МОН пропонує університетам дві моделі управління: класичну або з наглядовою радою

Міністерство освіти і науки України пропонує закладам вищої освіти обирати між традиційною моделлю управління та новою — за участю наглядових рад. Остання працює в межах урядового експерименту, який триває з 2024 року. Про це заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко розповів у коментарі «Вчися.Медіа».

Микола Трофименко пояснив, що наразі МОН бачить два варіанти організації управління для українських університетів.

«Традиційна, коли є сильна академічна та університетсько-управлінська команди, яка є ціннісна і стратегічна, яка ефективно керує університетом, обираючи собі ректора… Або ж за участю наглядових рад, які допомагатимуть університетам, що опинилися в складних умовах. Є випадки, коли у межах реорганізації об’єднуються кілька університетів, через що виникають певні непорозуміння. Тоді міністерство буде застосовувати інструмент із наглядовими радами для збалансування і наведення порядку», — зазначив Микола Трофименко.

За його словами, ніхто не примушуватиме університети створювати наглядові ради — це буде добровільний вибір закладів вищої освіти та їхніх команд.

Експериментальний проєкт з посилення ролі наглядових рад в управлінні університетами було запроваджено постановою Кабінету Міністрів України №1029 від 6 вересня 2024 року. Мета проєкту — розширити фінансову та академічну автономію ЗВО та посилити вплив наглядових рад на ухвалення ключових рішень.

Наразі в експерименті беруть участь чотири заклади вищої освіти:

• Державний університет «Київський авіаційний інститут» (КАІ);
• Карпатський національний університет ім. Василя Стефаника (Івано-Франківськ);
  
• Запорізький національний університет;
  
• Одеський національний економічний університет (долучився у червні 2025 року).
  

Важливим результатом експерименту є те, що три ЗВО, де активно діяли наглядові ради, вже пережили вибори ректорів саме за їх участі. Зокрема, у КАІ та ЗНУ керівницями за підсумками конкурсів були призначені жінки: Ксенія Семенова (КАІ) та Галина Шило (ЗНУ). Це стало першим подібним прецедентом в Україні.

На прикладі Київського авіаційного інституту видно, що нова модель управління дає швидкі результати. Ректорка КАІ Ксенія Семенова зазначила, що наглядова рада допомогла «розгерметизувати колектив», залучити нових фахівців з позауніверситетської спільноти та посилити контроль над керівництвом.

Завдяки співпраці з членами наглядової ради та бізнесом, університет зміг оновити освітні програми, залучити викладачів з IT-сектору, запровадити цифровізацію процесів (електронні заліковки, відмова від обхідних листів) та створити нові лабораторії, фінансовані партнерами.

Читайте також:

«Наглядова рада — це професійна робота, а не почесний орган для фотозвітів» — розповідаємо про перші результати управлінської реформи в КАІ

МОН планує надати університетам можливість обирати модель управління самостійно. Якщо заклад перебуває у стабільному стані, він може залишитися в межах класичної схеми. Якщо ж стикається з кризою або реорганізацією, університет зможе за бажанням залучити наглядову раду.

«Наглядова рада з сильними стейкхолдерами, роботодавцями, які відчувають свою приналежність до університетів і відчувають важливість підготовки спеціаліста, якого вони працевлаштовують, — буде стимулом до інвестицій у матеріально-технічну базу цих університетів», —  підсумував Микола Трофименко.

Фото НАУ