Реформа старшої школи: що зміниться для випускників 9-х класів у 2026 році та куди їх переводити, якщо заклад змінює свій тип

Реформа Нової української школи поступово рухається до старшої ланки. У 2025–2026 навчальному році пілотні класи НУШ перейшли в 9-ті класи, а масове впровадження реформи старшої школи в Україні розпочнеться у 2027–2028 навчальному році — усі десятикласники та десятикласниці вчитимуться за програмами НУШ. Термін навчання в старшій школі збільшиться з двох до трьох років (10–12-ті класи).

Щоб реформа старшої школи відбулася успішно, у МОН запланували два етапи пілотування:

• перший стартував із вересня 2025-го для 30 ліцеїв-амбасадорів;
• другий почнеться у 2026–2027 навчальному році — до нього долучать приблизно 150 закладів освіти.

Профільна реформа передбачає зміни змісту освіти й статусів шкіл. До вересня 2027 року (масового заходу реформи в школи) частина закладів стане академічними ліцеями, які забезпечуватимуть повну загальну середню освіту (10–12-ті класи), а ще частина буде початковими школами (1–4-ті) та гімназіями з базовою загальною середньою освітою (1–9-ті або 5–9-ті класи).

А що робити учнівству, яке у 2025–2026 році закінчуватиме 9-ті класи в закладах, що не стануть академічними ліцеями, тобто не набиратимуть 10-ті класи? Ці учні та учениці не беруть участі в реформі Нової української школи. Тож чи потрібно їм переходити до пілотних академічних ліцеїв або в тих закладів, які реорганізують у ліцеї? Які освітні траєкторії можна їм запропонувати? І який загалом алгоритм потрібно застосовувати під час зміни типу закладу освіти?

Докладніше про це розповідали Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки, Андрій Мацокін і Яна Брусенцова — національні експерти Проєкту DECIDE на вебінарі «Освітні траєкторії для випускників 9 класів у 2026 році», який організував Швейцарсько-український проєкт DECIDE.

Учні та учениці, які у 2025–2026 навчальному році випускатимуться з 9-х класів у закладах, що з вересня 2027-го будуть гімназіями (навчатимуть лише до 9-го класу), не зможуть продовжити там навчання. Повну загальну середню освіту забезпечуватимуть лише академічні ліцеї. Учнівство, яке все ж піде в 10-ті класи у своїх школах, після закінчення навчального року буде змушене шукати інші заклади для навчання в 11-му класі.

«Навіть якщо 10-й клас буде тимчасово доступний у гімназії, це радше перехідний період. Учні та учениці однаково не зможуть здобути там повну загальну середню освіту. Це також створить адаптаційні, логістичні та навчальні труднощі», — пояснює Надія Кузьмичова.

З огляду на це, за її словами, громадам важливо завчасно ухвалювати виважені управлінські рішення щодо зміни мережі закладів освіти, щоб батьки та діти були проінформовані заздалегідь. Своєю чергою батькам теж треба серйозно обміркувати, де навчатиметься їхня дитина.

Які є основні освітні траєкторії для учнівства, що закінчить дев’ятий клас у 2025–2026 навчальному році?

1. Такі учні та учениці можуть залишитися у своїй школі, якщо вона стає ліцеєм.

2. Вони можуть перейти до 10-х класів академічних ліцеїв, які братимуть участь у пілотуванні реформи з 2026–2027 навчального року.

«Безумовно, тут дуже багато залежить від того, чи буде такий заклад наближений до місця проживання дітей. Наразі регіони активно формують мережу академічних ліцеїв. Водночас зауважу, що заклади, які братимуть участь у пілоті у 2026–2027 навчальному році, ще не відібрані. Ми закликаємо засновників активно долучатися до участі в пілоті й пропонувати свої заклади освіти (добір закладів стартує в жовтні 2025 року — ред.)», — акцентує Надія Кузьмичова.

Що чекає на учнівство, яке долучиться до пілотування реформи в академічних ліцеях?

• Можливість фокусуватися на вивченні профілю, який учень / учениця обере самостійно;
• краща підготовка до вступу в заклади вищої освіти;
• трирічне навчання в старшій школі, але вступ до ЗВО з меншою конкуренцією (випускники/ці пілотних ліцеїв будуть єдиними випускниками у 2029 році — ред.), розповідає Надія Кузьмичова.

«Випускники 9-х класів, які у 2026–2027 році вступлять до академічного ліцею, випускатимуться з нього у 2029 році. А це буде обмежена когорта, тобто випускники лише 150 ліцеїв вийдуть на своєрідний ринок абітурієнтів… Це означатиме меншу конкуренцію. Звісно, у вступі братимуть участь і випускники та випускниці минулих років. Але, враховуючи статистику, основну частину вступників до ЗВО складають саме випускники поточних років», — зауважує заступниця міністра освіти і науки.

Читайте також:

3. Випускники/ці 9-х класів у 2026 році можуть перейти до закладу, який не братиме участі в пілотуванні, але в майбутньому буде академічним ліцеєм.

