«Просто навчання» більше не працює: як навчати дітей в умовах нових освітніх та воєнних викликів
Частина закладів освіти наразі перебуває на вимушених канікулах, які орієнтовно триватимуть до 1 лютого 2026 року. Через суттєві пошкодження енергетичної інфраструктури та спричинені цим багатогодинні знеструмлення українці живуть в умовах браку води, опалення та електрики вдома. Аналогічна ситуація в дитсадках, школах, коледжах й університетах: приміщення неможливі освітити, нагріти, а дошкільнят та учнівство складно забезпечити харчуванням. Тож за рішенням уряду дитсадки, школи, коледжі й університети мають перейти на дистанційку або піти на канікули.
Водночас заклади освіти мають навчати, бо це їхня головна функція. Як саме? Очний формат не підходить через згадані вище причини, адже заклади фактично не мають належних умов для роботи. Дистанційка — теж не варіант, бо через тривалі знеструмлення неможливо зарядити гаджети, можуть бути труднощі з приєднанням до інтернету. Тоді як навчати дітей в умовах нових освітніх та воєнних викликів?
Своїми думками на цю тему із «Вчися.Медіа» поділилася Людмила Булигіна, учителька інформатики ліцею «Ейдос».
Далі — її пряма мова.
ЯК ПОЄДНАТИ ДОСВІД ОЧНОГО ТА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
Як би я зараз побудувала освіту в Україні на базі того, що вже напрацювали заклади освіти й що є доступним для учительства.
Досвід дистанційних шкіл
Що в них є? Структуровані, повністю підготовлені й доступні для учнівства закладу цифрові ресурси всіх уроків для всіх класів за всіма навчальними програмами. У дистанційних школах здебільшого асинхронне навчання, і дуже багато учнів й учениць будують свій алгоритм саме в такий спосіб:
- обирають ті предмети, які їм потрібні;
- послідовно їх вивчають із додатковими ресурсами, з консультаціями тощо;
- ті предмети, які обрали для ознайомлення, проходять, наприклад у вересні, здають залік, тестування і зосереджуються лише на тому, що їм потрібно.
Напрацювання офлайнових закладів
Тут дуже добре працюють інтерактиви, уроки у форматі дискусії, дебатів, квестів або уроки на природі, уроки-екскурсії, походи, а також їх поєднання як кейсів та для демонстрації міжпредметних зв’язків.
Ще раз переглядаємо ті компетентності, які, наприклад, Всесвітній економічний форум визнав за необхідні на найближчі п’ять років, і додаємо це як сенс у те, що вже є.
Людмила Булигіна
Залежно від віку учень або учениця починає самостійно вибудовувати власне навчання.
У ПРІОРИТЕТІ — НОВІ ФОРМАТИ УРОКІВ
Уроки, які проводять у школі або на які збирають дітей — це, можливо, навіть за бажанням, зустрічі між консультаціями й практикою, коли ми беремо складні теми, які, наприклад, не піддалися легкому тестуванню. Тут починають працювати доброчесність, самостійність і навчання за запитом.
Ці теми розглядають на уроці, але не як «Давайте я вам зараз щось розкажу», а як добре пропрацьовану інтерактивну взаємодію в різних форматах. Кожен учень і кожна учениця, практикуючи самооцінювання, взаємооцінювання, може повертатися до готових ресурсів і допрацьовувати їх стільки, скільки йому чи їй це потрібно.
Завдяки цьому змінюється рівень відповідальності учнівства та роль учителів, які можуть організовувати навчання в різних форматах так, щоб знання перетворювалися в компетентності, щоб навички набувалися і щоб взаємодія та спільна робота були корисними й цікавими для всіх.
Зрештою, треба визнати: ми не зможемо повернутися до «просто навчання» в найближчі роки.
Фото Canva