Гроші на розвиток: дієві поради, як закладам профосвіти стати фінансово незалежними

Через нестабільне фінансування чимало закладів професійної освіти покривають лише базові потреби: оплату праці, комунальні витрати, утримання приміщень. Однак фінансова автономія поступово змінює цю практику. Із пасивних отримувачів коштів заклади профосвіти перетворюються на активні суб’єкти. 

Новий закон «Про професійну освіту» (статті 61–69) створює для цього правові підстави. Документ передбачає розширення фінансових повноважень закладів, диверсифікацію джерел фінансування, можливість законного одержання доходів, розвиток партнерств із бізнесом та участь у грантових програмах.

У цьому матеріалі пояснюємо, як працює фінансова стійкість на практиці та з чого варто починати.

Фінансова стійкість базується на простому принципі: не кладіть усіх яєць в один кошик. Якщо одне джерело фінансування, наприклад бюджетне, тимчасово просяде, інші мають підтримати життєдіяльність закладу.

Експерти пропонують орієнтуватися на модель збалансованого бюджету, яка складається із чотирьох компонентів:

Державне / регіональне замовлення (~60 %). Це ядро бюджету, яке покриває захищені статті: зарплати, комунальні послуги, стипендії. Це ваша стабільність.

Партнерство з бізнесом (~15 %). Це не благодійність, а інвестиція роботодавців у майбутні кадри: закупівля обладнання, оплата дуального навчання, стажування викладачів.

Власні надходження (~15 %). Кошти, які заклад заробляє своєю експертизою та активами: платні курси, послуги навчально-практичних центрів (НПЦ), оренда, виробнича діяльність. Це ваша подушка безпеки. 

Гранти та міжнародна допомога (~10 %). Ресурс для ривка: інновації, енергоефективність, інклюзія, цифровізація.

«Диверсифікація не працює як разова дія або “план Б” на крайній випадок. Це постійна управлінська логіка. Вона тримається на трьох речах: системності — коли заклад не інколи шукає гроші, а регулярно працює з різними джерелами; проактивності — коли команда не чекає, доки з’явиться фінансування, а сама шукає можливості; і керованому ризику — розумінні правил, обмежень і наслідків кожного фінансового інструмента», — зазначає Вероніка Іванова, адвокатка, кандидатка юридичних наук, доцентка кафедри кримінального права Національного університету «Одеська юридична академія», спікерка тренінгу в межах проєкту «Профосвіта: Автономія Майбутнього».

Читайте також:

Люди, які навчають не просто знати, а вміти: як майстри виробничого навчання допомагають студентству здобувати майбутню професію

Часто бюджет сприймають як кошторис витрат. Але в умовах автономії він має стати стратегічним документом. Бюджетний цикл закладу повинен виглядати так:

1. Аналіз потреб: що реально потрібно для розвитку, а не просто щоб було, як торік.
2. Прогноз доходів: скільки ми гарантовано одержимо з бюджету, а скільки плануємо заробити самі.
3. Пріоритизація видатків: спочатку інвестуємо в те, що принесе розвиток (наприклад, енергоефективність зекономить кошти в майбутньому).
4. Виконання та моніторинг: щомісячний контроль, щоб уникнути касових розривів.
5. Коригування: гнучка адаптація плану, якщо змінилися умови.

Часто керівники/ці закладів профосвіти уникають спецфондів та господарської діяльності через ризики порушень. Розглянемо чіткі механізми, які дає Закон «Про професійну освіту» (зокрема статті 64 та 66):

1. Оренда майна та приміщень. Ви маєте право здавати в оренду тимчасово вільні приміщення, якщо це не погіршує умов навчання.

Кейс: заклад має вільне приміщення гуртожитку. За рішенням засновника його передають в оренду громадській організації для проведення IT-курсів для ветеранів.

Умова: чітко прописати в договорі години використання та підтвердити розкладом, що в цей час освітній процес у цьому приміщенні не відбувається.

Куди йдуть кошти: на спецфонд закладу (наприклад, на ремонт майстерень).

2. Депозити в державних банках. Стаття 64 дозволяє розміщувати власні надходження (гранти, благодійні внески, зароблені кошти) на депозитах. Це інструмент захисту грошей від інфляції.

Правило розподілу доходу від депозиту:

• не менше ніж 70 % — на оновлення матеріально-технічної бази;
• до 30 % — на преміювання та оплату праці працівників/ць, залучених до господарської діяльності.

3. Платні послуги та виробнича діяльність

Заклад може надавати послуги населенню та бізнесу, використовуючи свої майстерні та потужності: СТО, ательє, зварювальні роботи, поліграфію.

Важливо: розробити внутрішнє положення про платні послуги й калькуляцію вартості.

Грант — це не подарунок, а контракт. Донор дає кошти під конкретну мету й очікує прозорої звітності.

Приклад успішного кейсу: заклад отримав грант 25 000 євро на створення центру відновлюваної енергетики.

Витрати: 15 000 євро — закупівля сонячних панелей через Prozorro, 7000 євро — ремонт приміщення, 3000 євро — навчання викладачів/ок. 

Результат: створено сучасну лабораторію для навчання студентів/ок, а також з’явилася змога надавати платні послуги з енергоаудиту для громади.

• Призначте координатора/ку — людину, яка моніторить конкурси та подає заявки на них.
• Відкрийте окремий рахунок: для грантових коштів краще мати окремий спецрахунок, щоб не змішувати їх із бюджетними потоками.
• Забезпечте прозорість: публікуйте звіти на сайті, адже донори перевіряють репутацію.

Читайте також:

Від занедбаного профтеху до сучасного простору: як змінився Північний центр професійної освіти на Одещині й чому його досвід можуть повторити інші

Автономія несе ризики. Щоб уникнути помилок, зловживань та штрафів, впроваджуйте систему внутрішнього контролю (так званий Compliance). Золотий стандарт — принцип «чотирьох пар очей»: жодна фінансова операція не повинна проходити повний цикл (від ініціації до оплати) через одну особу.

• Ініціатор/ка, наприклад завгосп, подає заявку.
• Бухгалтер/ка перевіряє наявність коштів та правильність кодів.
• Керівник/ця затверджує.
• Ревізійна комісія (або внутрішній аудитор) вибірково перевіряє цільове використання.

Коли заклад має лише одну фінансову опору — бюджет, — він залежить від зовнішніх рішень і працює в режимі постійного реагування. Але коли з’являються диверсифікація, партнерства, власні надходження й грантові можливості — вмикається режим управління майбутнім.

Індикатори фінансового здоров’я закладу:

• платоспроможність — здатність вчасно платити за рахунками;
• ліквідність — наявність «живих» грошей на рахунках для термінових потреб (резервний фонд);
• фінансова незалежність — частка власних надходжень у загальному бюджеті (що вища, то краще) та диверсифікація.

Фінансова стійкість не виникає з одного великого проєкту чи ідеального гранту. Вона формується поступово — як м’яз, який регулярно тренують. Почніть із малого: здайте в оренду вільне приміщення, запустіть один платний курс або подайте заявку на невеликий грант. Кожен такий крок робить ваш заклад менш залежним від зовнішніх обставин та посилює здатність профосвіти ставати інвестицією у відбудову країни.

[Проєкт «Профосвіта: Автономія Майбутнього» впроваджує ГО «EasyBusiness» за фінансової підтримки Європейського Союзу, Німеччини, Польщі, Естонії та Данії в межах Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery, яку реалізує Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ Ukraine) GmbH та Solidarity Fund PL in Ukraine (SFPL)].

Ярослав Жидик, керівник проєкту ПАМ, керівник напрямку регіонального розвитку ГО «EasyBusiness», Сніжана Леу-Севериненко, старша експертка з розвитку професійної освіти, та Валерія Шемшученко, старша консультантка ГО «EasyBusiness» та проєкту ПАМ

Фото ГО «EasyBusiness»

Щоби бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб
• Х, тредс, вайбер