Що показав новий моніторинг ДСЯО про знання учнівства з математики та української мови

Задачу про площу квадрата виконали лише 20 % шестикласників/ць, про площу трапеції — 19 % восьмикласників/ць. Із завданням на співвіднесення звука й букви (фонетика) впоралися 33 % учнів та учениць 6-х класів, а на розрізнення частин мови — 37 % учнів/иць 8-х класів.

Про це свідчать дані загальнодержавного моніторингового дослідження якості освіти в закладах середньої освіти в умовах воєнного стану. У 2025 році Державна служба якості освіти провела третій моніторинг (перший — у 2023-му), і нині можна порівняти, як змінилися навчальні досягнення учнівства 6-х та 8-х класів, зокрема з математики та української мови.

Наведені вище дані про завдання, які видалися для школярів/ок складними, не означають, що всі погано знають математику чи українську мову. Загалом 55–76 % учнів та учениць мають середній рівень навчальних досягнень. Дослідження дало змогу зафіксувати:

• якою є динаміка здобутих знань в умовах війни;
• які теми складні для учнівства незалежно від року, коли проводили вимірювання;
• які труднощі виникають у школярів та школярок найчастіше;
• які чинники впливають на зниження чи підвищення результатів навчання. 

Третій рік поспіль Державна служба якості освіти проводить загальнодержавне моніторингове дослідження якості освіти в закладах середньої освіти в умовах воєнного стану. У фокусі уваги учнівство 6-х та 8-х класів, а також два предмети — математика та українська мова.

У 6-х та 8-х класах учні й учениці здобувають базові знання, які дають змогу вивчати глибше предмети старшої школи. Обрані для моніторингу дисципліни мають важливе значення для розвитку учнівства. Знання математики передбачає, що учні й учениці вміють критично мислити, розв’язувати практичні завдання. Належні знання з української мови означають, що школярство вміє викладати думки на папері, шукати причинно-наслідкові зв’язки та вдумливо працювати з текстами. Саме ці навички визначають здатність випускників/ць школи далі здобувати вищу освіту. З огляду на це українська мова та математика входять до обов’язкових предметів національного мультипредметного тесту.

За словами Івана Юрійчука, заступника голови Державної служби якості освіти, 6-й клас також дає змогу побачити результати після переходу від початкової до базової школи. У 8-му класі виявляються накопичені освітні прогалини, які можна надолужити у 9-му — перед переходом до старшої школи, де учні й учениці обиратимуть профільні предмети та формуватимуть власну траєкторію навчання.

У моніторинговому дослідженні-2025 взяли участь 226 закладів середньої освіти з п’яти макрорегіонів та Києва (понад 4000 учнів й учениць виконали тест). Щороку для учасників/ць готують нові завдання, але методологія їх розроблення залишається тією самою.

Завдання для 6-го класу розробляли на основі Державного стандарту базової середньої освіти 2020 року (за програмами Нової української школи), а для 8-го — на базі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти 2011 року (за «старими» програмами).

• Середній бал виконання тесту зріс із 10,77 у 2023 році до 11,52 у 2025-му.
• Частка учнів та учениць із високим рівнем збільшилася з 4 % у 2023 році до 7 % у 2025-му.
• Середній показник правильних відповідей коливався в межах 44–45 %. 
• Найлегшими в усі три роки виявилися завдання змістової лінії «Дані і статистика».
• Найскладнішими — завдання з «Геометрії і вимірювання геометричних величин». У 2025 році складними для учасників та учасниць були рівняння та нерівності, чого в попередні роки моніторинг не фіксував.

• За три роки відбулося зменшення середнього бала: із 22,8 у 2023-му до 20,47 у 2025-му.
• Частка учасників/ць із середнім рівнем зросла з 53,2 % до 59,6 %. Водночас зменшилася група учасників/ць із результатами достатнього рівня: із 38 % до 30,4 % у 2023 та 2025 роках відповідно.
• Середній показник правильного виконання завдань зменшився з 51 % у 2023 році до 47 % у 2025-му.
• Усі три роки моніторингу учасники/ці тестування добре виконували завдання з теми «Числа і вирази».
• Якщо два попередні дослідження фіксували проблеми з виконанням завдань із теми «Рівняння і нерівності», то у 2025-му труднощі виникали і з темою «Геометричні фігури і геометричні величини».

«Учні та учениці мають розрив між знаннями, міркуваннями та застосуванням знань. Його добре ілюструє завдання на розпізнання фігури — із ним впоралося 74 %, а от знайти площу трапеції змогло 19 % восьмикласників. Це показує різницю між впізнаванням геометричного об’єкта і виконанням дії з ним. Учень або учениця може знати поняття, але мати труднощі із застосуванням знання в задачі. Для системи освіти це важливий сигнал. У 8-му класі виявляється розрив між теоретичним знанням і практичним застосуванням. Також є підстави говорити про певні прогалини, які переходять із теми в тему і стають помітнішими в складніших завданнях», — пояснив Іван Юрійчук.

• Середній бал зріс із 32,25 у 2023 році до 34,86 у 2025 році.
• Зменшилася кількість учнів та учениць із середнім рівнем результатів: із 66 % у 2023-му до 58 % у 2025-му.
• Водночас зростає частка учасників/ць із достатнім рівнем навчальних досягнень: із 32 % у 2023 році до 38,9 % у 2025-му.
• Найбільш проблемними лишаються завдання, що стосуються фонетики й орфоепії.
• Упродовж трьох років покращується спроможність учнівства працювати з текстом: частка тих, хто впорався із такими завданнями, зросла з 34 % до 49 %.

• Середній бал практично не змінився за три роки й становить 50.
• Частка учнівства із середнім рівнем успішності повільно зростає: із 46,81 % у 2023-му до 49 % у 2025-му.
• Однак кількість учнів / учениць із достатнім рівнем скорочується: із 48,89 % у 2023 році до 46,8 % у 2025-му.
• Усі три роки моніторингу учасники/ці добре виконували завдання з морфології.
• Найскладнішими для учнівства залишаються синтаксис та пунктуація.

У межах дослідження ДСЯО зібрала дані про те, як умови навчання впливають на успішність. На основі анкетування учнів та учениць дослідники виокремили три групи чинників:

• стійкі — повторюються в усі роки моніторингу в різних блоках тесту;
• нестійкі — спрацьовують залежно від предмета, класу або контексту;
• нульові — їхній значущий вплив не підтверджений або підтверджений у певних частинах тесту. 

Серед стійких чинників (тих, які працюють системно) особливе значення мають:

• дидактична якість уроку: якість учительських пояснень, зрозумілі вимоги, робота на міркування і практична користь пов’язані з кращими результатами учнівства. Зв’язку між простим спонуканням вчитися та вищими результатами не виявлено;
• внутрішній стан учня чи учениці: упевненість, нижча тривожність, інтерес і позитивне ставлення до предмета пов’язані з кращим результатом;
• культурне середовище: книжки вдома та регулярне використання української мови створюють середовище, де пізнання й читання є частиною повсякдення дитини;
• звернення по допомогу: учні та учениці, які звертаються по допомогу до вчителя/ки чи батьків, часто мають кращі результати;
• тип населеного пункту: свідчить про різні освітні умови навчання, зокрема про доступ учнівства до ресурсів (зокрема гаджетів), стабільність освітнього процесу та про те, чи достатньо вчителів/ок у школах.

Нестійкі чинники показують залежність результатів від конкретного контексту.

«Наприклад, цифрові навички і наявність гаджетів удома можуть бути пов’язані з результатами в одних частинах тесту і не мати значущого зв’язку в інших. У 2025 році IT-навички спрацювали в 6-х класах: учні й учениці з вищим рівнем цифрової грамотності показували кращі результати. Але у 8-х класах цей зв’язок послабився. Для цифрової політики це означає, що важлива не тільки наявність пристрою, а й те, як цифрове середовище використовують для навчання», — пояснив Іван Юрійчук.

Особистий простір удома також має значення, але не є універсальним поясненням результатів. 

Статус внутрішньо переміщеної особи сам собою не обов’язково асоціюється з гіршими результатами в моніторингу ДСЯО (в окремих групах результати були навіть трохи вищими). Тож соціальна вразливість не дорівнює навчальній слабкості.

