Реформа шкільної мережі в Україні: у МОН розповіли, що зміниться та хто ухвалює рішення про закриття шкіл
У маленьких селах збережуть початкову школу, базову освіту надаватимуть в опорних закладах освіти, а старшу профільну — в академічних ліцеях. Таку модель шкільної реформи представив під час поїздки на Тернопільщину заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків. У коментарі «Суспільному» він розповів, як МОН планує реорганізувати освітню мережу та хто відповідатиме за долю конкретних шкіл.
ЧОМУ РЕОРГАНІЗУЮТЬ ШКОЛИ?
Головна причина, за словами Андрія Сташківа, — демографічні зміни. У багатьох селах України кількість учнівства щороку зменшується. Як пояснив заступник міністра, якщо в закладі навчається достатньо дітей, він продовжить працювати й далі. Проблеми виникають у населених пунктах, де дітей мало або немає зовсім.
«І навіть в таких випадках ми говоримо, що школи повинні залишатися, але повинні бути реорганізовані та оптимізовані», — наголосив він.
Утім, учні/ениці 1–4-х класів мають навчатися якомога ближче до дому. Для цього, за словами Сташківа, можна створювати класи-комплекти, зведені класи або запроваджувати інші форми організації навчання.
«Початкові школи [...] мають бути максимально наближені до місця проживання дітей і бути в тих населених пунктах, де є ці діти. [...] Ці школи повинні працювати», — каже заступник міністра.
ЩО БУДЕ З БАЗОВОЮ ШКОЛОЮ ТА ХТО ВИРІШУЄ ЇХНЮ ДОЛЮ?
Базова школа охоплює 5–9-ті класи. На цьому етапі діти починають вивчати предмети природничого циклу: фізику, хімію, біологію. Для повноцінного викладання потрібні лабораторії, відповідне обладнання та фахові вчителі/ки.
«Для того, щоб працювала базова школа, тобто п'яті — дев'яті класи, очевидно, треба більшу кількість дітей. [...] Потрібно, щоб рівень надання освітніх послуг відповідав стандарту. І тут уже починається вибір і рішення засновника», — пояснив Сташків.
Він також додав, що рішення у цьому випадку насправді ухвалює не МОН. Засновниками шкіл є територіальні громади. Саме вони мають повноваження вирішувати, чи буде заклад функціонувати далі, у якому форматі це відбуватиметься та з якими інвестиціями.
«МОН у жодному разі не зобов'язує закривати школу. [...] Якщо громада готова інвестувати власні кошти в школи, будувати лабораторії, робити нормальні умови для навчання і при цьому утримувати для невеликої кількості дітей вчителів — рішення за ними», — пояснив Сташків.
Водночас, за його словами, МОН підтримує об'єднання та створення опорних шкіл — базових закладів освіти, куди підвозять учнів/ениць 5–9-х класів із декількох сіл. Така модель дає змогу зібрати необхідну кількість дітей для якісного навчання.
Для організації довезення з держбюджету виділяють кошти на шкільні автобуси. Наприклад, у 2024 році на це спрямували майже 2 мільярди гривень (закупили понад 600 автобусів). У 2023 — ще 1,5 мільярда гривень на майже 500 автобусів.
ЩО БУДЕ ЗІ СТАРШОЮ ШКОЛОЮ?
З 2027 року старша школа (10–11 класи, а надалі й 12-й) має функціонувати як окремий тип закладу освіти — академічний ліцей. Це частина реформи НУШ, яка передбачає профільну освіту.
«Що ми маємо зараз? Ми маємо, наприклад, класичний сільський ліцей, в якому є на паралелі один десятий і один одинадцятий клас. Фактично, учні, навчаючись в таких класах, не мають можливості вибрати, що вони хочуть вивчати поглиблено — чи це природничі, чи філологічні дисципліни, до прикладу англійська мова поглиблено чи інформатика. Тому що є один клас, а для цього класу — один розклад», — каже Сташків.
Водночас у великих ліцеях буде декілька паралельних класів, що дасть змогу формувати профільні групи: гуманітарні, природничі, математичні тощо. У такому разі, за словами заступника міністра, учні/ениці зможуть обирати предмети й глибше зануритися б бажаний напрям.
Утім, законопроєкт, що має закріпити цю модель, ще не ухвалили. Він перебуває на розгляді у Верховній Раді.
«Зараз ідуть великі дискусії щодо того, як має працювати ця модель. Вона не має працювати вже зараз, вона буде працювати з 2027 року. [...] Після голосування у ВРУ ми зможемо більш предметно говорити про те, яким буде ліцей, виходячи з тих норм, які були закладені в законі», — резюмував Андрій Сташків.
Фото Freepik