Як формувати індивідуальні освітні траєкторії в старшій школі, щоб учнівство вивчало те, що його цікавить? Досвід Боярського академічного ліцею «Гармонія»

Реформа старшої школи, яку в Україні розпочнуть масово впроваджувати вже з вересня 2027 року, передбачає: у 10–12-х класах учнівство навчатиметься за профілями, самостійно обираючи предмети й формуючи індивідуальну освітню траєкторію. Це своєрідний маршрут, який враховує потреби, здібності, інтереси дитини та допомагає реалізовувати її потенціал під час навчання.

• Як вибудувати індивідуальну освітню траєкторію для кожного учня й кожної учениці в старшій школі?
• Як такий підхід впливає на формування класів та груп?
• Чи може дитина коригувати власну освітню траєкторію впродовж навчального року / семестру?
• Які є переваги й виклики застосування індивідуальних освітніх траєкторій?

Про це під час одного з вебінарів Міністерства освіти і науки України розповіли Антоніна Макаревич, заступниця керівника Офісу впровадження НУШ при МОН, Юлія Романенко, координаторка експертів змісту Офісу впровадження НУШ, а також команда Боярського академічного ліцею «Гармонія» (Київщина), який бере участь у пілотуванні реформи старшої школи: директорка Віра Щеголь та її заступниця з навчально-виховної роботи Тамара Філь.

В Україні кожен п’ятий підліток ще не замислювався, ким хоче стати, а 70 % не можуть назвати конкретної професії, у якій бачать себе в 30 років. Такими є результати глибинного дослідження у сфері освіти «Індекс майбутнього: професійні очікування та розвиток підлітків в Україні», яке ініціювала Фундація Олени Зеленської.

Також, як ідеться в дослідженні, серед підлітків спостерігається невідповідність між професійними очікуваннями та запитами ринку праці. Наприклад, промисловість потребує 17,9 % фахівців, але цікавить лише 2,1 % підлітків. Натомість в IT-сфері хочуть працювати 13,5 % підлітків, хоч реальний попит становить лише 1,5 % вакансій. Водночас батьки залишаються головними «кар’єрними радниками».

Крім цього, за даними Національного інституту стратегічних досліджень, у 2023 році більшість працевлаштованої молоді працювала не за фахом, що вказує на відсутність синхронізації між ринком праці й ринком освітніх послуг.

«Брак системної профорієнтації і невизначеність — це ті проблеми, з якими стикаються наші підлітки і які ускладнюють їхній вибір. Саме тому реформа старшої школи покликана дати реальну можливість навчатися того, що справді цікаво й потрібно для майбутньої професії, не втрачаючи при цьому якісної загальної освіти», — пояснює Юлія Романенко.

Зокрема, за її словами, реформа старшої школи пропонує:

• перейти від принципу «вчити все поглиблено» до «вчити своє поглиблено»;
• замість перевантаженості — фокус на важливих предметах;
• замість страху помилки — право на свідомий вибір;
• замість однієї дороги для всіх — різні освітні шляхи для різних дітей.

Читайте також:

Насамперед учні та учениці самостійно обиратимуть профіль навчання, який подобається їм найбільше та відповідає їхнім запитам. Навчання, звісно, базуватиметься навколо ядра предметів, які будуть обов’язковими для всіх, як-от українська мова, математика, історія України тощо. Однак із кожним роком їхня частка зменшуватиметься, а більше уваги приділятимуть профільним предметам. Також учнівство зможе обирати курси в межах профілю та поза ним.

За словами Антоніни Макаревич, у 10-му класі старшокласники/ці вивчатимуть більше базових предметів, щоб перевідкрити для себе різні дисципліни й ознайомитися з профілем, який ще можна буде змінити до кінця навчального року. А в 11–12-х класах вони фокусуватимуться на поглибленому вивченні обраних напрямів у межах своїх індивідуальних освітніх траєкторій.

Далі на картинках розглянемо кілька прикладів того, якими можуть бути індивідуальні траєкторії для учнів та учениць різних профілів у 10-му класі:

«Звісно, це не означає, що заклади освіти мають пропонувати саме такі профілі та курси. Пропозицію можна формувати самостійно, зважаючи на запит учнівства, можливості вчительства та самого закладу», — наголошує Антоніна Макаревич.

У Боярському академічному ліцеї «Гармонія» навчання за профілями відбувається ще з 2008 року. Однак із 2026–2027 навчального року заклад почне працювати в межах пілоту реформи старшої школи за новим Державним стандартом профільної середньої освіти. 

За словами Віри Щеголь, у ліцеї активно готуються до пілотування: планують охопити всі три кластери (STEM, мовно-літературний та соціально-гуманітарний) і пропонувати по одному чи два профілі в кожному. Водночас наголосимо: необов’язково розробляти профілі з усіх кластерів.

«Коли ми говоримо про профільне навчання, то маємо розуміти, що учнівство доцільно ділити не за класами, як-от математичний чи філологічний, а за профільними групами. Якщо ми хочемо формувати індивідуальні освітні траєкторії, важливо передусім зважати на запити дітей. Кожен учень та кожна учениця може обрати свій профіль, тому й розклад буде складений індивідуально», — пояснює Віра Щеголь.

Щоб визначити, якими мають бути індивідуальні траєкторії, директорка радить почати з відкритої комунікації із батьками та учнівством. Для цього в закладі в межах підготовки до пілоту склали такий план:

1. У лютому в ліцеї проведуть збори з батьками учнівства дев’ятих класів, щоб детально розповісти їм про особливості навчання в старшій школі, вибір профілів, про те, коли його можна змінити, та загалом відповісти на запитання, які хвилюють батьків.
2. Цього самого місяця проведуть анкетування (шляхом заповнення заяв) учнів та учениць дев’ятих класів — підлітки можуть визначити бажані рівні вивчення кожного з предметів.

«Ми маємо відштовхуватися від вибору дітей, а потім враховувати наявність учителів та вчительок, які зможуть викладати той чи той профіль, потужності закладу й загалом мережу академічних ліцеїв у місцевості. Якщо, наприклад, у громаді лише один академічний ліцей, то, очевидно, він має бути багатопрофільним, якщо ж декілька — тоді вони мають відрізнятися один від одного й пропонувати різні профілі», — акцентує Віра Щеголь.

3. У березні адміністрація та класні керівники опрацьовуватимуть заяви учнів та учениць, аби проаналізувати, що вони обрали.

«Навпроти кожної дитини класні керівники записуватимуть кількість годин із кожного предмета, який вона обрала. Адже, наприклад, у когось англійська мова може бути профільною і мати п’ять годин, а в когось лише три. Можна піти простішим шляхом: позначати лише назву профілю, який обрали учні та учениці. Така таблиця допоможе систематизувати всі запити», — пояснює Тамара Філь.

4. У квітні-травні в ліцеї готуватимуть попередню комплектацію 10-х класів, яка дасть змогу зрозуміти, чи набираються групи з того чи того предмета.
5. У серпні відбудеться повторне анкетування учнів та учениць, щоб з’ясувати, чи не змінилися їхні вподобання. І вже після цього адміністрація та класні керівники працюватимуть над формуванням профільних груп та розкладу уроків.

«Водночас, щоб дати учнівству вибір і можливість будувати індивідуальну освітню траєкторію, ми маємо спочатку щось запропонувати. А ця пропозиція базується на навчальному плані», — додає Віра Щеголь.

За зразок візьмемо соціально-гуманітарний кластер, у межах якого в ліцеї планують пропонувати профілі з поглибленим вивченням географії та іноземної мови:

«На першому фото ви бачите ядро обов’язкових предметів для всіх профілів, навантаження яких із кожним роком потрохи зменшуватиметься. На другому фото — приклад розподілу навантаження для курсів у межах профілю та поза ним (останні виділені червоним). Наголошу: це лише зразок, адже ще можуть з’явитися нові курси, відповідно до яких ми будемо вдосконалювати план», — пояснює Тамара Філь.

Керуючись навчальним планом, у закладі розробили заяву, яку надаватимуть учням й ученицям для вибору того чи того профілю. Варіантів таких заяв буде багато — окремо на кожен профіль. Тут учнівство одразу побачить, які предмети пропонують у межах окремих профілів.

«Раджу заздалегідь із батьками й дітьми проговорити та пояснити зміст цієї заяви, особливості того чи того профілю, навантаження тощо. Проаналізувавши всі варіанти, учні й учениці мають обрати один профіль, а батьки — підтвердити їхній вибір підписом. Лише після збору всіх заяв можна починати формувати розклад», — розповідає Віра Щеголь.

Сам розклад, як згадували раніше, буде індивідуальний для кожної дитини. Бо, наприклад, залежно від вибору в когось може не бути першого та другого уроку, а хтось у цей час вивчатиме профільну математику. Тож у закладі створюють окрему папку із розкладом на кожного учня та кожну ученицю.

Крім цього, як розповідає директорка, треба враховувати й те, що в такому разі потрібно мати велику кількість учителів та вчительок, бо в межах одного класу діти можуть навчатися в абсолютно різних педагогів/инь.

До переваг Віра Щеголь зараховує високий рівень індивідуалізації та особистісного підходу до кожної дитини. Також важливо, що учні й учениці самостійно обирають, що вчити. І тут варто наголосити: батьки мають прислухатися до вибору дитини, а не керуватися власними амбіціями чи нереалізованими мріями.

«Такий підхід значно підсилює мотивацію та занурює в предмет. Учителі та вчительки, які працюють у профільних групах, говорять, що діти приходять на заняття з абсолютно іншим ставленням. Учитель чи вчителька в такій групі отримує значно більшу віддачу. Діти добре розуміють, навіщо вони обрали цей предмет, тож група стає вмотивованішою», — ділиться директорка ліцею.

Крім цього, Віра Щеголь помічає, що в учнівства зменшується рівень стресу, адже коли підлітки справді занурені в предмет, то навчаються не з примусу, а з власного бажання.

Але разом із перевагами в такого підходу є і певні недоліки. Найголовніший із них, про який говорить Віра Щеголь, — це навантаження вчительства. Чимало педагогів/инь справді хвилюються: чи вистачить їм годин, якщо будуть сформовані профілі та різнорівневі групи? До того ж з’являється побоювання, чи вистачить загалом учителів і вчительок, які зможуть якісно викладати профільні предмети й курси.

«Також може бути складність в організації освітнього процесу, зокрема у формуванні розкладу. Скласти розклад на таку кількість дітей — ще той виклик. Звичайно, десь учні та учениці роблять однаковий вибір, але потрібно врахувати кількість вільних кабінетів та логістику по них. Це велика робота. Та коли бачиш, що це працює і діти із захопленням приходять на уроки, то розумієш: усе не марно», — зізнається Віра Щеголь.

Фото з вебінару МОН, фейсбук-сторінок Боярського академічного ліцею «Гармонія» та Віри Щеголь