Що змінилося у вищій освіті за 2025 рік: пригадуємо основні події

Оновлення розмірів освітніх грантів, зміни до базової загальновійськової підготовки студентів (БЗВП), нова модель управління за участю наглядових рад, перегляд фінансування зарплат та стипендій, відкриття кордонів для чоловіків 18–22 років та звільнення профільного заступника міністра освіти і науки Михайла Винницького — за 2025 рік відбулося чимало подій, які так чи так вплинули на вищу освіту в Україні.

У цьому матеріалі «Вчися.Медіа» зібрало вісім ключових змін, за якими українські університети запам’ятають рік, що минає. 

У 2025–2026 навчальному році українські вступники/ці, як і торік, мали змогу одержати державні гранти на навчання. Це безповоротна державна підтримка, яка передбачає співфінансування вартості освітніх послуг для студентів та студенток контрактної форми, що мали високі результати на НМТ, але не отримали бюджетного місця.

У 2025-му році розміри освітніх грантів оновили:

• 17 тисяч гривень — грант першого рівня для вступників/ць із результатами 150+ балів із двох предметів НМТ (140+ балів — для тих, хто вступає на спеціальності, яким надають особливу підтримку; вони зазначені в Додатку 6 Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2025 році);
• 25 тисяч гривень — грант другого рівня для тих, хто склав два предмети НМТ на 170+ балів.

Крім цього, запровадили додатковий коефіцієнт 1,5 для визначення розміру державного гранту для вступників/ць, які здобули повну загальну середню освіту у 2025 році в Запорізькій, Сумській, Харківській або Миколаївській областях та вступають до закладів вищої освіти в цих самих областях. Як наголошували в Міністерстві освіти і науки, таке рішення мало «підтримати регіони, які тривалий час перебувають під постійною загрозою обстрілів і мають складну безпекову ситуацію». Водночас галузеві коефіцієнти для спеціальностей з особливою підтримкою також залишилися чинними — їх застосовували до заяв із першим і другим пріоритетами.

Однак нагадаємо: для того, щоб експеримент із наданням державних грантів на здобуття вищої освіти став системним складником вступної кампанії з 2026 року, необхідно ухвалити законопроєкт № 10399 «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам». Наразі документ очікує на друге читання.

Читайте також:

У серпні 2025 року Уряд проголосував за відставку заступника міністра освіти і науки Михайла Винницького, який опікувався питаннями вищої освіти. Він перебував на цій посаді понад два роки.

«Це рішення було політичним: потрібно зберегти курс реформ, який очолює Оксен Лісовий і який ду-у-уже не подобається деяким депутатам, а особливо ректорам (колишнім і теперішнім), які “дякують” цим депутатам і депутаткам за їхні політичні послуги (пора нарешті публічно говорити те, що загальновідомо у вузьких колах)», — так прокоментував рішення Кабінету Міністрів Михайло Винницький.

Нагадаємо, що за час його перебування на посаді у вищій освіті відбулися такі нововведення:

• державні гранти на навчання в університетах;
• цифровізація вступу та фінансування;
• спеціальні гранти для дітей ветеранів/ок;
• перезапуск формульного фінансування;
• індивідуальні освітні траєкторії;
• модернізація мережі закладів вищої освіти;
• міжнародна інтеграція через Twinning Ukraine тощо.

Новим заступником міністра освіти і науки Кабмін призначив Миколу Трофименка, який раніше був ректором переміщеного до Києва Маріупольського державного університету.

Пізніше він окреслив чотири ключові напрями, над якими працюватиме МОН у сфері вищої освіти:

• підтримка студентства, зокрема підвищення академічних стипендій. Додамо, що з вересня 2025 року Уряд збільшив розмір президентських стипендій для студентів/ок університетів (10 000 грн) та аспірантів/ок (23 700 грн). У 2026-му планують збільшити стипендії для всіх студентів та студенток;
• системне впровадження дуальної освіти. Ідеться про те, щоб роботодавці та державні підприємства забезпечували місця практики, наставництво та спільне оцінювання. Пріоритет надаватимуть спеціальностям, які потрібні для відновлення країни: інженерія, енергетика, ІТ, логістика, будівництво, медицина;
• модернізація мережі ЗВО: за словами Миколи Трофименка, у міністерстві планують не «скорочення», а модернізацію мережі. Зокрема, ідеться про можливість об’єднання університетів, навіть якщо вони перебувають у підпорядкуванні різних міністерств. Увагу планують приділити також численним філіям та відокремленим підрозділам, яких в Україні налічується орієнтовно 300.

Для стимулювання добровільних об’єднань МОН використовує фінансові та інфраструктурні інструменти. Серед них — проєкт Campuses of Excellence (CampeX), який передбачає інвестиції в оновлення матеріально-технічної бази університетів. Участь у програмі можуть брати заклади з не менш як 5500 студентами й студентками денної форми навчання. Водночас МОН працює над текстом законопроєкту щодо модернізації мережі ЗВО та веде консультації з університетськими спільнотами, депутатами й профільним комітетом парламенту;

• підготовка академічних менеджерів, розширення автономії ЗВО, посилення ролі наглядових рад тощо.

Також, як розповів Микола Трофименко, МОН продовжить реорганізацію закладів вищої освіти та оновлення управлінських кадрів. За законом бути на посаді ректора можна не більше ніж два терміни поспіль. Тож, за прогнозами міністерства, приблизно 50 ректорів/ок залишать свої посади найближчим часом.

Читайте також:

У грудні 2025-го Кабмін схвалив політику «зимового вступу», ініційовану Президентом України. Це спеціальна програма підготовчих відділень із розширеною навчальною траєкторією, яка дасть змогу майбутнім вступникам/цям пройти 3–6-місячний курс підготовки до національного мультипредметного тесту при університетах. 

Заклади вищої освіти відкриватимуть набір на нульовий курс, що включатиме вивчення української мови, математики, історії України та одного вибіркового предмета — іноземної мови, природничих дисциплін або літератури. Кожен із них передбачає 90 аудиторних годин. Навчання буде доступне як у дистанційному, так і в очному форматах та має розпочатися із січня 2026 року, або не пізніше від березня.

Слухачами/ками таких курсів можуть стати:

• жителі/ки тимчасово окупованих територій або зон активних бойових дій;
• звільнені з полону та з військової служби після 24 лютого 2022 року; чинні військовослужбовці/виці за згодою командування;
• громадяни/ки України, які повернулися з-за кордону або перебувають за кордоном;
• абітурієнти/ки, які не складали або не склали національний мультитест;
• випускники/ці останнього року шкіл, коледжів і профтехів.

Крім цього, у разі продовження навчання в тому самому закладі вищої освіти слухачі/ки нульового курсу зможуть отримати до 15 додаткових балів до конкурсного бала під час вступу на перший курс, але лише на ті спеціальності, на які держава надає окрему підтримку. Загалом нульовий курс у закладах вищої освіти стане системною державною програмою підтримки для тих, хто не зміг вступити одразу або потребує додаткової підготовки до НМТ.

Читайте також:

У 2025-му продовжив роботу урядовий експеримент із посилення ролі наглядових рад в управлінні університетами. Він має на меті розширити фінансову та академічну автономію ЗВО та посилити вплив наглядових рад на ухвалення ключових рішень.

Наразі в експерименті беруть участь чотири заклади вищої освіти:

• Державний університет «Київський авіаційний інститут» (КАІ);
• Карпатський національний університет ім. Василя Стефаника (Івано-Франківськ);
• Запорізький національний університет;
• Одеський національний економічний університет (долучився в червні 2025 року).

Зокрема, ректорка КАІ Ксенія Семенова зазначала, що наглядова рада допомогла «розгерметизувати колектив», залучити нових фахівців із позауніверситетської спільноти та посилити контроль над керівництвом. А завдяки співпраці з наглядовою радою та бізнесом університет зміг оновити освітні програми, залучити викладачів з IT-сектору, цифровізувати деякі процеси (перейти на електронні заліковки, відмовитися від обхідних листів) та створити нові лабораторії.

Читайте також:

Як розповів Микола Трофименко, згодом МОН планує надати університетам можливість обирати модель управління самостійно. Якщо заклад перебуває в стабільному стані, він має право залишитися в межах класичної схеми. Якщо ж зіткнувся з кризою або реорганізацією, то може за бажанням залучити наглядову раду. За словами заступника, ніхто не примушуватиме університети створювати наглядові ради — це буде добровільний вибір закладів вищої освіти.

Із 1 вересня 2025 року в закладах вищої освіти мала б стартувати базова загальновійськова підготовка студентів (БЗВП). Вона передбачала, що теоретична частина обов’язкова як для жінок, так і для чоловіків, а практична — лише для чоловіків (для жінок — за бажанням). Із 300 годин БЗВП 210 планували проводити на полігонах.

Утім, влітку у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 13347, який пропонує замість БЗВП запровадити до всіх освітніх програм фахової передвищої та вищої освіти обов’язкову дисципліну «Основи національного спротиву». Ідеться про військовий вишкіл студентства незалежно від статі: з блоками теорії та практики, однак із більшим акцентом на національно-патріотичному вихованні, аніж на відточуванні військових навичок. Міністерство освіти і науки акцентує, що цей курс не спрямований на підготовку до мобілізації, а має на меті сформувати в студентів/ок базові навички виживання та протидії потенційним загрозам.

Як передбачає проєкт закону, теоретична підготовка починатиметься зі школи в межах предмета «Захист України» та продовжиться в закладах вищої освіти завдяки дисципліні «Основи національного спротиву».

Наразі законопроєкт № 13347 ще не ухвалений. Зауважимо, що він передбачає трансформацію курсу БЗВП на «Основи національного спротиву» лише з 1 вересня 2026-го, тож заміна БЗВП на інший курс відкладається до наступного навчального року. Наразі студенти ЗВО вивчають дисципліну «Теоретична підготовка базової загальновійськової підготовки» за погодженими програмами Генерального штабу Збройних Сил України.

Читайте також:

У серпні 2025 року уряд оновив порядок перетину державного кордону, зокрема, чоловікам віком від 18 до 22 років дозволили безперешкодно виїжджати за кордон під час воєнного стану.

Після такого рішення деякі заклади вищої освіти почали фіксувати відтік студентів, який міг бути зумовлений цими новими правилами. Наприклад, у Львівській політехніці спостерігали відплив першокурсників.

Натомість у Міністерстві освіти і науки станом на жовтень не виявили жодних хвиль відрахувань або інших змін у статусах студентів від початку 2025–2026 навчального року, зазначив заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко. Однак у МОН усе ж працюють над тим, щоб утримати студентів та студенток в Україні. Так, за словами посадовця, у проєкті Державного бюджету на 2026 рік передбачили подвоєння стипендіального забезпечення. Також планують розвивати й надалі систему грантової підтримки.

Водночас, як розповів в інтерв’ю для «Вчися.Медіа» Єгор Стадний, викладач, науковець, віцепрезидент з освіти Київської школи економіки та заступник міністра освіти і науки України (2019–2020), за останні 15 років кількість українських студентів/ок, які обрали навчання за кордоном, зросла в рази — із 21 тисячі у 2008 році до понад 115 тисяч у 2023-му. Молодь шукає в закордонних ЗВО стабільності, безпеки, якісних програм та можливостей для розвитку, яких, на жаль, часто бракує вдома. Широкомасштабне вторгнення 2022 року лише посилило ці процеси.

Читайте також:

У 2025 році Національне агентство кваліфікацій схвалило Рекомендації для присвоєння професійних кваліфікацій закладами вищої освіти в разі відсутності затверджених професійних стандартів. Основна мета — допомогти університетам діяти в умовах, коли держава ще не затвердила відповідного профстандарту, але попит на фахівців уже є.

Такі ситуації виникають, наприклад, коли ЗВО готує фахівця чи фахівчиню з нової або вузькоспеціалізованої галузі, а профстандарт ще не затверджений. У такому разі важливо чітко зафіксувати обсяг і зміст кваліфікації, які визнають роботодавці та які відповідають Європейським стандартам (ESCO, ISCO).

Тож у рекомендаціях пропонують чіткий механізм:

• як формувати власні кваліфікаційні рішення на основі освітніх програм;
• які вимоги висувати до змісту програм та їх оформлення;
• як забезпечити публічність і прозорість у процесі присвоєння кваліфікацій.

Читайте також:

У жовтні 2025-го Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до формули розподілу видатків державного бюджету між закладами вищої освіти. Уперше для прифронтових та переміщених закладів вищої освіти запровадили коефіцієнт регіональної підтримки 1,1. Він означає додаткові 10 % до державного фінансування.

Додамо, що зміни наберуть чинності з 1 січня 2026 року. Додатковий обсяг коштів, який заклади одержать у 2026 році завдяки цьому коефіцієнту, спрямують на виплату заробітної плати педагогічним і науково-педагогічним працівникам/цям, а також на стабільне забезпечення освітнього процесу в умовах підвищених ризиків.

«Ухвалене рішення є продовженням урядової політики комплексної підтримки прифронтових і переміщених університетів. Раніше на інституційну підтримку таких ЗВО було спрямовано 330 млн грн, зокрема для університетів Запорізької, Миколаївської, Сумської та Харківської областей. Кошти спрямовано на забезпечення безперервних умов навчання та роботи колективів», — ідеться на сайті МОН.

Таким був 2025-й для українських закладів вищої освіти. Дякуємо всім, хто продовжує вчити, навчатися, підтримувати українську освіту й робити навчання можливим навіть в умовах війни! Залишайтеся із «Вчися.Медіа» в новому 2026-му році, щоб бути в курсі всіх освітніх подій.

Фото з видання «Лівий берег», фейсбук-сторінки Миколи Трофименка та Freepik