Що відбувається з фаховою передвищою освітою та які проблеми потребують негайного розв’язання

У 2025 році фахові коледжі зіштовхнулися з низкою труднощів. У понад 700 закладах фахової передвищої освіти навчається приблизно 400 тисяч студентів та студенток, однак у Міністерстві освіти і науки України немає відповідального за цей напрям директорату. Представники фахових коледжів також нарікають на зменшення фінансування з державного бюджету, відсутність стратегії розвитку фахової передвищої освіти, а також невизначеність із роллю закладів ФПО в реформі профільної середньої освіти.

Думками про те, якої підтримки потребує фахова передвища освіта, поділився Володимир Зелений — координатор сектору фахової передвищої освіти Науково-методичної ради МОН, кандидат історичних наук, в. о. директора у відокремленому структурному підрозділі «Верхньодніпровський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету».

1. Із листопада 2024 року за фахову передвищу освіту в структурі апарату МОН відповідає директорат професійної освіти (раніше цю роботу виконував директорат фахової передвищої, вищої освіти).

Зміни з підпорядкуванням фахових коледжів призвели до низки наслідків, зокрема:

• зламу напрацьованих процедур розроблення та ухвалення рішень щодо фахової передвищої освіти;
• нестачі фахівців у директораті професійної освіти МОН для супроводу фахової передвищої освіти;
• браку супроводу вступної кампанії 2025 року до ЗФПО (за весь час підготовки та проведення вступу в МОН відбулися дві наради);
• браку інформації щодо розгляду в МОН проєкту Стратегії розвитку фахової передвищої освіти на 2025–2035 роки;
• тиску на фахові коледжі — відокремлені структурні підрозділи ЗВО — з боку департаментів (управлінь) освіти ОДА, мовляв, «фінансування не буде», «негайно виходьте зі структури ЗВО», «із 2027 року будете надавати тільки практичну підготовку» тощо;
• браку системної комунікації з рівнем фахової передвищої освіти, спроб перекласти проблемні питання на рівень індивідуального, «точкового» підходу.

2. Кабмін затвердив новий Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, серед яких з’явилася посада голови циклової комісії.

Цей крок можна лише вітати: власне, запровадження посади голови циклової комісії мало відбутися ще з 1 січня 2022 року. Водночас чимало запитань у спільноти виникало щодо тривалості відпустки завідувача/ки відділення та методиста/ки. Було б добре отримати щодо цього фахове роз’яснення, а також сформувати розуміння щодо запровадження посади голови циклової комісії до Типових штатних нормативів, штатних розписів фахових коледжів, фінансування нової посади з 1 січня 2026 року тощо.

3. Уряд вніс зміни до Національної рамки кваліфікацій (НРК), які визначили монополію фахової передвищої освіти на п’ятому рівні (крім присвоєних раніше кваліфікацій молодшого бакалавра).

Також урядова постанова щодо змін у НРК уточнила низку важливих термінів у сфері кваліфікацій, усунула специфічне формулювання щодо відповідності третього (вищого) рівня професійної (професійно-технічної) освіти четвертому або п’ятому рівню НРК. Такі кроки посилюють позиціювання фахової передвищої освіти в контексті європейської інтеграції системи освіти України, адже відбулося порівняння та триває зіставлення Національної рамки кваліфікацій із відповідною Європейською рамкою.

Читайте також:

Бізнес реформуватиме профтехи та фахові коледжі? Яку співпрацю між ними пропонує МОН

4. Кабінет Міністрів затвердив «Порядок визнання результатів навчання, здобутих на ТОТ, на рівнях професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти».

Загалом є чітка процедура, як це має відбуватися. Важливо, щоб вона стала інструментом реінтеграції наших громадян і громадянок, які опинилися в окупації.

5. Є позитивні зрушення щодо удосконалення стипендіального забезпечення та переліку платних послуг, які можуть надавати заклади освіти.

6. Також позитивом стало включення фахових коледжів до програми Skills4Recovery.

Незрозуміло, однак, чому фахову передвищу освіту не долучили до цієї програми у 2024 році:  Skills4Recovery одразу мала охоплювати третій-п’ятий рівні Національної рамки кваліфікацій, зокрема й фахові коледжі.

Насамперед невирішеною залишається проблема управління, адже в структурі МОН немає директорату фахової передвищої освіти. Це накопичує нерозв’язані питання й посилює незадоволення спільноти ФПО.

Також досі немає новин щодо розроблення та затвердження Стратегії розвитку фахової передвищої освіти на 2025–2035 роки. 

У січні 2025 року відбулася зустріч із міністром освіти і науки Оксеном Лісовим, під час якої закладам фахової передвищої освіти запропонували взятися за створення такої стратегії. Готовий проєкт (його розробили представники фахової передвищої освіти) подали в МОН іще в березні. Наразі все.

Фінансування у 2026 році залишається невизначеним. У 2025-му фінансування фахової передвищої освіти зменшилося, тож постають такі питання:

• чи буде вжито заходів, які унеможливлять повторне недофінансування;
• хто готує пропозиції (бюджетний запит) щодо фінансування фахової передвищої освіти на 2026 рік;
• чи буде подано бюджетний запит у визначені строки з урахуванням того, що з 15 вересня 2025 року стартує бюджетний процес-2026;
• чи будуть об’єктивно враховані дані фахових коледжів щодо потреб у фінансуванні у 2026 році (відповідну Google-форму заклади мали заповнити до 28 липня 2025 року)?

Стандарти фахової передвищої освіти 2.0 потрібно невідкладно розробити й затвердити. Через зміни з підпорядкуванням фахової передвищої освіти це питання поставлене «на паузу» фактично з осені 2024 року. Є визначена конкурсна комісія, є новий Перелік галузей знань (спеціальностей), є наказ МОН про особливості запровадження нового Переліку, є новий склад сектору фахової передвищої освіти Науково-методичної ради МОН, є документи від учасників конкурсного добору до підкомісій науково-методичних комісій сектору — але далі нічого не відбувається.

Реформа профільної школи, тобто запровадження профільної середньої освіти в трирічному варіанті (у 10–12-х класах) теж створює низку питань. Якщо аналізувати реформу з нормативно-правової позиції, то мають з’явитися академічні ліцеї, а заклади ФПО (разом із закладами професійної (професійно-технічної) освіти) забезпечуватимуть здобуття профільної середньої освіти професійного спрямування. Однак фахові коледжі тривалий час не були представлені в інформаційному полі. Суспільству, отже, нав’язували думку, що надання профільної середньої освіти мали забезпечувати тільки академічні ліцеї та «професійні коледжі».

Лише цього року публічно визнали, що з 1 вересня 2027 року після закінчення 9-го класу учень / учениця зможе здобути профільну середню освіту в академічному ліцеї або вступити до закладу професійної (професійно-технічної) чи фахової передвищої освіти для здобуття профільної середньої освіти професійного спрямування разом зі спеціальністю. Щоправда, для профтехів та ЗФПО надання профільної середньої освіти не є основним видом діяльності, а заклики «відмовитися від профільної середньої освіти» суперечать нормативно-правовій позиції, здоровому глузду та іншим вимогам, скажімо, щодо прискореного виведення молоді на ринок праці.

Щоб мінімізувати ці виклики, треба виконувати законодавство, зокрема Закон України «Про фахову передвищу освіту», який набрав чинності шість років тому. Виконання законодавства та створення директорату фахової передвищої освіти в структурі апарату МОН дадуть змогу розв’язати значну частину проблем фахової передвищої освіти, повною мірою залучити кошти міжнародної технічної допомоги, а також розвивати двосторонні проєкти (із партнерами в Україні та за кордоном) й одержувати гранти для розвитку фахових коледжів.

* «Вчися.Медіа» зібрало основні проблемні питання (вони викладені в матеріалі), які найбільше хвилюють фахові коледжі, і звернулося по коментарі до Міністерства освіти і науки. Про відповідь неодмінно розповімо читачам і читачкам.

Фото Володимира Зеленого та Freepik