Нові правила доступу до шкіл у 2026 році: що змінилося для учнівства та батьків

Із 1 вересня 2026 року в українських школах оновили правила безпеки. Вільний доступ до приміщень замінили на чіткі правила пропуску. Батьки зможуть потрапити до школи лише з дозволу адміністрації, деякі приміщення закриють для учнівства, а в закладах з’являться спеціальні зони очікування.

Поява нових правил допуску до школи викликала запитання, адже вони стосуються прав батьків і обов’язків шкільних адміністрацій. «Вчися.Медіа» звернулося по пояснення до юриста, наукового співробітника навчально-наукового інституту «Академія вчительства» Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Володимира Божинського.

У матеріалі він пояснює:

• як школи затверджують власні правила;
• чи можуть батьки вільно заходити до школи;
• хто контролює вхід та як працює охорона;
• що робити під час повітряної тривоги.

У лютому 2026 року Міністерство освіти і науки затвердило Типові правила доступу та перебування учасників освітнього процесу й інших осіб на території та в приміщеннях закладу загальної середньої освіти. Документ набрав чинності 17 квітня 2026 року та є обов’язковим для виконання в усіх школах.

Типові правила МОН, попри свою обов’язковість, не є документом прямої дії для конкретної школи. Вони є базою, на основі якої кожна школа розробляє власний документ. За безпеку в школі відповідають безпосередньо її керівництво та засновник.

Правила можуть затверджувати за таким алгоритмом:

• адміністрація розробляє проєкт;
• його схвалюють загальні збори або конференція колективу;
• потім погоджує управління чи департамент освіти;
• після цього директор/ка затверджує його своїм наказом.

Документ має бути опублікований на офіційному вебсайті школи, а його фізичну копію обов’язково розміщують перед пунктом пропуску, на видному та доступному для відвідувачів/ок місці (такі вимоги передбачає стаття 30 Закону України «Про освіту»). Крім того, нормативні акти забороняють додавати до локальних правил будь-які дискримінаційні норми. Правила не можуть обмежувати доступ за ознаками статі, раси, кольору шкіри, мови, релігійних чи політичних переконань, соціального походження, майнового стану, а також через зовнішній вигляд або стиль одягу.

Батьки та інші законні представники учнів й учениць не втрачають права відвідувати школу. Однак тепер візит має бути узгоджений із керівником/цею закладу, його / її заступником/цею або іншою уповноваженою особою. Це може бути й усна домовленість, наприклад, із класним керівником, який попередить охорону.

Школа не може видати наказ, який повністю заборонить вхід батькам, оскільки це порушує права на виховання та спілкування з дитиною (стаття 153 Сімейного кодексу). Проте «просто зайти на хвилинку» без попередження більше не можна.

Правила забороняють відвідувачам/кам будь-яке втручання в освітній процес, наприклад відволікати вчителів/ок та учнівство, а також самостійно заходити до кабінетів і спортзалів без дозволу.

Щоб батькам було зручно чекати дітей або зустрічатися з учителями/ками, школи мають облаштувати «зони очікування» (найчастіше це хол біля входу). Самостійно ходити школою поза цією зоною заборонено — за це охорона може вимагати покинути заклад або викликати поліцію. Для дітей з особливими освітніми потребами діють окремі правила, що дозволяють асистентам супроводжувати дитину.

Попри те, що батьки зберігають право на відвідування школи, адміністрація та працівники охорони мають право відмовити в пропуску певним категоріям осіб.

1. Типові правила МОН категорично забороняють пропуск на територію та до приміщень закладу осіб, які мають явні ознаки алкогольного, наркотичного або іншого сп’яніння.

Для ухвалення рішення про недопуск відповідальній особі на пункті пропуску не потрібен офіційний медичний висновок — достатньо зовнішніх ознак (нестійка хода, запах алкоголю, неадекватна поведінка). Якщо ж ознаки сп’яніння виявлять в учня або учениці, відповідальна особа не має права просто виганяти його / її на вулицю. Натомість негайно інформують керівництво школи та батьків, а до їхнього прибуття (або прибуття поліції) дитина повинна перебувати в безпечному приміщенні під наглядом педагога/ині або офіцера/ки безпеки.

2. До школи не можна заходити з тваринами, якщо не йдеться про собак-поводирів, які супроводжують людей з інвалідністю (це виняток).
3. Підставою для відмови в доступі є наявність у відвідувача/ки небезпечних предметів і речовин.

Керівник/ця закладу або засновник можуть тимчасово обмежити вхід до приміщень школи для всіх без винятку відвідувачів/ок у разі виникнення надзвичайних ситуацій (пожежі, аварії) або ввести карантин з урахуванням відповідного рівня епідемічної небезпеки. Винятком є службові особи (працівники ДСНС, бригади швидкої медичної допомоги, аварійні служби, працівники поліції), які прибули для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації або виконання своїх прямих службових обов’язків — їх пропускають за службовими посвідченнями без додаткових узгоджень.

Читайте також:

Хто відповідає за безпеку та комфорт у шкільному укритті?

Які предмети заборонено приносити до школи?

