Що варто знати вчительству про роботу під час повітряних тривог: роз’яснення юриста щодо робочого часу та навантаження

Повітряні тривоги часто переривають уроки або й зовсім унеможливлюють їх проведення. Тож у вчительства виникає питання, як виконувати професійні обов’язки в таких умовах.

• Що відбувається з робочим часом і оплатою праці вчителів і вчительок під час повітряних тривог, якщо урок перервано або ж він взагалі не відбувся?
• Чи рахується прогулом час, коли педагог/иня не вийшов/ла на роботу через повітряну тривогу?
• Чи мають загалом вчителі/ки бути в школі, коли в них немає уроків за розкладом?

Відповіді на ці та інші запитання щодо навантаження вчительства в роз’ясненні для «Вчися.Медіа» надав Володимир Божинський, юрист, науковий співробітник навчально-наукового інституту «Академія вчительства» Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

*Нагадаємо: раніше експерт розповідав про особливості нових правил доступу до шкіл у 2026 році, хто відповідає за безпеку та комфорт у шкільному укритті, як учительству одержати компенсацію за відпустку в разі звільнення.

Якщо у вас є інші запитання, залишайте їх у гугл-формі — неодмінно передамо їх на опрацювання юристу.

💬Якщо вчитель/ка не прийшов/ла на роботу через повітряну тривогу, чи можуть зарахувати це як прогул?

Відсутність працівників/иць на робочому місці через повітряну тривогу, зокрема через перебування в укритті або коли неможливо безпечно дістатися до роботи, є поважною причиною та не вважається прогулом. Але остаточна оцінка залежить від конкретних обставин і доказів.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (КЗпП), під прогулом розуміють відсутність працівника/ці на роботі без поважних причин (як протягом усього робочого дня, так і понад три години безперервно або сумарно впродовж робочого дня).

Обґрунтувати відсутність прогулу можна так:

1. Заборона роботи в небезпечних умовах: відповідно до статті 153 КЗпП, роботодавець зобов’язаний створити безпечні умови праці. Стаття 6 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що працівник/ця має право відмовитися від виконання роботи, якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для його / її життя чи здоров’я або для людей, які його / її оточують. Наявність повітряної тривоги, перебування в укритті або відсутність можливості безпечно дістатися до роботи можуть бути поважними причинами, чому працівник/ця не з’явився/лася на роботу. Однак у кожному випадку враховують конкретні обставини, тривалість відсутності та наявні докази.
2. Вимоги цивільного захисту: відповідно до статті 21 Кодексу цивільного захисту України громадяни мають дотримуватися правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях, що передбачають, зокрема, переміщення до захисних споруд (укриттів) під час повітряної тривоги.
3. Докази в письмовому поясненні: звільнення за прогул є видом дисциплінарного стягнення. Згідно зі статтею 149 КЗпП України, до застосування стягнення роботодавець зобов’язаний отримати від працівника/ці письмове пояснення та всебічно оцінити причини його / її відсутності. Тож працівникові/ці доцільно надати наявні докази перебування в укритті, інформацію про час тривоги, транспортні обмеження тощо.

Варто також звернути увагу, що відповідно до офіційного коментаря Міністерства економіки України до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а також роз’яснень Державної служби України з питань праці, відсутність на роботі (або залишення робочого місця) внаслідок ведення воєнних дій, повітряної тривоги та пов’язаних із цим обставин є поважною причиною. Працівники/ці не можуть бути звільнені за прогул на підставі пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП.

Компетентні органи рекомендують роботодавцям у таких випадках не застосовувати дисциплінарні стягнення, а зазначати в табелі обліку використання робочого часу літерний код «І» (інші причини неявки) або «НЗ» (неявки з нез’ясованих причин).

Якщо звільнення за прогул було незаконним, працівник/ці має право оскаржити наказ у суді. Суд, установивши відповідні підстави, може поновити працівника/цю на роботі та присудити середній заробіток за час вимушеного прогулу відповідно до статті 235 КЗпП.

💬Що відбувається з робочим часом і оплатою праці вчительства під час повітряної тривоги, якщо урок перервано, він не відбувся або його перенесли?

1. Навчальне заняття перервано

Якщо сигнал тривоги пролунав під час уроку, педагоги/ині зобов’язані зупинити заняття та організувати евакуацію дітей до укриття. У цьому випадку їхній робочий час не переривають. 

