Як зробити онлайн-урок цікавим: дієві поради, вправи та сервіси для вчительства початкових класів
Як утримувати увагу учнів й учениць початкової школи на дистанційці та які ресурси допоможуть урізноманітнити урок? Своїм досвідом та порадами діляться вчительки 1–4-х класів Олена Корнєєва, Людмила Гаврильчук та Алла Лугина. Освітянки два роки проводять онлайн-уроки з української мови в проєкті «Залишаємося з Україною» від громадської організації «Вчися». Проєкт допомагає учнівству початкової школи, яке вимушено переїхало за кордон через широкомасштабне вторгнення, бути в українськомовному контексті.
Учительки розповіли про те:
- які сервіси та інструменти стануть у пригоді для онлайн-уроку;
- які правила зроблять дистанційне навчання ефективним та комфортним;
- як відчувати клас на відстані та надолужувати брак очного спілкування.
ЯК ЗДРУЖИТИ ДІТЕЙ НА ДИСТАНЦІЙЦІ
Поради освітянок
Олена Корнєєва, учителька початкових класів у Роменському ліцеї № 2, розповідає, що здружити учнів й учениць у проєкті «Залишаємося з Україною» допомогли кілька підходів.
- На початку уроку діти вітаються та розповідають одне одному новини: у яких змаганнях перемогли, за що отримали грамоту, чим займалися після уроків в очній школі (у країні перебування).
- Під час уроку вчителька виділяє кілька хвилин на обговорення різних тем у Zoom-кімнатах. Діти люблять такий формат і завжди просять на це більше часу.
- Періодично Олена Корнєєва проводить нестандартні уроки: наприклад, перед осінніми канікулами запрошувала дітей на чаювання, у День української мови та писемності — на мовну вікторину, а напередодні Дня Святого Миколая — на піжамну вечірку.
«Такі моменти дуже важливі, хоч і не замінять живого спілкування. Минулого року ми в проєкті не мали канікул, а під час шкільних робили на наших заняттях поробки, співали пісні — це дуже зближує», — згадує Олена Корнєєва.
Людмила Гаврильчук, учителька початкових класів, методистка Надвірнянського ліцею № 4, пропонує учнівству цікаву вправу: звернутися до когось із присутніх на ім’я, привітатися й подумати, що б хотіли подарувати цій дитині під час зустрічі.
Щоб краще роззнайомити дітей між собою, освітянка розпитує їх про хобі, домашніх тваринок чи улюблені речі. Завдяки цьому з’являється довіра, а дитина почувається важливою і бачить, що нею цікавляться як особистістю.
Алла Лугина, учителька початкових класів Звягельської гімназії № 2, пригадує, що спочатку учні й учениці з проєкту мовчали: на уроці відповідали один-двоє. Щоб розговорити дітей, пропонувала спільні завдання:
- у парах або групах написати історію чи обговорити тему уроку;
- у межах теми «Професії» (або іншої) дізнатися в однокласників/ць, ким хочуть стати, і разом поміркувати, чим це цікаво.
Алла Лугина
Робота в парі чи в групі — найкращий формат для онлайну. Також важливим для соціалізації є емоційне налаштування: я вчу дітей завжди шукати в будь-якій ситуації позитив.
На думку освітянки, щирість та відкритість у роботі з дітьми допомагають їм вільніше почуватися на занятті. Працюючи з учнівством проєкту «Залишаємося з Україною» другий рік, Алла Лугина вже знає, як налаштована дитина, чи зможе працювати на повну, із яким завданням впорається краще.
Які основні виклики дистанційного навчання
За спостереженнями Олени Корнєєвої, часом проблеми з інтернетом заважають провести урок. А ще різні часові пояси й велика завантаженість: учні й учениці, які долучені до проєкту, відвідують місцеву школу в країні перебування, ходять на секції та позакласні заняття й додатково приєднуються на уроки української мови.
