НМТ без обов’язкової математики: у Раді зареєстрували новий законопроєкт

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує змінити модель національного мультипредметного тесту під час воєнного стану. Автори/ки ініціативи виступають за скорочення кількості предметів НМТ та скасування обов’язкової математики для всіх вступників/ць. 

Народна депутатка Юлія Гришина повідомила про реєстрацію альтернативного урядовому законопроєкту № 15254-1 від 2 червня 2026 року, який підтримали близько 50 парламентарів/ок із різних фракцій.

Документ передбачає, що під час воєнного стану вступники/ці у 2027 році складатимуть НМТ за формулою: українська мова, історія України та один предмет на вибір.

Автори/ки законопроєкту пропонують залишити математику серед предметів за вибором для тих спеціальностей, де вона є профільною, але не робити її обов’язковою для всіх абітурієнтів/ок.

На думку депутатів/ок, нинішня модель із чотирма предметами створює надмірне психологічне навантаження на випускників/ць, які навчаються в умовах війни. Крім того, вони наголошують на ризиках проведення багатогодинного тестування під час повітряних тривог та обстрілів.

Директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко раніше пояснювала, що математика та українська мова є базовими індикаторами готовності випускника/ці до подальшого навчання.

За її словами, завдання НМТ полягає не лише у перевірці знань, а й у розподілі вступників/ць за рівнем підготовки. При цьому для різних спеціальностей уже діє система вагових коефіцієнтів, яка враховує профільність предметів.

Так, для технічних та інженерних спеціальностей результат з математики має більшу вагу, тоді як для творчих чи гуманітарних напрямів вплив цього предмета на конкурсний бал є меншим.

Також за даними міжнародного дослідження PISA-2022, 42 % українських підлітків не досягають базового рівня математичної грамотності.

Дослідження «Освітні втрати з математики», проведене EdEra та The Tokarev Foundation, також засвідчило серйозні проблеми. Зокрема, результати НМТ-2025 показали, що середній результат з математики становив лише 5–6 правильних відповідей із 30 можливих, а кожен восьмий учасник/ця тестування не впорався із завданнями рівня 5–7-х класів.

Аналітики зазначають, що найбільші освітні втрати формуються саме у 6-му класі, коли закладається основа для подальшого вивчення алгебри, геометрії, фізики та інших природничих дисциплін.

Під час обговорення результатів загальнодержавного моніторингового дослідження якості освіти, до якого долучилося «Вчися.Медіа», народний депутат та член парламентського комітету з питань освіти Сергій Колебошин розкритикував ідею скасування обов’язкової математики.

За його словами, низькі результати не є підставою для відмови від оцінювання знань.

«Це як не вимірювати температуру в хворого, бо нам так спокійніше», — зазначив депутат.

На його думку, держава має не відмовлятися від перевірки математичних компетентностей, а розробити системну стратегію подолання освітніх втрат, адже саме вимірювання дає змогу побачити масштаб проблеми та шукати рішення.

Фото Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.