Новий навчальний рік: 16 головних змін, які відбудуться в українських школах з 1 вересня 2025 року

Із 1 вересня 2025 року українські школи працюватимуть за оновленими правилами. Зміни торкнуться організації навчання, фінансування закладів освіти, харчування, забезпечення підручниками та додаткових освітніх послуг. Частина нововведень буде обов’язковою для всіх закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО), тоді як інші впроваджуватимуть у межах пілотних проєктів, щоб перевірити їх ефективність перед масштабним запуском.

«Вчися.Медіа» зібрало всі нововведення, про які має знати батьківство, учнівство й освітянство.

Запровадження профільної середньої освіти — одна з ключових змін, які передбачає реформа «Нова українська школа». Єдину для всіх модель старшої школи мають змінити на більш гнучку: учнівство 10–12-х класів зможе обирати профіль навчання (предмети / інтегровані курси) відповідно до власних інтересів, здібностей і майбутніх професійних планів.

Із 1 вересня 2025 року в Україні стартує пілотування нової моделі. Упродовж двох років 30 академічних ліцеїв-амбасадорів із різних регіонів апробуватимуть оновлені підходи до організації навчання й формування освітніх траєкторій учнів та учениць через вибір профілів, предметів / курсів.

Повноцінний пілот старшої профільної школи має розпочатися у 2026 році.

Докладніше читайте за посиланням:

Повний перехід на профільну середню освіту відбуватиметься поступово:

• 2027–2029 роки — перехідний етап, під час якого вдосконалюватимуть матеріали та методики;
• 2029–2033 роки — фінальна фаза, коли профільну середню освіту повноцінно масштабують на всі академічні ліцеї країни.

Із початку нового навчального року українські педагоги/ині одержуватимуть 2600 гривень щомісячної доплати за особливі умови роботи. Така доплата передбачена для всіх педагогічних працівників/ць закладів загальної середньої освіти (незалежно від того, працюють вони в тилових чи прифронтових регіонах). Відповідне рішення заклали в державному бюджеті ще минулого року. Уряд спрямував на ці потреби 12 мільярдів гривень.

Нагадаємо, що доплату за особливі умови праці запровадили у 2024 році для підтримки педагогів/инь, які працюють в умовах постійних тривог, нестабільного освітнього процесу та підвищеного навантаження. Її розмір із 1 січня до вересня 2025 року складав 1300 гривень. На руки, з урахуванням податків, освітяни/ки одержували 1000 гривень. Доплату регулює Постанова Кабміну № 1286, яка діятиме до кінця воєнного стану. Після його скасування виплати надходитимуть до кінця того календарного року, у якому його припинять.

У МОН звертають увагу, що місцеві громади не мають зменшувати інші види доплат вчителям/кам, щоб «компенсувати» зростання цієї доплати.

Згідно з державною програмою «Пакунок школяра» батьки першачків одержать одноразову виплату в розмірі 5000 гривень для підготовки дитини до школи. Гроші зараховуватимуть на спеціальний банківський рахунок, а скористатися ними можна буде протягом 180 днів. Якщо кошти не використати в цей період, вони повернуться до держбюджету. Витратити допомогу можна буде лише безготівково — на товари та послуги для підготовки дітей до школи.

Подати заявку на одержання виплати можна до 15 листопада 2025 року за таким алгоритмом:

• після зарахування дитини до школи батьки отримають push-сповіщення в «Дії»;
• далі потрібно зайти в розділ «Сервіси» → «Допомога від держави» → «Пакунок школяра» й обрати дитину, на яку нараховуватимуть допомогу;
• після цього слід обрати «Дія.Картку» для зарахування грошей або відкрити її в партнерському банку;
• далі варто перевірити дані, а потім підтвердити заяву «Дія.Підписом».

Серед товарів і послуг, на які можна витратити допомогу:

• шкільна форма та взуття;
• рюкзаки й канцелярське приладдя;
• зошити, навчальні матеріали;
• спортивна форма;
• послуги, пов’язані з підготовкою до школи (курси, гуртки тощо).

Читайте також:

Оплату товарів поза затвердженим переліком банк автоматично заблокує. Звертаємо увагу, що наразі в переліку товарів і послуг немає книг, утім, за словами директорки Українського інституту книги Олександри Коваль, їх можуть додати пізніше, після звернення громадян/ок.

Якщо в сім’ї декілька першокласників/ць (наприклад, близнюки), виплату надаватимуть на кожну дитину окремо.

