Якими мають бути ідеальні вчителі? Думки підлітків

Якими мають бути сучасні вчитель чи вчителька з огляду на постійні виклики? Над цим міркували шестеро підлітків у межах міського табору від Демократичної школи «Майбутні». Упродовж п’яти днів вони працювали над проєктом «Освіта» й досліджували, що саме не працює в українській системі освіти та як це змінити. Далі – думки підлітків (на світлині не всі учасники – ред.).

Насамперед ми розуміли, що освіта — це архіважливий процес для майбутнього нашої держави. Усі, хто відбудовуватиме Україну — управлінці, дослідники та, зрештою, громадяни, з якими хотілося б жити в одній країні, — залежать від роботи освітян.

Будь-яка система освіти має недоліки — наша не виняток. Під час роботи над проєктом ми зрозуміли, що чималі проблеми є на всіх рівнях освіти — від педагогічних університетів та управлінь освітою до шкіл, де вчительство й учнівство взаємодіють між собою в класах. Немає сенсу перекладати відповідальність за ці проблеми лише на певну групу людей, як-от діти, вчителі/ки, автори/ки програм чи «недієздатні» управлінці, адже вони — у системі, і фокусуватися на пошуку винних — шлях у нікуди.

Будь-яка системна проблема — як змія, яка кусає себе за хвіст, а безліч усіляких чинників накладаються один на одного, взаємно посилюються та в довгостроковій перспективі створюють нові проблеми. Зрештою від накопичених проблем в освітній системі страждають усі: вчительство, учнівство й держава. Завдання ж тих, хто хоче це виправити, — формувати спільне бачення кращої системи, знаходити так звані «важелі впливу» для змін і реалізовувати їх настільки, наскільки це можливо.

У межах табору ми разом із менторами багато про це дискутували й знайшли один важливий елемент — учительство. Без нього (та й без дітей також — ред.) освітній процес взагалі б не відбувався. Ми з’ясували, що вчителі і вчительки працюють у складних умовах: їм доводиться постійно наздоганяти програму, система вимагає не працювати з інтересом дітей, а «відчитати матеріал», здати звіти, поставити оцінки. Папірці обмежують їхню свободу, а замість досліджень реального світу, експериментів та дискусій на цікаві теми педагогам доводиться стежити за тим, щоб ніхто не розбив голову чи не втік з уроку.

Ми шукали в освітньому законодавстві та програмах відповідь на запитання: якими мають бути ідеальні українські вчитель чи вчителька? Замість відповіді знайшли складні таблиці й формулювання, тож спробували відповісти на наше запитання самостійно. Нам здається, що наявність «ідеального стандарту» важлива для розвитку освіти. Він дасть розуміння, у якому напрямі рухатися та до якого результату прагнути.

На нашу думку, ідеальний/а вчитель/ка має 9 важливих рис.

1. Поважає дітей та спілкується з ними на рівних.

2. Дуже глибоко розбирається у своїй темі, постійно цікавиться новим, досліджує його.

«Хочеться бачити, що вчитель або вчителька не просто рухається за підручником, а цікавиться своїм предметом, ділиться новинками, може миттю відповісти на додаткові запитання, які в мене виникають», — зауважив Максим, 10-й клас.

3. Розуміє, для чого, на який результат він або вона працює.

4. Цікаво подає матеріал, інколи доцільно, дозовано відхиляється від теми, але водночас і тримається її.

«Мені здається, що круті вчителі можуть пояснювати складні речі просто», — додав Максим, 10-й клас.

5. Відчуває, чим живуть сучасні діти.

«Хочеться, щоб у вчительства й учнівства були спільні теми для розмов. Завжди подобалися вчителі, які можуть підійти на перерві, поспілкуватися поза уроком», — поділився Даня, 8-й клас.

6. Підтримує ініціативи, підхоплює і допомагає розвинути інтереси учнівства.

7. Має авторитет, спроможний/а обстоювати свої кордони й вирішувати конфлікти в класі.

«У мене в школі є один хлопець, який поводиться нормально лише у двох випадках: на уроках директорки, бо вона постійно кричить, а він її боїться, і на уроках нового математика, розумного, адекватного, — хлопцю круто дізнаватися від нього нове», — розповів Максим, 10-й клас.

8. Має цікаве, наповнене життя.

«У Леся Подерв’янського є класна фраза, що треба “жить інтєрєсно, читать книги, буть шпіоном, дрєсіровать любіму обізяну, ходить в опєру… получать удовольствіє”. Круто, коли вчитель або вчителька має своє цікаве життя. Розумію, що це залежить і від зарплатні, і від навантаження, але все ж я зустрічав декількох таких», — додав Даня, 8-й клас.

9. Має проукраїнську, чітку громадянську позицію.

«Мене дуже виснажують ті вчителі й учительки, які постійно сіють зраду, мовляв, усі навколо в усьому винні, всюди корупція й нічого з нею не зробиш. Учитель має хоча б трохи розуміти, як працює держава, і вірити, що в ній щось та можна змінити на краще», — зауважив Влад, 10-й клас.

Звісно, це ідеальна картинка, яку неможливо реалізувати із зарплатою в 9000 гривень та без підтримки суспільства. Для вчителів/ок надзвичайно важлива гідна заробітна плата, бо якщо думати про виживання, тоді немає часу, сил, бажання думати про щось більше — дбати про дітей чи бути прикладом класного дорослого. Водночас почати можна вже зараз — із невеликих, проте важливих кроків.

Наприклад, дати освітянам та освітянкам більше свободи у викладанні матеріалу, пропонувати їм гнучкі навчальні програми, зменшити кількість паперової роботи. Завдяки цьому вони матимуть більше часу на спілкування та пошуки спільної мови з дітьми.Учні й учениці можуть дарувати вчителям простий, добрий зворотний зв’язок: казати, чим вони цінні, чому внесок учительства дійсно важливий. Звичайна вдячність за конкретні речі може повертати вчителям і вчителькам розуміння, для чого вони працюють.

Заклади вищої освіти, які готують майбутніх педагогів, теж мають відповісти на це запитання: для чого, для кого вони працюють? Університети мають відстежувати, чи йдуть їхні випускники та випускниці на роботу в школи, усвідомлювати, що саме вони мають знати, вміти й розуміти для такої роботи. Ми були здивовані, коли дізналися, що реформа «Нова українська школа» не дійшла до педагогічних ЗВО: навчання там відбувається за старими порядками. Принаймні в педагогічних університетах та на курсах підвищення кваліфікації вчителям і вчителькам можна допомагати досліджувати власні унікальні риси, знаходити свою спеціалізацію та стиль викладання.

Часто вчительство проходить підвищення кваліфікації «для галочки», наприклад, слухає онлайн-вебінари на фоні іншої роботи. Ми пропонуємо зробити обов’язковим офлайн-навчання на курсах підвищення кваліфікації — хай і з меншою кількістю годин, але за перевіреними, якісними програмами, на яких учительство знайомиться із сучасними підходами в психології та педагогіці.Хочеться, щоб із нашими напрацюваннями ознайомилися Міністерство освіти й науки, управління освітою, адміністрації шкіл і широка громадськість. Цікаво, якими вони бачать ідеальних учителів — і в який спосіб пропонують наближатися до ідеалу?

Владислав Дворський (на титульному фото), Артем Фугело, Максим Руденко, Данііл Баранік, Єгор Синельников та Лев Корвін, учні 7–10-х класів

Фото освітнього проєкту «Майбутні»