В українських школах з’являться кар’єрні радники: хто зможе ними працювати та чим займатимуться такі фахівці

Уже з 2027 року старша школа в Україні перейде на профільне навчання, а учні та учениці зможуть самостійно обирати освітній напрям залежно від своїх інтересів. Разом із цими змінами в школах мають з’явитися кар’єрні радники — фахівці та фахівчині, які допомагатимуть підліткам краще зрозуміти власні здібності й сформувати майбутню професійну траєкторію. 

Про те, хто зможе працювати кар’єрними консультантами, як навчають майбутніх фахівців/чинь, де громади братимуть кошти на зарплати та як школи вже зараз впроваджують такі практики, розповіла Оксана Гурнак, керівниця програмного відділу освітньої фундації GoGlobal, авторка навчальних програм і тренерка з кар’єрного консультування. 

Як пояснює Оксана Гурнак, кар’єрний/а консультант/ка (радник/ця) — це фахівець або фахівчиня, що допомагає людині визначитися з освітнім, професійним і кар’єрним шляхом. Такий/а спеціаліст/ка працює одразу в трьох взаємопов’язаних напрямах:

• розуміння, ким людина хоче стати як професіонал/ка;
• вибір профілю, факультету, закладу освіти, міста чи навіть країни навчання;
• усвідомлення того, як можна розвиватися в професії після працевлаштування.

За словами експертки, ці три рівні важливо розрізняти, адже на різних етапах життя людина може потребувати абсолютно різної підтримки — і, відповідно, рішень.

Функції кар’єрного/ї радника/ці змінюються залежно від рівня освіти:

• у професійних та фахових коледжах фахівець/чиня допомагає студентам/кам підготуватися до виходу на ринок праці: навчитися писати резюме, проходити співбесіди та шукати перше місце роботи;
• в університетах кар’єрні консультанти/ки допомагають студентам/кам старших курсів зрозуміти, як реалізувати себе після отримання диплома, а студентам/кам молодших курсів — вчасно скоригувати освітню траєкторію, якщо обрана спеціальність виявилася невдалою;
• у школі ж кар’єрний/а радник/ця допомагає підліткам пізнати власні інтереси, здібності та зробити перший усвідомлений вибір щодо майбутнього.

Читайте також:

За словами Оксани Гурнак, профорієнтаційну роботу в українських школах ведуть давно, однак здебільшого вона епізодична та формальна. Найчастіше її реалізують класні керівники/ці, психологи/ні або соціальні педагоги/ні — переважно у 9-х та 11-х класах, коли учнів й учениць запитують про плани після завершення навчання.

У багатьох школах профорієнтацію фактично зводять до анкетувань, тестів чи окремих «класних годин». Системної підтримки підлітки зазвичай не мають, тому вибір майбутньої професії формується під впливом батьківських порад, популярності певних спеціальностей або стереотипних уявлень про «престижну роботу», а не на основі власних здібностей, інтересів і реальної ситуації на ринку праці.

«Тепер має з’явитися окремий фахівець, який системно займатиметься кар’єрним консультуванням і профорієнтацією», — пояснює Оксана Гурнак.

Як пояснює Оксана Гурнак, у 8–9-х класах кар’єрне консультування насамперед спрямоване на те, щоб допомогти дитині краще зрозуміти себе, зокрема виявити:

• інтереси;
• хобі;
• сильні сторони;
• здібності;
• заняття, які приносять задоволення. 

Саме на цьому етапі підлітки мають зробити перший усвідомлений вибір — визначитися з профілем навчання перед переходом до старшої школи.

(Нагадаємо, з 2027 року в Україні стартує повноцінне впровадження реформи профільної середньої освіти: старша школа перейде на профільне навчання, а старшокласники/ці зможуть обирати напрям, окремі предмети та формувати власну освітню траєкторію залежно від майбутньої професії чи планів на вступ. Варто зауважити: у МОН неодноразово заявляли, що кар’єрні радники/ці мають з’явитися в усіх закладах середньої освіти зі стартом реформи, а консультування — розпочинатися з 5-го класу).