До робочого часу входить виконання не лише навчальної, а й виховної та організаційної діяльності. Піклування про безпеку дітей і супровід їх в укритті є виконанням посадових обов’язків. Час, протягом якого вчительство виконує трудові обов’язки під час повітряної тривоги, підлягає обліку як робочий час. Тож оплату мають здійснювати за встановленим педагогічним навантаженням відповідно до законодавства та умов оплати праці.

2. Навчальне заняття не відбулося

Якщо урок не відбувся через повітряну тривогу (наприклад, тривога тривала весь час уроку, і діти з учителем перебували в укритті, або під час дистанційного навчання пролунала сирена), це також не має призводити до зменшення заробітної плати. Перебування з дітьми в укритті або переведення скасованого онлайн-уроку в асинхронний формат (надання завдань онлайн, підготовка матеріалів на наступні заняття) є виконанням трудових обов’язків. У таких випадках оплату праці здійснюють у повному обсязі відповідно до встановленої тарифікації.

Вираховувати цей час із робочих годин учителів/ок немає жодних правових підстав. Заклад освіти в межах академічної автономії може ухвалити рішення про те, як саме надолужуватимуть пропущений навчальний матеріал, наприклад, через ущільнення, коригування календарно-тематичного планування тощо.

3. Навчальне заняття перенесли

Якщо керівництво закладу освіти ухвалює рішення про внесення змін до розкладу (перенесення уроків на інші дні або проведення їх дистанційно в інший час), вчитель/ка фактично виконує своє педагогічне навантаження, передбачене тарифікацією. Якщо заняття переносять або організовують іншим способом, оплата визначається відповідно до встановленого педагогічного навантаження, фактично виконуваної роботи та законодавства про працю.

Читайте також:

💬Чи має вчитель/ка бути в школі, коли в нього / неї немає уроків за розкладом?

Законодавство не містить однозначної вимоги щодо обов’язкового перебування вчительства в приміщенні закладу освіти виключно заради того, щоб відбути робочий час, якщо розкладом не передбачено уроків або інших планових заходів.

• Згідно з частиною першою статті 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту», робочий час педагогічних працівників включає час виконання навчальної, виховної, методичної, організаційної та іншої педагогічної діяльності. Навчальне навантаження (безпосередньо уроки) становить лише частину робочого часу. Підготовча та методична робота, перевірка навчальних робіт чи самоосвіта не мають місця виконання, визначеного законодавством.
• Відповідно до статті 142 Кодексу законів про працю України, трудовий розпорядок у закладах освіти визначають Правила внутрішнього трудового розпорядку, які затверджує трудовий колектив за поданням керівника. Саме цей документ, а не загальне законодавство, деталізує режим роботи. Умови виконання тієї частини роботи, яка не пов’язана з проведенням уроків, регулюють внутрішні акти закладу.

Зверніть увагу, що відповідно до Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України (п. 5.3.2) керівникам закладів освіти рекомендовано під час складання розкладу навчальних занять уникати нераціонального витрачання часу педагогічних працівників, тобто мінімізувати так звані «вікна».

Відсутність уроків у розкладі не означає автоматичного звільнення вчителя/ки від виконання інших трудових обов’язків. Питання обов’язкової присутності в закладі освіти визначають з урахуванням трудового договору, посадової інструкції, режиму роботи та локальних актів закладу. Самої лише відсутності уроків недостатньо, щоб зробити висновок ані про обов’язкову присутність, ані про право самостійно залишати заклад.

💬Чи має право вчитель/ка залишити школу під час «вікна» між уроками — наприклад, піти до лікаря чи у власних справах?

За загальним правилом, вчителі/ки не мають права самовільно залишати заклад освіти під час «вікна» для вирішення особистих справ без погодження з керівництвом, оскільки цей час є робочим.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту», робочий час педагога/ині включає навчальну, виховну, методичну та організаційну діяльність. Відсутність уроку («вікно») не означає відсутність роботи, а вільний від уроків час входить до робочого часу вчителя/ки. Обов’язок перебувати на території закладу в цей період та місце виконання інших педагогічних обов’язків визначають відповідні умови праці й організація роботи закладу.

Також згідно зі статтею 139 Кодексу законів про працю України (КЗпП), працівники/ці зобов’язані дотримуватися трудової дисципліни. Самовільна відсутність у робочий час без поважної причини або без погодження, коли це необхідно, може бути підставою для дисциплінарної відповідальності.

