Чи можуть зупинити реформу старшої школи: у МОН відповіли на ініціативи батьків і депутатів
За останні тижні з’явилася низка ініціатив, спрямованих на зупинку, відтермінування чи створення перехідного періоду для реформи старшої школи. Зокрема, петиція батьків, яка набрала понад 25 тисяч підписів, а також законодавчі пропозиції народних депутатів Данила Гетманцева й Сергія Бабака щодо можливості завершити навчання в тій школі, де дитина його розпочала.
З огляду на це, Міністерство освіти і науки України прокоментувало:
- наскільки такі ідеї є реалістичними та як держава реагуватиме на запити суспільства;
- чому реформу старшої школи в межах Нової української школи не можна поставити «на паузу»;
- які наразі є виклики впровадження реформи;
- які рішення для громад, що не встигають із трансформацією мережі, невдовзі запропонує міністерство.
ЧОМУ РЕФОРМУ НЕ СПИНЯТИМУТЬ
Міністр освіти і науки Оксен Лісовий наголосив, що реформа НУШ є частиною стратегічних змін і важливою умовою євроінтеграції.
«Сьогодні трансформація освіти є такою ж важливою умовою євроінтеграції України, як і зміни в судовій чи економічній сферах», — зазначив він.
За словами міністра, перехід на 12-річну школу — це не «додатковий рік навчання», а приведення системи освіти до європейських стандартів.
«11-річна освітня система сьогодні зберігається переважно в країнах, що залишаються в логіці минулого (росія, білорусь ). Ми обрали рухатися вперед і впроваджуємо підходи, які застосовуються в освітніх системах західних країн Європи», — підкреслив Оксен Лісовий.
У МОН визнають, що частина громад стикається зі складнощами у впровадженні змін. Саме тому вже підготовлено додаткові рішення для їх підтримки, які міністерство передало до парламенту.
ЩО ВЖЕ ЗРОБЛЕНО І ЯК ЗМІНЮЮТЬ МЕРЕЖУ ШКІЛ
Заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова повідомила, що значна частина громад уже зробила чимало кроків для впровадження реформи.
«35–40 % громад вже мають затверджені мережі та реорганізовані заклади», — зазначила вона.
При цьому реорганізація шкіл не означає їх закриття, а лише зміну типу закладу.
«Реорганізація — це про те, що громади мають визначити, які саме заклади освіти стануть ліцеями, гімназіями чи початковими школами», — додала Надія Кузьмичова.
За даними МОН, більшість регіонів уже затвердили планові мережі закладів освіти. Винятками залишаються лише окремі території: Івано-Франківська область та місто Київ.
ЩО БУДЕ З УЧНЯМИ Й ЛІЦЕЯМИ
У міністерстві пояснюють, що учні й учениці, які переходять у 10-й клас і не навчалися за програмами НУШ, завершуватимуть освіту за старим стандартом (нещодавно освітня омбудсменка Надія Лещик зауважила, що він діє до вересня 2026 року, вочевидь, МОН має його пролонгувати).
Крім того, навіть після реорганізації школи в гімназію громади зможуть отримати ліцензію, щоб забезпечити завершення навчання за старою 11-річною системою та видати свідоцтво про повну загальну середню освіту теперішнім девʼятикласникам/цям (ідеться про тих, хто вчиться за старим стандартом).
Згідно із законом, повноцінна мережа ліцеїв має бути сформована до 1 вересня 2027 року.
«Просимо громади не чекати літа 27-го року, а ухвалювати рішення вже зараз, щоб встигнути підготувати вчителів та інфраструктуру», — наголосила Надія Кузьмичова.
Із вересня 2026 року міністерство також запустить пілотування реформи старшої школи на базі 150 ліцеїв. Тут відпрацьовуватимуть усі аспекти — від організації навчання до фінансування.
Фото з фейсбук-сторінок Надії Кузьмичової та Оксена Лісового, колаж «Вчися.Медіа»
Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах: