Більше автономії, конкуренції та відповідальності — як реформа змінює профтехи

У межах закону «Про професійну освіту» професійні коледжі можуть стати комунальними некомерційними товариствами. У них працюватимуть наглядові ради, а якість навчання визначатиме зовнішнє незалежне оцінювання, яке здійснюватимуть кваліфікаційні центри. Одна зі змін, передбачених у межах закону, — новий імідж професійної освіти. Замість ПТУ чи профтехів — професійні коледжі та навчальні центри. Учні й учениці стають студентами та студентками, набуваючи відповідного статусу.

Щоб докладно розібратися з майбутніми змінами, «Вчися.Медіа» проаналізувало пояснення Дмитра Завгороднього, заступника міністра освіти і науки, на вебінарі «Імплементація Закону України “Про професійну освіту”: управлінські механізми та практичні інструменти реалізації», та Ірини Шумік, генеральної директорки директорату профосвіти Міністерства освіти і науки України, під час міжнародної конференції «Профтех 2.0: цифрові навички та управлінські рішення».

У тексті ви прочитаєте про:

• створення ефективної мережі: що чекає на професійні та фахові коледжі, як відбуватиметься зміна статусів, яка логіка об’єднання й оновлення мережі в межах реформи;
• цифрову трансформацію: повний перехід на електронний документообіг, особливості роботи в ЄДЕБО та автоматизація процесів;
• кадрову та фінансову автономію і гнучкість програм: як директорам/кам самостійно формувати команду й залучати професіоналів із виробництва.

Читайте також:

Наразі в Україні оновлюють мережу закладів професійної і фахової передвищої освіти відповідно до розроблених МОН та затверджених КМУ методичних рекомендацій.

• У мережі професійних і фахових коледжів нині налічують понад 1200 закладів, із яких 400 мають менше ніж 300 студентів і студенток.
• У професійній освіті навчається близько 200 тисяч студентів/ок, а у фаховій передвищій — 400–420 тисяч.
• Цього року 9-ті класи закінчать 385 тисяч учнів й учениць (у 2025-му їх було понад 400 тисяч).
• У 1-х класах нині вчаться 265 тисяч учнів та учениць, надалі ця кількість буде щороку меншою через зниження народжуваності.

«Ми маємо десятки випадків, коли заклади освіти розташовані поряд і мають однакові спеціальності. Через демографічну кризу кількість вступників скоротиться в півтора раза за 10 років та вдвічі — за 20. Водночас ми розпочинаємо масштабне оновлення матеріальної бази: від кабінетів фізики та хімії до STEM-лабораторій. Ми не маємо змоги робити декілька однакових майстерень у кожному місті та селі, але прагнемо, щоб якомога більше дітей мали сучасне обладнання для навчання. Тому маємо планувати зміни в мережі й напрямах підготовки», — пояснює Дмитро Завгородній.

Ірина Шумік розповіла, що за 2025 рік уряд інвестував 540 мільйонів гривень в оновлення 89 майстерень, а у 2026 році фінансування складає один мільярд гривень. Фінансування передбачене у вигляді надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у межах програми публічних інвестицій «Модернізація інфраструктури закладів професійної та фахової передвищої освіти». Заклади освіти подавали заявки на конкурсний добір інвестиційних проєктів, результати оголосять до 15 травня.

Згідно з новим Законом України «Про професійну освіту», МОН мав розробити рекомендації — загальну рамку. Однак за розвиток мережі відповідатиме кожна область.

Методичні рекомендації передбачають створення робочої групи з представників/ць:

• закладів освіти;
• роботодавців;
• служби зайнятості;
• департаменту економічного розвитку;
• департаменту освіти та інших.

Ця команда затвердить менші робочі групи на рівні кожного району. Районні робочі групи мають пройти такі кроки:

1. Зробити прогноз щодо кількості студентів/ок у майбутні періоди відповідно до демографічних показників регіону.
2. Проаналізувати такі показники закладів:

• працевлаштування випускників/ць;
• динаміка вступу;
• залучення коштів, міжнародні партнерства, послуги з освіти для дорослих тощо.

3. Зібратися разом із представниками/цями громад, закладів, спільнот, громадських організацій і запропонувати обласному рівню рішення щодо мережі закладів.

МОН надасть кожній робочій групі (індивідуально) набір регіональних статистичних даних, які охоплюватимуть кількість новонароджених дітей, а також тих, які вчаться в дитсадках і школах.

Також у МОН планують скоротити дублювання професій у закладах. Таке рішення призведе до профілізації професійних коледжів. 

