Як профтехи з прифронтових регіонів оновлюють транспортно-логістичний профіль

Широкомасштабна війна загострила проблему, про яку освітня спільнота говорила роками: Україні критично бракує фахівців і фахівчинь робітничих професій для логістики, відновлення інфраструктури, промисловості, інженерії.

У періоди криз професійна освіта стає одним із ключових інструментів стійкості країни та майбутнього відновлення.

• Як заохотити молодь вступати до профтехів?
• Як зробити навчання наближеним до реальних вимог ринку, підготувати студентів/ок до умов майбутньої роботи — у наймі або ж на себе?

Для цього держава розпочала реформу профільної середньої освіти професійного спрямування, до якої залучили громадську організацію «Projector Foundation» та консорціум партнерів — міжнародних донорів і заклади освіти, де ці програми пілотують.

Реформа професійної освіти в Україні має допомогти адаптувати навчання до потреб ринку праці та відновлення країни. У межах пілоту 13 закладів освіти на прифронтових територіях тестують нові програми з транспорту та логістики. Розповідаємо, як реформа профосвіти змінює навчання під час війни.

Професійній освіті потрібна комплексна реформа та зміна підходів. Які головні виклики намагається здолати держава спільно з партнерами?

1. Застаріла інформація

Ринок праці розвивається так стрімко, що освітні програми просто не встигають адаптуватися. Багато з того, про що розповідають студентам/кам, не відповідає реальним умовам роботи та ринку: не враховані нові розробки й технології, зміни у форматах роботи, потребах роботодавців.

2. Замало практики

Ще одна проблема — розрив між освітою та бізнесом. Роботодавці шукають фахівців/чинь із конкретними практичними навичками. Освітні програми ніколи раніше не розробляли в тісній співпраці з індустрією, тож вони виходили надто теоретичними та умовними. Студентам/кам не пояснювали, як вони будуть використовувати конкретні дисципліни в роботі, не додавали практичних прикладів і кейсів. Окрім труднощів у пошуку роботи після навчання, це значно знижує мотивацію навчатися.

3. Низька престижність

Професійні заклади освіти довго сприймали як «запасний варіант», якщо не вдасться вступити до університету. Не було комунікації від держави про важливість спеціалістів/ок, які навчаються в профтехах, для економіки та стійкості країни. Студенти/ки не бачили потенціалу цього напряму навчання: заробити грошей, мати змістовну роботу й не турбуватися про попит на неї в майбутньому.

4. Недостатньо матеріальної бази

Багато майстерень і лабораторій користуються обладнанням, яке давно не застосовують у сучасній індустрії. Як наслідок, випускники та випускниці мають заново вчитися, коли йдуть на роботу. І в них виникає багато запитань до того, навіщо працювати на старому обладнанні.

Зрозуміло, що все одразу та ще й в умовах широкомасштабної війни виправити не вдасться. У межах пілотування реформи транспортно-логістичного профілю зробили фокус на одному напрямі й невеликій групі закладів освіти, щоб подивитися, який відгук отримають нові програми. Як заохочення ці заклади отримали матеріально-технічне забезпечення — інструменти та обладнання, що допоможуть їм реалізувати оновлені програми.

Реформа, яку зараз апробують, побудована на співпраці кількох сторін.

• Держава формує політику й забезпечує масштаб через Міністерство освіти і науки.

Підтримка міністерства дає змогу впроваджувати зміни офіційно та діяти згідно з державними стандартами.

• «Projector Foundation» вносить гнучкість та експертизу у створення сучасних освітніх продуктів.

Крім того, організовує роботу команди експертів й експерток, які розробляють нові модельні навчальні програми та освітній контент до них.

• Міжнародні партнери підтримують реформу ресурсами й експертизою, допомагають стратегічно сформувати напрям змін, діляться своїм досвідом та практиками, які вже перевірили європейські заклади освіти.

Заклади освіти стають просторами, де нові підходи тестують на практиці. Це дає змогу побачити, що працює, а що ні, і скорегувати зміст розробленого освітнього контенту.

Саме така модель — коли держава, громадський сектор і міжнародні партнери працюють разом — допомагає запускати зміни швидко та якісно, робити процес більш прозорим і використовувати сильні сторони кожного з партнерів.

Для пілотування реформи не випадково обрали транспортно-логістичний профіль.

• За даними Міністерства освіти і науки, за цим напрямом навчається найбільше студентів/ок.
• Логістика відіграє критичну роль для України: це важливий аспект боєздатності та стійкості, що не втратить актуальності й після завершення бойових дій.

Перевезення товарів, гуманітарної допомоги, техніки, відбудова транспортної інфраструктури — усі ці завдання потребують підготовлених спеціалістів/ок.

