У залежність від місцевих бюджетів? Як закладам профосвіти підготуватися до нового — формульного — підходу фінансування та посилити свою автономію

Із 1 січня 2027 року заклади профосвіти будуть фінансувати з місцевих бюджетів за формульним підходом. Це може посилити залежність профтехів від коштів громади. А фінанси закладу профосвіти — як система кровообігу: якщо вона працює на мінімумі (тільки на грошах із бюджету), то ресурсу вистачає на підтримку життєдіяльності, але бракує для розвитку.

Сучасний профтех має вміти залучати додаткові кошти прозоро й законно. У цьому матеріалі розповідаємо:

• як планувати бюджет в умовах майбутнього формульного фінансування;
• які джерела коштів можна поєднувати;
• як розширювати можливості, не втрачаючи прозорості й довіри.

* Стаття є частиною серії матеріалів «Профосвіта: Автономія Майбутнього (ПАМ)» про те, як новий закон «Про професійну освіту» та управлінська автономія можуть зробити профтехи сучасними, ефективними та інвестиційно привабливими.

Новий закон «Про професійну освіту» передбачає перехід до формульного розподілу видатків із 1 січня 2027 року. Профтехи одержуватимуть кошти місцевого бюджету з урахуванням низки критеріїв:

• базового обсягу фінансування;
• кількості студентів/ок; 
• пріоритетності професійних кваліфікацій;
• відсотка працевлаштування випускників/ць за здобутою професійною кваліфікацією тощо.

Такий підхід до фінансування означає ще сильнішу прив’язку ресурсів закладу до реального контингенту та результатів роботи. Базового фінансування може не вистачати для повного покриття потреб. Тож управлінська команда має заздалегідь порахувати «розрив» і визначити, які джерела можуть закрити «дірку» в бюджеті.

Для цього потрібно:

• Порахувати вартість підготовки: витрати на одного/у здобувача/ку освіти, на групу, на спеціальність.
• Побачити «80/20»: якщо базового ресурсу вистачає умовно на 80 % потреб, зафіксувати, які 20 % заклад покриватиме додатковими надходженнями.
• Поставити набір у центр фінансової моделі: контингент, запит роботодавців і якість пропозиції напряму впливають на ресурс та стійкість.
• Зробити бюджет керованим: дедлайни, відповідальні, сценарії (мінімальний / реалістичний / амбіційний) і щомісячний контроль виконання.
• Окремо описати кошторисні правила гри: які витрати критичні, які можна пересунути / оптимізувати, а що потребує погодження засновника / наглядової ради.

Фінансова автономія — це не дозвіл витрачати гроші, як заманеться, а здатність керівника/ці бачити економіку закладу та мислити стратегічно: скільки коштує підготовка одного студента, які витрати є незмінними, а де їх можна оптимізувати — або залучити партнерів. У новій моделі заклад не може спиратися лише на бюджет — потрібно поєднувати стабільні ресурси з активним пошуком додаткових, інакше не буде ані розвитку, ані конкурентності на ринку праці.

Починати варто із впровадження простої управлінської практики: директор/ка і бухгалтер/ка працюють як одна команда, а фінансові рішення спираються на цифри, а не на відчуття. Навіть базові інструменти (календар бюджету, розуміння ключових статей і логіка кодів витрат) суттєво знижують хаос і ризики.

Види та форми залучення додаткового фінансування:

• Навчально-практичні центри (НПЦ): виробництво товарів / послуг у майстернях із мотивацією майстрів і залученням студентства.
• Платні послуги та короткі курси для дорослих: перепідготовка, підвищення кваліфікації, сертифікаційні програми — за прозорими правилами і з розумною калькуляцією.
• Оренда та ефективне використання активів: тільки з відкритою інформацією, договорами й зрозумілою логікою «на що підуть кошти».
• Гранти, спонсорство, партнерські проєкти: працюють найкраще там, де заклад уже показував результат і може його підтвердити даними.
• Добровільні благодійні внески можливі лише без тиску і з прозорим використанням; будь-які обов’язкові платежі підривають довіру та зменшують набір.

Ключовий принцип: додаткові кошти мають підсилювати якість освіти, сприяти розвитку, а не підміняти бюджету неформальними зборами.

Заклад профосвіти може бути не лише бюджетною установою, а й комунальним некомерційним товариством — передбачена навіть можливість змінювати організаційно-правову форму. Це надає більше гнучкості, але й автоматично спричинює складності в податках, обліку та управлінні ризиками.

• Більше фінансової гнучкості: рахунки в банку, швидші операції, можливість активніше працювати з комерційними замовленнями (без щоденної прив’язки до казначейських процедур).
• Водночас звітність нікуди не зникає: фінансовий облік і річні звіти залишаються обов’язковими, просто змінюється архітектура процесу.
• Інвестиційні інструменти: в окремих випадках — доступ до кредитування (але під заставу активів), отже, потрібні чіткі обмеження та компетентний ризик-менеджмент.
• Податкові наслідки: варто розібратися, які операції стають оподатковуваними (включно з потенційним ПДВ після певного порогу обороту).
• Управлінська відповідальність: без бізнес-плану, фінансової моделі та сильного бухгалтера така трансформація — ризик, а не перевага.

Фінансова автономія працює лише разом із правилами: статутними положеннями, внутрішніми процедурами та прозорою звітністю. Закупівлі мають проходити за визначеними процедурами (зокрема через ProZorro), а рішення про витрати — бути обґрунтованими й перевірюваними.

Основні правила та складові фінансової автономії від експертів ГО «EasyBusiness» та проєкту ПАМ:

• Внутрішні положення: про платні послуги, оплату праці / преміювання, використання майна, відповідальність за обладнання.
• Процедури мають бути на папері: ідеться про інструкції, положення, статутні норми — щоб будь-яка дія була юридично захищеною.
• Прозора комунікація: публічні звіти про власні надходження, оренду та використання коштів — основа довіри.
• Роль бухгалтера/ки: партнер/ка керівника/ці в побудові фінансової моделі й дотриманні законодавства.
• Система внутрішнього контролю: регулярний перегляд показників, аудит ключових ризиків, контроль виконання бюджету.

1. Зробіть швидкий фінансовий зріз: три найбільші статті витрат, три найризикованіші місця, три найреальніші можливості додаткових надходжень на шість місяців.
2. Складіть перелік легальних платних послуг / виробів, які заклад може запустити через майстерні або НПЦ, одразу опишіть правила такої роботи (хто працюватиме, як рахувати собівартість, як мотивувати команду).
3. Побудуйте календар прозорості: що й коли ви публікуєте (надходження / оренда / витрати), які рішення затверджує засновник / наглядова рада, які закупівлі йдуть через ProZorro.

Формульне фінансування, нові джерела доходів, партнерства з бізнесом і міжнародні програми відкривають для профосвіти новий горизонт. Він стає реальністю лише тоді, коли автономію поєднують із прозорими правилами, сильним управлінням і проактивністю.

«Фінансова автономія — це завжди про сміливість брати на себе відповідальність. Ідеться не про авантюру, а про готовність діяти стратегічно. Чи зможе заклад скористатися цією свободою розумно: планувати, рахувати, шукати додаткові можливості й будувати фінансову стійкість? Бо людина, яка справді шукає спосіб, завжди його знаходить. І бізнес також приходить туди, де бачить не прохача, а сильного партнера — заклад, що розуміє свої потреби, може запропонувати рішення й працює прозоро», — наголошує Петро Коржевський, директор департаменту освіти і науки Рівненської ОДА.

Фінансова автономія — це не про те, щоб «заробляти за будь-яку ціну». Це про здатність закладу профосвіти мислити як інституція розвитку: планувати наперед, тримати баланс між стабільністю та можливостями, інвестувати в якість освіти й зберігати довіру громади.

[Проєкт «Профосвіта: Автономія Майбутнього» впроваджує ГО «EasyBusiness» за фінансової підтримки Європейського Союзу, Німеччини, Польщі, Естонії та Данії в межах Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery, яку реалізує Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ Ukraine) GmbH та Solidarity Fund PL in Ukraine (SFPL)].

Ярослав Жидик, керівник проєкту ПАМ, керівник напрямку регіонального розвитку ГО «EasyBusiness», Сніжана Леу-Севериненко, старша експертка з розвитку професійної освіти, та Валерія Шемшученко, старша консультантка ГО «EasyBusiness» та проєкту ПАМ

Фото ГО «EasyBusiness» та Міністерства освіти і науки

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб
• Х, тредс, вайбер