Розклад під вибір учня: як Куликівський ліцей на Чернігівщині запустив профільну школу

Куликівський ліцей на Чернігівщині.
Куликівський ліцей на Чернігівщині.

З вересня 2026 року Куликівський ліцей, що на Чернігівщині, пілотує реформу профільної середньої освіти. Десятикласники/ці навчаються за обраними профілями й відвідують курси за вибором у міжкласних групах. Розклад складено так, щоб кожен учень і кожна учениця могли потрапити на всі заняття, які обрали.

Учнівство вже помітило різницю. Одні радіють, що «немає непотрібних уроків для профілю», інші, що вивчають «те, що мені потрібно, і те, що обирала». Директорка ліцею Оксана Орсагош розповідає, які рішення до цього привели, що спрацювало, де було найважче і що варто врахувати ліцеям, які пілотуватимуть реформу наступними.

Головну думку вона формулює одним реченням: «Якщо дитині дали право вибору, школа має створити умови, щоб ним можна було скористатися».

ПОЧАЛИ ЗА РІК ДО СТАРТУ

Підготовка в ліцеї почалася ще 2025 року. Спершу з’ясували, чого хочуть самі діти: «Проводили анкетування, з’ясовували інтереси десятикласників, зустрічалися з батьками та обговорювали можливості ліцею», — розповідає Оксана Орсагош.

Профілі визначали не лише за тим, яких учителів й учительок має школа. «Враховували не лише кадрові й матеріальні ресурси, а й те, що справді цікавить дітей».

Принцип був простий: дорослі допомагають, але не вирішують. «Ми не хотіли обирати за учнів. Роль педагогів і батьків — допомогти дитині побачити можливості й оцінити власні сильні сторони».

До підготовки залучили весь колектив. Директорка пояснює — реформа не може бути справою лише адміністрації. Їй самій довелося змінити стиль роботи: «перейти від звичного планування до більш гнучкого управління, у центрі якого — освітні потреби учнів».

Оксана Орсагош, директорка Куликівського ліцею.
Оксана Орсагош, директорка Куликівського ліцею.

РОЗКЛАД БУДУВАЛИ ПІД ВИБІР УЧНЯ Й УЧЕНИЦІ, А НЕ НАВПАКИ

Найскладнішим практичним завданням став розклад. Кожен учень та кожна учениця обрали свій набір курсів, і треба було зробити так, щоб могли відвідувати їх усі.

Ліцей вирішив це двома кроками:

  1. Заняття основного рівня для всіх десятих класів поставили в розкладі на той самий час.
  2. Курси за вибором розмістили так, щоби вони не накладалися, і сформували з учнів різних класів міжкласні групи.

«Ми намагалися розмістити курси так, щоб учень чи учениця могли відвідувати ті заняття, які самі обрали, а не відмовлялися від них через збіг у часі», — пояснює Оксана Орсагош.

Для неї це не технічна дрібниця, а суть реформи: «Найскладніше — узгодити індивідуальні вибори учнів, формування міжкласних груп, педагогічне навантаження й реальні можливості розкладу. Це показало: право вибору має бути забезпечене організаційно, інакше воно залишиться лише на папері».

КУРСИ ЗА ВИБОРОМ: МОТИВОВАНИЙ КЛАС І ПРОСТІР  ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ/ВЧИТЕЛЬКИ

Серед курсів, які ліцей запропонував десятикласникам і десятикласницям:

  • «Підприємництво та фінансова грамотність»;
  • «Культура рівності та взаємоповаги в сучасному суспільстві»;
  • «Права та обов’язки учнівської молоді».

На такі заняття приходять учні й учениці з різних класів, які обрали курс самі. За словами директорки, це змінює атмосферу уроку: «Коли діти самі обирають курс, учитель працює з більш вмотивованою аудиторією, а отже, має більше можливостей для дискусій, проєктів і досліджень».

Вчительство теж здобуло більше свободи. Вони «можуть пропонувати авторські курси за вибором», а один предмет тепер може йти на базовому й поглибленому рівнях — «із різною кількістю годин і глибиною опрацювання».

ПОГЛИБЛЕНИЙ РІВЕНЬ: НЕ БІЛЬШЕ ГОДИН, А ІНША РОБОТА

Оксана Орсагош

Оксана Орсагош

Поглиблене навчання — це не просто більше годин, а інший рівень роботи з матеріалом.

Приклад з уроку історії. Коли десятикласники вивчають причини Першої світової війни, вони не зупиняються на приводі до неї. «Вони досліджують політичні й економічні передумови, працюють із документами та аргументують власні висновки».

Навіщо це потрібно: «Такий підхід формує критичне мислення й допомагає відрізняти факт від маніпуляції».

УЧИТЕЛЯМ Й УЧИТЕЛЬКАМ ПОТРІБЕН СУПРОВІД

У пілоті змінюється роль учителя та вчительки. Вони стають, за словами директорки, «наставниками, які допомагають учням досліджувати, дискутувати та застосовувати вивчене». Педагоги й педагогині готують практичні завдання, працюють на двох рівнях складності, розвивають формувальне оцінювання.

Для такої роботи, каже Оксана Орсагош, потрібен «практичний методичний супровід упродовж року». Йдеться про роботу з модельними програмами, створення матеріалів, оцінювання, профорієнтацію та обмін досвідом.

У Куликівському ліцеї вчителі й учні обговорюють курси для вибіркового компоненту.
Обговорення курсів для вибіркового освітнього компоненту.