У новому навчальному році учні / учениці початкових (1–4-х) класів по всій Україні та 5–11-х класів у прифронтових і прикордонних громадах отримуватимуть безплатні обіди. На реалізацію програми уряд спрямував 779,8 мільйона гривень із державного бюджету. Водночас у Комітеті Верховної Ради з питань бюджету рекомендують збільшити фінансування ще на 4,6 мільярда гривень.

МОН планує з вересня 2026 року розширити програму на 5–6-ті класи у всіх регіонах України, а в наступні роки масштабувати її на всіх школярів/ок країни. Водночас під час конференції «Серпнева-2025» прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що у 2026 році до програми хочуть долучити 5–11-ті класи по всій Україні.

Нагадаємо, у жовтні 2024 року Кабмін уперше виділив кошти з державного бюджету на організацію безоплатного гарячого харчування для учнівства 1–4-х класів. Раніше рішення про забезпечення школярів та школярок обідами могли ухвалювати місцеві громади (якщо мали на це кошти), утім, це не було обов’язковим.

Згідно з рішенням уряду з 1 вересня 2025 року коштом освітньої субвенції не фінансуватимуть заробітну плату вчителів/ок 5–11-х класів у школах, де навчається менш як 45 учнів / учениць, а з 1 вересня 2026 року — менш як 60 осіб.

Водночас малокомплектні початкові школи далі одержуватимуть державне фінансування: такий заклад освіти має бути якнайближче до дитини. Крім того, винятками є спеціальні школи та навчально-реабілітаційні центри (НРЦ). Їх також фінансуватимуть незалежно від кількості учнів / учениць.

Читайте також:

Як пояснюють у МОН, сьогодні в Україні є багато шкіл, де в одному класі навчаються двоє-п’ятеро дітей. Водночас утримання таких закладів коштує державі значно дорожче на одного учня / одну ученицю, ніж у середніх і великих школах. За розрахунками МОН:

• на освіту одного учня / однієї учениці із села держава в середньому на рік витрачає 30,4 тисячі гривень. У деяких селах вартість навчання одного учня / учениці сягає понад 51 тисячі гривень;
• натомість у місті — 24,4 тисячі гривень.

Загалом наразі налічується понад 500 шкіл, у яких навчаються менш ніж 45 дітей. Щодо 480 із них громади вже зробили необхідні кроки:

• змінили форму закладу на початкову школу;
• перетворили школи на філії;
• організували підвезення учнівства;
• подали запити на одержання субвенції для придбання шкільних автобусів тощо.

Невизначений статус мали 57 шкіл (із понад 500). Нині відомо, що 48 із них громади фінансуватимуть власним коштом, а щодо решти рішення має ухвалити МОН з урахуванням даних про залишки освітньої субвенції та можливостей місцевих бюджетів.

У липні 2025 року МОН скасувало наказ № 1112, який стосувався дистанційного навчання в школах і мав набути чинності 1 вересня 2025 року. Крім того, із наказу № 1115 вилучили деякі норми, внесені наказом № 1276 (стосувалися мінімальної наповнюваності дистанційних класів і вимог до навчання внутрішньо переміщених дітей). Тож тепер вимоги до наповнення дистанційних класів такі самі, як і для очних та змішаних. А це означає, що згідно із Законом України «Про повну загальну середню освіту» будь-який клас (зокрема, і дистанційний) можна відкривати за наявності щонайменше 5 учнів / учениць. Крім того:

• школа може й далі працювати дистанційно навіть за умови відсутності повної лінійки паралелей. Наприклад, якщо відсутній 7-й клас, навчання може відбуватися для 1–6-х та 8–11-х класів;
• діти ВПО можуть продовжувати дистанційне навчання у своїх школах незалежно від місця перебування;
• у межах одного дистанційного класу всі учні / учениці мають навчатися за однією освітньою програмою, навіть якщо перебувають у різних умовах: на підконтрольній Україні території, на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) або за кордоном.

Нагадаємо, очне навчання можливе лише за наявності безпечних умов:

• укриття в школі або в радіусі до 500 метрів;
• у прифронтових регіонах рішення про формат навчання ухвалює рада оборони області або керівник ОВА з урахуванням безпекової ситуації.

У липні 2025 року МОН затвердило нову Типову освітню програму для учнів / учениць, які:

• мешкають на ТОТ і хочуть навчатися за українськими освітніми стандартами;
• раніше мешкали на ТОТ і не мали доступу до української школи, але нині перемістилися на підконтрольну Україні територію.