Людмила Гаврильчук розповідає про ще один виклик — мотивацію дітей і готовність слухати вчителя/ку на додаткових онлайн-заняттях. Щоб розв’язати цю проблему, освітянка радить батькам заздалегідь обговорити з дітьми важливість та мету позашкільних занять. Проєкт «Залишаємося з Україною» допомагає вивчати українську мову та бути дотичними до українського освітнього простору.
ДОБІРКА ВПРАВ ДЛЯ ОНЛАЙН-УРОКУ
Які завдання допоможуть із концентрацією уваги
Для успішного заняття в онлайні необхідно мати альтернативні завдання, зокрема добірки руханок, співанок і вправ на концентрацію уваги.
«Я роблю під час уроку динамічні паузи — це відео чи ігри. Також проводжу нейровправи або гру “Назви п’ять речей певного кольору довкола тебе”. Але це не завжди спрацьовує, тож я нагадую дітям про їхні улюблені руханки», — розповідає Олена Корнєєва.
Також вона пропонує учнівству вправу «Заборонений рух», коли діти мають повторювати за вчителькою всі рухи, крім наперед визначеного як заборонений. Можна провести декілька раундів гри й запропонувати учням та ученицям визначити наступний заборонений рух. Така вправа розвиває творчість та фантазію, а також тренує уважність.
Вправа-«криголам» «У класі нікого немає» передбачає, що діти мають швидко вимкнути камеру або сховатися від неї. Щоб урізноманітнити завдання, можна додати умову: «У класі є лише хлопчики», «У класі є лише ті, хто любить морозиво», «У класі є лише ті, у кого довге волосся» тощо.
Якщо треба одночасно зосередитися на чомусь і повторити вивчене, можна використати дидактичну вправу: наприклад, називати низку дієслів, а між ними — іменник, на який діти мають відреагувати якимось смайлом чи рухом.
Олена Корнєєва
Через п’ять-сім хвилин уроку варто змінювати види діяльності, щоб діти не втратили інтересу до вправи й до заняття загалом. Із поверненням від гри до уроку допоможе проблемне питання або каліграфічна хвилинка з помилкою, яку робимо навмисно, щоб сконцентрувати увагу учнівства.
Як покращити взаємодію між дітьми
Для продуктивного онлайн-заняття освітянка радить залучати до певної активності якомога більше дітей. Якщо відповісти на запитання голосом можуть не всі учні й учениці, то нехай напишуть у чаті правильну відповідь.
Людмила Гаврильчук додає, що можна візуалізувати нові чи складні для учнівства слова, використовуючи схеми, таблиці та картинки, а поруч прописати значення. Це допоможе втримати увагу на предметній темі та запам’ятати її краще.
«Багато хто з дітей каже, що їм зручніше прочитати, а комусь відкладається краще із візуальним образом — тому має бути декілька варіантів, щоб охопити різні типи мислення. Також я люблю змінювати голос під час читання та грати інтонаціями. Дітям це подобається, вони емоційно реагують — так я розумію, що достукалася до них», — пояснює Людмила Гаврильчук.
Учителька зазначає, що під час заняття варто питати дітей не лише про предметні знання, а й про їхні враження від діяльності чи тексту, почуття до героїв із нього.
«Важливі також ментальні вправи: можна спитати, як дитина почувається на занятті, яким був настрій перед уроком, що сталося протягом дня або ж які успіхи в школі (ідеться про місцеві заклади, які діти відвідують за кордоном — ред.). Серед моїх учнів є, наприклад, такі, чиї батьки та родичі воюють, і вони дуже через це переживають. Для мене важливо вибудувати на занятті довірливу атмосферу, щоб діти розуміли: вони не лише здобувають знання — я цікавлюся їхніми станом та почуттями», — додає Людмила Гаврильчук.
Візуалізація уроку
Учителька приділяє велику увагу діалогу з дітьми: радить використовувати візуальні матеріали чи відео, наприклад фото муралів, замків України чи якісь картини. Також заохочує дітей розповідати про те, що їм подобається на картинці, як вони почуваються, дивлячись на неї.
Під час заняття Людмила Гаврильчук пропонує дітям брати інтерв’ю одне в одного або впроваджує методику «перевернутого класу»: діти стають учителями й пояснюють частинку теми.