• Зброю та боєприпаси: вогнепальну й пневматичну зброю, вибухівку.
• Імітацію зброї: реалістичні іграшкові пістолети або автомати.
• Холодну зброю: ножі, кастети, нунчаки.
• Засоби самозахисту: електрошокери, газові та перцеві балончики.
• Піротехніку та легкозаймисті речовини: петарди, бензин, димові шашки.
• Алкоголь, тютюн та енергетики: пиво, цигарки, електронні сигарети (вейпи) та енергетичні напої.
• Інструменти: молотки, викрутки, штопори, якщо їх не використовують для уроків чи ремонту.

Винятками можуть бути предмети побутового чи господарського призначення, які легально використовують для функціонування закладу (наприклад, інструменти ремонтних бригад) або необхідні для освітнього процесу (спортивний інвентар, експонати шкільних музеїв) за умови суворого контролю з боку персоналу.

Якщо на вході до школи облаштований стаціонарний пункт пропуску, адміністрація зобов’язана передбачити тут спеціальні місця (камери схову), де відвідувачі/ки можуть залишити предмети, з якими заборонено перебувати всередині. Проте залишати в таких місцях невідомі пристрої, що можуть становити терористичну загрозу, категорично заборонено.

За пропускний режим відповідає уповноважена особа. Це може бути штатний сторож, працівник приватної охорони або поліції охорони.

Також у школах можуть працювати офіцери Служби освітньої безпеки (СОБ). Це чинні поліціянти, закріплені за закладом. Вони стежать за порядком, реагують на надзвичайні ситуації, допомагають з евакуацією і можуть приймати заяви про булінг або інші правопорушення.

Відповідно до стандартів МВС, школи також обладнують технічними засобами.

• Металодетектори. Через них проходять працівники/ці, відвідувачі/ки та учні й учениці 5–11-х класів. Учнівство початкової школи не перевіряють. Якщо людина відмовляється пройти через рамку, її не пустять до школи.
• Відеоспостереження. Камери встановлюють на входах, у коридорах, спортзалах та біля укриттів. Записи зберігаються мінімум 30 діб. У вбиральнях і роздягальнях встановлювати камери заборонено.

На вході відвідувачі/ки повинні пред’явити документ, що посвідчує особу, також можна використовувати електронні документи в застосунку «Дія».

Часом між адміністраціями шкіл і батьками виникають непорозуміння через функціонування закладу під час оголошення сигналу «Повітряна тривога». Законодавство про цивільний захист вимагає неухильного перебування всіх учасників та учасниць освітнього процесу в укритті аж до оголошення відбою. Водночас батьки можуть особисто прибути до укриття під час повітряної тривоги з вимогою передати їм дитину.

З одного боку, законодавство забороняє вихід із захисної споруди цивільного захисту до відбою, а з іншого — не можна обмежувати батьківських прав на безперешкодне спілкування з дитиною та піклування про неї. Школа не є режимним об’єктом чи пенітенціарною установою, а отже, не має повноважень силоміць утримувати дитину, якщо законні представники вимагають її повернення.

Юридичним компромісом може бути формальний механізм передачі ризиків. Якщо батько чи мати наполягає на вилученні дитини з укриття, він або вона повинен / повинна фізично прибути до закладу, написати заяву, в якій зафіксувати дату й точний час, коли вони забирають дитину, та зазначити, що беруть на себе відповідальність за її життя та здоров’я під час дії сигналу повітряної тривоги.

Директори/ки шкіл і посадові особи, відповідальні за безпеку, також відповідають за життя та здоров’я учасників/ць освітнього процесу. Якщо керівник проігнорував вимоги законодавства щодо організації пропускного режиму або допустив інші серйозні порушення, що призвели до шкоди життю та здоров’ю, його дії можуть бути розглянуті як кримінальне правопорушення, наприклад службова недбалість (стаття 367 КК України).

Службова недбалість полягає в тому, що посадова особа не виконує або неналежно виконує свої обов’язки через недбале ставлення до них. Щоб притягнути людину до відповідальності за статтею 367 КК України, потрібно довести три речі: 

• вона порушила конкретну норму закону чи іншого нормативного акта, 
• через це настали небезпечні наслідки (наприклад, істотна шкода), 
• а між її бездіяльністю чи неналежними діями та цими наслідками є прямий причинно-наслідковий зв’язок.

Якщо через службову недбалість завдано істотної шкоди — наприклад, спричинено матеріальні збитки або порушено конституційні права людей, — за частиною першою статті 367 КК України може загрожувати штраф, виправні роботи до двох років чи обмеження волі до трьох років із позбавленням права обіймати певні посади.

Якщо ж недбалість призвела до тяжких наслідків, наприклад масового травмування чи загибелі дітей через допуск озброєної сторонньої людини на територію школи або незабезпечення доступу до укриття, застосовують частину другу статті 367 КК України. Вона передбачає суворіше покарання, зокрема позбавлення волі від двох до п’яти років, а за передбачених законом обставин — до восьми років, а також позбавлення права обіймати певні керівні посади до трьох років.

У разі виникнення конфліктів між батьками та школою щодо режиму доступу законодавство передбачає механізми їх досудового врегулювання. Батьки мають право звернутися з офіційною скаргою до Служби освітнього омбудсмена України. Скарга має бути подана в письмовій чи електронній формі з моменту виявлення порушення прав, причому анонімні звернення не розглядають. Крім того, спори щодо участі батьків у вихованні дітей можуть вирішувати за участю органів опіки та піклування або безпосередньо в судовому порядку відповідно до Сімейного кодексу України.

Фото Артема Галкіна, Magnific та «Сумських дебатів»

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.