Від пілотної програми до сильної спільноти: як проєкт «Пишемо есе» змінює підхід до навчання письма в школах
Національний проєкт «Пишемо есе» від ГО «Вчися» — це курс з академічного письма, який завдяки написанню есе розвиває в українського учнівства читацьку грамотність, критичне та креативне мислення.
Із 2024 року його пілотують у школах із різних куточків України. Так, у 2024–2025 навчальному році проєкт охопив 2500 учнів й учениць 8–11-х класів із 60 шкіл. У вересні 2025-го до курсу долучилося ще 45 шкіл і 1200 учнів та учениць 10-х класів. У планах — розширення проєкту на базову та старшу школу.
- Як змінювався проєкт «Пишемо есе» впродовж років свого існування?
- Що саме пропонує курс учнівству та вчительству?
- Який досвід здобувають педагоги й педагогині?
- І як у межах проєкту підтримують учнів та учениць і вчителів та вчительок, формуючи спільноту?
Докладніше читайте в цьому матеріалі.
У ЧОМУ ОСОБЛИВІСТЬ ПРОЄКТУ «ПИШЕМО ЕСЕ» І ЩО ВІН ПРОПОНУЄ
Національний проєкт «Пишемо есе» стартував ще 2021 року з ідеї створити український курс письма, адаптований до потреб сучасної школи (додамо, що спершу проєкт утілювали в межах ГО «Смарт освіта», а з 2025 року — у ГО «Вчися» — ред.).
Його основою стали методики навчання письма від National Writing Project (NWP, США) — організації з навчання академічного письма з понад п’ятдесятирічною історією. Команда українських фахівців і фахівчинь проєкту (учителі/ки, викладачі/ки, методисти/ки, тренери/ки інститутів післядипломної педагогічної освіти) пройшла навчання в колег із США, а також у національних тренерів/ок, що допомогло адаптувати навчальні матеріали до українського контексту.
«Ми шукали інструменти з доведеною ефективністю, які допомагають учнівству писати сильні аргументовані есеї. Коли американські колеги поділилися своїми методиками, ми збагнули, що вони про розвиток не лише навичок письма, але й читацької грамотності та критичного мислення — адже передбачають аналіз текстів, виокремлення доказів тощо. Так збіглося, що оприлюднення наших матеріалів відбулося за кілька місяців після результатів PISA 2022 року, коли освітянська спільнота розмірковувала над тим, як покращувати навички читацької грамотності. У нас був готовий інструмент для цього, і ми безоплатно ділилися ним з усіма охочими», — розповідає Галина Титиш, авторка й натхненниця Національного проєкту «Пишемо есе» й співзасновниця ГО «Вчися».
Додамо, що за результатами PISA-2022 українські підлітки мають серйозне відставання в рівні читацької грамотності (у два з половиною роки) від своїх однолітків/ок із країн Організації економічного співробітництва та розвитку. Їм складно аналізувати тексти, оцінювати інформацію, відрізняти факти від суджень, шукати й інтерпретувати інформацію.
«Для нас було важливо не лише привнести нове й перевірене, але й адаптувати це до українського контексту. Тому ми добирали публікації з українських медіа, залучали українських письменників та письменниць до створення художніх текстів для українських учнів та учениць, додавали методики вчителів та тренерів з України (Ольги Брюховецької, Марії Титаренко, Катерини Молодик та інших).
Усі матеріали NWP пройшли дуже сильну модифікацію, і ми мали переконатися, що оновлені підходи теж ефективні. Тож на кожній з ітерацій проєкту ми проводили вхідне-вихідне оцінювання учнівства — і тепер можемо впевнено говорити про те, що методики ефективні. Вони посилюють читацьку грамотність, критичне мислення та навички письма», — ділиться Галина Титиш.
Спеціально для цього курсу сучасні українські автори й авторки уклали збірки художніх та публіцистичних текстів на актуальні для учнівства теми (кожна тема висвітлена в кількох текстах, у яких обстоюють різні позиції). Тож загалом навчання на курсі виглядає так:
- спочатку учні та учениці збирають інформацію на основі наданих текстів, вивчають різні думки, щоб максимально зануритися в тему, записуючи цікаві ідеї (етап передписання);
- далі обирають докази з текстів, формулюють власні коментарі до прочитаного;
- тільки після цього структуровано, логічно та чітко пишуть аргументовані есе.
«Завдяки такому підходу важливим стає не лише результат, але й процес: коли дітям дають не просто тему й дедлайн, а підтримку та розуміння, у них зникає страх помилитися й з’являється впевненість у власній думці. Так вони вчаться слухати себе й інших, вести діалог та знаходити компроміси», — додає Катерина Молодик, методистка проєкту.
ВІД ІДЕЇ ДО ПРАКТИКИ: ЯК РОЗВИВАЄТЬСЯ ПРОЄКТ «ПИШЕМО ЕСЕ»
- До етапу пілотування методик у школах проєкт дійшов у 2024 році.
Саме тоді влітку організатори провели п’ятиденне очне навчання в Києві для перших 52 вчителів та вчительок, які згодом вирушили пілотувати проєкт у своїх школах для учнів та учениць 8–11-х класів. Тестували матеріали в різних форматах:
- як гурток;
- як факультатив;
- інтегрували на уроках української мови та літератури тощо.
Уже за результатами першого року пілотування курс довів свою ефективність: середній результат учнівства піднявся на 24 %. Це підтвердив аналіз результатів вхідного та вихідного оцінювання. Також він показав, що:
- 70 % школярів і школярок, які брали участь у проєкті, мають досвід ведення нотаток, що сприяє розвитку письма;
- 54,8 % учнів й учениць оцінили свій попередній досвід письма позитивно, а головними труднощами виявилися структурування власних текстів та аргументація;
- 89 % учасників й учасниць проєкту позитивно висловлювалися щодо власних навичок письма, що свідчить про зростання впевненості та мотивації.
- На основі досліджень, адаптації матеріалів та пілотування організатори створили модельну навчальну програму для 10-х класів старшої профільної школи.
Вона отримала гриф Міністерства освіти і науки України та була рекомендована до впровадження як курс за вибором в академічних ліцеях у межах реформи старшої школи. Ознайомитися з програмою докладніше можна тут.
Також її можуть використовувати й інші школи, для яких курс буде доступний як факультатив. Програма розрахована на рік (загалом 70 годин — по дві на тиждень) та охоплює:
- чотири предметні модулі;
- теми з написання вільного й аргументованого есе, аналізу публіцистичних та художніх текстів, ораторського мистецтва, критичного аналізу джерел;
- а також містить вправи на подолання страху перед чистим аркушем.
«Ми розробили курс, який підійде учнівству будь-якого профілю. Писати сильні есе важливо не лише для учнів та учениць, які обирають гуманітарний профіль, а й для тих, хто навчається на математичному чи природничому», — розповідала раніше авторка проєкту Галина Титиш.
- У 2025–2026 навчальному році стартував другий етап пілотування курсу — в 10-х класах.
До нього долучилися ще 53 вчителі й учительки з різних куточків України. Загалом у 2025 році проєкт «Пишемо есе» значно оновився на основі першого етапу пілотування. Зокрема, на сайті розмістили календарно-тематичне планування, конспекти уроків, презентації та робочі аркуші.
Цими ресурсами можуть користуватися як учасники та учасниці проєкту, так і всі вчителі та вчительки, які шукають практичні інструменти для розвитку письма й критичного та креативного мислення в учнівства. Загалом, як зазначають організатори, будь-який заклад освіти може впроваджувати курс «Пишемо есе». Усі матеріали проєкту можна завантажити тут.
- Надалі планують розробити й пілотувати програми та навчальні матеріали «Пишемо есе», які охоплять усю базову й старшу школу — з 5-го до 12-го класу.
Зокрема, уже з 2026–2027 навчального року курс планують пілотувати у 5-х класах. Для цього організатори хочуть долучити ще 50 шкіл. Набір триватиме до 15 травня, детальніше про умови участі ми розповідали тут.
