Освіта для дітей з ООП: як змінюється система інклюзивного навчання в садочках, школах і профтехах

В Україні поліпшується доступ до освіти для дітей з особливими освітніми потребами (ООП). Більше умов для їхнього навчання створюють на всіх рівнях — від дитячих садків до профтехів. Водночас аналітики звертають увагу на проблеми, які гальмують розвиток інклюзії: дефіцит профільних фахівців і фахівчинь, нестачу спеціального транспорту та нерівномірний розвиток інфраструктури в регіонах.

«Вчися.Медіа» проаналізувало статистику Інституту освітньої аналітики (ІОА), щоб з’ясувати, як упродовж 2024–2025 років змінилися мережа інклюзивних та спеціальних класів і груп, яка ситуація з кадровим забезпеченням, доступністю закладів освіти та розвитком інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ).

Повний текст звіту за результатами моніторингу ІОА доступний за посиланням.

У 2025 році порівняно з 2024-м кількість дітей з ООП в садочках зросла на 18,6 % (164 845 осіб). Найбільший приріст відбувся в сільській місцевості — на 29,2 %, натомість у містах кількість таких вихованців/ок збільшилася за рік на майже 16 %. Аналогічну тенденцію демонструє й кількість інклюзивних груп:

• зростання на 21 % загалом (із 7102 до 8599 груп);
• на 18 % у містах;
• на 33 % у селах.

Цікаво, що департаменти освіти обласних військових адміністрацій та Київської міської державної адміністрації оприлюднили ще вищі показники. За їхніми даними, у 2025 році кількість інклюзивних груп у ЗДО становила 8703, що аж на 35,4 % більше порівняно із січнем 2024 року.

Водночас аналітики фіксують і створення нових спеціальних груп у садочках. Так, у травні 2025 року їхня кількість зросла до 3028, що на 10,4 % більше порівняно із січнем 2024-го, а кількість дітей, які їх відвідують, — до 36 033 осіб (на 13,8 % більше).

Також у 2025 році по країні на 17,7 % збільшилася кількість асистентів/ок вихователів/ок для дітей з ООП. У містах приріст становив 14,3 %, а в  сільській місцевості — 28,9 %.

Натомість ситуація з корекційними педагогами залишається неоднорідною. Кількість логопедів загалом по країні скоротилася на 1,8 %, а в містах — на 3,3 %. Водночас у сільській місцевості цей показник зріс на 32,1 %.

Схожу тенденцію можна помітити і серед дефектологів: їхня кількість за рік зменшилася на 3,9 % по Україні та на 5,1 % у містах, однак у селах аналітики зафіксували зростання на 83,3 %.

Упродовж 2024–2025 років також покращилася доступність закладів дошкільної освіти. Частка садочків, обладнаних:

• пандусами та поручнями, зросла на 2 % по країні (на 2,1 % в містах і на 1,8 % у сільській місцевості);
• ліфтами та підйомниками — на 1,2 % (на 1,4 % в містах і на 1 % у сільській місцевості);
• спеціально облаштованими туалетами — на 1,4 % (на 1,2 % у сільській місцевості). Водночас у міських дитсадках частка закладів із доступними туалетами, навпаки, зменшилася на 1,7 %.

Упродовж двох навчальних років — 2023–2024 та 2024–2025 — в Україні зросла й кількість інклюзивних класів у закладах загальної середньої освіти (на 16,3 %), а також чисельність учнів і учениціь з ООП у них (на 17,9 %). Збільшилася кількість асистентів/ок учителів/ок (на 15 %).

Позитивну динаміку підтверджують і оперативні дані. До того ж, згідно з ними, зростає не лише кількість інклюзивних класів, а й кількість закладів освіти, де такі класи взагалі є.

Натомість система спеціальних класів демонструє зворотну тенденцію:

• їх кількість зменшилася на 2,9 %;
• кількість учнівства в них скоротилася на 8,3 %.

Чисельність учителів/ок у таких класах за два роки зросла на 3,9 %.

Оперативні дані також підтверджують, що кількість спеціальних класів загалом скоротилася, попри тимчасове зростання на початку навчального року. До того ж чисельність учнів та учениць з ООП у спеціальних класах теж постійно зменшується.

Аналогічна динаміка — у спеціальних закладах загальної середньої освіти:

• кількість закладів скоротилася на 2,4 %;
• учнівства — на 10,5 %;
• педагогів і педагогинь — на 13,9 %.

Оперативна статистика підтверджує зменшення кількості спеціальних ЗЗСО протягом року, із помітним «просіданням» у жовтні 2024-го. Зменшилася й кількість учнівства в таких закладах, а також тих, хто мешкає в пансіоні.

Кількість інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ) загалом збільшилася, однак наприкінці 2024–2025 навчального року аналітики зафіксували зменшення кількості фактично функціонуючих центрів. З’явилися й пошкоджені або зруйновані приміщення — 54 одиниці, тоді як роком раніше таких не було.

Збільшення кількості ІРЦ зумовило й збільшення кількості педагогів і педагогинь у них. Проте це зростання непропорційне, оскільки кількість функціонуючих ІРЦ збільшилася за рік на 14 одиниць, а кількість педагогічних працівників/ць лише на 20 осіб. Це своєю чергою посилило дефіцит кадрів в інклюзивно-ресурсних центрах.

Аналітики також зазначають, що кількість учнів і учениць з ООП, які перебувають за кордоном, поступово зменшується, що свідчить про їх поступове повернення в Україну.

Також скорочується кількість дітей, які здобувають освіту за формою педагогічного патронажу (попри часткове відновлення наприкінці попереднього навчального року).

Водночас кількість навчально-реабілітаційних центрів залишилася незмінною (76 закладів), а чисельність учнів / учениць і вчителів/ок у них навіть дещо зросла (на 6,6 % та 2,7 % відповідно).

Частка закладів, обладнаних пандусами та поручнями, у 2024–2025 навчальному році дещо зменшилася — на 1 %. Найбільше скорочення зафіксували:

• у ліцеях — на 1,6 %;
• а також у гімназіях — на 0,4 %.

Водночас у початкових школах показник, навпаки, зріс на 2 %, що свідчить про поступове покращення доступності освітнього середовища для наймолодших учнів й учениць.

Кількість ЗЗСО, обладнаних ліфтами або підйомниками, у 2024–2025 навчальному році зросла на всіх рівнях освіти. Загалом показник підвищився на 0,7 %.

• Найбільше зростання зафіксували в початкових школах — на 1 %.
• У ліцеях частка таких закладів збільшилася на 0,7 %.
• А в гімназіях — на 0,5 %.

Також зросла частка шкіл, які мають ресурсні кімнати. Якщо у 2023–2024 навчальному році такими просторами були забезпечені 27,5 % закладів освіти, то у 2024–2025 — їх стало на 2,1 % більше.

• Узагалі найбільше ресурсних кімнат мають ліцеї. До того ж їхня частка зросла за два роки ще на 1,7 %.
• У гімназіях показник підвищився на 3,2 %.
• А в початкових школах — на 2,8 %.

Збільшилася й частка шкіл, які мають спеціально обладнані туалетні кімнати для осіб з інвалідністю. У 2023–2024 навчальному році такі умови були створені у 13,2 % закладів освіти, тоді як у 2024–2025 — вже у 14,8 %.

• Найвищі показники традиційно мають ліцеї: частка таких закладів зросла з 16,9 % до 18,7 %.
• У гімназіях показник підвищився з 7 % до 8,5 %.
• А в початкових школах — із 5,8 % до 7,8 %.

Попри збільшення кількості спеціальних шкільних автобусів для перевезення дітей з ООП на кріслах колісних, потреба в них за рік зросла майже втричі.

У закладах професійної освіти кількість осіб з інвалідністю залишилася майже незмінною: 3 859 осіб станом на 1 січня 2024 року та 3 840 — на 1 січня 2025-го.

Найбільше таких студентів/ок навчається у закладах:

• Львівщини — 375 осіб;
• Дніпропетровщини — 328 осіб;
• Полтавщини — 268 осіб;
• Києва — 268 осіб.

Дані Інституту освітньої аналітики показують: щороку в Україні зростає кількість інклюзивних груп у садочках та інклюзивних класів у школах, що дає змогу дітям з ООП навчатися разом з однолітками. Водночас розвиток системи стримує низка проблем. Насамперед — нестача фахівців і фахівчинь ІРЦ, через що доступність послуг таких спеціалістів/ок залишається обмеженою.

Попри те, що заклади освіти стають більш безбар’єрними (зростає кількість пандусів, ресурсних кімнат і доступних санітарних приміщень), між міськими та сільськими громадами досі зберігається відчутний розрив. Кількість фахівців та фахівчинь, які працюють у сільській місцевості, зросла за 2024–2025 роки, однак частка дітей з ООП, яку можуть охопити ці спеціалісти/ки, лишається невисокою порівняно з містами.

Серед інших викликів помітною також є нестача спеціалізованого транспорту для дітей з ООП: потреба в ньому майже втричі перевищує наявні ресурси.

Попри виявлені виклики, система інклюзивної освіти має розвиватися та вдосконалюватися, а також гнучко реагувати на потреби дітей з особливими освітніми потребами.

Колаж «Вчися.Медіа», фото Wavebreak Media, інфографіка в тексті — за даними ІОА

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.