Підготовка до НМТ при університетах: як функціонуватиме нульовий курс і які є виклики

Із січня 2026 року університети пропонуватимуть нульовий курс із підготовки до національного мультипредметного тесту. Таке рішення ухвалив Кабінет Міністрів наприкінці 2025 року, затвердивши політику «зимового вступу», яку раніше ініціював Президент України.

Для цього в університетах мають відкрити окремі підготовчі відділення, де майбутні вступники та вступниці впродовж 3–6 місяців зможуть готуватися до НМТ. Водночас у разі продовження навчання в тому ж ЗВО, де вступники/ці проходили підготовку, вони зможуть отримати 15 додаткових балів до загального конкурсного бала під час зарахування на перший курс. Це рішення спричинило чимало дискусій, зокрема деякі освітяни та освітянки висловлюють побоювання щодо нерівних умов вступу через такий бонус.

• Як функціонуватимуть підготовчі відділення в закладах вищої освіти?
• Як туди потрапити?
• Для кого навчання буде безплатним?
• Чи справді нульовий курс може порушити рівність умов вступу?

У цьому матеріалі «Вчися.Медіа» зібрало основну інформацію, яку варто знати про цю ініціативу, а також з’ясувало думку вчительства та представників/ць закладів вищої освіти щодо підготовчих курсів.

Нульовий курс — це експериментальний проєкт для слухачів та слухачок підготовчого відділення в закладах вищої освіти, який отримав назву «Відкритий шлях до вищої освіти». Як пояснював раніше Микола Трофименко, профільний заступник міністра освіти і науки, цей проєкт фактично систематизує підготовчі відділення, які раніше працювали при університетах, і перетворює їх на єдину державну систему.

Основна мета — допомогти майбутнім абітурієнтам під час підготовки до вступних випробувань подолати освітні втрати, які виникли через широкомасштабне вторгнення росії та тимчасову окупацію деяких територій України.

Крім цього, за словами Миколи Трофименка, нульовий курс має допомогти втримати молодь в українській системі освіти, дати їй час і змогу свідомо обрати спеціальність та університет, а також частково подолати дефіцит абітурієнтів/ок на спеціальностях, які потребують підтримки держави, зокрема з фізики, хімії та математики.

Сам проєкт передбачає, що в університетах відкриють підготовчі програми до НМТ з української мови, математики, історії України та одного вибіркового предмета. На кожен предмет виділяють 90 годин. Додатково, якщо буде потреба, заклад вищої освіти має забезпечити для окремих категорій слухачів/ок підготовчого відділення вивчення українознавчого компонента, психологічну підтримку та професійну орієнтацію.

Як зауважують у МОН, підготовче відділення виконує роль нульового курсу, адже в разі продовження навчання саме в обраному ЗВО вступник/ця зможе отримати до 15 додаткових балів до загального конкурсного бала під час зарахування на перший курс на спеціальності, яким держава надає особливу підтримку. Нагадаємо, що у 2025 році це були 44 спеціальності в таких галузях знань, як освіта, природничі науки, математика, інженерія, виробництво та будівництво, сільське, лісове та рибне господарства, ветеринарна медицина, транспорт та послуги, безпека й оборона.

Як ідеться в Порядку реалізації експериментального проєкту, до підготовчих курсів можуть долучитися:

1. жителі/ки тимчасово окупованих територій України, територій активних бойових дій, територій можливих бойових дій (згідно з переліком, затвердженим наказом Мінрозвитку від 28 лютого 2025 року № 376);
2. особи, які раніше були позбавлені особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України (колишні полонені);
3. звільнені з військової служби всіх категорій (ідеться про звільнення після 24 лютого 2022 року);
4. громадяни/ки України, які проходять військову службу та мають можливість, бажання й згоду командування на участь у таких курсах;
5. громадян/ки України, які повернулися з-за кордону або перебувають за кордоном;
6. особи, зареєстровані для участі в НМТ, які не з’явилися на тестування й водночас не належать до категорій, зазначених у підпунктах 1–5;
7. абітурієнти/ки, які неуспішно склали НМТ;
8. випускники/ці останнього року навчання закладів загальної середньої освіти, професійної освіти, фахової передвищої освіти.

Участь у реалізації експериментального проєкту є добровільною для всіх його учасників та учасниць.

Як розповів Микола Трофименко, навчання на нульовому курсі поєднує в собі і державну підтримку, і контракт. Для пільгових категорій держава передбачила компенсаційні виплати: до 3000 гривень щомісяця для оплати навчання на нульовому курсі, а також на проживання в гуртожитку (не більше ніж 800 гривень на місяць). Ці кошти перераховуватимуть безпосередньо закладам вищої освіти. Для інших вступників/ць навчання на нульових курсах буде контрактним, але, за словами представників МОН, університети мають утримувати доступну вартість, адже саме вони зацікавлені в майбутніх студентах та студентках.

Читайте також:

Таке відділення можна відкрити в закладах вищої освіти:

• державної форми власності — за рішенням МОН або іншого органу, до сфери управління якого належить заклад вищої освіти;
• комунальної або приватної форми власності — за рішенням їх засновників.

Зарахування слухачів та слухачок підготовчого відділення можна проводити один або два рази на рік за рішенням закладу вищої освіти: не пізніше ніж 1 грудня та/або не пізніше ніж 1 березня.

Як долучитися університетам?

• Відповідно до Порядку, спочатку на вченій раді ЗВО потрібно ухвалити рішення щодо участі в реалізації експериментального проєкту та направити відповідний лист до МОН;
• далі міністерство має видати наказ, що відповідний заклад вищої освіти є учасником експериментального проєкту.

Підставами для оголошення прийому на підготовчий курс є:

• рішення (засновника або органу управління) про відкриття підготовчого відділення;
• рішення вченої ради ЗВО про затвердження Положення про підготовче відділення та освітньої програми;
• визначення умов навчання та плати за нього;
• підготовка інструментарію подання заяв через вебсайт закладу;
• наказ ректора про відкриття прийому.

*Як ідеться в Порядку, набір та подання заяв відбуватимуться через сайти закладів вищої освіти. Тож у МОН вступникам/цям радять стежити за оголошеннями на сайтах університетів щодо старту набору, графіків та умов участі в програмі для пільгових категорій.

Підготовчі курси при університетах — це не нова практика для українських ЗВО, зазначає Марія Воротило, учителька історії. Раніше в університетах також відкривали відділення, де майбутні абітурієнти/ки могли готуватися до вступу.

«Однак підготовчі курси не мають замінювати базової шкільної освіти. Викладачі та викладачки не повинні вчити елементарних речей, які мали бути засвоєні ще в школі. До університетів мають вступати дійсно вмотивовані абітурієнти й абітурієнтки, у яких уже є певна база та сформована культура навчання. Інакше ми знову повертаємося до того, що вища освіта потрібна всім, а це далеко не так. Насправді чимало учнів та учениць вступають до ЗВО через тиск із боку батьків та стереотипні уявлення про те, що це єдиний шлях, щоб побудувати кар’єру. Однак є чимало інших можливостей», — акцентує вчителька.

Читайте також:

Марія Воротило додає, що для покращення результатів НМТ важливо вдосконалювати навчальні програми, зокрема з історії. За її словами, враховуючи нинішню систему викладання цього предмета, лише невеликий відсоток учнівства може самостійно скласти історію на НМТ та отримати високі бали.

«Говоритиму про свій предмет. Річ у тім, що в багатьох країнах Європи історію викладають за спіральним принципом: ті самі події вивчають не один раз, а повторюють із року в рік, щоразу на глибшому рівні. В Україні ж історію викладають за лінійним принципом, який пропонували ще за радянських часів: одну історичну подію вивчають детально один раз і більше до неї не повертаються.

Наприклад, тему Русі-України докладно проходять у сьомому класі, після чого фактично забувають про неї на наступні роки й згадують уже на НМТ. У результаті середньостатистичним учню чи учениці важко самостійно повторити й систематизувати величезний обсяг історичного матеріалу, у якому легко загубитися без чіткої структури. Саме тому й виникає потреба в репетиторах, додаткових заняттях чи підготовчих курсах», — розповідає Марія Воротило.

І хоч учителька не проти підготовчих відділень, її занепокоює, що університети отримали право надавати додаткові 15 балів під час вступу. За словами Марії Воротило, такі курси кожен і кожна може проходити по-різному: хтось дійсно буде вчитися, а хтось оплатить навчання, з’явиться лише кілька разів — й однаково отримає додаткові бали.

«Під час вступу йде боротьба навіть за 1 бал, а питання контракту / бюджету може вирішити одна десята бала. А тут цілі 15 балів. І це дійсно може загрожувати концепції рівного вступу», — зауважує Марія Воротило.

Андрій Гожик, проректор із науково-педагогічної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка, додає, що завершення нульового курсу передбачає обов’язкові випускні іспити з кожної дисципліни, які слухачі та слухачки складають в університетах. Лише в разі успішного складання можна отримати сертифікат та додаткові бали. За словами проректора, ці сертифікати вноситимуть до ЄДЕБО (Єдиної державної електронної бази з питань освіти), щоб ураховувати додаткові 15 балів автоматично під час подання заяв до того самого університету.

«Складання додаткових іспитів після завершення таких курсів має запобігти зловживанням із боку недоброчесних слухачів чи слухачок. Крім того, МОН наполягає на очному форматі занять на підготовчих курсах: у регіонах, що не перебувають у зоні бойових дій, державну підтримку надаватимуть лише за умови очного навчання. Дистанційний формат можливий, але без фінансування з боку держави», — пояснює Андрій Гожик.

За словами Дар’ї Мальчикової, проректорки з навчальної та науково-педагогічної роботи Херсонського державного університету, додаткові бали після закінчення підготовчих відділень надавали й раніше (10 балів). Норма щодо 15 додаткових балів викликає суспільні дискусії, однак у самих університетах її розглядають передусім як інструмент підтримки спеціальностей, на які й так невеликий конкурс — і з кожним роком попит лише зменшується.

«Наше основне завдання — сприяти залученню молоді до української освіти, щоб фахівці та фахівчині залишалися в країні. Крім цього, нам потрібно забезпечувати реінтеграцію вразливих категорій населення, підтримувати, наприклад, тих, хто повернувся з війни, або тих, хто виїхав із тимчасово окупованих територій і не мав змоги здобути вищу освіту. Підготовчі курси стануть для них хорошим стартом», — ділиться проректорка.

Богдан Завидовський, учитель біології та хімії, наголошує: у цьому питанні важливо, щоб усе було прозоро з боку університетів.

«У мене є досвід підготовки до НМТ різних дітей: і тих, які перебувають на ТОТ чи прифронтових територіях, і тих, які наразі проживають за кордоном. Тож я добре розумію, наскільки неоднаковими є умови життя та навчання для різних категорій учнів й учениць. Очевидно, наприклад, що освітня реальність у Донецькій області суттєво відрізняється від ситуації в більш віддалених від фронту регіонах», — акцентує вчитель.

Тож, за його словами, для дітей із сімей внутрішньо переміщених осіб, а також для тих, хто живе на тимчасово окупованих або прифронтових територіях, де повноцінного навчання фактично немає, така ініціатива може стати реальним шансом на вищу освіту — особливо з огляду на те, що деякі з цих родин не мають фінансової можливості оплачувати репетиторів чи додаткові курси підготовки.

«Маємо пам’ятати, що нерівні умови вступу існують роками. В Україні є велика кількість дітей, які тривалий час живуть у зовсім інших реаліях і не мають доступу до якісної освіти взагалі — ані до шкільної, ані до позашкільної (через війну — ред.). У цьому сенсі нульовий курс може бути не стільки привілеєм, скільки спробою хоч би частково вирівняти стартові можливості для тих, хто опинився в найскладніших обставинах. Звісно, за умови, що додаткові бали розподілятимуть справді прозоро та справедливо», — зауважує Богдан Завидовський.

У цьому сенсі, за словами вчителя, нульовий курс може бути не стільки привілеєм, скільки спробою хоч би частково вирівняти стартові можливості для тих, хто опинився в найскладніших обставинах. Звісно, за умови, що додаткові бали розподілятимуть справді прозоро та справедливо.

Водночас Андрій Гожик наголошує на іншій проблемі: на кінець грудня університети не отримали всієї нормативної бази. Ідеться, зокрема, про вимоги до програм підготовчих курсів, угод та механізмів реалізації проєкту. У ЗВО очікують, що всі ці документи розроблять на початку січня. Лише після цього заклади зможуть подати власні програми на погодження МОН, що також потребує часу.

«Виникає певне побоювання, чи встигнуть вступники та вступниці підготуватися до НМТ. Згідно з умовами програми, кожна дисципліна має включати не менше ніж 90 годин занять — загалом 360 годин (три обов’язкові предмети та один на вибір). Це означає мінімум три місяці інтенсивного навчання. Але варто врахувати й те, що слухачі та слухачки мають іншу зайнятість: хтось уже працює, хтось іще навчається в школі. Саме тому старт із 1 березня ми розглядаємо як крайній можливий термін, після якого підготовка втрачає сенс з огляду на строки проведення НМТ. Ідеально було б розпочати ще в грудні», — зауважує Андрій Гожик.

Читайте також:

Крім цього, за його словами, певним викликом є й оплата праці викладачів/ок, які реалізуватимуть ці курси. Оскільки МОН встановило обмеження вартості навчання (3000 гривень на місяць), то, враховуючи навантаження викладацького складу, такі курси стануть економічно доцільними за умови, що в групах буде щонайменше 20 осіб.

«Оскільки проєкт експериментальний, то зараз важко говорити про те, чи буде він ефективним. Зі свого боку, ми докладемо всіх зусиль, щоб допомогти вступникам та вступницям підготуватися до НМТ», — акцентує Андрій Гожик.

У Міністерстві освіти і науки пояснили, що, наприклад, типове положення про підготовче відділення «Відкритий шлях до вищої освіти» та типова освітня програма — це питання академічної автономії університетів (такі пояснення надали під час наради щодо нових правил прийому до ЗВО).

Також у МОН зазначили, що закладу не обов’язково створювати окремо підготовче відділення «Відкритий шлях до вищої освіти». Воно може бути в структурі іншого відділу, де раніше організовували курси з НМТ. Загалом в організації нульового курсу університет може використати власний досвід, але має привести внутрішні документи у відповідність до вимог Порядку проведення експерименту.

Фото з особистого архіву співрозмовників та співрозмовниць, фейсбук-сторінки Миколи Трофименка, а також із сайту Фонду Демократичної ініціативи ім. Ілька Кучеріва та Freepik