Для перемикання уваги та активізації учнівства можна використовувати вправи для очей та фізкультхвилинки, одна з них — вправа «Мушка»:
- Учитель/ка виводить на екран табличку з порожніми клітинками.
- Озвучує умову, наприклад: «Мушка живе в правому верхньому кутку».
- Далі переселяє мушку на дві клітинки вгору — на одну вправо — на дві вниз тощо.
- Перевіряє з учнівством, де зупинилася мушка наприкінці вправи.
«Я люблю бути на хвилі з дітьми, використовую також різні ідеї з тіктоку: наприклад, бавимося з ними в “Норм чи стрьом” — так я з’ясовую, що їм сподобалося або ж ні під час уроку», — зауважує Людмила Гаврильчук.
Алла Лугина пропонує учнівству складати історію з набору картинок, використовує вправи-«криголами», а також обговорює з дітьми меми, а наприкінці кожного заняття вмикає сучасну українську музику.
«Ми не тільки пишемо чи говоримо українською, але й сміємося, співаємо: знаходжу для них гарні композиції, зокрема з національного відбору дитячого Євробачення, вони часто підспівують чи підтанцьовують», — ділиться Алла Лугина.
Учителька має свій сайт, де вже назбирала колекцію мемів про навчання, а також вправ-«криголамів». Алла Лугина пояснює, що з ними добре розвивати розмовне мовлення й повторювати частини мови, описуючи картинку.
КОРИСНІ СЕРВІСИ ТА РЕСУРСИ
Олена Корнєєва радить кілька онлайн-інструментів, які допоможуть із концентрацією уваги учнів й учениць початкової школи:
Людмила Гаврильчук використовує навчальні матеріали та інтерактивні вправи з платформ Classtime і JustClass. Також читає дітям казки та підбирає до них цікаві завдання. Для роботи на уроці радить дошки в Zoom та Miro для візуалізації матеріалу.
Ресурс ClassDojo допоможе гейміфікувати навчання та вводити для заохочення бали, які можна на щось обміняти.
Людмила Гаврильчук
Діти зараз — геймери, тому гра в навчанні важлива. Тож ми використовуємо і квести, і бали для заохочення — наші «гроші», які я додаю наприкінці кожного уроку. Їх діти можуть обміняти в батьків на якісь цікаві їм речі чи активності.
ПОРАДИ ВЧИТЕЛЯМ/КАМ, ЯКІ ВИКЛАДАЮТЬ ОНЛАЙН
Олена Корнєєва радить обрати для роботи два-три інструменти й добре вивчити їх функціонал, а також мати в запасі альтернативні завдання та вправи.
Людмила Гаврильчук пропонує звернути увагу на те, що в кожної дитини свій тип пам’яті, тож на уроці мають бути різні способи навчання. Також має бути свідоме, старанне та уважне вивчення колективу, з яким збираєтеся працювати. Ідеться як про дітей, так і про батьків: потрібно знати, які аргументи використати, щоб пояснити та донести свою думку.
«Якщо працюєте з дітьми за кордоном, які не мають доступу до українськомовного середовища, уважніше обирайте тексти: вони мають бути без діалектизмів, спеціальної лексики чи складних слів, навіть якщо однолітки в українськомовному просторі їх знають», — наголошує Людмила Гаврильчук.
Освітянки радять бути відкритими та щирими: це емоційно налаштовує дітей на співпрацю. Вправи та матеріали мають бути інтерактивними та відповідати віку, а під час уроку варто практикувати роботу в групах чи парах.
«На дистанційці, як і у звичайній школі, де в однієї вчительки може бути три класи на паралелі, зовсім по-різному проходять уроки. Використовуйте на заняттях “криголами”, меми, сучасну українську музику. Питайте в дітей, про що їм було б цікаво поговорити чи що послухати. Це допоможе дібрати ті вправи, які найкраще “зайдуть” саме вашим учням та ученицям», — додає Алла Лугина.
Фото Canva й Артема Галкіна, передрук суворо заборонений