Водночас важливо розрізняти «вікно» та перерву для відпочинку й харчування. Відповідно до статті 66 КЗпП України перерву для відпочинку й харчування не включають до робочого часу. Працівники/ці мають право використовувати цей час виключно на власний розсуд. Якщо вчителю/ці потрібно відійти у власних справах (наприклад, до лікаря) і цей час припадає саме на перерву, закріплену в Правилах внутрішнього трудового розпорядку закладу, він / вона має повне право виходити за межі школи без додаткових погоджень чи дозволів від керівництва. Натомість «вікно» між уроками є оплачуваним робочим часом. У цей період учитель/ка не має права самовільно залишати заклад без дозволу керівництва, оскільки це кваліфікується як порушення трудової дисципліни.

Якщо учитель/ка залишає заклад у робочий час і це не передбачено режимом роботи, рекомендовано погодити це з керівництвом та мати змогу надалі за потреби документально підтвердити поважну причину своєї відсутності.

Читайте також:

💬Чи може вчитель/ка відмовитися від додаткових годин або заміни уроків іншого педагога чи педагогині?

Учитель/ка має право не погоджуватися на роботу, яка не передбачена трудовим договором та / або посадовою інструкцією.

• Відповідно до статті 31 КЗпП, роботодавець не має права вимагати від працівника/ці виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. Частина друга статті 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначає, що залучати педагогічних працівників до роботи, не передбаченої трудовим договором, можна виключно за їхньою згодою. Обсяг навчального навантаження вчительства фіксують щороку під час тарифікації. Загалом можна прийти до висновку, що заміна уроків іншого вчителя/ки або викладання додаткових годин, не затверджених тарифікацією, виходить за межі умов трудового договору.
• У разі додаткових обов’язків необхідно встановити, чи охоплюють їх трудовий договір і посадова інструкція. Якщо доручають роботу поза їхніми межами, застосовують уже згадані вище норми статті 31 КЗпП та частини другої статті 24 Закону «Про повну загальну середню освіту».

Якщо вчитель чи вчителька замінює тимчасово відсутнього/ю колегу або бере додаткові години, така робота має оплачуватися додатково та закріплюватися письмовим наказом керівництва закладу освіти. Порядок такої оплати регламентує пункт 73 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (наказ № 102): оплату здійснюють за погодинною ставкою або за тарифікацією, залежно від тривалості заміни.

Правомірність відмови в кожній конкретній ситуації залежить від змісту трудового договору, посадової інструкції та порядку оформлення відповідної роботи.

💬Чи може директор змінити навантаження вчителя/ки впродовж навчального року?

Зміна педагогічного навантаження вчителя/ки (як у бік зменшення, так і в бік збільшення) за ініціативи керівника/ці закладу освіти впродовж навчального року допускається виключно у випадках і за процедурою, визначеними законодавством.

Відповідно до частини п’ятої статті 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту» обсяг педагогічного навантаження визначає керівник/ця закладу та затверджує під час тарифікації. Перерозподіл педагогічного навантаження впродовж навчального року допускається на таких підставах:

• зміна кількості годин з окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів), що прямо передбачена навчальним планом закладу освіти;
• письмова згода самого педагогічного працівника.

Інші обставини (наприклад, прийняття на роботу нового працівника / нової працівниці, перерозподіл годин на користь інших колег без зміни навчального плану) не є законною підставою для одностороннього перерозподілу годин. Також у законі йдеться, що навантаження обсягом менше тарифної ставки (18 навчальних годин на тиждень) встановлюють виключно за письмовою згодою вчителя чи вчительки.

Цілком правомірно стверджувати, що обсяг навчального навантаження педагогічного працівника чи працівниці є істотною умовою його праці. Тому керівник закладу освіти не може змінювати кількість годин на власний розсуд. За частиною третьою статті 32 Кодексу законів про працю України роботодавець може змінювати істотні умови праці лише через зміни в організації виробництва та праці (наприклад, зменшилася кількість класів).

У звичайних умовах про таку зміну працівника/цю потрібно офіційно попередити не пізніше ніж за два місяці. Однак під час воєнного стану повідомити про зміну істотних умов праці потрібно не пізніше ніж до їх запровадження. Водночас воєнний стан не дає роботодавцю права змінювати навантаження без законних підстав і без дотримання гарантій, передбачених освітнім законодавством.

Наприклад, зменшити кількість годин учителя/ки за ініціативи керівництва можна, якщо для цього є об’єктивні причини, пов’язані з організацією роботи школи, — скажімо, зменшилася кількість класів. Натомість, як показує судова практика, просто забрати години в одного вчителя / однієї вчительки й передати їх іншому/ій, якщо реальних організаційних змін немає, — це порушення трудового законодавства.

Фото Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.