Кадрів ліцею на старт вистачило. Але що ширшим стане вибір курсів, то гнучкіше доведеться розподіляти навантаження — аж до співпраці з іншими закладами й фахівцями. Директорка наголошує: «Для мене важливо, щоб учитель не залишався сам на сам із новими вимогами».

ЩО ХВИЛЮЄ БАТЬКІВ

Найчастіше батьки питали, чи матимуть діти справжній вибір і чи не звузить профіль можливості для вступу.

Ліцей відповідає так: «Профіль — це можливість глибше вивчати предмети відповідно до інтересів, а не остаточне визначення професії». А ще радить родинам заздалегідь з’ясовувати вимоги вступу зацікавлених спеціальностей і відповідно планувати навчання.

Оксана Орсагош не обіцяє, що всі питання вже закриті: «Наше завдання — не обіцяти, що всі відповіді вже є, а бути поруч із родинами й допомагати їм ухвалювати зважені рішення».

ЩО КАЖУТЬ УЧНІ ПІСЛЯ ПЕРШОГО МІСЯЦЯ

У ліцеї попросили десятикласників і десятикласниць чесно оцінити новий формат. Найчастіше в їхніх відповідях повторюються два слова: «незвично» і «подобається».

«Мені подобається, дуже цікаво та незвично, наче пробую щось новеньке».

«Подобається, як учителі розповідають та зацікавлюють. Іноді складно даються нові теми».

«Мені до вподоби поступовість та цікавість у процесі навчання».

Учнівство також підказує, що варто поліпшити, і ліцей використовує ці підказки, щоб доопрацювати навчання:

  • Більше практики. Учні й учениці хочуть більше практичних робіт і дослідів. Вони з’являться вже з другого семестру: «Ми навчаємося лише місяць, і більше практичних робіт чекає вже з ІІ семестру», — пояснює директорка.
  • Зміст курсів. Одна учениця обирала курс «Особистісний розвиток і кар’єрне орієнтування» за назвою, і зміст виявився іншим, ніж вона очікувала. Такі відгуки допомагають ліцею уточнювати програми курсів за вибором.
  • Очне спілкування. Через безпекову ситуацію частині учнів бракує живої комунікації на профільних заняттях. Ліцей бере це до уваги, коли планує практичну роботу.
  • Звикання до нових предметів. Дехто зауважує, що заміна старих предметів новими спершу трохи плутає, «але це не настільки критично». Для першого місяця це природна частина адаптації.

Оксана Орсагош бачить у цьому зворотному зв’язку ресурс: «Для мене цінно, що діти не просто оцінюють реформу, а вчаться висловлювати конкретні пропозиції. Пілотування має бути живим процесом, у якому голос учня справді почутий».

ЧОГО ЛІЦЕЙ НЕ ЗРОБИТЬ САМ

Найбільше ліцею бракує обладнання для практики. «Особливо актуальним для нас є розвиток STEM-напряму та оновлення природничо-математичних кабінетів, щоб учні могли не лише вивчати теорію, а й проводити дослідження», — каже директорка.

Частину завдань ліцей вирішує сам: удосконалює розклад, розробляє курси, підтримує професійний розвиток педагогів, шукає партнерів і бере участь у грантових проєктах. Від засновника потрібна допомога з оновленням матеріальної бази, обладнанням та організаційними питаннями, які виходять за межі можливостей закладу. Від МОН у ліцеї чекають своєчасних методичних рекомендацій, якісних навчальних матеріалів і системної підтримки вчителів.

Справжній вибір для дитини неможливо забезпечити лише ентузіазмом колективу. Потрібне партнерство ліцею, громади та держави.

ЯКЩО ВАШ ЛІЦЕЙ ГОТУЄТЬСЯ ДО РЕФОРМИ

Що з досвіду Куликівського ліцею можна взяти собі:

  1. Почніть за рік. «Не починати підготовку в останній момент», — перша порада Оксани Орсагош.
  2. Питайте дітей по-справжньому. Анкетування й розмови з батьками — основа вибору профілів. Важливо «не зводити учнівський вибір до формального опитування».
  3. Не будуйте профілі лише навколо наявних учителів й учительок. Спершу інтереси дітей, потім пошук ресурсів, зокрема через співпрацю з іншими закладами.
  4. Складайте розклад під вибір. Синхронізуйте базові заняття паралелі й не ставте курси за вибором на той самий час.
  5. Розкажіть учнівству, що буде на курсі. Назва не завжди дає повне уявлення про зміст, а десятикласники часто обирають саме за нею. Короткий опис або вступне заняття допоможуть зробити вибір точнішим.
  6. Залучіть увесь колектив і дайте вчителям і вчителькам супровід. Не разові лекції, а підтримку протягом року.
  7. Збирайте відгуки з першого місяця й залиште простір для змін. «Пілот — це навчання на практиці, тож важливо чути зворотний зв’язок і не боятися вдосконалювати процес».

А перевірити, чи все вдалося, можна за реакцією учнів. Оксана Орсагош прагне, щоб кожен десятикласник і кожна десятикласниця могли сказати: «Мої інтереси тут враховують, я розумію, навіщо вивчаю ці предмети, і бачу, як це допоможе мені в майбутньому».

Пілотування старшої профільної школи відбувається за координації Міністерства освіти і науки України в межах спільної програми зі Світовим банком LEARN — «Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні», що фінансується, зокрема, за підтримки Мультидонорського трастового фонду допомоги, відновлення, реконструкції і реформування України(URTF).

Фото надала Ольга Мельник

Other topics

View all
View all