Як працювати з пам’яттю та вшануванням героїв: досвід громади Івано-Франківська

Зупинитися на хвилину й віддати шану тим, хто поліг в російсько-українській війні, — це найменше, що може робити кожен і кожна з нас. Однак деякі громадяни/ки або навіть громади ігнорують цей ритуал чи проводять формальне вшанування героїв і героїнь.

• Як наповнити хвилину мовчання змістовними сенсами;
• як громаді напрацювати дієву політику пам’яті;
• із яких кроків починати та кого долучати до партнерств;
• яких результатів можна досягти — розповідаємо на прикладі Івано-Франківська, де громадська організація «Відкритий код» (команда відокремилася від платформи «Тепле місто») за підтримки місцевої влади розвиває проєкти пам’яті.

У 2013 році місцева влада започаткувала проєкт «Івано-Франківськ — місто героїв», щоб популяризувати відомих митців регіону. Заступниця міського голови, керівниця департаменту освіти та науки Вікторія Дротянко розповідає, що з 2014 року проєкт розширили: у його межах на фасадах закладів освіти почали встановлювати меморіальні дошки на честь випускників, які віддали життя на фронті (наразі є 219 таких пам’яток).

«Щодня діти бачать їхні обличчя, читають імена й розуміють, що це люди, які ходили тими самими коридорами, сиділи за тими самими партами, мали свої мрії та плани. Це допомагає по-іншому подивитися на війну й зрозуміти, якою ціною нам дається кожен день», — додає Вікторія Дротянко.

Місто також розвиває інфраструктуру пам’яті:

• у центрі Івано-Франківська є Алея слави загиблих героїв, а віднедавна — Алея віри й надії, яку присвятили зниклим захисникам;
• із весни 2024-го діє проєкт «Діти. Освіта. Війна», який допомагає адаптуватися до реалій війни та зберегти ментальне здоров’я.

У межах ветеранської політики в міській раді створили окреме управління, де ветерани та їхні рідні можуть отримати допомогу, фахову консультацію або побути в колі своїх у просторі «Дім воїна».

«Маємо пам’ятати кожного й кожну, хто віддав за нас життя. Завдяки їм ми можемо працювати та навчати дітей. Коли ми вшановуємо героїв, то не просто згадуємо імена, а розповідаємо їхні історії, говоримо про сучасні цінності. У такий спосіб діти вчаться розуміти, що свобода, повага та відповідальність формує наше життя вже сьогодні», — розповідає Вікторія Дротянко.

За її словами, наразі департамент освіти та науки Івано-Франківської міської ради спільно з ГО «Відкритий код» та платформою «Тепле місто» проводить тренінги для освітян/ок про те, як спілкуватися з дітьми про війну й травму. Такі тренінги вже провели для вихователів/ок дошкільних закладів, педагогів/инь середньої школи та позашкільної освіти, а також для старшокласників/ць і викладачів/ок профтехів.

Платформа «Тепле місто» ще 2023 року організувала Форум розвитку та відновлення, де ключовою темою стала турбота про ментальне здоров’я та важливість підтримки ветеранів/ок і їхніх родин.

Після форуму виникла потреба в менторській підтримці громадських організацій, що працюють з ветеранами та їхніми сім’ями. Також у 2024 році «Тепле місто» разом з ініціативою «Петрос» створило простір «Ветераницивільні “Петрос”».

Протягом 2024–2025 років менторський супровід тут надали 20 організаціям, що підтримують ветеранів та членів їхніх сімей.

Тема вшанування героїв та напрацювання політики пам’яті на рівні громади — одна з ключових для громадської організації «Відкритий код». Її команда разом із платформою «Тепле місто» створює проєкти у сферах міського розвитку, безбар’єрності, культурної спадщини, підтримки ветеранів/ок та формування культури пам’яті.

У 2025 році частина команди «Теплого міста» долучилася до лав Збройних Сил України, а натомість до неї приєдналося двоє ветеранів.

• Андрій Фармуга — тренер методу «рівний — рівному», за яким люди зі спільним досвідом діляться знаннями одне з одним. Спільно з психологинею Оксаною Бриндзак він розробив курс «Комунікація з людьми з досвідом війни» (Оксана — колишня керівниця «Теплого міста», яка загинула в жовтні 2025 року).
• Андрій Волик із командою створив онлайн-платформу «Довідник ветерана», що містить усі події, послуги та організації, корисні для ветеранів/ок та їхніх родин. Зараз команда «Відкритого коду» допрацьовує платформу.

Крім цього, фахівці/чині «Теплого міста» залучили ГО «Простір Можливостей» до напрацювання Концепції ветеранської політики для Івано-Франківської громади. Ці напрацювання також врахували в Стратегії громади.

Проєктна менеджерка ГО «Відкритий код» Анастасія Обрізків ділиться, що в статуті організації є окремий напрям роботи — «Код пам’яті». Він має посилити ветеранське середовище та розвивати культуру пам’яті через сучасні підходи до меморіалізації та громадської просвіти.

«Тема вшанування пам’яті не прийшла спонтанно. Це ланцюжок різних процесів, проєктів та людей. У цьому потоці в нас виникали різні ідеї, як підсилити одне одного та зробити щось корисне й актуальне. Велику роль в ініціативі вшанування пам’яті відіграла колишня керівниця “Теплого міста” Оксана Бриндзак. Ми стараємося гідно працювати із цим напрямом далі», — розповідає Анастасія Обрізків.

Одна з перших ініціатив організації — серія відео з лідерами думок Івано-Франківська про важливість пам’яті, зокрема з актором Олексієм Гнатковським, письменником Тарасом Прохаськом, архітектором Володимиром Гайдаром.

У 2025 році команда платформи «Тепле місто» почала поширювати наліпки з маркуванням про хвилину мовчання о 9:00, адже в час, коли місто мало б завмирати, дехто це ігнорував. Наліпки розміщували в громадському транспорті, у приміщеннях громадських організацій та в закладах харчування. Згодом інші міста просили поділитися досвідом цієї ініціативи, щоб поширити її в себе.

Команда «Теплого міста» також підтримувала грантовою програмою ретрити для родин ветеранів/ок та проєкти у сфері культурної пам’яті (ознакування пам’яток чи мультикультурних маршрутів).

Ще один приклад роботи з пам’яттю — співпраця «Теплого міста» із «Фондом Семена Обломея». Семен — 22-річний доброволець, який загинув 21 червня 2022 року. Він мріяв розвивати арбористику (лікувати дерева), тому його сестра Анна Обломей створила фонд на його честь, щоб працювати над розвитком цієї галузі. У межах співпраці проводили фокус-групи, лекції та тренінги різних форматів, а також напрацювали Концепцію розвитку зеленої інфраструктури Івано-Франківської громади.

У грудні 2025 року ГО «Відкритий код» розпочала проєкт «Пам’ять, що формує громаду».

«Це міждисциплінарний проєкт, що поєднує подієвий формат, освітню роботу та спільне дослідження пам’яті в місті. Ми хотіли створити простір для відкритого діалогу про пам’ять, форми меморіалізації та способи пам’ятання, які допомагають громаді осмислювати складний досвід», — пояснює Анастасія Обрізків.

Проєкт складається з трьох основних напрямів:

1. Подієвий та діалоговий

Це публічні лекції, відкриті розмови й дискусії за участі українських інтелектуалів та інтелектуалок із різних сфер: історії, психології, архітектури, мистецтва, цифрових практик. Обговорюють осмислення пам’яті, меморіалізації та пам’ятування через різні досвіди. Уже відбулися зустрічі з письменником Юрієм Прохаськом, журналістом Віталієм Портниковим, митцем Павлом Гудімовим та архітектором Юліаном Чаплінським.

2. Освітній (у партнерстві з департаментом освіти та науки)

Цей напрям зосереджений на роботі з педагогами. Він включає тренінги з особливостей комунікації з дітьми, що пережили травму війни. Тренінги враховують вікові особливості (від дошкільної освіти до старших класів закладів середньої освіти). Крім того, освітній напрям передбачає дослідження й напрацювання найкращих практик пам’ятування для закладів освіти у двох фокус-групах — для педагогів/инь та школярів/ок. У межах дослідження вивчатимуть запит учнівства на інструменти меморалізації, а також пропозиції від них та педагогів/инь. Результатом стане покращення тих практик вшанування, які вже є в закладах освіти, чи запровадження нових, які будуть зрозумілі дітям.

3. Дослідницький

Цей напрям присвячений дослідженню міста як простору пам’яті. «Відкритий код» разом з істориком та краєзнавцем Андрієм Стасюком створює мапу «Місто пам’ятає». Завдяки їй у місті проведуть відкриті екскурсії та спільні дослідження. Місто розглядають як живий носій історії, досвіду та колективної пам’яті.

Читайте також: 

Як розповідає Анастасія Обрізків, завдяки спільній роботі платформи «Тепле місто» та ГО «Відкритий код»:

• 20 організацій, що працюють із ветеранами/ками, пройшли менторську програму «Теплого міста»;
• близько 20 осіб відвідали тренінги за методом «рівний — рівному», а понад 300 — тренінги «Комунікація з людьми з досвідом війни»;
• до публічних заходів проєкту «Пам’ять, що формує громаду» долучилися понад 500 охочих;
• 220 педагогів і педагогинь відвідали навчальні тренінги «Особливості спілкування з дітьми, що пережили травму війни».

«Усі рішення потребують залучення людей та обговорень. Саме в розмовах і дискусіях виникають пропозиції, що покращити, або запити, що посилити. Як кажуть, “не вирішуйте за нас без нас”. Тож взаємодія із цільовою авдиторією, вивчення її потреб — це основне», — вважає Анастасія Обрізків.

На її думку, тема пам’яті та вшанування має бути у ветеранській політиці кожної громади. Немає простих чи універсальних рішень, як це організувати. Головне — слухати людей, проводити фокус-групи, обговорювати пропозиції та результати й формувати на основі цього власну програму. Навіть якщо доведеться провести декілька циклів обговорень — варто йти таким шляхом. Це допоможе врахувати погляди різних лідерів/ок думок.

«Пам’ять — це частина ідентичності, а вшанування — це більше інструмент, як не забути про тих, хто віддав життя за нас та за вільну Україну. Працюючи із цією темою, важливо осмислювати різні інструменти та форми й берегти пам’ять не лише про людей, а про весь контекст та історію», — підсумовує Анастасія Обрізків.

Фото Freepik, Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради, із соцмереж ГО «Відкритий код», «Ветераницивільні “Петрос”» та з архіву Анастасії Обрізків

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.