Робота енергетика під час війни: що потрібно знати про професію?

Щодня над тим, щоб в Україні були електрика й тепло, працюють тисячі фахівців і фахівчинь енергетичної галузі. Це інженери, електрослюсарі, електромонтери, диспетчери, машиністи, контролери, електрогазозварники та інші спеціалісти, які забезпечують роботу електростанцій, мереж і теплової інфраструктури.

Лише в енергетичних компаніях ДТЕК працюють понад 14 тисяч таких фахівців і фахівчинь. Серед них — Дмитро Іваник, начальник зміни Бурштинської ТЕС, який відповідає за роботу енергетичного обладнання та щодня стежить за стабільною роботою станції.

У розмові з «Вчися.Медіа» він розповів про те, чому робота енергетика критично важлива, які перспективи розвитку в цій сфері та що потрібно вивчати в школі, якщо хочете обрати цей фах. Раніше ми також розповідали про найпопулярніші спеціальності серед вступників/ць. 

Дмитро Іваник працює на Бурштинській ТЕС 14 років. Зараз він старший начальник зміни станції — керує роботою енергоблоків та координує дії оперативного персоналу. 

Чоловік народився в родині енергетиків. Батьки, бабуся та дідусь працювали в цій сфері, тому Дмитро змалку відвідував станцію, хоч мріяв бути директором банку, а згодом — лікарем. Зрештою здобув освіту, пов’язану з комп’ютерними науками й програмуванням. Спершу працював тестувальником у приватній компанії. Утім, ця робота здавалася надто монотонною. Батьки запропонували чоловікові спробувати себе на станції, де й зарплата була суттєво вищою, ніж на посаді тестувальника.

«Моїм першим завданням на роботі було стеження за тим, щоб спеціальні воронки з водою не зашлакувалися. Шлак — це продукт згорання вугілля, що, як лава, тече в розпеченому вигляді в ці воронки. А ще я відповідав за два кульові млини, які перемелювали вугілля. Стежив за постачанням палива та дотриманням температурного режиму. Також почав багато працювати з людьми, і це мені сподобалося», — розповідає Дмитро Іваник.

Чоловік зауважує: за останні роки його робота помітно змінилася. Якщо раніше електростанції працювали майже в постійному режимі, то тепер через зміни на ринку електроенергії генерація має оперативно реагувати на попит. Кожна станція продає електроенергію за погодженими графіками, тому важливо дотримуватися запланованих обсягів виробництва. Відхилення можуть призводити до фінансових втрат або потреби компенсувати дисбаланс в енергосистемі.

«Я стежу, щоб станція виконувала заплановані обсяги продажу електроенергії. Також контролюю автоматичне регулювання енергоблоків і підтримання частоти в енергосистемі. Це дуже відповідальна робота, адже від стабільності частоти залежить надійність роботи всієї мережі», — пояснює він.

У літній період навантаження на енергосистему зазвичай зменшується, тому окремі енергоблоки виводять у резерв вранці, коли споживання найнижче, а ввечері, під час пікового попиту, знову запускають у роботу. Кожен такий запуск або зупинка — складний технологічний процес, який триває кілька годин і потребує постійного контролю фахівців та фахівчинь.

Робочий день начальника зміни починається з приймання зміни від попередньої бригади. Він заслуховує рапорти начальників змін цехів і служб, отримує інформацію про режим роботи енергоблоків, стан основного обладнання, заплановані ремонти та виявлені несправності. Після цього оцінює, чи готова станція працювати за запланованим графіком, чи немає ризиків для безпечної експлуатації.

Таке детальне передання інформації необхідне, щоб у разі позаштатної чи аварійної ситуації начальник зміни мав повну картину роботи станції, міг швидко ухвалити рішення, скоординувати дії персоналу та гарантувати безпечну й безперебійну роботу обладнання.

За словами Дмитра Іваника, в енергетику варто йти тим, хто має схильність до точних наук, уміє працювати в команді та не боїться брати на себе відповідальність. Водночас професія вимагає постійного навчання: фахівці/чині мають добре знати принципи роботи обладнання, стежити за технічними оновленнями та швидко опановувати технології.

«Щоб легше розібратися в роботі станції, раджу самостійно створювати схеми обладнання. Так набагато простіше зрозуміти, як взаємодіють різні системи», — радить він.

Не варто обмежуватися теорією — слід якомога більше часу приділяти практиці. Молодим спеціалістам/кам важливо навчитися обслуговувати й ремонтувати обладнання, адже під час роботи доведеться регулярно брати участь у планових ремонтах, технічному обслуговуванні та ліквідації несправностей.

За словами Дмитра Іваника, в енергетиці знайдеться робота і для тих, хто не любить постійно спілкуватися з людьми. Наприклад, можна працювати на ділянках, пов’язаних із подаванням палива, обслуговуванням устаткування чи контролем технологічних процесів.

Ця професія підійде людям, які цінують чіткі правила та порядок. Робота на електростанції вимагає дисципліни, уважності, вміння діяти за інструкціями й неухильно дотримуватися вимог безпеки.

«Не можна імпровізувати там, де від твоїх рішень залежить робота обладнання та безпека людей», — додає Дмитро Іваник.

Читайте також:

Дмитро Іваник переконаний, що професія енергетика залишатиметься затребуваною ще багато років. На його думку, крім традиційної теплоенергетики, активно розвиватимуться напрями газотурбінних установок, систем накопичення енергії та сучасних технологій балансування енергосистеми.

Ще одним важливим напрямом стане післявоєнна відбудова України. Будівництво нових підприємств, модернізація енергетичної інфраструктури та відновлення зруйнованих об’єктів потребуватимуть великої кількості кваліфікованих енергетиків.

«Крім того, в Україні активно розвивається напрям електромобілів, а це означає, що зростатиме потреба у фахівцях, які забезпечуватимуть роботу зарядної інфраструктури та енергосистеми загалом. Водночас дедалі більшого значення набуває сонячна енергетика. Її особливість у тому, що виробництво електроенергії залежить від сонячного світла. Найбільше електроенергії такі електростанції виробляють удень, тоді як вечірній пік споживання припадає на час, коли сонце вже зайшло. Саме тому енергосистемі потрібні системи накопичення енергії або інші види генерації, які можуть швидко компенсувати нестачу електроенергії», — пояснює Дмитро Іваник.

Енергетика — це безперервний виробничий процес, який не зупиняється ні вдень, ні вночі. Однак, попри графік роботи, плани можуть будь-якої миті змінитися через аварійні ситуації, наслідки обстрілів чи інші непередбачувані обставини. Тому енергетики мають бути готовими в разі потреби виходити на роботу поза графіком, а інколи переносити вихідні чи відпустки, щоб забезпечити безперебійне функціонування станції.

«Найскладніше в нашій роботі зараз — російські обстріли. Буває, ворог завдає ударів по станції, а далі настає тимчасове затишшя. Але коли знаєш, що в наш бік летять 20–30 ракет, то очікування дуже важке. Найбільше хвилююся за людей, адже під час атаки ті, хто відповідає за роботу енергоблоків, залишаються за щитами управління й не можуть просто піти в укриття», — ділиться енергетик.

Тим, хто замислюється про кар’єру в енергетиці, Дмитро Іваник радить ще в школі приділити особливу увагу кільком предметам. Насамперед — математиці, адже в роботі доводиться постійно виконувати розрахунки. Не менш важливою є фізика, оскільки саме на її законах ґрунтується робота енергетичного обладнання. Також стане в пригоді інформатика: сучасні електростанції дедалі більше автоматизують, а цифрові системи керування стали невід’ємною частиною роботи енергетиків.

Дмитро Іваник періодично очолює екзаменаційну комісію із захисту дипломних робіт студентів-енергетиків місцевого коледжу. Він переконаний, що справжнім фахівцем або фахівчинею можна стати лише тоді, коли теоретичні знання поєднуються з практикою безпосередньо на виробництві.

«Енергетик — це не просто професія, а значна частина життя. Це люди, завдяки яким у домівках українців є електрика й тепло. Попри всі виклики, ця професія залишається однією з найважливіших для країни», — підсумовує Дмитро Іваник.

Фото ДТЕК

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.