PISA-2025: які результати показали українські підлітки в програмуванні, моделюванні та цифровому навчанні

Уперше в межах міжнародного аналізу PISA-2025 було оцінено здатність 15-річних підлітків використовувати технології для навчання, дослідження та розв’язання проблем. Загалом Україна отримала 478 балів із застосування обчислювального мислення — на 22 бали менше за середній результат країн ОЕСР. 

Водночас результати показали й цікаву особливість: 54 % українських школярів і школярок досягли базового рівня або вище, а приблизно 60 % продемонстрували в цифровій грамотності кращі результати, ніж можна було очікувати з огляду на їхні показники з інших галузей. Нагадаємо, українські підлітки відстають від однолітків із країн ОЕСР приблизно на півтора року з математики й природничих наук та на два роки — з читання.

Що саме стоїть за цими даними, які навички українські підлітки опановують краще та як на результати впливають стать, соціально-економічні умови й місце проживання, «Вчися.Медіа» розібралося в матеріалі.

Повний звіт за результатами PISA-2025 доступний за посиланням.

Оцінювання в галузі «Навчання в цифровому світі» покликане з’ясувати, наскільки 15-річні підлітки здатні використовувати цифрові технології для навчання, дослідження та розв’язання проблем. Завдання побудували навколо трьох взаємопов’язаних компонентів:

1. попередні знання;
2. навчання в процесі;
3. обчислювальні практики.

Основною була шкала «Застосування обчислювального мислення (ОМ) для розв’язання проблем», яку деталізували за двома підшкалами:

1. моделювання — здатність створювати й досліджувати цифрові моделі, змінювати параметри, знаходити зв’язки між змінними та робити прогнози;
2. програмування — уміння створювати послідовності команд, знаходити помилки й удосконалювати алгоритми. PISA оцінювала не знання конкретної мови програмування, а алгоритмічне мислення — здатність розбивати завдання на кроки, планувати, перевіряти та покращувати рішення.

Окремо оцінювали попередні знання обчислювальних практик — базовий досвід роботи з алгоритмами, програмуванням і цифровими моделями.

Для оцінювання учні та учениці виконували одногодинний комп’ютерний тест. Він складався з двох 30-хвилинних модулів — програмування та моделювання, які, своєю чергою, передбачали проходження чотирьох основних етапів:

• «Демонстрація»;
• «Тренування»;
• «Рефлексія»;
• «Застосування».

Така структура дала змогу перевірити не тільки початкові вміння, а й те, як учень / учениця використовує отримані пояснення та зворотний зв’язок для виконання нових завдань.

За основною шкалою «Застосування обчислювального мислення для розв’язання проблем» українські підлітки отримали 478 балів. Це на 22 бали менше за середній показник країн ОЕСР, який становить 500 балів. Серед референтних країн України ці результати виявилися вищими за показники Грузії, Болгарії та Молдови, але нижчими, ніж у Словацької Республіки, Польщі та Естонії. 

Для порівняння в PISA враховували два показники: попередні знання обчислювальних практик та застосування обчислювального мислення для розв’язання проблем. Результати референтних країн розподілилися так:

• Грузія: попередні знання — 410 балів, застосування ОМ — 413 балів;
• Болгарія: попередні знання — 425 балів, застосування ОМ — 434 бали;
• Молдова: попередні знання — 430 балів, застосування ОМ — 452 бали;
• Україна: попередні знання — 458 балів, застосування ОМ — 478 балів;
• Словацька Республіка: попередні знання — 487 балів, застосування ОМ — 497 балів;
• Польща: попередні знання — 511 балів, застосування ОМ — 507 балів;
• Естонія: попередні знання — 529 балів, застосування ОМ — 541 бал.

Якщо подивитися на окремі складники, то українське учнівство дещо краще впоралося із завданнями на програмування.

• Програмування — 478 балів.
• Моделювання — 473 бали.

Це означає, що українські 15-річні підлітки трохи краще працюють із алгоритмічними рішеннями, ніж із моделями, змінними та зв’язками між ними.

Ще один показник, на який варто звернути увагу, — 458 балів за шкалою попередніх знань обчислювальних практик. Тобто середній результат за основною шкалою — 478 балів — виявився вищим за рівень попередніх знань. Це може свідчити про те, що частина українського учнівства ефективно використовує інструкції, приклади та зворотний зв’язок безпосередньо під час виконання завдань.

У шкали застосування обчислювального мислення є важлива особливість: на відміну від традиційних галузей PISA, для неї не визначено окремого базового рівня. Натомість рівень 3 є змістовним орієнтиром. Починаючи з нього, учні та учениці можуть:

• поєднувати різні операції та структури управління;
• створювати функційні, хоч і не завжди оптимальні, програми або моделі;
• формулювати гіпотези, проводити контрольовані експерименти й виявляти прості зв’язки між змінними.

За даними PISA-2025, українські підлітки здобули такі результати:

Отже, 54 % українського учнівства досягли рівня 3 або вищого, тоді як 46 % залишилися нижче від цього орієнтира.

Результати за двома підшкалами загалом підтверджують картину. Рівня 3 або вищого досягають:

• 52 % учнівства за підшкалою «Моделювання»;
• 54 % учнівства за підшкалою «Програмування».

В Україні 35 % учнівства досягають рівнів 4–6. Для порівняння: середній показник країн ОЕСР становить 47 %. Ще менша частка демонструє найскладніші навички. Лише 16 % українських учнів та учениць досягають рівнів 5–6, тоді як у середньому серед країн ОЕСР таких 26 %.

Учнівство на найвищих рівнях уже здатне:

• створювати ефективні алгоритмічні рішення;
• будувати та налагоджувати складні цифрові моделі;
• систематично аналізувати дані;
• прогнозувати поведінку систем;
• знаходити й виправляти складні помилки;
• удосконалювати рішення відповідно до отриманих результатів.

Результати PISA-2025 показують помітну різницю в застосуванні обчислювального мислення між хлопцями та дівчатами. У середньому хлопці демонструють вищі результати за всіма трьома показниками, які оцінювали в межах галузі «Навчання в цифровому світі». Різниця на їхню користь становить:

• +18 балів за основною шкалою «Застосування обчислювального мислення для розв’язання проблем»;
• +17 балів за підшкалою «Моделювання»;
• +20 балів за підшкалою «Програмування».

Цікаво, що гендерний розрив не однаковий для всіх груп учнівства. Він особливо помітний серед тих, хто демонструє найвищі результати:

• серед найслабшого учнівства різниця між хлопцями та дівчатами в Україні становить лише 6 балів;
• натомість серед найсильнішого учнівства розрив збільшується до 30 балів на користь хлопців.

Виразною також є різниця, пов’язана із соціально-економічними передумовами навчання. За даними дослідження, учнівство зі сприятливішою ситуацією в середньому отримало на 51 бал більше, ніж підлітки з найменш сприятливими умовами. Таку саму тенденцію можна помітити в моделюванні й програмуванні.

Різниця є і в частці школярів/ок, які досягли змістовного орієнтира (рівня 3 або вищого):

• 67 % учнівства зі сприятливішими передумовами;
• 43 % учнівства з менш сприятливими передумовами.

Водночас результати показують, що складні соціально-економічні умови автоматично не означають низьких результатів. В Україні 16 % соціально-економічно вразливого учнівства демонструють високі результати. Це близько до середнього показника для країн ОЕСР, який становить 15 %.

Ще одна помітна відмінність пов’язана з типом місцевості, у якій навчаються учні / учениці. Так, середній результат за основною шкалою застосування обчислювального мислення для розв’язання проблем становить:

• 447 балів — село, хутір із населенням менше ніж 3 тисячі;
• 462 бали — містечко або селище з населенням 3–15 тисяч;
• 485 балів — невелике місто з населенням 15–100 тисяч;
• 495 балів — місто з населенням 100 тисяч — 1 мільйон;
• 503 бали — велике місто з населенням понад 1 мільйон.

Тож результати послідовно зростають зі збільшенням населеного пункту.

Різниця між двома крайніми групами, учнівством із сільської місцевості та учнями з найбільших міст, становить 56 балів.

На перший погляд може здатися, що йдеться безпосередньо про перевагу міських шкіл. Однак PISA застерігає від такого спрощеного висновку. Цей розрив не можна пояснювати лише фактом проживання в місті чи селі. Після врахування соціально-економічного статусу учнівства та закладів освіти різниця скорочується. Це означає, що на результати можуть впливати інші чинники, зокрема:

• доступність освітніх ресурсів;
• доступ до цифрових технологій;
• можливості для використання сучасного обладнання;
• різноманітність освітніх можливостей;
• соціально-економічні умови учнівства та шкіл;
• доступ до додаткового навчання та інших можливостей для розвитку.

Результати також відрізняються залежно від типу закладу освіти, у якому навчаються 15-річні учасники/ці дослідження.

Середні результати за загальною шкалою такі:

• заклади загальної середньої освіти — 482 бали;
• заклади фахової передвищої освіти — 478;
• заклади професійної освіти — 418.

Проте ці дані не варто трактувати як доказ того, що тип закладу безпосередньо визначає успішність учнівства. На результати можуть впливати освітні траєкторії підлітків, їхній попередній досвід і соціально-економічний склад учнівства.

Загалом ці дані демонструють, що результати застосування обчислювального мислення в Україні пов’язані одразу з кількома чинниками. Гендерний розрив особливо помітний серед найсильнішого учнівства, соціально-економічні відмінності простежуються по всьому розподілу результатів, а між сільською та міською місцевістю існує значний розрив, який частково пояснює різниця в ресурсах та соціально-економічних умовах.

Водночас наявність цих відмінностей не означає, що результат окремої дитини наперед визначений її статтю, місцем проживання, матеріальним становищем родини чи типом закладу. Навпаки, дані PISA показують важливість створення умов, за яких доступ до цифрових ресурсів і можливостей для розвитку обчислювального мислення буде якомога менше залежати від стартових умов учнівства.

Обчислювальне мислення тісно пов’язане із загальною академічною успішністю. Однак воно не є просто ще одним показником знань із математики чи природничих наук. Шкала застосування ОМ оцінює окремий набір навичок, зокрема здатність працювати ітеративно (тобто повторюючи серію кроків, коли кожен новий крок покращує чи уточнює результат), створювати цифрові рішення, тестувати їх та вдосконалювати.

Докладніше про результати PISA-2025 українських школярів і школярок з читання, математики й природничих дисциплін можна дізнатися за посиланням.

Водночас українське учнівство продемонструвало цікаву особливість: результат із застосування обчислювального мислення виявився вищим, ніж можна було б очікувати з огляду на результати в інших галузях PISA. Різниця становить:

• +13 балів порівняно з результатом, очікуваним на основі природничо-наукової грамотності;
• +17 балів — на основі результату з читання;
• +14 балів — на основі результату з математики.

Це означає, що приблизно 60 % українського учнів та учениць отримали за шкалою застосування ОМ для розв’язання проблем вищі результати, ніж можна було б очікувати з огляду на їхні показники в інших галузях PISA.

PISA (Programme for International Student Assessment, або Міжнародна програма оцінювання учнівства) — міжнародне дослідження якості освіти, яке Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) започаткувала в 1997 році. Дослідження проводять раз на три-чотири роки в майже сотні країн. У PISA-2025 оцінювали п’ять галузей:

• природничо-наукова грамотність;
• математична грамотність;
• читацька грамотність;
• «Навчання в цифровому світі»;
• опційне оцінювання з іноземної мови.

Для України PISA-2025 стала вже третім циклом участі в міжнародному дослідженні. До цього українські підлітки проходили оцінювання у 2018 та 2022 роках. Цього разу дослідження охопило 17 регіонів України. До міжнародної бази даних увійшли результати 8962 учасників та учасниць із 297 закладів освіти.

Більшість учасників та учасниць навчалися в містах — 77,2 %. Частка учнівства із сіл і селищ становила 22,8 %.

За типом закладу освіти вибірка розподілилася так:

• 77,5 % — учні й учениці закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО);
• 14,8 % — закладів фахової передвищої освіти (ЗФПО);
• 7,7 % — закладів професійної освіти (ЗПО).

За статтю вибірка була майже рівною:

• 49,2 % — хлопці;
• 50,8 % — дівчата.

Варто зауважити, що шкільний шлях учасників й учасниць дослідження припав на два масштабні потрясіння: у 2020 році, під час навчання в п’ятому класі, почалася пандемія COVID-19, а у 2022-му, в сьомому класі, — широкомасштабна війна росії проти України. Тож значна частина навчання цього покоління минула в умовах дистанційної освіти, нестабільності та воєнних викликів.

PISA оцінює не просто обсяг засвоєних знань, а те, чи можуть 15-річні учні та учениці застосовувати свої знання й уміння в реальних життєвих ситуаціях. Для міжнародного порівняння в PISA використовують бальну шкалу. Одним із головних орієнтирів є середній показник країн ОЕСР.

Крім того, на можливості навчатися впливають, зокрема, освіта батьків, їхня професія та ресурси, які дитина має вдома. Тому для врахування цих факторів у PISA використовують ESCS — індекс економічного, соціального та культурного статусу.

Крім середнього показника країн ОЕСР, для аналізу результатів України використовують також групу референтних країн, серед яких:

• Болгарія;
• Естонія;
• Словацька Республіка;
• Молдова;
• Грузія;
• Польща.

Це держави, з якими Україну можна змістовно порівнювати з огляду на соціально-економічний розвиток, культурну або історичну спорідненість.

Фото з Magnific; скриншоти з мінізвіту PISA-2025

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.