Домашні завдання та репетиторство також показали неоднорідний вплив на успішність учнів й учениць:

• невиконання домашніх завдань пов’язане з гіршими результатами;
• водночас вирішальним є не максимальний час, а регулярність змісту і якість навчальної роботи;
• репетор/ка є лише маркером доступу до додаткового ресурсу.

Нульові чинники часто вважають важливими, однак дані моніторингу не фіксують їх значущого впливу на результат.

Наприклад, на результати з математики аж ніяк не впливає стать. В українській мові дівчата мають дещо вищі бали, але гендерного розриву нема.

Спонукання від учителя/ки до вивчення предмета саме собою має обмежене значення. Мотиваційний заклик працює в поєднанні зі зрозумілим поясненням, якісним завданням, навчальною дією і зворотним зв’язком.

Тривалість виконання домашніх завдань також не пояснює результату без урахування змісту, регулярності і якості виконання.

Наявність навчальних матеріалів має значення тоді, коли вони включені в хід уроку і в реальне життя дитини.

Іван Юрійчук зазначив, що на основі дослідження сформулювали певні гіпотези, які потребують подальшого опрацювання. Зокрема, система освіти забезпечила стабільність в умовах війни, але стабільність не завжди означає розвиток.

«Також ми помітили кумулятивний ефект освітніх прогалин. Це має певні загрози навіть для якісного впровадження профільної школи. Ті прогалини, які учень накопичує у 8-му чи 9-му класі, можуть впливати на вибір профілю навчання в старшій школі. Цей вибір можуть зумовлювати обмеження, а не справжні прагнення учнів», — додав заступник голови ДСЯО.

Моніторинг засвідчив, що заклади освіти мають змінити підходи до оцінювання. Завдання на відтворення знань зазвичай легші для учнівства, на відміну від завдань на їх застосування й на міркування. За словами Івана Юрійчука, якщо освітня ціль полягає в розвитку компетентностей, то вимірювання має стосуватися не тільки відтворення знань, а й пояснення, аргументації, роботи учнів та учениць у нових ситуаціях. Застосування знань і міркування мають були закладені в критеріях оцінювання та в щоденній практиці навчання. Інакше з’являється ризик: учні та учениці вивчатимуть лише те, що входитиме в оцінювання. 

«Загалом за три роки моніторингу ми бачимо 60 % дітей із середнім рівнем успішності і вважаємо, що це стійкість освітньої системи. Але для того, щоб зрозуміти, що таке середній рівень, треба пам’ятати: ідеться про дітей, які виконали частину завдань із тесту (навіть не половину), і ці завдання експерти вважають легкими або середньої складності. Тож насправді це не хороші результати. Вони змушують нас задуматися, що саме ми можем змінити на практиці, — зауважила Олена Заплотинська, старша експертка з питань освітніх послуг проєкту “Відновлення для всіх” (RfA). 

Наприклад, серед багатьох чинників, які впливають на результати навчання, є якість викладання. Якщо вчитель пояснює доти, доки учні й учениці не зрозуміють матеріалу, якщо вчитель дає чіткі інструкції, як виконувати завдання, тоді результати вищі. Або ж чинник мотивації. У попередніх дослідженнях ДСЯО учні й учениці брали відповідальність на себе, казали, що їм важко і вони не можуть виконати якісь завдання. Також вони розповідали, що частину навчального матеріалу їм доводиться опановувати самостійно. А це призводить до накопичення освітніх втрат та до зниження мотивації».

Крім цього, моніторинг показав, що заклади освіти мають переходити від планів на папері до реальних дій, які будуть постійними (про це також свідчить інституційний аудит ДСЯО). Цей шлях може бути таким: отримати дані дослідження ⟶ виявити проблему ⟶ ухвалити рішення, як її розв’язувати ⟶ підтримати вчителя/ку ⟶ перевірити результат. Тож будь-які дані про динаміку успішності учнівства слід брати в роботу та шукати ті рішення, які покращуватимуть результат.

Фото Magnific, скриншоти зі звіту ДСЯО

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.