У 10–11-х (12-х) класах суть роботи кар’єрного/ї радника/ці суттєво змінюється. На перший план виходять практичні навички, необхідні для вступу до закладів освіти та подальшого виходу на ринок праці.

«Це вже більше про практичні кар’єрні навички: написання резюме, підготовка до співбесіди. Уміння презентувати себе — теж важливе для кар’єрного просування. Кар’єрне консультування не має бути разовою бесідою в 9-му класі про те, хто куди вступатиме. Це має бути системна робота», — наголошує Оксана Гурнак.

Також старшокласникам/цям допомагають визначитися з університетом, спеціальністю, форматом навчання та можливостями здобуття освіти в Україні чи за кордоном.

Читайте також:

Водночас експертка зауважує: починати профорієнтаційну роботу в старшій школі — запізно. Знайомство дитини зі світом професій має відбуватися значно раніше.

«У початковій школі має бути перше знайомство з різноманіттям професій. Із 5-го класу — продовжуватися в структурованому вигляді. А вже у 8–9-му можна йти глибше», — пояснює Оксана Гурнак.

За її словами, така практика давно діє в багатьох країнах світу. Дітей водять на екскурсії, знайомлять із роботою фахівців/чинь, дають змогу спробувати себе в різних ролях. Такі ініціативи є і в Україні. Наприклад, у Києві та Одесі працюють проєкти «Місто професій», де діти можуть у форматі гри спробувати себе в ролі пожежників, кухарів чи водіїв.

Посаду кар’єрного освітнього радника поки не закріпили в українських школах як окрему штатну позицію. Водночас робота над її нормативним оформленням уже перейшла від загальної концепції до конкретних документів. Зокрема, у липні МОН винесло на громадське обговорення проєкт професійного стандарту «Кар’єрний освітній радник», який визначає вимоги до фахівця/чині, його/її професійні компетентності та трудові функції (громадське обговорення тривало до 9 серпня 2026 року, однак на момент публікації матеріалу рішення про його остаточне ухвалення на сайті МОН немає — ред).

Проєкт професійного стандарту передбачає кілька шляхів до роботи кар’єрним освітнім радником. Зокрема, відповідну професійну кваліфікацію зможуть здобувати фахівці/чині з педагогічною освітою, а також люди з непедагогічною освітою — за умови, що відповідна освітня програма передбачає присвоєння такої професійної кваліфікації.

Тож у школах цю роботу потенційно зможуть виконувати, зокрема:

• учителі та вчительки; 
• шкільні психологи й психологині; 
• соціальні педагоги й педагогині; 
• педагоги/ні-організатори/ки; 
• класні керівники й керівниці. 

Для цього їм потрібно буде пройти спеціальне підвищення кваліфікації з кар’єрного консультування: такий фахівець чи фахівчиня має орієнтуватися в освітніх траєкторіях, ринку праці, психології підлітків, сучасних професіях і методиках профорієнтації.

Наразі Міністерство освіти і науки затвердило типову програму підготовки педагогічних працівників/ць із кар’єрного консультування. На її основі різні організації та освітні провайдери з відповідною експертизою можуть створювати навчальні курси та пропонувати їх педагогам/иням. 

Окремо, як зазначає Оксана Гурнак, уже напрацьовують і практичні інструменти для впровадження ролі в школах, зокрема карту посади (посадову інструкцію), яка деталізує, що саме має робити кар’єрний радник/ця та за що відповідатиме.

Крім цього, МОН розробило проєкт Національної концепції професійної орієнтації та кар’єрного консультування в системі освіти України на 2025–2027 роки (влітку документ винесли на громадське обговорення, інформації про його затвердження ще немає — ред). 

