Як зберегти зв’язок з українською освітою за кордоном — ключові поради для батьків
Війна змусила мільйони українських сімей покинути домівки, але це не означає, що діти мають втратити зв’язок з українською освітою та культурою. За даними Агентства ООН у справах біженців (УВКБ), станом на 2 вересня 2025 року у світі налічувалося 5,69 млн біженців з України. З них 5,13 млн перебували в Європі та 0,56 млн — за її межами.
Станом на квітень 2025 року за кордоном перебуває понад 2 мільйони українських школярів, з них 360 тисяч навчається в українських школах дистанційно. А в Україні 1 вересня 2025 року, за словами міністра освіти і науки Оксена Лісового, до школи пішли 3,5 млн дітей, більшість із яких навчатиметься офлайн.
Тож чимало українських школярів вимушені перебувати в країнах–хостах (тих, які надали прихисток) і не мають можливості відвідувати свої, рідні, українські школи офлайн. Попри навантаження в місцевій школі, проблеми з адаптацією, мовним бар’єром і не легке життя сімей, які рятувалися від війни, іноді втративши все, серед батьків українських школярів за кордоном є великий попит на українську освіту, адже це своєрідний місток надії.
З початком нового 2025 навчального року Міністерство освіти і науки України презентувало певні зміни, які покликані допомогти батькам з доступом до української освіти за кордоном. Які є варіанти навчання, як знайти українську школу та як змінилася процедура визнання результатів — розповідає Альона Парфьонова, голова ГО «Батьки SOS».
ЩО ПРОПОНУЄ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
Згідно з оновленими методичними рекомендаціями МОН (наказ № 1162 від 20 серпня 2025 року), українські діти, які перебувають за кордоном через війну, мають два основні варіанти здобуття освіти під час воєнного стану. Ці опції дають змогу поєднувати навчання у школах у країні перебування з українською програмою, уникаючи перевантаження.
Які є варіанти навчання?
- Очне навчання в закордонній школі + дистанційний українознавчий компонент.
Це рекомендований варіант для більшості сімей. Дитина навчається в школі країни перебування (наприклад, у Польщі чи Німеччині), а українські предмети — мову, літературу, історію та географію — опановує дистанційно. Це займає 6–8 годин на тиждень, а розклад уроків за українознавчим компонентом не перетинається з графіком у місцевій школі. Таке поєднання не тільки полегшує адаптацію, але й дає змогу автоматично зараховувати оцінки з предметів місцевої школи до української системи освіти.
- Повне дистанційне навчання за українською програмою.
Такий варіант підходить, якщо дитина не може відвідувати місцеву школу (через мовний бар’єр чи інші причини). Тут використовують скорочену типову освітню програму, затверджену МОН, з фокусом на ключові дисципліни (про це розповімо далі). Цей варіант ідеальний для сімей, які невдовзі повернуться в Україну.
Якщо дитина навчається в обох системах освіти (українській та закордонній), МОН радить фіксувати всі документи, пов’язані з навчанням, для подальшого визнання його результатів в Україні.
ЩО ЗМІНЮЄ ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
У серпні 2025 року МОН суттєво оновило Типову освітню програму для дітей, які нині перебувають за кордоном (наказ № 1119 від 7 серпня 2025 року). Тепер програма не обмежується лише українознавчим компонентом — діти можуть обирати додаткові предмети, наприклад, математику, фізику чи англійську, особливо якщо це потрібно для підготовки до НМТ.
До програми включені дисципліни, яких немає в закордонних школах (наприклад, «Громадянська освіта»). Також Типова освітня програма рекомендує 4–6 годин на тиждень для базових предметів, а для оцінювання можна використовувати онлайн-тести та портфоліо. Вимоги до вчителів і вчительок спростили — заняття можуть проводити як українські педагоги, так і кваліфіковані волонтери з України.
Ці зміни зменшують навантаження на дітей і дають змогу впроваджувати індивідуальний підхід. Наприклад, якщо в іспанській школі немає уроків української історії, дитина вивчає її онлайн, а оцінки зараховуються автоматично.
Щоб полегшити доступ до української освіти для дітей за кордоном, у червні 2025 року МОН запустило спеціальну платформу — ukrainian.studies.mon.gov.ua. Платформа є «єдиним вікном» для реєстрації на програму українознавчого компонента. Тут можна обрати школу, де відкриті українознавчі класи. Обрана школа надалі здійснюватиме перезарахування оцінок із закордонного навчального закладу, щоб забезпечити тяглість навчання в українській системі освіти.
Навчання за програмою безплатне і відбувається дистанційно — через поєднання синхронного та асинхронного форматів. Частка синхронних занять становить не менше 30%. Кожна школа, яка має класи з українознавчим компонентом, самостійно формує розклад синхронних уроків. Заняття проводяться у вечірній час, що дає змогу уникнути конфлікту з розкладом у школі країни перебування.
До кожного заняття вчителі/ки розміщують навчальні матеріали на платформі дистанційного навчання, які залишаються доступними учням/ицям у будь-який зручний час.
Для реєстрації достатньо скористатися BankID або електронним підписом (працює також Дія.Підпис), обрати клас — і протягом п’яти днів дитина буде зарахована до обраної школи, де відкриті українознавчі класи.
Для повного дистанційного навчання можна використовувати «Всеукраїнську школу онлайн» з повною програмою.
ЯК ВИЗНАЮТЬ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗА КОРДОНОМ
Повернення дітей до України — це пріоритет МОН. Постанова Кабінету Міністрів № 734 від 23 червня 2025 року затверджує Порядок визнання результатів навчання, здобутих за кордоном на рівні повної загальної середньої освіти. Процедура стала автоматичною: якщо дитина має офіційний документ з оцінками із закордонної школи, українська школа визнає ці результати без додаткових іспитів чи комісій. МОН також затвердило рекомендації щодо перезарахування оцінок із закордонних шкіл зі шкалою конвертації для різних країн.
Що робити батькам, які перебувають за кордоном та хочуть влаштувати дитину в українську школу?
- Зберіть документи: свідоцтво досягнень, довідку про навчальну програму із закордонної школи (за потреби перекладену).
- Повідомте українську школу: надішліть документи до тієї, у якій дитина була зареєстрована до виїзду за кордон, заклад автоматично зарахує оцінки з предметів.
- З вересня 2025 року на сайті АІКОМ почалася реєстрація українських освітніх осередків за кордоном, які надають освітні послуги (недільні школи чи онлайн-групи). Після верифікації результати навчання в таких осередках теж визнаватимуть офіційно.
Якщо дитина навчалася в акредитованій закордонній школі, визнання відбувається без комісії (докладніше про це — на сайті МОН у розділі «Визнання іноземних документів про освіту»).
Якщо ви плануєте повернення додому, МОН спростило процес, щоб уникнути стресу для дитини та бюрократичних перепон. Згідно з оновленими методичними рекомендаціями (наказ № 1119 від 07.08.2025) та Постановою КМУ № 734, школи зобов’язані зарахувати дитину за віком, провести діагностичне оцінювання для виявлення прогалин (не для «відсіювання», а для побудови індивідуальної траєкторії) та надати підтримку. Діагностику фокусують на ключових предметах, зокрема українська мова та історія, її можна проводити впродовж усього навчального року.
Фото Canva