Що варто знати про платформу «Вектор»: відповідаємо на поширені запитання

Державна платформа «Вектор» є ключовим елементом пілотної програми «Гроші ходять за вчителем», яка змінює підхід до підвищення кваліфікації. Уже з початку 2026 року до пілоту долучилося понад 30 тисяч педагогів і педагогинь.

Сама ж платформа «Вектор» слугує своєрідним маркетплейсом, де різні суб’єкти підвищення кваліфікації розміщують інформацію про свої програми й курси, а освітяни/ки обирають те навчання, яке їм відгукується найбільше, та оплачують його державними коштами, які надходять безпосередньо на їхні рахунки.

Уже з 1 липня 2026 року всі надавачі послуг з підвищення кваліфікації для педагогів/инь мають розміщувати інформацію про свої послуги саме на «Векторі». Це рішення спричинило дискусію: частина провайдерів заявила про додаткове адміністративне навантаження та ризики надмірної централізації системи.

«Вчися.Медіа» зібрало найбільш обговорювані питання щодо роботи платформи «Вектор» та отримало відповіді на них від Владислава Штегельського, менеджера проєктів із навчання та професійного розвитку офісу впровадження НУШ при Міністерстві освіти і науки. Читайте докладне роз’яснення в матеріалі.

У листопаді 2025 року в Україні стартував пілот політики «Гроші ходять за вчителем», яка, зокрема, передбачає персональне фінансування підвищення кваліфікації. Педагогічні працівники та працівниці в межах пілоту одержують «віртуальні гроші» (1500 грн) для навчання й самостійно вирішують, які курси ними оплатити.

Ключовим інструментом політики є платформа «Вектор», де можна обирати курси та оплачувати їх державним коштом. Адмініструє платформу Український інститут розвитку освіти на основі програмного забезпечення цифрової платформи EdWay, яку ГО «ЕдКемп Україна» передала державі. Докладніше про це ми розповідали тут.

Суб’єкти підвищення кваліфікації вносять на платформу інформацію про свої програми навчання (форми можуть бути різні: як онлайн, так і офлайн, від вебінарів до тренінгів та супервізій), ліцензії та акредитації, документи про підвищення кваліфікації. Самі освітяни/ки можуть лише обирати та оплачувати курси — навчання організовує провайдер освітніх послуг: через перехід на власну онлайн-платформу або очно у визначеному місці.

Читайте також:

Як зауважує Владислав Штегельський, платформа покликана розв’язати низку проблем на ринку підвищення кваліфікації педагогічних працівників/ць. Одна з них — продаж сертифікатів без фактичного навчання.

«“Вектор” створює відкритий простір, де можна бачити доброчесних суб’єктів підвищення кваліфікації та інформацію про програми, які вони пропонують. Платформа не встановлює додаткових бар’єрів для входу на ринок, натомість забезпечує прозорість, яка дає змогу користувачам самостійно оцінювати пропозиції», — пояснює експерт.

Ще одна проблема, за його словами, пов’язана з тим, що, попри широкий вибір можливостей, більшість учителів та вчительок на практиці користується лише однією або двома знайомими платформами. Через це вони не мають повної картини доступних програм підвищення кваліфікації. «Вектор» покликаний стати єдиним відкритим середовищем, де вчительство зможе бачити весь спектр програм, порівнювати їх і обирати найбільш відповідні своїм професійним потребам.

Окремим важливим завданням є цифровізація процесів та зменшення паперового навантаження. Платформа дає змогу вести власний цифровий облік документів про підвищення кваліфікації в одному місці.

«Наголошу, що держава не збирає персоналізованої аналітики користувачів. Законодавство не дозволяє цього робити, тому для аналізу використовують лише знеособлені дані.

Вони важливі для формування державної політики, адже допомагають зрозуміти, які напрями підвищення кваліфікації найчастіше обирає вчительство, які програми користуються найбільшим попитом, скільки педагогів і педагогинь щороку проходять підвищення кваліфікації, які формати навчання вони обирають тощо. Це дає змогу ухвалювати рішення щодо фінансування, оцінювати ефективність програм і формувати політику, що ґрунтується на реальних даних», — розповідає Владислав Штегельський.

Експерт наголошує: відповідно до Постанови Кабміну № 800 платформа «Вектор» насамперед є обов’язковою для суб’єктів підвищення кваліфікації. Саме на них покладено обов’язок розміщувати на платформі інформацію про свої програми та документи про підвищення кваліфікації (зміни щодо обов’язкової реєстрації суб’єктів із 1 липня 2026 року ухвалили ще восени 2025 року — ред.).

Якщо педагог/иня не бере участі в пілотному проєкті «Гроші ходять за вчителем», він чи вона може проходити підвищення кваліфікації так само, як і раніше. Запуск платформи «Вектор» не змінює чинних правил у сфері підвищення кваліфікації, наголошує Владислав Штегельський.

[Нагадаємо, що взяти участь у пілоті «Гроші ходять за вчителем» можуть учителі/ки, директори/ки, заступники/ці директорів/ок, які працюють у 7–9-х класах НУШ та 10-х пілотних класах старшої профільної школи у 2026–2027 навчальному році, а також спеціальні педагоги/ні й асистенти/ки вчителя — ред.]

За його словами, зміни до Постанови № 800 стосуються насамперед обов’язків суб’єктів підвищення кваліфікації. Для педагогічних працівників/ць порядок запису на навчання залишається незмінним. Як і раніше, вони можуть реєструватися на курсах безпосередньо на платформах або сайтах суб’єктів підвищення кваліфікації.

«Наприклад, якщо вчитель раніше створив обліковий запис на платформі певного провайдера, записався на курс і проходив навчання саме там, то цей механізм залишається незмінним. Єдина принципова вимога полягає в тому, що після завершення навчання суб’єкт повинен внести інформацію про програму та виданий сертифікат до платформи “Вектор”. Інакше в закладу освіти не буде змоги верифікувати його достовірність, тож таке навчання можуть не зарахувати», — акцентує Владислав Штегельський.

Читайте також:

Ні. На «Векторі» немає кабінетів тих, хто міг би володіти інформацією про курси, які обирає вчитель чи вчителька, про їхні документи або документи закладу освіти. Ніхто не може втрутитися в процес вибору. Інформацію про те, які програми обирає вчительство, бачать лише самі педагоги/ині та суб’єкти підвищення кваліфікації, які отримують заявку на навчання.

Якщо дані вчителя/ки прив’язані до закладу освіти, адміністрація може бачити інформацію про подані заявки. Але в цьому випадку роль платформи — виключно інформаційна. Заклад освіти не може схвалити чи відхилити заявку, змінити вибір учителя чи вчительки або скасувати його / її реєстрацію на курс.

«Тож якщо говорити саме про можливість адміністративного втручання через платформу, то її немає. Якщо ж у конкретному закладі освіти виникають ситуації, коли на педагогів і педагогинь чинять тиск і змушують обирати певного провайдера, то це вже не питання роботи платформи “Вектор”. Ідеться про дотримання законодавства та принципу свободи вибору, гарантованого педагогічним працівникам і працівницям», — додає експерт.

За словами Владислава Штегельського, платформа не збирає якоїсь єдиної бази персональних даних педагогів і педагогинь.

«Якщо говорити про реєстраційний номер облікової картки платника податків, то його використовують виключно для верифікації особи. Коли людина вводить свої дані та проходить підтвердження через BankID, система звіряє інформацію саме за цим ідентифікатором і підтверджує, що акаунт належить реальній людині. Ці дані не є публічними і їх не використовують для будь-яких інших цілей», — запевняє експерт.

Більшість іншої інформації педагоги/ні заповнюють за власним бажанням. Наприклад, контактний телефон можна вказувати, а можна й ні. Так само не обов’язково додавати в профіль дані про освіту чи професійний досвід.

Адміністрації закладу освіти доступна лише та інформація, яка потрібна для організації професійного розвитку: наприклад, відомості про підвищення кваліфікації, кількість набраних годин тощо.

Для аналізу з боку адміністраторів платформи використовують лише знеособлені статистичні дані, наголошує Владислав Штегельський. Наприклад, можна побачити, скільки педагогів/инь зареєструвалися на платформі або обрали той чи той напрям підвищення кваліфікації. Це допомагає оцінювати потреби системи освіти, але не дає змоги відстежувати вибір конкретної людини.

До появи платформи держава фактично не мала повного уявлення про кількість суб’єктів підвищення кваліфікації, які працюють в Україні, розповідає Владислав Штегельський. Через це було складно навіть розрахувати середню вартість програм або проєктувати нові механізми фінансування. Натомість обов’язкова реєстрація всіх суб’єктів дає змогу отримати прозору картину ринку, оцінити його спроможність і враховувати ці дані під час розроблення державної політики у сфері підвищення педагогічної кваліфікації.

Усі суб’єкти підвищення кваліфікації мають:

• обов’язково зареєструватися на платформі «Вектор»;
• створити власний кабінет та пройти верифікацію (зазвичай це займає один-два робочі дні);
• вносити інформацію про свої програми підвищення кваліфікації;
• розміщувати дані про видані документи (сертифікати) про підвищення кваліфікації.