«Для деяких професій і спеціальностей потрібне новітнє обладнання й великі інвестиції. Наприклад, сучасна техніка для аграрного сектору чи автосервісу потребує колосальних коштів. Ми маємо забезпечити доступ до майстерень для максимальної кількості людей. Замість розпорошення фінансування на кілька дрібних об’єктів у межах одного міста доцільно створити єдину потужну базу з якісним обладнанням. Концентрація ресурсів дасть змогу кожному вступнику й кожній вступниці навчатися на справді сучасній техніці», — пояснює Дмитро Завгородній.

Він наводить приклад закладів Чернігова, Дніпра та Житомира, де мережа коледжів не передбачає дублювання професійних кваліфікацій. Завдяки цьому інвестиції МОН охоплять більший відсоток студентства.

«У деяких випадках профілізація матиме сенс через декілька років, адже зараз кількість абітурієнтів достатня, але згодом їх буде набагато менше. Ми очікуємо, що в межах процесу формування мережі на рівні кожної області сформують інвестиційний план, який описуватиме не лише те, які заклади мають існувати в майбутньому, а й де саме потрібні пріоритетні інвестиції», — додає Дмитро Завгородній.

Закон «Про професійну освіту» передбачає ширшу фінансову та управлінську автономію і відповідальність. Заклади переходитимуть на нову систему управління, де в ухваленні ключових управлінських рішень бере участь наглядова рада. Закон України «Про професійну освіту» передбачає, що до наглядових рад професійних коледжів на паритетних засадах входитимуть як представники засновника, так і роботодавці (50 на 50). Конкретний порядок формування ради та вимоги до її діяльності визначають Примірний порядок формування наглядових рад та Примірне положення про наглядову раду, затверджені МОН. 

До кінця 2026 року заплановане створення 100 наглядових рад у професійних коледжах. Дмитро Завгородній анонсував також затвердження порядку обрання й призначення директора/ки на посаду та декілька інших документів щодо роботи цього органу.

Для керівників і керівниць новий закон передбачає обов’язкові KPI, за якими визначатимуть їхню ефективність.

«Запровадження наглядових рад має на меті створити майданчик для активного залучення роботодавців до управління закладами освіти. В умовах дефіциту кадрів та стрімкого розвитку промисловості вимоги до кваліфікацій змінюються швидше, ніж освітні програми. Наглядові ради стануть інструментом, що допоможе бізнесу безпосередньо впливати на підготовку фахівців, синхронізуючи навчання з реальними потребами ринку праці», — зазначив Дмитро Завгородній.

Роботодавці й засновники, що входять до наглядових рад, мають:

• переглянути й осучаснити наявні програми з погляду роботодавця;
• увідповіднити всі освітні програми до сучасних професійних стандартів. У деяких випадках програми підготовки можуть бути скорочені, а студенти/ки швидше вийдуть на ринок праці — або вчитимуться довше й отримають декілька професійних кваліфікацій;
• запровадити короткі програми підготовки для дорослих, зокрема для ветеранів/ок та ВПО відповідно до їхнього досвіду й потреб.

Читайте також:

Алгоритм створення наглядових рад:

1. Засновники закладів мають затвердити порядок формування та положення про наглядові ради на підставі Примірного порядку формування наглядових рад та Примірного положення про наглядові ради.
2. Впровадження наглядових рад у закладах професійної освіти.
3. Онлайн-навчання для членів/кинь рад від МОН. Початок затвердження нових програм підготовки та пропонування їх до регіонального замовлення (травень 2027).

У межах проєкту МОН «Належне врядування закладів професійної освіти через створення ефективних наглядових рад» протягом 12 місяців планують протестувати нову модель управління у 10–15 професійних коледжах. Тут створять наглядові ради за участі представників/ць бізнесу, місцевих громад та органів влади.

Крім цього, у МОН працюють над створенням центрів професійної досконалості, розповіла Ірина Шумік. Їх можна засновувати на базі закладу професійної освіти будь-якої форми власності. Центри сприятимуть розвитку регіональної економіки та поєднуватимуть освітню, науково-дослідну й інноваційну діяльності. Також центри професійної досконалості стануть майданчиками для співпраці з роботодавцями, інвесторами, братимуть участь у реалізації національних та міжнародних проєктів і програм.

«Наша задача — створити центри-магніти, які діятимуть не самі собою як заклади освіти, а як майданчики для залучення стейкхолдерів та обміну досвідом», — пояснила Ірина Шумік.