ЯК ВІДГУКУЄТЬСЯ ВЧИТЕЛЬСТВО ПРО ПРОЄКТ «ПИШЕМО ЕСЕ»
Любов Уманська, учителька української мови та літератури, амбасадорка проєкту, зауважує: за два роки викладання курсу письмо стало для її учнів та учениць щоденною практикою. За її словами, діти перестали чекати ідеального першого речення — натомість зосередилися на чесності й глибині.
Але найсильніше, як розповідає педагогиня, зміни помітні в текстах. Там, де колись було буквальне відтворення, з’являється багатошаровість. Учні й учениці досліджують сенси та працюють із різними варіантами відповідей, починають мислити асоціативно, метафорично, а головне — сміливо.
«Учениця, яка колись боялася писати більше ніж кілька речень, сьогодні будує переконливу аргументацію. Інша настільки впевнено працює з образами, що спробувала себе в конкурсі креативних есеїв. І таких історій чимало. Майже всі почали ставити запитання до текстів, шукати власні формулювання та демонструвати свій голос. Ці зміни виходять далеко за межі письма, адже формують мислення», — ділиться Любов Уманська.
Ольга Первак, учителька української мови та літератури Мартинівського ліцею (Полтавщина) та учасниця проєкту, також додає: за час пілотування курсу учні та учениці стали більш упевненими. Якщо раніше від них часто можна було почути фрази на кшталт «Я не знаю, що писати….», «А чи вистачить одного речення…», то тепер таких сумнівів не виникає. Вони навчилися працювати з текстами, виокремлювати тези, аргументи, наводити приклади, виділяти головне тощо.
Оксана Чак, учителька української мови та літератури Ліцею імені Олени Пчілки міста Ковеля, зауважує: на початку навчального року учні та учениці дещо соромилися висловлювати свої думки, але за допомогою інструментів, які пропонують у проєкті, вони почали розкриватися, стали краще розуміти логіку есе, навчилися бачити помилки, аналізувати аргументи.
«У школі діти звикли до того, що їм завжди задають конкретну тему для твору. Водночас, щоб подолати страх перед чистим аркушем, на курсі ми практикували вільне письмо, де учні та учениці могли писати про будь-що. Спершу вони боялися виходити за звичні межі. Тоді я вирішила використати вправу, яку нам запропонувала під час тренінгу письменниця Марія Титаренко, — написати мініесе про крапку. Спочатку це також викликало подив, але згодом з’явилися справді цікаві й глибокі історії», — розповідає вчителька.
Оксана Чак використовує ці підходи й у роботі з молодшими учнями та ученицями (6–7-мі класи). За її словами, короткі вправи з вільного письма допомагають дітям ставати відкритішими й сміливішими.
Зоряна Мацюк, учителька української мови та літератури Луцького ліцею № 27, також зазначає, що рівень письмових робіт учнівства помітно покращився під час курсу, адже діти почали не просто виконувати завдання, а висловлювати власні думки. Значну роль у цьому відіграє актуальна й близька підліткам тематика текстів, які учні та учениці читають перед тим, як написати есе. Так, серед популярних тем — аніме, соцмережі, штучний інтелект тощо.
«Крім очевидних результатів учнів та учениць, участь у цьому проєкті стала для мене й можливістю для професійного зростання як учительки. Особливо помічними були супервізії — регулярні зустрічі з тренерами й тренерками проєкту, де ми могли обговорювати проблемні питання. Після таких зустрічей значно легше працювати з дітьми, адже ми пропрацьовували можливі сценарії, обговорювали труднощі й знаходили рішення», — ділиться Зоряна Мацюк.
ПРОЄКТ «ПИШЕМО ЕСЕ» ЯК ПРОСТІР МОЖЛИВОСТЕЙ ТА ЗРОСТАННЯ
- Формування власної спільноти
У межах проєкту учасники й учасниці активно взаємодіють між собою та обмінюються досвідом.
«Професійна спільнота є ключем до успішних змін, адже вона дає підтримку та опору вчительству в складні моменти. Саме тому ми системно розвиваємо таку спільноту в межах проєкту: проводимо супервізії, тренінги, збираємо зворотний зв’язок.