Водночас роботодавці вже зараз відчувають дефіцит кадрів. Тож оновлення програм дає змогу готувати спеціалістів/ок, які працюватимуть у галузі одразу після навчання.

Зрештою, цей напрям має потенціал до масштабування. Якщо нові модельні освітні програми покажуть ефективність (що вже помітно на практиці під час пілотування), їх можна буде адаптувати й масштабувати на інші професійні напрями.

Нові програми тестують у 13 закладах професійної та фахової передвищої освіти на сході та півночі України — у прифронтових регіонах, які безпосередньо відчувають вплив війни та залишаються критично важливими для стійкості країни.

Спершу до пілотного проєкту відібрали 10 закладів професійної освіти. Вони стали переможцями відкритого конкурсу, який проходив у кілька етапів. У процесі розвитку проєкту до цих закладів долучили ще три коледжі.

Найбільше закладів-партнерів у Дніпропетровській області, яка сьогодні є важливим логістичним та індустріальним вузлом країни. Ще три заклади працюють у Сумській, два — у Харківській та один — у Чернігівській областях.

Заклади проходили добір за кількома критеріями:

• мотивація команди;
• готовність упроваджувати зміни;
• потенціал розвитку навчальних програм і співпраці з роботодавцями.

Для багатьох команд участь у проєкті стала нагодою не лише оновити навчальні програми та обладнання, а й переосмислити роль закладу у своїй громаді.

Реформа охоплює всі ключові елементи освітнього процесу. Одним із перших кроків є розробка модельних освітніх програм та навчально-методичних матеріалів. Команда експертів/ок створила повний пакет контенту для профілю «Транспорт і логістика» — понад 10 тисяч сторінок навчальних матеріалів. Вони включають:

• структуру курсів;
• методичні рекомендації;
• практичні завдання та інші інструменти, які допомагають викладачам/кам будувати освітній процес навколо практики та актуальних вимог ринку праці.

Паралельно з оновленням змісту програм відбувалося навчання команд закладів освіти. «Projector Foundation» створили спеціальні онлайн-курси:

• для студентства — із soft skills (м’яких навичок) та підприємництва;
• для директорів/ок та управлінських команд закладів — з антикризового менеджменту.

Спочатку ці курси планували лише для учасників/ць пілоту. Проте після незалежного рецензування їх опублікували на національній платформі «Професійна освіта онлайн», і тепер вони доступні закладам освіти в усій країні.

Також для викладачів/ок проводять воркшопи, які допомагають адаптуватися до нових методик викладання.

Читайте також:

Як стати маркетологом: що потрібно знати ще в школі

Сам проєкт значно виріс у масштабі порівняно з початковими очікуваннями. 

• На старті команда розраховувала залучити близько 50 викладачів/ок та 1200 студентів/ок. 
• У процесі реалізації пілоту результати виявилися суттєво більшими: 194 викладачі/ки вже працюють із новими програмами, а навчання за ними проходять 3389 студентів/ок. 
• Крім того, 90 директорів/ок та представників/ць управлінських команд закладів освіти пройшли навчання з антикризового менеджменту.

Ці показники свідчать, що попит на нові підходи до професійної освіти значно більший, ніж очікувалося. Водночас вони демонструють: модель, побудована на поєднанні сучасного контенту, підготовки викладачів/ок та управлінських команд, може працювати навіть у складних умовах воєнного часу.

Фактично йдеться про зміну моделі професійної освіти: від місця, де здобувають базову професію, до середовища, яке готує до реальної роботи в сучасній економіці.

Запуск реформи профільної середньої освіти професійного спрямування під час широкомасштабної війни неминуче супроводжують виклики. Безпекова ситуація може змінюватися щодня. Команди поєднують освітню роботу з реагуванням на кризові обставини — від повітряних тривог до вимушених змін в освітньому процесі, зокрема переходу до онлайн-навчання.

Іншим викликом залишається темп трансформації: система освіти традиційно змінюється повільно, тоді як ринок праці, технології та потреби економіки роблять це значно швидше. Саме тому важливо не просто створити новий освітній контент, а й допомогти командам закладів адаптувати підходи до навчання та управління.

Досвід, здобутий у реформуванні транспортно-логістичного профілю, може стати основою змін і в інших напрямах підготовки фахівців та фахівчинь, адже сучасна, практикоорієнтована професійна освіта — це інвестиція в майбутнє економіки та у відновлення України.

*Ініціативу впроваджують у межах багаторічної програми стійкості 2024–2026 (Multi-Year Resilience Programme (MYRP) Ukraine) і фінансують фондом Education Cannot Wait (ECW) — глобальним фондом ООН, що підтримує розвиток освіти в надзвичайних ситуаціях і тривалих кризах. Програма MYRP в Україні реалізується за підтримки Міністерства освіти і науки України.

Фото Canva

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.