Кар’єрне консультування в українських школах є частиною масштабної реформи профільної старшої школи, яка має повноцінно запрацювати з 2027 року. Після завершення 9-го класу учні / учениці зможуть обирати подальшу освітню траєкторію — академічну або професійну. Якщо раніше більшість підлітків автоматично переходила до 10–11-х класів незалежно від власних інтересів чи професійних планів, то тепер система кар’єрного консультування має допомогти учням та ученицям свідомо визначати майбутній напрям.

За словами Оксани Гурнак, нині частина українських шкіл бере участь у пілотуванні профільної освіти. Саме для таких закладів ГО «GoGlobal» за сприяння МОН у партнерстві з ЮНІСЕФ та за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини (BMZ) через державний банк розвитку KfW реалізує масштабний проєкт «Онлайн програма із карʼєрного консультування у школі для вчителів 9-10 класів», який охопив понад чотири тисячі освітян/ок з різних регіонів країни. Учасників й учасниць програми умовно поділили на дві групи. 

1. У першій групі приблизно 400 класних керівників/ць 9-х класів зі шкіл, які беруть участь у пілотуванні реформи Нової української школи та готуються до впровадження профільної середньої освіти. Для них передбачили поглиблене навчання з кар’єрного консультування, адже саме ці педагоги/ні допомагатимуть учнівству найближчим часом обирати профіль подальшого навчання.
2. Друга група — значно ширша. До неї входять педагоги/ні різних шкіл, які хочуть опанувати базові інструменти профорієнтації та застосовувати їх у щоденній роботі (навіть без офіційної посади кар’єрного/ї радника/ці).

«Проєкт підготовки педагогічних працівників, який ми реалізуємо у партнерстві з МОН та ЮНІСЕФ, тривав до червня 2026 року. У пілотних школах фактично тестували модель майбутнього кар’єрного консультування: визначали функціонал кар’єрного радника, інтеграцію цієї роботи в освітній процес і навантаження педагогів», — додає Оксана Гурнак. 

Крім того, GoGlobal розробила програму підвищення кваліфікації, яку розмістили на платформі «Вектор» у межах пілотного проєкту «Гроші ходять за вчителем». Педагоги/ні можуть самостійно подати заявку та безоплатно пройти навчання — його вартість компенсує держава. Після завершення програми учасники/ці отримують сертифікат про підвищення кваліфікації у сфері кар’єрного консультування, який дає право проводити профорієнтаційну роботу в школі (наразі робота програми призупинена — ред).

Водночас Оксана Гурнак наголошує: нинішні програми ще не означають автоматичного запровадження нової посади в кожній школі. Частина педагогів/инь проходить навчання насамперед для розширення власних професійних компетенцій і кращої роботи з підлітками.

Оксана Гурнак наголошує: навіть попри те, що повноцінний запуск реформи профільної середньої освіти відбудеться у 2027 році, школи вже з 1 вересня можуть впроваджувати елементи системного кар’єрного консультування — як факультатив або гурток.

Зокрема, GoGlobal спільно з експерткою з кар’єрного консультування Іриною Плешаковою вже розробили дві навчальні програми: «Кар’єрний GPS» для учнівства 8–9-х класів та курс «Особистісний розвиток і кар’єрне орієнтування» для 10–11-х (12-х) класів. Програма для 8–9-х класів отримала гриф Міністерства освіти і науки України, тобто офіційне схвалення для використання в школах.

(Якщо в громаді вже зараз знайшли спосіб профінансувати факультатив / гурток із кар’єрного консультування, програму можна повноцінно впроваджувати в освітній процес (у такому разі вчитель/ка чи психолог/иня, який/а це робить, одержить додаткові кошти). Якщо ж такої нагоди немає, працівники/ці можуть використовувати окремі блоки, наприклад, під час виховних годин чи інших занять. Утім, фактично повноцінне застосування відповідної програми стане можливим після запровадження реформи профільної середньої освіти, де курс із профорієнтації буде одним з обов’язкових предметів або предметів на вибір у базовій та старшій школі — ред).