Як пояснює Владислав Штегельський, наразі розмістити сертифікати можна кількома способами:

1. Набирати слухачів і слухачок курсів через платформу «Вектор». У такому разі педагог/иня подає заявку на навчання через систему, проходить курс, а після його завершення суб’єкт формує та видає документ безпосередньо на платформі. У цьому випадку інформація автоматично потрапляє до реєстру.
2. Додати до загального реєстру документи, які були видані поза платформою. Для кожної програми на «Векторі» передбачено окремий розділ «Сертифікати, видані поза платформою». Суб’єкту потрібно вручну заповнити кілька основних полів — зокрема, зазначити дані педагога/ині, номер і дату видачі документа. Після цього документ також потрапляє до реєстру.
3. Третій спосіб — тимчасовий. Його запровадили через те, що платформу продовжують вдосконалювати, щоб зробити функціонал максимально зручним, особливо для тих організацій, які видають велику кількість сертифікатів. Тож поки триває це доопрацювання, суб’єкти можуть завантажити власний реєстр виданих документів, наприклад, у форматі PDF, і прикріпити його до відповідної програми в розділі «Важливі документи».

Із детальною інструкцією можна ознайомитися тут.

«Сьогодні на платформі майже 900 суб’єктів створили свої кабінети. Думаю, цей факт вже спростовує побоювання, що хтось штучно обмежує доступ до системи», — зауважує Владислав Штегельський.

Процедура однакова для всіх. Після реєстрації користувач/ка має подати заявку на отримання статусу суб’єкта підвищення кваліфікації. Для цього потрібно завантажити документи, які підтверджують право здійснювати таку діяльність:

• для закладів освіти це ліцензія;
• для юридичних осіб — установчі документи;
• для фізичних осіб-підприємців — документи про державну реєстрацію.

Після цього адміністратор платформи перевіряє наявність необхідних документів і звіряє інформацію з державними реєстрами. Це виключно перевірка того, що організація або ФОП справді існує та відповідає вимогам уже згаданої Постанови № 800.

«Така верифікація знімає частину навантаження із закладів освіти. Якщо раніше адміністрації доводилося самостійно шукати інформацію про маловідомого провайдера, перевіряти його документи чи ліцензію, то тепер достатньо зайти на сторінку суб’єкта у “Векторі”. Якщо він верифікований і розміщує свої програми, це означає, що він відповідає вимогам», — додає експерт.

Читайте також:

Фізично суб’єкт підвищення кваліфікації може й надалі проводити навчання. Однак, якщо інформація про програму та сертифікат не внесена до «Вектора», заклад освіти не зможе верифікувати такий документ. Як наслідок, його не зможуть зарахувати як підвищення кваліфікації.

За словами Владислава Штегельського, одним із базових принципів системи підвищення кваліфікації залишається свобода вибору. Це означає, що педагогічні працівники/ці мають самостійно обирати суб’єкта підвищення кваліфікації, програму, її зміст, тривалість та обсяг.

Основне завдання платформи — зібрати в одному місці інформацію про суб’єктів підвищення кваліфікації, їхні програми та документи, зробивши її відкритою та доступною для педагогів/инь і закладів освіти.

Водночас, за словами експерта, це створює нові можливості і для самих провайдерів. Якщо раніше педагоги/ині зазвичай відвідували лише ті платформи, які вже знали, то тепер вони знаходитимуть на «Векторі» інформацію про програми різних суб’єктів, порівнюватимуть їх і обиратимуть те, що найбільш релевантне. Так «Вектор» робить ринок відкритішим, а освітні можливості — помітнішими для ширшої авдиторії.

За словами Владислава Штегельського, платформа «Вектор» і політика «Гроші ходять за вчителем» продовжать розвиватися. Наразі триває пілотний етап проєкту. Перші педагоги/ні отримали кошти ще навесні, тому для остаточних висновків потрібно завершити повний цикл реалізації пілоту та оцінити його результати.

Станом на сьогодні майже 30 тисяч педагогічних працівників/ць уже отримали віртуальні кошти на підвищення кваліфікації. А загалом на «Векторі» зареєструвалися понад 130 тисяч користувачів і користувачок.

У МОН також планують поступово розширювати коло учасників/ць пілотного проєкту. Тому педагогам/иням радять стежити за оголошеннями щодо нових хвиль подання заявок на сайтах платформи та міністерства.

Паралельно триває розвиток платформи. Серед найближчих пріоритетів — удосконалення користувацького шляху для суб’єктів підвищення кваліфікації, спрощення внесення інформації про видані документи, покращення пошуку та фільтрів програм.

«Зараз ми активно працюємо із суб’єктами підвищення кваліфікації, збираємо їхній зворотний зв’язок і доопрацьовуємо платформу. Наше завдання — зробити її максимально зручною для всіх користувачів і користувачок», — підсумував Владислав Штегельський.

Фото з особистого архіву Владислава Штегельського, сайту «Вектор», а також Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.