Тоді вони можуть продовжити навчання не на три, а на два роки (10–11-ті класи), тобто без переходу на стандарт профільної середньої освіти (10–12-ті класи). Вони так само отримають свідоцтво про закінчення повної загальної середньої освіти, але за старим стандартом, який передбачав 11 класів.

«У нас і зараз є школи, які практикують поєднання двох стандартів. Наприклад, у закладах освіти хоч і є класи НУШ, але є і ті, які передували реформі, тож навчаються ще за старими стандартами. Тож сценарій із поєднанням двох стандартів уже робочий. У випадку старшої профільної школи змінюється лише те, що один зі стандартів передбачає трирічне навчання», — пояснює Надія Кузьмичова.

4. Також випускники/ці 9-х класів у 2026 році можуть вступати до закладів:

• професійної (професійно-технічної) освіти;
• фахової передвищої освіти;
• спеціалізованої освіти (мистецькі, військові ліцеї тощо).

Водночас спікерка наголошує: і академічний ліцей, і профтех (у майбутньому — професійний коледж), і заклади фахової передвищої чи спеціалізованої освіти є рівнозначним вибором.

«Усе залежить від громади та її можливостей. Не факт, що потрібно робити акцент лише на обов’язковому навчанні в академічному ліцеї. У багатьох регіонах України профтехи трансформують, вони стають дуже якісними та сучасними. І на рівні громади цю освітню траєкторію також варто підсвічувати», — додає Надія Кузьмичова.

Також вона акцентує на тому, що громадам та засновникам закладів освіти важливо завчасно спілкуватися з учнівством та батьками про можливі освітні траєкторії. 2025–2026 рік якраз варто використати для побудови якісної комунікації між усіма учасниками освітнього процесу, розповідаючи, які заклади змінюють статус і чому краще обрати інший одразу після 9-го класу.

За словами Надії Кузьмичової, у МОН розробили «дорожні карти» для учнівства. Це інформаційні матеріали з переліком академічних ліцеїв та інших варіантів продовження освіти, умовами вступу та перевагами кожної освітньої траєкторії.

Також заступниця міністра акцентує на тому, що між гімназіями та академічними ліцеями не має бути конкуренції, адже в основі обох типів закладів — інтереси дитини. Тож саме співпраця гімназій та академічних ліцеїв дасть змогу полегшити адаптацію учнівства та спростити перехід.

«Одним із таких інструментів також можуть стати дні відкритих дверей у закладах, які стануть майбутніми академічними ліцеями. У межах таких зустрічей учнівству можна більше розповісти про те, що на нього чекає, яким буде навчання в академічному ліцеї, показати кабінети та матеріальну базу, познайомити з учительством тощо», — радить спікерка.

Більше інформації про реформу профільної середньої освіти ви можете знайти за покликанням.

Як розповідає Андрій Мацокін, експерт Проєкту DECIDE, Закон України «Про повну загальну середню освіту» передбачає три типи закладів освіти:

• початкова школа (забезпечує здобуття початкової освіти);
• гімназія (здобуття базової середньої освіти);
• ліцей (здобуття профільної середньої освіти).

Тип закладу відповідає рівню освіти, який він забезпечує. Якщо ж заклад освіти здійснює свою освітню діяльність на декількох рівнях, він матиме рівень вищого типу. Наприклад, якщо в одному закладі є початкова школа та гімназія, то тип закладу буде саме «гімназія», пояснює експерт.

Читайте також:

Також законодавство дає змогу засновнику ухвалювати рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти (ЗЗСО). Розберемо докладніше, що означають деякі з цих рішень.

• Перепрофілювання

Під час підготовки до реформи профільної середньої освіти, за словами Андрія Мацокіна, у переважній більшості шкіл застосовують саме процедуру перепрофілювання (зміни типу) ЗЗСО. Можливість перепрофілювати (змінити тип) закладу освіти полягає в тому, що засновник може звузити або розширити рівні освіти, на яких заклад буде здійснювати освітню діяльність.

Наприклад, ЗЗСО здійснював освітню діяльність на двох рівнях: базової середньої освіти та початкової освіти, тобто належав до типу «гімназія». Згодом засновник вирішив, що заклад буде здійснювати освітню діяльність тільки на рівні початкової освіти. У цій ситуації, як пояснює Андрій Мацокін, засновник має ухвалити рішення про перепрофілювання гімназії на початкову школу.

Водночас під час перепрофілювання ЗЗСО продовжує функціонувати як юридична особа й не втрачає цього статусу. Фактично змінюється лише рівень чи рівні освіти й тип ЗЗСО. Отже, перепрофілювання — це зміна напрямку роботи закладу без його ліквідації чи припинення діяльності як юридичної особи.

Якщо ж гімназія здійснювала освітню діяльність тільки на рівні базової середньої освіти, а згодом засновник вирішив додати рівень початкової освіти, то перепрофілювання не відбувається. У цьому випадку змінюється лише структура, а заклад як був гімназією, так нею і залишається.

«Але якщо гімназію розширюватимуть до рівня профільної середньої освіти, тоді її тип зміниться на ліцей», — додає Андрій Мацокін.

Також перепрофілювання (зміна типу) ЗЗСО завжди тягне за собою зміну його найменування, оскільки відповідно до статті 34 Закону України «Про повну загальну середню освіту» повне найменування закладу освіти включає, зокрема, інформацію про його тип. Відповідно, якщо змінився тип, змінилася й назва, і це потрібно закріпити в статуті закладу.

Що потрібно для перепрофілювання ЗЗСО?

1. Визначити підстави для ухвалення обґрунтованого рішення.

2. Підготувати та оприлюднити проєкт рішення про перепрофілювання ЗЗСО. Додатком до рішення затвердити нову редакцію статуту.

3. Провести громадське обговорення (воно обов’язкове для сільської місцевості).

Яна Брусенцова, експертка Проєкту, звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» реорганізацію, зміну типу, ліквідацію ЗЗСО в сільській місцевості допускають лише після громадського обговорення проєкту відповідного рішення засновника. Обговорення має тривати не менше ніж один рік до дати ухвалення рішення засновником.

Докладніше про вимоги, умови, порядок, форми проведення громадського обговорення можна прочитати в Постанові КМУ № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики».

4. Попередити працівників та працівниць закладу освіти про зміну істотних умов праці (можливе скорочення).

5. Провести реєстрацію нової редакції статуту.

Важливо! Перепрофілювання не є реорганізацією, тому комісію з припинення юридичної особи створювати не потрібно.

• Реорганізація та ліквідація ЗЗСО

Реорганізація юридичної особи — це припинення юридичної особи з подальшим правонаступництвом (переходом прав та обов’язків від однієї юридичної особи до іншої), чого, зокрема, не відбувається під час перепрофілювання (зміни типу).

Окремої процедури для реорганізації / ліквідації ЗЗСО законодавством не передбачено. Експерт радить керуватися Цивільним кодексом України (ЦКУ), у якому визначено загальні норми для всіх юридичних осіб:

• під час реорганізації застосовують статті 104 (про припинення юридичної особи), 105 (про виконання рішення про припинення юридичної особи), 106 (про злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи), 107 (про порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення) ЦКУ;
• під час ліквідації застосовують статті 110 (про ліквідацію юридичної особи), 111 (порядок ліквідації юридичної особи) ЦКУ.

Реорганізація може відбуватися кількома шляхами:

• Приєднання

Це процедура припинення юридичної особи / юридичних осіб із подальшим переведенням усіх активів, прав та обов’язків іншій юридичній особі.

«Приєднання може відбуватися як закладів освіти одного типу до закладів освіти іншого типу, наприклад, початкової школи до гімназії, так і закладів освіти того самого типу одне до одного, наприклад, гімназії до гімназії», — пояснює Андрій Мацокін.

Приєднання — це найпоширеніша процедура. За словами експерта, переважна більшість ЗЗСО з 2016 року була реорганізована саме в такий спосіб.

• Поділ

Це припинення однієї юридичної особи та створення на її основі двох і більше юридичних осіб. Наприклад, реорганізація ліцею через поділ на два заклади освіти різних типів — початкову школу та гімназію.

• Злиття

Це припинення двох і більше юридичних осіб, тих же ЗЗСО, і формування на їх основі однієї нової юридичної особи.

«Наприклад, засновник ухвалив рішення про реорганізацію через злиття двох гімназій, результатом чого стало утворення нової юридичної особи — ліцею. Тип нового закладу освіти може відрізнятися від типів тих закладів освіти, які припинилися в результаті злиття. Але цю процедуру у сфері освіти донині майже не застосовували під час оптимізації ЗЗСО», — додає Андрій Мацокін.

• Перетворення

Це зміна організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов’язки попередньої юридичної особи.

Що потрібно для реорганізації ЗЗСО?

Загалом послідовність дій під час усіх форм реорганізації (злиття, приєднання, поділ, перетворення) аналогічна та включає такі етапи:

• обґрунтування реорганізації закладу;
• проведення громадського обговорення в сільській місцевості;
• ухвалення рішення про реорганізацію з визначенням форми (виду) реорганізації;
• здійснення необхідних реорганізаційних дій комісією з реорганізації;
• підготовка установчих документів або змін до них для юридичної особи — правонаступника;
• розв’язання питань трудових відносин;
• державна реєстрація припинення «старих» юридичних осіб та утворення нової юридичної особи.

Читайте також:

«Ще раз наголошу, що не варто ототожнювати поняття перепрофілювання та реорганізації. Під час перепрофілювання зміна відбувається лише в типі закладу, а не в юридичній особі. А от під час реорганізації відбувається припинення однієї юридичної особи, а права та обов’язки переходять до іншої», — акцентує Андрій Мацокін.

Фото: РБК-Україна, «Децентралізація», «Перший Запорізький», Міністерства освіти і науки, а також Артема Галкіна (передрук світлин суворо заборонено)