Що відбувається з вищою освітою в Україні? НАЗЯВО представило щорічну доповідь

Попри війну, економічні виклики та масову міграцію молоді, система вищої освіти в Україні продовжує функціонувати. Але з якою динамікою? Наскільки стійкою є якість навчання? І що відбувається з чисельністю студентів/ок і викладачів/ок? Відповіді на ці запитання містить щорічна доповідь Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО), яку презентували на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, розповіла народна депутатка Юлія Гришина на своїй facebook-сторінці.

Ознайомитися з повним текстом документа можна за посиланням.

За даними НАЗЯВО, в Україні діють 625 суб’єктів, які реалізують освітні програми у сфері вищої освіти. До них входять:

• 390 закладів вищої освіти (ЗВО);
• 185 наукових інститутів і установ;
• 50 закладів фахової передвищої освіти.

Викладацьку діяльність у цих установах за основним місцем роботи здійснюють 93 750 науково-педагогічних, педагогічних або наукових працівників.

Крім того, станом на 2024 рік в Україні навчалися 1 074 538 здобувачів вищої освіти, зокрема:

• 736 483 осіб (68,53%) на бакалавраті;
• 282 414 (26,28%) у магістратурі;
• 54 766 (5,10%) в аспірантурі;
• 236 (0,02%) за освітньо-творчим рівнем;
• 639 (0,06%) на рівні молодшого бакалавра.

Водночас порівняно з 2023 роком відбулося помітне скорочення кількості студентів/ок:

• бакалаврські програми втратили 5,73%;
• магістерські — 17,85%,
• на молодшому бакалаврі кількість зменшилася аж на 60,48%.

Причини такої динаміки, як додають аналітики, різні: від демографічної кризи до еміграції молоді, економічної нестабільності та впливу повномасштабної війни.

Натомість в аспірантурі (третій рівень вищої освіти) зафіксували зростання кількості охочих навчатися:

• на освітньо-науковому рівні кількість студентів/ок збільшилася на 14,45%;
• на освітньо-творчому рівні — на 45,68%.

Цей приріст викликав окреме обговорення під час засідання. Як зауважила Юлія Гришина, нині помітне вибухове збільшення вступників/иць до аспірантури, що частково може бути пов’язане не лише з академічною мотивацією, а й з прагненням отримати відстрочку від мобілізації.

Це, за словами депутатки, реальна проблема, яка потребує системного розв'язання, аби зберегти баланс між правами здобувачів освіти та потребами національної безпеки. Один із можливих інструментів, за її словами, є внесення змін до постанов Кабміну, які регламентують порядок підготовки докторів філософії та докторів наук.

НАЗЯВО у своїй доповіді також окреслило поточні виклики у сфері забезпечення якості освіти. Йдеться, зокрема, про:

• необхідність посилення внутрішніх систем якості у ЗВО;
• потребу адаптації освітніх програм до змін ринку праці та викликів воєнного часу;
• технічне забезпечення та цифровізацію освітнього процесу;
• посилення прозорості процедур акредитації.

Фото Freepik