Уряд оновив дорожню карту НУШ до 2029 року: що зміниться для шкіл, вчителів і учнів

Кабмін оновив план реалізації реформи «Нова українська школа» до 2029 року. Як повідомили в Міністерстві освіти і науки (МОН), нова дорожня карта має врахувати зміни, які відбулися в українській освіті через широкомасштабну війну, а також визначити наступні кроки реформи, зокрема перехід до профільної старшої школи.

Документ пройшов громадське обговорення впродовж червня 2026 року.

Найбільшу увагу в оновленій дорожній карті приділили переходу до профільної середньої освіти. Йдеться про навчання учнів і учениць 10–12-х класів за новою моделлю, яка має дати більше можливостей для вибору предметів і подальшої освітньої та професійної траєкторії. Для цього в Україні синхронізують розроблення навчальних програм, підручників і підготовку педагогів/инь, а також формування мережі закладів профільної середньої освіти.

Модельні навчальні програми та матеріали для старшої школи планують впроваджувати поетапно:

• для 10-го класу — з 2027 року;
• для 11-го класу — з 2028 року;
• для 12-го класу — з 2029 року.

Нагадаємо, що підготовка до реформи старшої профільної школи вже розпочалася: з 1 вересня 2026 року 150 академічних ліцеїв беруть участь у пілотуванні.

До повноцінного запуску нової моделі планують підготувати щонайменше 80 % учителів/ок 10-х класів і керівників/ць відповідних закладів освіти.

Читайте також:

Ще один напрям оновленої НУШ — допомогти учнівству краще розуміти, чим вони хочуть займатися після школи. Для цього, згідно з дорожньою картою, планують розвивати систему професійної орієнтації та кар’єрного консультування для учнів і учениць базової та старшої школи.

Зокрема, передбачене запровадження професії кар’єрного освітнього радника. До 2029 року в Україні планують підготувати щонайменше 15 тисяч таких фахівців/чинь. Вони мають допомагати підліткам визначатися з подальшим навчанням, професією та власною освітньою траєкторією.

Оновлена дорожня карта також змінює підхід до створення підручників. Уряд планує перейти до дворічного циклу підручникотворення. Ідея полягає в тому, щоб автори/ки мали більше часу на підготовку матеріалів, їхню апробацію та доопрацювання перед масштабним впровадженням.

Для профільної старшої школи цей процес синхронізують із переходом на нову модель:

• 10-й клас — 2027 рік;
• 11-й клас — 2028 рік;
• 12-й клас — 2029 рік.

Такий підхід, за задумом МОН, має дати змогу перевіряти навчальні матеріали на практиці, виправляти недоліки й лише після цього поширювати їх на всіх учнів і учениць.

Окремий блок дорожньої карти стосується підтримки педагогів/инь. План передбачає: 

• вдосконалення системи професійного розвитку вчителів/ок;
• розвиток супервізії та педагогічної інтернатури;
• а також використання цифрових інструментів.

Частину цих змін уже реалізують, зокрема, працює політика «Гроші ходять за вчителем», яка передбачає можливість для педагогів/инь самостійно обирати курси підвищення кваліфікації на платформі «Вектор».

Ще один напрям реформи — оновлення системи оцінювання. Дорожня карта передбачає створення єдиної системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання.

Також, згідно з документом, Україна має готуватися до поетапного повернення державної підсумкової атестації (ДПА) у формі зовнішнього незалежного оцінювання. Водночас конкретне впровадження ДПА залежатиме від безпекової ситуації.

Крім того, оновлений план передбачає посилення моніторингу якості освіти та участі України в міжнародних дослідженнях, зокрема PISA і TALIS.

«Дані мають допомагати оцінювати не лише виконання окремих заходів, а й те, наскільки система освіти є стійкою та ефективною, зокрема в умовах війни», — пояснили в  МОН.

У 2026–2029 роках також планують розвивати аналітичні інструменти на основі даних АІКОМ. Їх мають використовувати для управління реформою, підвищення прозорості та поступового зменшення бюрократичного навантаження на школи.

Читайте також:

Попередню концепцію НУШ уряд схвалив у 2016 році, а план її реалізації до 2029 року — у 2017-му. Тоді реформа передбачала послідовний перехід від початкової школи до базової, а згодом — до профільної старшої освіти. Проте за майже десять років умови роботи української освіти суттєво змінилися.

Широкомасштабна війна принесла виклики, яких не було в початковій дорожній карті: 

• руйнування та пошкодження закладів освіти;
• переміщення вчительства й учнівства;
• тривале дистанційне навчання;
• освітні втрати;
• потребу підтримувати зв’язок з українською системою освіти для дітей за кордоном і на тимчасово окупованих територіях;
• а також зростання потреби в психологічній підтримці та безпечному освітньому середовищі.

Тому оновлений план має продовжити вже розпочаті зміни й адаптувати їх до нової реальності.

Водночас головна мета НУШ не змінилася. Як наголосили МОН, реформа має забезпечити дітям якісну сучасну освіту, допомогти розвивати необхідні компетентності, робити усвідомлений вибір і поступово вибудовувати власну освітню та професійну траєкторію.

Фото Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.