Читайте також:

Як розповіла Оксана Гурнак, методично курси побудовані на груповій роботі, однак спрямовані на індивідуальний результат кожного учня та кожної учениці. Під час занять школярі/ки працюють у командах, змінюють ролі, беруть участь у дебатах, презентаціях та практичних вправах.

«Хтось відкриє в собі лідера, а хтось — чудового виконавця. І це нормально. Не всі мають бути керівниками», — говорить Оксана Гурнак.

За її словами, саме через спільну діяльність підлітки часто краще розуміють свої сильні сторони, інтереси та стиль взаємодії з іншими людьми.

«Хтось розкриється як оратор на дебатах і зрозуміє, що хоче йти в публічну сферу. Хтось усвідомить, що йому комфортніше бути виконавцем — і це теж абсолютно нормально. Такі речі не завжди відкриваються навіть під час індивідуальної консультації», — пояснює фахівчиня.

Повноцінна індивідуальна робота з усіма учнями й ученицями в межах школи майже нереальна через велике навантаження на кар’єрних радників/ць. 

«При трьох 9-х класах по 25 учнів один кар’єрний радник має справу із 75 дітьми. Якщо давати кожній дитині хоча б одну годинну консультацію на місяць — це понад три індивідуальні зустрічі щодня, і лише в другій половині дня, коли школярі й школярки вільні від уроків. Це колосальне навантаження, і про якість у таких умовах говорити важко», — пояснює вона.

Водночас від індивідуальних консультацій не відмовляються повністю. У навчальних програмах від GoGlobal їх розглядають як додатковий формат підтримки для школярів/ок, які потребують глибшого супроводу або не можуть повноцінно розкритися під час групових занять.

Одним із головних викликів для впровадження кар’єрного консультування в школах залишається фінансування. 

Попри те, що посаду «кар’єрний освітній радник» уже внесли до Класифікатора професій, автоматичною штатною одиницею в усіх школах вона поки не стала. Для фактичного введення такої посади до штатного розпису закладу необхідно врегулювати відповідні штатні нормативи та передбачити фінансування: 

• наразі відомо, що МОН у липні винесло на громадське обговорення проєкт змін до Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти, утім, документ ще не ухвалили;
• крім того, посада кар’єрного освітнього радника поки не входить до переліку педагогічних. Це означає, що видатки на оплату праці на цій посаді наразі не передбачені в освітній субвенції. Отже, громади, які хочуть запровадити кар’єрне консультування у своїх школах уже зараз, мають шукати для цього кошти в місцевих бюджетах або інші джерела фінансування. 

Попри законодавчу невизначеність, окремі громади вже практично впроваджують цю функцію. Так, Мукачівська громада на Закарпатті, яка брала участь у навчанні від GoGlobal, передбачила в бюджеті на 2026 рік доплати педагогам і педагогиням, які виконують обов’язки кар’єрних радників (ідеться не про окрему посаду, а про фінансову надбавку до основної роботи).

В інших громадах функції кар’єрного радника інтегрують у вже наявні посади, зокрема керівників/ць гуртків або соціальних педагогів/инь, із відповідною зміною функціоналу.

«Мукачівська — не єдина громада. Є й такі, що запровадили кар’єрного радника через різні механізми. Це свідчить про залученість і бажання громади бути причетною до освітнього процесу дітей», — додає експертка. 

Можливості для таких рішень відкриває децентралізація: громади сьогодні можуть самостійно визначати пріоритети підтримки освітніх ініціатив та фінансувати їх у межах місцевих бюджетів. Водночас ключовими залишаються готовність місцевої влади вкладатися в профорієнтацію та розуміння того, що кар’єрне консультування стає важливою частиною сучасної освіти.

Фото Оксани Гурнак, Київської школи № 106, Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.