Окрім наглядової ради, регулятором діяльності закладу слугуватиме також оцінювання результатів навчання у кваліфікаційних центрах. Їх можна створювати в закладах освіти, що дасть змогу залучати додаткові кошти, адже оцінювання відбуватиметься за ваучерами коштом відповідного бюджету.

Закон передбачає спрощення процесу ліцензування: заклади зможуть переоформити освітні програми, які вже мають ліцензію на підготовку за певною професією. Для цього треба внести в ЄДЕБО інформацію про додаткові освітні програми, за якими вони хочуть відкрити набір.

«Декларації в ЄДЕБО, затвердженої наглядовою радою, буде достатньо, щоб розпочинати набір за новою програмою підготовки. Це не означає, що ви автоматично одержите гроші регіонального замовлення, але підготовку коштом фізичних і юридичних осіб зможете вести без процедури ліцензування в МОН», — додав Дмитро Завгородній.

Ліцензування буде виключно на рівень, а для кожної окремої професії цього не потрібно робити. Розробляти освітні програми відтепер можна на різні бази вступу й за різними форматами.

«Ліцензії, якими на сьогодні володіють заклади освіти, будуть переоформлені ближче до вересня. Зараз вносимо зміни до ліцензійних умов, а також передаємо повноваження — органом ліцензування буде не Міністерство освіти і науки, а Державна служба якості освіти», — пояснила Ірина Шумік.

Автономія створення й затвердження освітніх програм буде поширена, зокрема, на:

• здобуття часткових професійних кваліфікацій;
• професійну підготовку;
• перепідготовку;
• підвищення кваліфікації;
• інші короткі програми.

«Окрім того, що для коротких програм з підвищення кваліфікації, перепідготовки, професійного навчання ліцензія не потрібна, такі програми також не мають обов’язкових вимог проходження оцінювання через кваліфікаційний центр. Заклади зможуть видавати документи власного зразка, право визнання таких документів уже буде на боці роботодавців, а для цього закладам треба мати гарні позиції та ділову репутацію на ринку праці», — акцентує Ірина Шумік.

Замовники послуг, обласна рада чи місто, за новим законом «Про професійну освіту», можуть самостійно вирішувати, які курси зі здобуття часткових професійних кваліфікацій оплачувати. Для МОН важливо зберігати відсоток пробюджетованих місць для випускників 9–11-х класів, звертає увагу Дмитро Завгородній, адже в більшості областей виконання регіонального замовлення — майже 100 %.

«Новий закон передбачає поступове збільшення відсотка випускників 9–11-х класів, для яких будуть оплачені місця в закладах професійної освіти», — акцентує заступник міністра.

Підготовку дорослого населення, додає він, заклади можуть здійснювати не лише коштом місцевого бюджету, а й за ваучерами від Державної служби зайнятості, які покривають вартість навчання до 33 тисяч гривень.

Ірина Шумік зазначає, що в межах нового закону існує різниця між програмами, за якими будуть видавати диплом про професійну освіту, і тими, які передбачатимуть набуття повних, часткових чи мікрокваліфікацій без документа про освіту, проте зі швидким виходом на ринок праці.

Для здобуття диплома про професійну освіту треба буде навчатися за освітньою програмою, розробленою відповідно до стандарту професійної освіти. Утім, до однієї програми можуть бути долучені один або декілька професійних стандартів — це залежатиме від того, чи буде програма інтегрованою, чи об’єднуватиме декілька професійних кваліфікацій, чи оцінювання за нею має відбуватися через кваліфікаційний центр.

«Для студентів не важливо, мають вони попередньо здобуту вищу, фахову передвищу чи просто загальну середню освіту, — головне пройти навчання саме за цією програмою», — зауважує Ірина Шумік.

Ці кроки мають на меті, пояснює Дмитро Завгородній, наблизити українську практику до європейської, щоб диплом був справжнім підтвердженням здобутих навичок та вмінь.

Наразі викладачі/ки професійних коледжів одержують зарплату за єдиною тарифною сіткою — незалежно від спеціалізації чи рівня попиту на професію. На розмір зарплати впливають лише стаж і надбавки, що, на думку заступника міністра, не відповідає потребам ринку праці.

Дмитро Завгородній розповів про експериментальний проєкт, який має змінити модель оплати праці в професійній освіті. До пілоту долучать кілька великих і фінансово спроможних професійних закладів, які зможуть працювати поза межами єдиної тарифної сітки.

Вони одержуватимуть фінансування від міста за підготовку фахівців та фахівчинь і самостійно визначатимуть рівень зарплат, розподілятимуть ресурси, а також передаватимуть частину послуг на аутсорсинг. Мета експерименту — перевірити, чи зможуть заклади ефективніше використовувати ті самі ресурси та краще конкурувати за кадри.

У межах нового підходу до оплати праці викладачі та викладачки одержуватимуть премії залежно від:

• досягнень їхніх студентів/ок: результатів працевлаштування, відгуків роботодавців про проходження практики;
• відгуків роботодавців щодо участі викладача/ки в програмах дуальної освіти;
• участі викладача/ки в методичній чи профорієнтаційній роботі.

«Ми сподіваємося, що тоді з ринку праці в заклади приходитимуть найкращі фахівці, які готуватимуть висококваліфікованих випускників. Для того, щоб цей перехід відбувся комфортно, МОН запустило державний експеримент реорганізації закладів із бюджетних установ у некомерційні товариства: заклади-учасники експерименту матимуть змогу самостійно визначати рівень оплати праці та автономно розпоряджатися коштами», — зауважив Дмитро Завгородній.

Реорганізація в комунальні некомерційні товариства (КНТ)Експеримент охоплює декілька закладів професійної освіти Житомира та Волинської області, які протягом 2026 року перетворять на комунальні некомерційні товариства. Заступник наголошує: МОН супроводжує їх, щоб побачити всі етапи змін, переваги й недоліки цього рішення, а також те, які потрібні корективи чи додаткові положення щодо їх регулювання.

Перехід до комунального некомерційного товариства має на меті уможливити:

• вільне використання надходжень (швидкі реінвестиції та закупівлі);
• обслуговування в державних банках;
• диференціацію в оплаті праці та умовах;
• свободу від тарифної сітки та усталених переліків посад.

Керівники/ці професійних коледжів після реорганізації в КНТ матимуть вибір у підходах щодо фінансування: його можуть здійснювати за оплату освітніх послуг відповідно до методики розрахунку вартості освітніх послуг, яку наразі готують до затвердження КМУ, або за формулою розподілу грошей згідно з критеріями.

«Одним з індикаторів одержання коштів у законі “Про професійну освіту” передбачено моніторинг працевлаштування випускників. Також будуть враховані співпраця з бізнесом, участь у міжнародних проєктах», — звертає увагу Ірина Шумік.

Читайте також:

Перехід до електронного діловодства охоплюватиме роботу в ЄДЕБО, куди мають бути внесені дані всіх студентів/ок та викладачів/ок, а також зміни щодо ліцензування освітніх програм, за якими заклади готують фахівців і фахівчинь.

Для ведення електронного документообігу заклади працюватимуть в інформаційній освітній системі «Профі». Програма вже запроваджена в близько 100 закладах професійної освіти в межах пілоту, додав Дмитро Завгородній. Система дає змогу вести електронні журнали, щоденники та базові звіти закладів професійної освіти в одному місці.

Ця система має декілька груп користувачів/ок: 

• адміністрація закладу освіти;
• студенти/ки, які матимуть свій персональний цифровий кабінет, доступ до всіх матеріалів, розклад занять, журнал і комунікацію з викладачами/ками;
• викладачі/ки, які матимуть вбудовані конструктори для занять та формування тестових завдань і максимально спрощене розміщення навчальних матеріалів.

«Протягом цього року ми аналізуємо та ухвалюємо нормативно-правові акти за прикладом загальної середньої освіти. Вони допомагатимуть вести великий перелік документів виключно в електронному вигляді. Заклади освіти зможуть відмовитися від ведення паперових журналів, у перспективі від ведення журналів обліку документації — ми будемо переводити їх в автоматизований цифровий вигляд на базі реєстрів», — пояснив Дмитро Завгородній.

Для студентів/ок також буде доступний мобільний застосунок «Мрія», у який підтягуватимуть їхні оцінки й дані з електронного журналу.

Також уже доступна платформа «Професійна освіта онлайн», де можна пройти дистанційне навчання на 174 курсах за 43 категоріями. Викладачі та викладачки можуть самі розробити курс, який додадуть на платформу. За час існування платформи (з 2022 року) на ній зареєстровано понад 130 000 користувачів/ок.

Експерти працюють і над окремим модулем в автоматизованому інформаційному комплексі освітнього менеджменту — АІКОМ. Він дасть змогу працювати з якісними і кількісними показниками та надаватиме аналітику для ухвалення управлінських рішень на рівні закладу, регіону або міністерства. МОН відпілотувало два модулі в АІКОМ: матеріально-технічну базу та фінансові показники. Наразі міністерство завершує аналіз даних цього апробування.

Фото Київської обласної військової адміністрації та Freepik

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.