Світлана Ройз презентувала дві гри-практикуми, які допоможуть дитині впоратися зі стресом

У час війни діти як ніколи потребують психологічної підтримки, а дорослі — надійних та дієвих інструментів для цього. Одним із таких інструментів можуть бути ігри для розвитку емоційного інтелекту дітей. 

Дитяча та сімейна психологиня Світлана Ройз представила два нові практикуми: «Муркотлива гра: відчуваю — називаю — розумію» та «Хранителі». Вони допомагають дітям різного віку впоратися зі стресом під час війни та знайти внутрішню опору.  

Як розповіла Світлана Ройз, «Муркотлива гра» з’явилася у відповідь на запит педагогів/инь та психологів/инь дошкілля. Герої гри — кошенята, котик і котичка, які допомагають дітям:

• досліджувати й називати свої потреби;
• розвивати тілесне усвідомлення;
• розрізняти відчуття та емоції;
• «грати» в практики саморегуляції;
• водночас розвивати мовлення.

«“Муркотлива гра: відчуваю — називаю — розумію” — один із наймиліших проєктів. І, напевно, перший практикум, який я розробляла на запит саме вихователів та психологів дитячих садочків. Хоча цей практикум можна використовувати в будь-якому віці. Головні герої — котики, хлопчик та дівчинка, з якими дітям легше ідентифікуватися, — розповідає Світлана Ройз. — Дорослий може запропонувати дітям чи дитині взяти картку та пошукати або згадати разом смаки, аромати, відчути різні температури, прислухатися до сигналів тіла, запитати себе — що ж я зараз насправді хочу. Можна використовувати картки на заняттях, під час руханок і навіть перед тихою годиною, щоб стишитися та налаштуватися на відпочинок».

Гра має 14 карток на різні теми:

• «Моє тіло»;
• «Гаряче — холодне — різне»;
• «Смак»;
• «Дотики»;
• «М’язи»;
• «Дихання»;
• «Ритм серця» тощо.

«Герої–котики досліджують свої відчуття, емоції та потреби, розповідають про них, граються, вчать практики тілесної усвідомленості, починають точніше розрізняти сигнали тіла. У назві гри “Відчуваю — називаю — розумію” закладений поступовий процес розвитку емоційного інтелекту», — пояснює Світлана Ройз.

Оскільки вихователі/ки просили створити інструмент для діалогів і розвитку мовлення, в інструкції до гри — окремій книжечці — є ідеї для використання карток, додає пані Світлана. 

Картки можна не тільки видрукувати, а й завантажити на телефон і показувати дитині екран, наприклад, на прогулянці чи в дорозі.

Картки невеликого розміру, тож діти зможуть тримати їх у руці, роздивлятися персонажів та вести діалог про них.

«Хранителі» — це ресурсна гра-практикум для дітей 8+, підлітків і, можливо, дорослих. Ця гра допомагає дітям і підліткам впоратися зі стресом і тривожністю. 

Ідея свторити таку гру виникла у Світлани Ройз кілька років тому. Під час роботи з дітьми й дорослими після чергового обстрілу психологиня говорила з ними про те, що зараз ми не просто зберігаємо життя, а й шукаємо можливості зберегтися, стаємо Хранителями своєї сили, радості та досвіду.

«Іноді, коли нам складно спертися на себе, ми шукаємо “зовнішню опору”. А цей практикум про те, як щось, запропоноване зовні — образи Хранителів на картках, може розкриватися всередині нас. Це проєкт-рефлексія про пошук і відчуття нашої різної сили. На десяти картках намальовані Хранителі: Сили Роду (мій улюблений Хранитель), Добрих снів, Усмішок і радості, Добрих спогадів, Хранитель сили, Хранитель мудрості, Хранитель упевненості в собі, Хранитель сердець, Хранитель надії, Хранитель Уяви і фантазії», — додає пані Світлана.

Гра має 10 карток з образами Хранителів. Запропоновані ілюстраторкою образи — тільки натяк, підказка. У кожної дитини чи дорослого можуть з’явитися власні, зауважує Світлана Ройз.

Кожна картка має:

• запитання та ідеї для практик, щоб провести дитину чи дорослого до «сили Хранителя»;
• тілесну практику, роботу з уявою, спонукання до роздумів;
• розповідь про Хранителя, що завершується словами про те, що сила — завжди всередині нас. 

Це один із прикладів психологічних ігор для дітей, які можна використовувати вдома або в школі. 

«Дорослі можуть запропонувати дітям обрати картку, зробити практики, що описані в ній, і написати невеличке есе про свою силу Хранителя. Можна запропонувати дітям намалювати чи описати, як виглядає їхній Хранитель, або, спираючись на інформацію в картках, розповісти про те, що їм додає радості, допомагає легше засинати, що вони вважають своєю силою. Діти, що тривожаться, можуть покласти перед собою карту Хранителя — як “заземлюючий об’єкт”, сфотографувати її, зробити практики, які в ній пропонуються», — пояснює психологиня.

Саме такі ігри для розвитку емоційного інтелекту дітей допомагають формувати стійкість і саморегуляцію.

Обидві гри є у вільному доступі.

«Муркотливу гру» можна знайти тут, а гру «Хранителі» тут.

Також завдяки донорам планують передати 140 ресурсних скринь з усіма практикумами в школи та садочки прифронтових територій. Це робить ці психологічні ігри доступними для дітей, які особливо потребують підтримки під час війни. 

Щоб отримати ігри-практикуми, треба зареєструватися за посиланням.

Над проєктами працювали ілюстраторки Діана Дубосарська та Інна Черняк, письменниця Тетяна Стус, дизайнери Роман Марчишин та Олена Марчишина, операційна диреторка ГО «Вчися» Наталя Єлісєєва.

***

Проєкт розробки ігор «Хранителі» та «Муркотлива гра», а також друк «Ресурсних скринь» реалізовано ГО «Вчися» за фінансової підтримки Фонду Еви Цурбрюґґ (EVA ZURBRÜGG FOUNDATION). Друк додаткового тиражу ігор здійснюється за підтримки Фонду «Даша». Відповідальність за зміст матеріалів несе виключно авторський колектив.

Колаж «Вчися.Медіа», світлини в тексті з фейсбук-сторінки Світлани Ройз

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб
• Х, тредс, вайбер