Хто відповідає за безпеку та комфорт у шкільному укритті?

Мешканців спального району не пустили в шкільне укриття в позаурочний час — чи може заклад освіти вирішувати це на власний розсуд? А хто відповідає за чергування, безпечні умови та комфорт в укритті школи — адміністрація чи засновник, тобто орган місцевого самоврядування? Зрештою, чи зобов’язані вчителі/ки долучатися до чергувань у шкільному укритті? Ці та інші запитання виникають у директорів/ок перед стартом нового навчального року.

«Вчися.Медіа» звернулося по пояснення до юриста, наукового співробітника навчально-наукового інституту «Академія вчительства» Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Володимира Божинського.

Він пояснив:

• хто відповідає за готовність та експлуатацію шкільного укриття;
• чи можуть учителі/ки чергувати в укритті та за яких умов;
• чи виділяє держава кошти на «комендантів» в укриттях;
• чи може шкільне укриття працювати цілодобово;
• які обов’язкові вимоги до укриттів;
• яка відповідальність за порушення цих вимог.

За утримання укриттів відповідають юридичні особи, на балансі яких вони перебувають. Це передбачають стаття 32 Кодексу цивільного захисту України та Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту.

При цьому, згідно із частиною 6 статті 25 Закону України «Про освіту», засновник зобов’язаний забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов.

Відповідно до Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб», оперативне управління комунальним майном поступово скасовують. Натомість заклади зможуть безоплатно володіти та користуватися майном на праві узуфрукту (це право безоплатного володіння та користування майном, що перебуває у власності держави чи територіальної громади — ред.).

Зараз діє перехідний період. Якщо майно передали закладу в оперативне управління до 28 серпня 2025 року, воно може залишатися в цьому статусі до 28 серпня 2028 року. Після цього місцева рада має передати його закладу в узуфрукт — на п’ять років або безстроково.

Якщо комунальний заклад освіти має майно на балансі, саме його керівник/ця відповідає за утримання укриття.

Якщо ж майно закладу не передали на баланс, а його балансоутримувачем є, наприклад, орган управління освітою, то саме цей орган відповідає за утримання укриття.

У такому випадку директор/ка школи відповідає за щоденне використання укриття: його належний і санітарний стан, ведення необхідної документації та фіксацію несправностей. Якщо потрібен ремонт, директор/ка має повідомити про це орган управління освітою та подати відповідний бюджетний запит.

Залучати педагогічних працівників/ць до цілодобового чергування в укриттях без їхньої згоди та належного юридичного оформлення — незаконно. Згідно зі статтею 31 Кодексу законів про працю України (КЗпП), роботодавець не має права вимагати виконання роботи, не передбаченої трудовим договором. При цьому переведення працівника/ці на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його / її згоди для відвернення наслідків бойових дій здійснюють на підставі наказу роботодавця (керівника закладу) згідно зі статтею 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Педагогічні працівники та працівниці можуть бути залучені до обслуговування укриття за двох умов:

• балансоутримувач створив відповідне формування цивільного захисту
• та офіційно зарахував працівників/ць до його складу виключно на добровільних засадах.

Крім того, під час воєнного стану діють спеціальні правила щодо нічних чергувань (з 22:00 до 06:00). Відповідно до статті 8 вказаного вище Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», вагітних жінок, жінок, які мають дитину віком до одного року, та осіб з інвалідністю (якщо це не суперечить медичним рекомендаціям) можна залучати до роботи в нічний час виключно за їхньою згодою.

Також діє абсолютна заборона на залучення до нічних робіт неповнолітніх.

Типові штатні нормативи (наприклад, для закладів загальної середньої освіти), як правило, не передбачають посад на кшталт «комендант укриття», але дозволяють вводити додаткові штатні одиниці за рахунок коштів місцевого бюджету.

Фінансування капітального ремонту та будівництва укриттів із державного бюджету здійснюють через механізм цільових субвенцій місцевим бюджетам.

Так, у 2026 році на облаштування безпечних умов у школах держава передбачила 5 млрд грн, а для закладів дошкільної освіти вперше виділено окрему субвенцію обсягом 1 млрд грн. Згідно з порядком та умовами використання цих коштів, їх розподіл здійснюють з урахуванням рівня безпекового ризику територіальної громади (пріоритет надають громадам із дуже високим та високим ризиком). Також установлюють інші обов’язкові вимоги, зокрема наявність готової проєктно-кошторисної документації та обов’язкове співфінансування з місцевого бюджету (від 10 % до 30 %).

