Програма національного проєкту «Пишемо есе» підтвердила свою ефективність

На 24% піднявся середній результат учнівства, які навчалися в межах національного проєкту «Пишемо есе» упродовж 2024-2025 навчального року (у проєкті брали участь учні й учениці 8–10-х класів). Це підтвердив аналіз результатів вхідного та вихідного оцінювання від Василя Терещенка, заступника директора Українського центру оцінювання якості освіти, кандидата філологічних наук, співавтора Державних стандартів базової й профільної середньої освіти, модельних програм інтегрованого мовно-літературного курсу «Українська мова, українська і зарубіжна література», а також Марії Мазорчук, методистки відділу досліджень та аналітики Українського центру оцінювання якості освіти, кандидатки технічних наук.

За їхніми словами, учасники та учасниці, що завершили навчання в проєкті, показали найбільший прогрес за такими напрямами:

• знання сутності та різновидів жанру есе, базової термінології;
• уміння робити висновки про специфіку мовних засобів залежно від стилістики тексту й визначати стилістичні особливості тексту;
• здатність використовувати вербальні елементи тексту, що вказують на його структуру або коментують його зміст;
• уміння аналізувати роль елементів тексту, зокрема й графічних, для посилення його емоційної впливовості;
• спроможність аналізувати логічну структуру тексту (причина, наслідок, умова), визначати основну думку тексту;
• уміння визначати цільову аудиторію повідомлення, оцінювати інформацію з погляду її надійності, достовірності, добирати докази.

«У нашому проєкті ми спиралися на матеріали від National Writing Project, які мають доказову ефективність. Ми їх адаптували та доповнили напрацюваннями українських експертів і методистів. Тож критично важливо було переконатися, що кінцевий продукт також є ефективним. Крім того, було важливо фахово підійти до тестувань та аналізу результатів. Саме тому ми долучили експертів, які мають у цьому значний досвід», — зазначає Галина Титиш, керівниця ГО «Вчися».

Для визначення ефективності навчання написання есе в проєкті провели вхідне та вихідне оцінювання знань, умінь, ставлень тих учнів і учениць, які долучилися до курсу та завершили його. Експерти проєкту розробили два «дзеркальних» тести, що подібні за всіма кількісними та якісними параметрами, а також мають спільні «якірні завдання». Істотною відмінністю тестів була лише власна проблемна тема, навколо якої «розгорталися» всі завдання. Це допомагало учасникам і учасницям зануритися в проблематику, створюючи ситуацію реальної діяльності, яку проводить людина, що намірилася висловити власну думку у формі есе.

Обидва тести складалися з 20 завдань. Для їх виконання учасники й учасниці мали опрацювати по чотири цілісних тексти на майже 2000 слів сукупно, а також кількадесят коротких дефініцій чи інших матеріалів. Це доволі значне навантаження як на 45 хвилин роботи (саме на такий час був розрахований кожен тест), однак якраз така напружена діяльність давала змогу учасникам і учасницям бути дійсно «зануреними».  

«Понад половина завдань у кожній з тестових форм передбачала роботу з інформацією в текстових джерелах — коротких і довгих, простих за будовою і складних, інформаційних і аргументативних, пропонуючи учнівству реалізувати навички застосування різних читацьких підходів — пошукового (screening і skimming), вдумливого (close reading) і критичного (critical reading). Текстовий матеріал для обох тестів було дібрано з урахуванням даних аналізу легкості читання, тексти відповідали читацькому рівню учнівства 8–10-х класів. Обмежений час тестування дав змогу проявити уміння інтенсивно працювати з чужими текстами: у такий спосіб якнайкраще може проявлятися спроможність оцінювати власний текст на етапі його створення і критичного доопрацювання», — пояснює Василь Терещенко.

З метою мінімізації суб’єктивізму під час оцінювання тестові форми містили лише завдання закритого типу різних форматів. Ці завдання дали змогу  оцінити вміння учасників і учасниць працювати з лексикою і словниками, добирати потрібні мовні засоби, структурувати повідомлення, визначаючи в ньому мікротеми й ключові слова, аналізувати тематику, основну думку та авторську мету тексту, добирати аргументи й контраргументи, оцінювати достовірність інформації тощо.  

Читайте також:

Національний проєкт «Пишемо есе» оновив зміст: що додали, як змінилася структура та як це стане у пригоді вчителям

«Дані засвідчують, що середній бал учнівства, яке взяло участь у проєкті, між вхідним і вихідним оцінюванням зріс із 23,92 до 29,53 (за максимально можливих 50 балів за виконання кожного тесту). Покращення середніх результатів за підсумками вихідного тестування становить майже 24%, що вказує на покращення компетентності учнівства в питаннях, пов’язаних з есеїстикою», — зазначає  Марія Мазорчук. 

Високі показники коефіцієнта альфа-Кронбаха (показник надійності) говорять  про узгодженість вхідного (0.75) та вихідного (0.80) тестів і переконують, що завдання в обох тестах спрямовані на оцінювання того самого комплексу знань і вмінь. 

Середня складність завдань під час вихідного тестування зменшилася, порівняно з вхідним, зауважує Василь Терещенко. 

«Якщо під час вхідного тестування в середньому 49% учасників і учасниць проєкту могли впоратися із завданнями, то під час виконання вихідного таких уже було в середньому 60%. Вихідний тест також забезпечив кращу диференціацію учнівства, залежно від їхнього рівня компетентності. Показник розподільної здатності зріс із 0,36 до 0,42. Хоча обидва показники швидше є доказами  якості розроблених тестових інструментів, відзначене зростання також засвідчує, що у вихідному тестуванні завдання краще забезпечували розрізнення сильнішого і слабшого учнівства. Варто наголосити, що у групі “слабкого” учнівства (тобто 25% учнів і учениць з найгіршими результатами) помітно зросла частка правильних відповідей на “якірні” завдання, що також свідчить про певний позитивний ефект навчання», — підсумовує  Василь Терещенко. 

Також аналіз показав, що: 

• 70% школярів і школярок мають досвід ведення нотаток, що сприяє розвитку письма;
• 54,8% учнів і учениць оцінили свій попередній досвід письма позитивно, а головними труднощами виявилися структурування власних текстів і аргументація;
• 89% учасників і учасниць проєкту позитивно висловлювалися щодо власних навичок письма, що свідчить про зростання впевненості та мотивації.

«Загалом можна стверджувати, що національний проєкт “Пишемо есе” довів ефективність обраних методик навчання і показав істотний прогрес у розвитку критичного мислення й академічного письма учнівства. Отримані результати дають підстави для висновку, що ця ініціатива дійсно варта масштабування», — резюмує Василь Терещенко.

«Національний проєкт: пишемо есе» реалізує ГО «Вчися» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в партнерстві з National Writing Project (США).

Над матеріалом працювали Катерина Бортняк та Ірина Троян

Фото Артема Галкіна, передрук світлин суворо заборонено