Ознайомитися з повним текстом програми можна за посиланням.

Згідно з документом учні / учениці на ТОТ мають можливість здобувати освіту в українських школах за однією з чотирьох альтернативних форм:

• у дистанційному форматі;
• за педагогічним патронажем (індивідуальне навчання з учителем / учителькою);
• на сімейній (домашній) формі;
• на екстернаті (самостійне опанування матеріалу з подальшим оцінюванням знань).

Як додали в МОН, навчання може відбуватися асинхронно, із використанням відеоуроків на платформі «Всеукраїнська школа онлайн» та інших цифрових ресурсах. Це дасть змогу врахувати складні безпекові умови на ТОТ та індивідуальні потреби учнівства.

Якщо учень чи учениця переїжджає на підконтрольну Україні територію, він / вона має право навчатися за цією ж програмою до кінця навчального року. Надалі дитина має інтегруватися в загальноосвітній процес — із нового навчального року вона навчатиметься за типовими програмами, затвердженими для шкіл зі всієї України. Навчання відбувається на підставі заяви батьків (законних представників) або повнолітнього/ї учня / учениці.

Для учнівства на ТОТ також передбачили:

• додаткові години на консультації, групові заняття, підготовку до ДПА та НМТ (нагадаємо, що в умовах воєнного стану протягом 2022–2025 років ДПА не проводили — ред.);
• можливість створення індивідуальної освітньої траєкторії для надолуження освітніх втрат.

Здобуті знання оцінюватимуть за державними стандартами. Водночас для безпеки дітей, які перебувають на ТОТ, передбачили дистанційний формат оцінювання — за заявою батьків (опікунів) або повнолітнього/ї учня / учениці.

Докладніше читайте за посиланням:

Учні та учениці, які перебувають за кордоном, у 2025–2026 навчальному році мають декілька варіантів здобуття української освіти:

• за українознавчим компонентом — скороченою програмою обсягом 5–8 годин на тиждень. Вона охоплює предмети, яких немає в закордонних школах: українську мову та літературу, історію України, географію України, основи правознавства, «Захист України». Інші предмети, які дитина вивчає в місцевій школі за кордоном, зараховуватимуть в українському закладі на основі спеціальної шкали переведення оцінок. Це дасть змогу уникнути дублювання матеріалу й зменшити навчальне навантаження;
• повністю дистанційне навчання в українському закладі освіти — для тих дітей, які не відвідують місцевої школи (або якщо відвідують місцеву школу, але мають таке бажання).
• індивідуальні форми навчання — екстернат або сімейна форма.

Для зручності батьків та дітей МОН запустило цифрову платформу ukrainian.studies.mon.gov.ua, на якій можна зареєструватися на навчання лише за українознавчим компонентом. Алгоритм простий:

• перейти на сайт за посиланням;
• натиснути «Подати заявку»;
• авторизуватися через id.gov.ua;  
• створити профіль дитини та обрати школу й клас;
• підтвердити заявку й чекати відповіді (не довше ніж п’ять робочих днів). Школи, представлені на платформі, відкриють українознавчі класи з 1 вересня 2025 року.

Крім того, МОН внесло зміни до Типової освітньої програми. Відповідно до її положень з нового навчального року старшокласники/ці (9–11-ті класи), які навчаються за українознавчим компонентом, зможуть обирати додаткові предмети для підготовки до НМТ: математику, англійську чи інші дисципліни.

Уряд також затвердив порядок визнання українськими закладами освіти результатів навчання дітей, які перебувають в інших країнах. Він охоплює як формальну освіту (іноземні школи), так і неформальну — українські суботні та недільні школи за кордоном. Згідно з документом, якщо дитина має оцінки й відповідну довідку, яка підтверджує її навчання в закордонному закладі освіти, то українській школі не потрібно проводити якогось додаткового оцінювання — треба просто перезарахувати оцінки. Шкала співвіднесення систем оцінювання різних країн та української 12–бальної системи доступна за покликанням.

Докладніше читайте тут:

МОН у кінці липня представило проєкт оновленого Державного стандарту початкової освіти. Громадське обговорення документа тривало до 28 серпня 2025 року. Затвердити Стандарт мають у новому навчальному році

Повний текст документа доступний за посиланням.  

1. Визначає компетентнісний потенціал кожної з дев’яти освітніх галузей: мовно-літературної, математичної, природничої, технологічної, інформатичної, соціальної та здоров’язбережувальної, громадянської та історичної, мистецької, галузі «Фізична культура». Це має допомогти педагогам/иням точніше формулювати цілі навчання.
2. Упорядковує орієнтири для оцінювання: ідеться про прозоріші, деталізовані вимоги до результатів навчання, що дають змогу краще планувати освітній процес і підтримувати дітей.
3. Враховує мовно-культурне розмаїття, зокрема для дітей з особливими освітніми потребами, а також для тих, хто навчається жестовою мовою або мовами національних меншин та корінних народів.
4. Передбачає безперервну освітню траєкторію: оновлений стандарт узгоджений із наступними освітніми рівнями (базовим та профільним), щоб уникнути розривів між 1–4-ми, 5–9-ми та 10–12-ми класами.
5. Підтримує вже наявні досвід та практику: жодних різких змін для педагогів/инь не буде — лише систематизація та уточнення їхніх знань. Також на основі оновленого стандарту створять типову освітню програму та нові модельні навчальні програми.

У липні 2025 року уряд затвердив новий перелік платних послуг, які можуть надавати школи та дитсадки. Звертаємо увагу читачів і читачок, що БАЗОВА ОСВІТА ЗАЛИШАЄТЬСЯ БЕЗОПЛАТНОЮ, а будь-яка оплата можлива лише за те, що виходить за межі державного чи комунального навчального плану.

У переліку платних послуг, який набуде чинності з 1 вересня, є такі позиції:

• гуртки та факультативи — мистецькі, спортивні, наукові, мовні тощо, які не є обов’язковими;
• підготовка до НМТ / ЗНО чи інших іспитів понад шкільну програму;
• репетиторські заняття з предметів, які учень / учениця хоче вивчати глибше або інтенсивніше;
• групи подовженого дня — якщо дитина залишається в школі довше за безоплатно встановлені години;
• визнання результатів неформальної освіти — наприклад, якщо учень / учениця навчався/лася онлайн чи в приватного/ї викладача/ки й хоче офіційно зарахувати ці результати;
• додаткове оцінювання компетентностей — наприклад, для портфоліо або вступу до спеціалізованих закладів.

Докладніше читайте за посиланням:

Водночас безоплатними залишаються:

• уроки за навчальним планом;
• підручники та обов’язкові навчальні матеріали;
• оцінювання, яке передбачене шкільною програмою;
• участь у шкільних заходах, якщо вони є частиною обов’язкової діяльності.

МОН та уряд пояснюють, що це рішення має захистити батьків від незаконних поборів і зробити фінансову політику шкіл прозорішою. У документі чітко прописано, що надання додаткових послуг має бути добровільним й оформленим через офіційний договір. Також школи мають оприлюднювати на своїх сайтах перелік таких послуг, вартість і порядок їх надання. Це дасть змогу батькам бачити, за що саме вони платять, і запобігти ситуаціям, коли гроші збирають «на все підряд».

У 2025 році українські школи переходять на нову систему роботи з підручниками, яка охоплює як процес їх добору, так і доставлення.

МОН і далі впроваджує практику обов’язкової апробації підручників, розпочату у 2024–2025 навчальному році. Це означає, що перш ніж нові книги потраплять до всіх шкіл країни, вони проходять тестування у вибраних закладах освіти. Учителі/ки, учні / учениці та батьки мають змогу оцінити зміст, методичний підхід, зручність використання та відповідність підручника програмам. За результатами апробації вноситимуть правки, щоб уникнути помилок, неточностей і застарілих матеріалів.

Процес вибору підручників тепер більш відкритий: учителі та вчительки матимуть доступ до електронних версій книжок, зможуть порівнювати варіанти від різних видавництв та обговорювати їх на педагогічних радах. Остаточний вибір необхідно буде закріпити в протоколі та передати до МОН. У такий спосіб школа фактично сама визначає, які книжки отримають її учні та учениці.

Крім того, із 2025 року в Україні запровадили новий підхід до розподілу навчальної літератури. Якщо раніше підручники спершу надходили до обласних баз, а вже потім — до шкіл, то тепер видавництва будуть напряму доставляти їх до закладів освіти.

В Україні в межах реформування системи військової підготовки молоді запроваджуватимуть цикл підготовки до національного спротиву. Нова модель, за словами в. о. начальника відділу політики національного спротиву Міністерства оборони Ігоря Хорта, охопить усіх громадян/ок, починаючи зі шкільного віку (14-ти років). У школах її впроваджуватимуть через участь у військово-патріотичних іграх, зокрема «Сокіл» та «Джура», а також вивчення оновленого предмета «Захист України».

Читайте також:

Крім того, з 1 вересня 2025 року учні та учениці 10–11-х класів вивчатимуть «Захист України» по 2 години на тиждень. Раніше навантаження могло бути в межах діапазону 1,5–2 години, але до Типової освітньої програми ЗЗСО внесли відповідні зміни.

«Додаткові години дають змогу повноцінно втілити оновлену концепцію навчання, у межах якої старшокласники та старшокласниці опановують сучасні компетентності з безпеки й оборони. Замість лекцій учні та учениці набувають практичних навичок у форматі тренінгів, які проводять у мережі регіональних навчальних центрів. Збільшення тижневого навантаження до 2 годин створює можливості для поглибленого вивчення тактичної медицини, технологій безпілотних систем, протидії дезінформації та інших критично важливих умінь для самозахисту», — пояснюють у МОН.

Крім того, з 1 вересня має розпочатися апробація нових програм у мистецькій, технологічній та природничій сферах для учнівства 5-х класів (у відібраних школах). Відповідні ініціативи закладені в «Програмі дій уряду».

До кінця 2026 року оновлені програми за пріоритетними галузями будуть впроваджені в усіх школах країни, що стане наступним кроком у реалізації реформи «Нова українська школа».

Водночас у 2026 році планують створити 1500 еталонних освітніх просторів, серед яких природничі лабораторії, мистецькі студії та простори для вивчення «Захисту України».

Докладніше про пріоритети МОН на 2025–2026 навчальний рік читайте за посиланням:

Із жовтня 2025 року розпочнеться реєстрація педагогів і педагогинь на пілотування нової моделі підвищення кваліфікації «Гроші ходять за вчителем». Учасники та учасниці пілоту зможуть одержати фіксовану суму на свій віртуальний рахунок й обрати програму підвищення кваліфікації на цифровій платформі. Пілотне впровадження ініціативи має стартувати наприкінці 2025 — на початку 2026 року.

Докладніше читайте за посиланням:

Нагадаємо, що нині державне фінансування на підвищення кваліфікації вчителів спрямовують обласним інститутам післядипломної педагогічної освіти. Так, у 2025 році на ці потреби уряд виділив 150 мільйонів гривень. Якщо вчитель/ка хоче обрати іншого надавача таких послуг (не ІППО), йому / їй доводиться шукати безоплатні варіанти або платити власним коштом.

В Україні набуло чинності нове Положення про учнівський олімпіадний та турнірний рух, яке визначає прозорі правила проведення змагань.

Відтепер всеукраїнські олімпіади проходитимуть у три етапи:

• І (місцевий) — із відкритою реєстрацією для всіх охочих;
• ІІ (обласний) — з однаковими завданнями для всіх регіонів, долучатимуться учні та учениці з-за кордону та з наукових ліцеїв;
• ІІІ (державний) — у ньому братимуть участь переможці регіональних етапів, а також учні / учениці з високим результатом у всеукраїнському рейтингу.

Шкільний етап скасували, а завдяки новій системі рейтингів у фінал зможе пройти на 30–40 % більше учнів / учениць.

Нововведення також передбачають:

• самовисування на місцевий етап без посередництва школи чи вчителя/ки;
• участь дітей з особливими освітніми потребами;
• дистанційні змагання для українських школярів/ок за кордоном;
• чітку відповідальність журі за передчасне розголошення завдань та алгоритм уникнення конфлікту інтересів.

Крім того, з’явиться STEM-олімпіада для учнівства 9–11-х класів шкіл і студентства 1–2-х курсів профтехів. Вона охоплюватиме природничі, математичні, технологічні та інформатичні дисципліни.

Із 1 вересня 2025 року набирає чинності новий Порядок утворення та умов функціонування спеціальних класів, затверджений наказом МОН № 1182. Він передбачає зміни до утворення спеціальних класів у ЗЗСО.

Зокрема, документ скасовує функціонування класів для осіб із затримкою психічного розвитку. Батькам таких учнів / учениць рекомендують пройти повторну психолого-педагогічну оцінку в інклюзивно-ресурсних центрах для визначення актуальних потреб дитини.

Фото Артема Галкіна (передрук світлин суворо заборонений), Вараського ліцею № 1, офіційного інтернет-представництва Президента України, Freepik, lublin.wyborcza.pl, «Суспільного» та МОН