не дає змоги ефективно застосовувати математичні знання. Це ще раз підтверджує тісний і взаємний зв’язок між мовною та математичною підготовкою: розвиток однієї з них неминуче підсилює іншу.
Крім цього, наголошує Василь Терещенко, сучасні технологічні системи супроводжують складні інструкції. Це великі обсяги текстової інформації, які потрібно уважно прочитати, зрозуміти, структуровано осмислити й правильно застосувати на практиці. Якщо спеціаліст/ка не здатен/на цього зробити, він / вона не зможе повноцінно опанувати ту чи ту систему й ефективно використовувати її за призначенням.
«У цьому контексті може з’явитися запитання: яке місце тут відведено історії України? Вона формує розуміння сенсу всіх цих знань. Саме історія дає відповідь, навіщо потрібно знати українську мову й використовувати її в повсякденному житті, адже йдеться, зокрема, про збереження державності та національної ідентичності. Усвідомлення історичних передумов сучасних процесів є важливим незалежно від професії — як для “гуманітаріїв”, так і для “математиків”», — зауважує Василь Терещенко.
Сергій Раков додає: хоч математику вважають мовою науки, але за своєю природою вона досить формалізована. Якщо зосереджуватися лише на формальному боці, математика втрачає зв’язок із реальним життям.
«Історично, ще із часів совєтської системи освіти, у нашій шкільній практиці є традиція так званої “формалізованої математики” — з акцентом на строгі правила логіки, доведення та аксіоми. Це і її сильний бік, і слабкий, оскільки такий підхід віддаляє математику від практичного застосування», — зауважує методист відділу досліджень та аналітики УЦОЯО.
За його словами, часто побутує думка, що мати ґрунтовну математичну підготовку достатньо. Проте, якщо в процесі навчання не пояснювати зв’язку між математичними знаннями та їх практичним застосуванням, це розуміння не з’явиться саме собою. Із цієї причини в міжнародному дослідженні PISA значну увагу приділяють здатності застосовувати математичні знання для розв’язування задач, пов’язаних із повсякденним життям.
«Водночас перехід від суто формалізованої математики до суто практико-орієнтованого навчання також є хибним шляхом, адже тоді втрачається глибина й сутність математичної науки. Завдання полягає в тому, щоб знайти баланс: побудувати таку модель навчання, де поєднуються фундаментальна математична підготовка і її практичне застосування», — акцентує Сергій Раков.
Також він зауважує: важливо сприймати світ як єдину систему. Ні математика без гуманітарних наук, ні гуманітарні науки без математичних знань не можуть повною мірою забезпечити цілісний розвиток сучасного суспільства.
ЧИ ДОЦІЛЬНО ДІЛИТИ УЧНІВСТВО НА ГУМАНІТАРІЇВ ТА МАТЕМАТИКІВ?
У 2025 році в мережі активно обговорювали історію однієї з учасниць НМТ, яка не склала тестування з математики й через це не мала змоги взяти участь у вступній кампанії. Мати дівчини обурювалася такому розвитку подій, мовляв, математика не потрібна для творчих спеціальностей.
Водночас, як розповідає Василь Терещенко, уже згадане дослідження PISA доводить протилежне: існує стійкий зв’язок між успішністю в математиці й креативністю.
Це підтверджують дані дослідження PISA-2022, у межах якого проводили оцінювання креативного мислення 15-річного учнівства. На основі об’єктивних даних, зібраних у 64 країнах-учасницях, було виявлено чіткий взаємозв’язок між рівнем математичної підготовки та розвитком креативного мислення. Недостатній рівень математичних знань обмежує здатність до вияву креативності — і навпаки: низький рівень креативного мислення ускладнює формування повноцінних математичних компетентностей.
Звісно, цей зв’язок не є абсолютно лінійним, пояснює Василь Терещенко. Креативна людина не завжди має високі результати з математики, однак загальна тенденція свідчить: вищий рівень математичної підготовки, як правило, пов’язаний із більшою імовірністю вияву креативності. Люди із середнім рівнем математичних досягнень можуть демонструвати як середній, так і високий рівень креативного мислення.
Тож креативність не відокремлена від математичної підготовки. Навіть у творчих професіях, як-от образотворче мистецтво чи музика, базові математичні знання та вміння посідають важливе місце, адже формують структуроване мислення, здатність до аналізу й пошуку нестандартних рішень.
«Звісно, це не заперечує того, що кожна людина може мати більшу схильність до певного типу мислення. Але, коли ми говоримо про загальну середню освіту та НМТ, потрібно зауважити, що всі учні й учениці перебувають у майже однакових умовах, адже заклади освіти орієнтуються на виконання державних стандартів, які єдині для всіх. Тому твердження, що “гуманітарії” не здатні опанувати математику й навпаки, фактично маскує глибшу проблему: наша система освіти не завжди забезпечує того, щоб усі досягли базових результатів», — додає Василь Терещенко.
За його словами, сам поділ на гуманітаріїв, математиків, митців нерідко перетворюється на тавро, яке накладають ще з дитинства. Його можуть формувати батьки, а згодом підсилювати вчителі/ки. У результаті це не стимулює дітей і підлітків розвивати свої здібності навіть на базовому рівні, а навпаки — обмежує їх.
«Будь-яка людина, незалежно від своєї початкової схильності, може й повинна розвиватися всебічно. Той, хто має гуманітарні нахили, здатен розвивати логічне й математичне мислення. І навпаки — людина з математичними здібностями може й повинна формувати гуманітарні компетентності: працювати з мовою, аналізувати контексти, розуміти суспільні процеси. Однак через усталені упередження багато хто навіть не намагається виходити за межі звичного для себе поля. Це суттєво звужує можливості особистісного розвитку», — наголошує Василь Терещенко.
У часи ЗНО такий підхід також створював проблему, коли ті предмети, які учні та учениці не планували складати, відходили на другий план, тож часом у 10–11-х класах на ці дисципліни де-факто відводили мінімум годин. Це також вплинуло на те, що STEM-напрям із року в рік стає менш популярним.
Частково, як стверджує Василь Терещенко, цю проблему може розв’язати реформа старшої школи, яка, зокрема, передбачає профільне навчання: учнівство поглиблено вивчатиме предмети за профілями, але водночас матиме змогу опановувати предмети за вибором як у межах профілю, так і поза ним.
Якщо ж говорити про початковий і базовий рівні освіти, де немає профілізації (за винятком окремих спеціалізованих закладів), то тут головне завдання — сформувати в дитини внутрішній потенціал до розвитку в різних сферах.
«Ідеться не лише про те, щоб підсилити ту галузь, до якої учень чи учениця має хист, а про всебічний розвиток — як у гуманітарному, так і в математичному чи в іншому напрямі. Найгірше, що можна зробити, — сказати дитині, що якийсь предмет не для неї, і фактично знизити вимоги або очікування. Кожен учень та кожна учениця здатні до розвитку — просто у своєму темпі. Саме тому важливо підтримувати цей індивідуальний рух», — підсумував Василь Терещенко.
Фото Артема Галкіна, а також Magnific
Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:
