МОН затвердило нові правила дистанційного навчання: що зміниться з 1 вересня та чи мають діти-ВПО обов’язково піти в місцеві школи

Міністерство освіти і науки України затвердило оновлені правила організації дистанційного навчання в умовах воєнного стану. Відповідні зміни внесли до наказів №1112 від 7 серпня 2024 року та №1115 від 8 вересня 2020 року. Ці нововведення є частиною політики «Школа офлайн», яка покликана забезпечити рівний доступ до якісної освіти для всіх дітей незалежно від того, де вони перебувають: на підконтрольній території України, на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) чи за кордоном. Зміни внесли за результатами громадського обговорення та консультацій з громадами, зокрема з прифронтових і прикордонних регіонів. Розповідаємо про головні оновлення.

1. Нові вимоги до кількості учнів у дистанційних класах 

У дистанційному класі має навчатися щонайменше 20 осіб. Водночас засновники закладів освіти (місцева влада) мають право зменшити цю кількість:

• до 10 учнів / учениць — для шкіл на ТОТ і прифронтових територіях, а також у селах і селищах; 
• до 15 учнів / учениць — для закладів освіти в інших містах. 

Ці вимоги не застосовуватимуть до спеціалізованих і спеціальних шкіл.

2. Дистанційна форма можлива без усіх паралелей 

Заклад будь-якого типу може працювати дистанційно, навіть якщо в ньому відсутні окремі паралелі. Наприклад, якщо у школі є класи з 1-го до 6-го та з 8-го до 11-го, але відсутній 7-й клас, заклад може продовжувати працювати дистанційно.

3. Один дистанційний клас — одна освітня програма 

У межах одного дистанційного класу учні / учениці мають навчатися за єдиною освітньою програмою. Це дасть змогу учителям ефективніше працювати з дітьми, враховуючи їхні освітні потреби та місце перебування. Тобто в одному класі школярі не можуть навчатися за українознавчим компонентом і звичайною програмою.

Які можливості пропонують для дітей-ВПО, дітей за кордоном і на ТОТ?

Діти-ВПО, які переїхали з небезпечних територій в інші регіони України, можуть продовжити навчання дистанційно у своїй школі. Батькам не обов’язково переводити їх до закладу за місцем перебування. Водночас у МОН наголошують, якщо поруч є школа з укриттям і очною формою навчання, таке навчання є пріоритетним. 

Якщо дитина навчається у місцевій школі за кордоном, вона може додатково здобувати освіту за українознавчим компонентом в українській школі — 5–8 годин на тиждень. Обрати школу й подати заявку можна тут. Якщо не навчається в місцевій школі — може здобувати повну українську освіту дистанційно. Також для таких дітей передбачили навчання за індивідуальними формами: екстернатом або сімейною формою. 

Діти на ТОТ можуть навчатися в індивідуальній формі за моделлю педагогічного патронажу. Адже таке навчання організовують з урахуванням безпекової ситуації школярів / школярок. Навіть якщо в закладі освіти не функціонує жоден клас, він може продовжити роботу, організовуючи патронаж, за який вчителю платитимуть зарплату. Докладніше про педагогічний патронаж читайте тут. 

Що буде з кадровим резервом? 

Щоб забезпечити стабільність та підтримку педагогів, МОН запроваджує кадровий резерв. Ця ініціатива передбачає:

• навчання вчителів, які тимчасово залишилися без навантаження; 
• збереження за ними середньої заробітної плати на час проходження навчання; 
• залучення вчителів з регіонів, які найбільше потерпають від війни: Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Сумської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей. 

Зміни до урядової постанови, яка регулює механізми кадрового резерву, мають затвердити найближчим часом. 

Нові правила дистанційного навчання офіційно набудуть чинності з 1 вересня 2025 року. Вони покликані створити більш гнучку, безпечну й доступну освітню систему в умовах воєнного часу та дати змогу кожній дитині продовжувати навчання.

Фото Freepik