Якщо школа працює очно, то під час уроків укриття доступне лише для учасників та учасниць освітнього процесу. Під час дистанційного навчання, у вихідні, під час канікул, у нічний час безперешкодний доступ до укриттів надають населенню на загальних підставах цілодобово, але виключно під час оголошення сигналу повітряної тривоги або іншої надзвичайної ситуації.

За загальне збереження майна відповідають балансоутримувач та керівник/ця закладу, а безпосередньо під час проведення занять в укритті — педагогічний/а працівник/ця. Охорону в позаробочий час та допуск населення забезпечує черговий/а технічний/а працівник/ця (наприклад, сторож). Оскільки штатні розписи закладів зазвичай передбачають лише одного охоронця в нічний час, для гарантування належного рівня безпеки заклади обладнують системами термінового виклику поліції чи муніципальної охорони («тривожними кнопками»).

Вимоги до укриттів регламентує відповідний наказ МВС та ДБН В.2.2–5:2023. До закладів загальної середньої освіти застосовують також вимоги Санітарного регламенту.

• Площа: базова мінімальна норма для основного приміщення становить 0,6 кв. м на одну особу.
• Освітлення: яскраве, безпечне для зору дітей біле світло без миготіння (рівень штучного освітлення не менше ніж 400 люксів).
• Мікроклімат: в укриттях, де перебувають діти, обов’язково дотримуватися норм мікроклімату, зокрема температури повітря на рівні 17–21 °C та відносної вологості в межах 40–60 %.
• Вентиляція: із 1 січня 2026 року найпростіші укриття, які є об’єктами з масовим перебуванням людей, обов’язково повинні бути обладнані примусовою припливною вентиляцією з електроручним приводом та витяжною вентиляцією.
• Водопостачання: забезпечення захисних споруд необхідними резервами, зокрема створення запасів питної та технічної води відповідно до затверджених розрахункових нормативів на кожну особу (п’ять літрів на одну особу).
• Санвузли: загальнобудівельна норма передбачає не менше ніж один унітаз на 75 осіб та один умивальник на 200 осіб, але не менше ніж один умивальник на санітарний вузол. Крім того, у санітарних вузлах закладів освіти обов’язково забезпечують розділення для хлопчиків і дівчаток, а також вимагають наявності мила, антисептика та одноразових рушників.
• Евакуаційні виходи: найпростіше укриття місткістю до 50 осіб може мати один евакуаційний вихід, відповідно, об’єкти місткістю понад 50 осіб повинні мати мінімум два евакуаційні виходи.
• Доступність (інклюзивність): входи до укриття мають забезпечувати вільний доступ для осіб з інвалідністю. Двері до приміщень повинні бути без порогів, а ширина дверних отворів (або однієї стулки двостулкових дверей) у просвіті має бути не менше ніж 0,9 м. Поруч із місцями для сидіння обов’язково має бути передбачений вільний простір для осіб на кріслах колісних.

Згідно зі статтею 175-3 КУпАП адміністративну відповідальність посадових осіб розмежовують так:

• незабезпечення безперешкодного доступу громадян/ок до укриття (ч. 1) передбачає штраф від 1700 до 3400 грн;
• порушення встановлених вимог щодо утримання та експлуатації укриття, що призвело до неготовності його використання (ч. 2), тягне за собою штраф від 2550 до 5100 грн;
• діяння, передбачені частиною першою або другою, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі правопорушення (ч. 3), передбачають штраф від 5100 до 8500 грн.

Перешкоджання посадовцям у сфері цивільного захисту, зокрема працівникам ДСНС, під час перевірок є окремим правопорушенням. За це передбачена відповідальність за статтею 185-14 КУпАП.

За браку фінансування керівник/ця закладу освіти документує технічні недоліки укриття, складає дефектні акти та подає бюджетні запити засновнику. Ця документація є підставою для захисту прав керівника/ці та оскарження постанов про накладення дисциплінарного та / або адміністративного стягнення.

Допуск учасників/ць освітнього процесу до очного навчання в об’єкті, що не відповідає вимогам безпеки, містить ознаки кримінального правопорушення. Відповідно до статті 270-2 Кримінального кодексу України, порушення вимог щодо утримання укриття або незабезпечення безперешкодного цілодобового доступу населення до нього під час сигналу повітряної тривоги, що призвело до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, тяжких ушкоджень або загибелі людей, карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Фото Артема Галкіна, передрук суворо заборонено

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.