Сьогодні вже сформовано першу когорту педагогів і педагогинь, які апробували матеріали проєкту й діляться досвідом із колегами. Цьогоріч до них долучилася друга когорта, тож ми поступово розширюємо простір підтримки вчительства в Україні», — розповідає методистка проєкту Катерина Молодик.
Спільнота — це більше, ніж поширення досвіду, додає Любов Уманська. Тут можна говорити про помилки та труднощі, отримувати зворотний зв’язок і рухатися далі. Супервізії, спільне навчання, діалог становлять основу цього процесу. Після таких взаємодій народжуються нові ідеї та практики, зауважує вчителька.
«Спільнота дає відчуття плеча. Складно йти незнайомим шляхом самотужки. У спільноті ж тобі завжди є до кого звернутися по допомогу. Спілкуючись, ти ніби отримуєш можливість зростати з іншими: чуєш про виклики й способи їх подолання — і це теж стає частиною себе.
Цікаво не лише спостерігати за власними змінами, а й відкривати світ інших колег. Мати нагоду почути авторів цього підходу й отримати інформацію з перших рук — це завжди по-іншому, ніж слухати переказане», — зауважує Ірина Сітькова, учителька української мови та літератури, амбасадорка проєкту.
- Мережа амбасадорів/ок
У проєкті активно розвивають і мережу амбасадорів/ок, які раніше брали участь у пілотування курсу, а тепер діляться своїм досвідом з іншими вчителями та вчительками. Їх можна запросити для проведення майстерок у громадах, школах, методобʼєднаннях, інститутах післядипломної освіти або центрах професійного розвитку педагогічних працівників/ць.
Після проходження майстерки та тестування учасники й учасниці отримують сертифікат про підвищення кваліфікації. З вересня 2025 року вже відбулося 23 майстерки. Більше про те, як долучитися до таких зустрічей, читайте тут.
Особливу роль відіграє підхід «рівний рівному»: учителі-амбасадори самі колись проходили цей шлях, тож можуть поділитися досвідом, допомогти колегам опанувати складні блоки програми, розповісти про дієві інструменти, додає Катрина Молодик.
«У цьому й унікальність нашого підходу в проєкті: не хтось один є джерелом інформації, а кожен і кожна, пройшовши цей шлях, стає співтворцем і може поширювати ідеї проєкту далі», — акцентує методистка.
- Національний конкурс «Пишемо есе» як можливість для учнівства бути почутим
У зворотному зв’язку учні та учениці неодноразово наголошували, що для них цінно мати простір, де їх можуть почути, зауважує Катерина Молодик. Саме тому в межах проєкту вирішили проводити конкурс есе серед учнівства 8–10-х класів. Цьогоріч конкурс відбувся вже вдруге, з його результатами можна ознайомитися тут.
«Ми проводимо цей конкурс, щоб заохотити учнів й учениць більше писати — глибоко, усвідомлено та відповідально. Створення есе — це не просто написання тексту, а комплексний процес, який вимагає аналізу інформації, дослідження різних джерел, осмислення й формування власної аргументованої позиції. У такий спосіб розвивається критичне мислення, уміння структурувати думки та чітко викладати їх на письмі. Для нас надзвичайно важливо, щоб українські підлітки писали та відчували гордість за те, що можуть створювати власні змістовні тексти й бути почутими», — пояснювала раніше Олена Жупанова, менеджерка проєкту.
Катерина Молодик додає: есе в межах проєкту — це не просто навчальний інструмент, а спосіб почути свій голос і голоси інших. Через діалог і дискусію учні та учениці вчаться знаходити спільні точки дотику, що також є основою формування громадянського суспільства. Такий підхід сприяє розвитку не лише окремої особистості, а й найближчого оточення, спільноти, громади та країни загалом.
Більше про проєкт «Пишемо есе» та його нові набори ви можете дізнатися тут.
«Національний проєкт: пишемо есе» реалізує ГО «Вчися» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в партнерстві з National Writing Project (США).
Фото Артема Галкіна та Анастасії Мантач
Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:
