Як створити наглядову раду в професійному коледжі

До кінця 2026 року в закладах професійної освіти мають запрацювати 100 наглядових рад. Однак у багатьох керівників і керівниць профколеджів ця новація досі викликає запитання та побоювання. Чи справді рада може стати інструментом розвитку закладу, а не додаткового контролю? І чому її створення варто починати вже зараз?

Спробуємо розвінчати найпоширеніші міфи щодо наглядових рад. 

Створення наглядових рад передбачає закон «Про професійну освіту». У грудні 2025 року Міністерство освіти і науки затвердило Примірне положення про наглядову раду закладу професійної освіти та Примірний порядок її формування. Тож базові правила гри відомі. Наразі засновники активно вивчають нову нормативну базу та адаптують її на регіональному рівні. 

Немає сенсу чекати, доки на місцях ухвалять остаточні рішення. Дієва наглядова рада тримається на ініціативі трьох сторін: закладу, бізнесу й засновника. І перший крок робить саме заклад.

Наглядова рада розробляє стратегію розвитку закладу, погоджує фінансовий план, затверджує ключові показники ефективності керівника/ці та річний звіт, погоджує освітні програми, дає згоду на великі закупівлі тощо. Її рішення для засновника обов’язкові для розгляду, а для керівника/ці — до виконання.

Заклади, у яких вчиться понад 300 студентів/ок, обов’язково мають створити наглядову раду. Якщо профтех вирішить тримати планку до 300 осіб, рано чи пізно виникне потреба в його оптимізації.

В одному з опитувань, яке провели в межах проєкту «Профосвіта: Автономія Майбутнього», 

• 60 % закладів, які ще не створили ради, зазначили, що їм потрібні шаблони документів; 
• 58 % — попросили покроковий алгоритм створення наглядової ради. 

Запит справедливий, але шаблони вже розробляють (на Платформі запуску наглядових рад є дорожня карта та зразки необхідних документів), а з кожною створеною радою ставатиме більше роз’яснень. Та жоден шаблон не зробить головного: не поговорить із бізнес-партнером, не сформує бачення розвитку й не дасть відповіді на запитання, хто має увійти до наглядової ради.

У Примірному порядку про формування наглядової ради йдеться, що в її складі має бути до 14 осіб, яких обирають на паритетних засадах — порівну від засновника і від роботодавців. До неї можуть долучитися представники/ці бізнесу, який уже співпрацює із закладом: забезпечує практику, інвестує в нього, веде спільні проєкти чи бере участь у програмах дуального навчання.

Від засновника до складу ради можуть увійти галузеві експерти, науковці, представники місцевого самоврядування, громадських об’єднань, профспілок, міжнародних організацій і проєктів технічної допомоги. Рішення про склад ухвалює засновник, але нічого не заважає закладу прийти до нього з готовим списком сильних кандидатів і кандидаток — для обох квот.

Якщо виникають сумніви, що засновник усе одно поставить «своїх», варто подумати: чи стоїть до засновника черга з десятків людей, готових безплатно працювати в наглядових радах усіх закладів області? Знайти стільки гідних кандидатів і кандидаток — головний біль, а не привілей. Заклад, який приходить до засновника з аргументованим списком людей, що вже співпрацюють із ним, значно підвищує шанси на те, що його пропозиції врахують.

Якщо закладу відмовили без належного обґрунтування, це вже питання не до нього. Якщо ж ні, повертаємося до головного: там, де заклад не виявляє ініціативи, рішення ухвалюють без його участі.

Наступне запитання, яке виникає в керівників коледжів, операційне: як люди, які не працюють у закладі, ухвалюватимуть рішення про нього? Нагадаємо, що директор чи директорка, як і будь-хто, хто працює в закладі освіти, не може входити до складу ради, а от її секретарем/кою може бути представник/ця закладу.

Варто подивитися, як це функціонує там, звідки прийшли наглядові ради, — у приватному секторі. Коли компанія виростає, власники створюють наглядову раду: групу зовнішніх людей із досвідом, які не занурені в щоденну операційку й саме тому бачать те, чого не бачить виконавчий/а директор/ка. Рада збирається кілька разів на рік й ухвалює рішення на основі того, що готує менеджмент: звітів, стратегії, бюджету. 

Єдина реальна загроза в цій конструкції — не «чужі люди», а рішення, ухвалене без інформації. Тому центральна фігура процесу — керівник/ця закладу. Якщо підготувати продуману стратегію, чіткий бюджет і переконливо їх презентувати — раді просто не буде чого вирішувати «всупереч вам».

Так, у ради є контрольні інструменти: вона може ініціювати позаплановий інституційний аудит, а за результатами звітів — ставити запитання щодо управлінських рішень. Але радники перетворюються на контролерів лише тоді, коли отримують незрозумілі звіти із цифрами, які не сходяться. Директор, який працює якісно і звітує прозоро, своїми ж матеріалами доводить, що його не потрібно перевіряти до копійки. Аудит у цій системі — запобіжник від непрозорого управління, а не загроза для сильного директора.

Що робити вже зараз: вивчити досвід наглядових рад у приватному секторі й продумати операційну модель власної, зокрема:

• як готувати засідання;
• у якому форматі презентувати стратегію та фінплан;
• яким буде річний звіт.

До наглядової ради увійдуть люди, які побудували бізнес чи мають галузеву експертизу, знають ринок праці й близько шести разів на рік безплатно працюють над розвитком закладу. Жоден профтех не найме собі таких консультантів, адже це дорого. Керівник/ця закладу може вплинути на склад ради: запропонувати експертів та експерток. А бізнес, який уже інвестує в заклад, приходить із контактами, ресурсами й мотивацією.

Ради, створені колись «для галочки», очікувано не запрацювали — і самі заклади називають головну причину: не знайшлося людини, яка б тягнула процес. Рада не працює сама собою. Вона працює тоді, коли заклад дає їй матеріал для роботи.

«Ми залучаємо членів ради не як “глядачів”, а як технічних та стратегічних консультантів. Ми замінили формат “Директор доповідає про роботу” на “Заклад і бізнес спільно розв’язують проблему дефіциту конкретних навичок”», — описує свою раду керівництво одного із закладів, де вона вже реально працює.

Щоб зрозуміти, наскільки профтехи готові до запуску наглядових рад, експерти ГО «EasyBusiness» та проєкту «Профосвіта: Автономія Майбутнього» опитали 78 закладів професійної освіти з 22 областей України. Результати дослідження показали, що система лише на початку цього шляху:

• 42 % закладів ще не створювали наглядових рад;
• 41 % перебуває в процесі їх формування;
• 3 % мають ради, які реально працюють та впливають на розвиток закладу (щоправда, це ради ще старого зразка, які будуть перезапущені відповідно до вимог нового закону).

При цьому головна проблема полягає не в бюрократії. Найбільший виклик — нерозуміння практичної цінності наглядових рад.

Засновник не має формувати її «зверху» й перетворювати на інструмент контролю. Якщо заклад приходить з ініціативою, готовим списком і вірою в те, що рада йому потрібна, — варто дати йому спробувати. Кожна рада, створена формально, знижує мотивацію наступних закладів. Кожен успішний приклад — навпаки, веде за собою інших.

Бізнес має розуміти, що без його проактивності теж нічого не вийде. Участь у раді — це роль стратегічного партнера закладу, який готує результативних працівників і працівниць. Ідеться про витрачений час в обмін на прямий вплив на програми, обладнання й випускників/ць, на справу, що виходить далеко за межі компанії, — це «гра в довгу» з ефектом віддачі в межах коротко- чи середньострокової перспективи.

Так, наглядову раду створюють через документи — положення, накази, погодження, — і частину цих процедур ще уточнюють. Але за змістом дієва рада — це стрибок у розвитку закладу. І він відбудеться лише тоді, коли всі три сторони щиро в це повірять. 

Проєкт «Профосвіта: Автономія Майбутнього» впроваджує ГО «EasyBusiness» за фінансової підтримки Європейського Союзу, Німеччини, Польщі, Естонії та Данії в межах Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery, яку реалізує Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Solidarity Fund PL in Ukraine (SFPL). 

Фото ГО «EasyBusiness»

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.