Фінансування вищої освіти у 2026 році — наскільки зростуть стипендії та зарплати

Видатки на вищу освіту наступного року суттєво збільшать. Це гарантує Закон «Про державний бюджет України на 2026 рік», який 10 грудня підписав Президент Володимир Зеленський.

Наскільки зростуть зарплати педагогів і педагогинь у 2026 році? Коли підвищать стипендії студентам / студенткам та як змінять їхній соцпакет? Що передбачає нова програма відновлення інфраструктури ЗВО? Про це нещодавно розповіли представники Міністерства освіти і науки на тематичному семінарі в Національному університеті «Львівська політехніка». 

За словами заступника міністра освіти і науки Андрія Сташківа, педагогів, тобто освіту, тепер підтримують усі. Як саме? Розповідаємо далі. 

Головна спеціалістка директорату стратегічного планування та відновлення МОН Оксана Кравченко пояснила, що у 2026 році загальна сума видатків на освіту становить понад 298 млрд грн, що на 79 млрд грн більше, ніж у 2025-му.

На науку передбачено майже 20 млрд грн, із яких 3 млрд грн — на базове фінансування університетів і наукових установ за результатами державної атестації.

Ще 475 млн грн із бюджету-2026 виділено на гранти, а 65 млн — на базову загальновійськову підготовку студентства.

Як і в попередні два роки, заклади вищої освіти одержуватимуть бюджетні кошти за формульним принципом розподілу державного бюджету, який набрав чинності у 2020 році. Із початком широкомасштабного вторгнення такий підхід призупинили на два роки, однак у 2024 році відновили.

Щоб одержати фінансування за формулою, кожен університет до кінця грудня повинен подати в МОН дані про:

• кількість докторів наук, PhD, професорів, доцентів; 
• власні наукові школи і їхні досягнення; 
• середній бал вступників та вступниць; 
• кількість переможців олімпіад, конкурсів; 
• результати моніторингу якості освіти; 
• кількість наукових публікацій, грантові дослідження, наукові проєкти; 
• працевлаштування випускників/иць; 
• матеріально-технічну базу університету; 
• спонсорську підтримку тощо.

Від показників поточного року за цими критеріями залежить сума фінансування ЗВО на наступний рік.

У 2026 році до формули додадуть коефіцієнт 1,1 регіональної підтримки для ЗВО з прифронтових територій і тих, які через російську агресію перемістилися до інших міст. Ідеться про додаткові 10 %. 

Фінансування за формулою, як і цьогоріч, одержать приватні заклади вищої освіти, що беруть участь у відкритому конкурсі. За словами Андрія Сташківа, у перспективі заклади фахової передвищої освіти (фахові коледжі) теж фінансуватимуть за формулою.

Читайте також:

Кредити, модулі, рейтингування: короткий гайд для першокурсників від викладачки ЗВО

Керівниця експертної групи директорату стратегічного планування та відновлення МОН Оксана Ткаченко нагадала про припис 61 статті Закону «Про освіту», який передбачає встановлення посадових окладів найнижчої кваліфікаційної категорії педагогічних працівників/иць не менше ніж три мінімальні зарплати. 

«Ми намагалися поступово впровадити цю норму. Але було дуже багато викликів… Звичайно, і міністерство, й Уряд намагалися точково підвищувати заробітні плати — на 10 % для педагогічних, згодом на 11 % для науково-педагогічних працівників та працівниць, були доплати на тисячу, а потім на дві тисячі гривень, доплати для ЗВО прифронтових територій. Однак ці точкові підвищення не давали можливості стрімко наблизити виплати до законодавчо встановлених розмірів заробітної плати». 

Отже: 

• із 1 січня 2026 року оплата праці всіх педагогічних і науково-педагогічних працівників/ць зросте на 30 %, а з 1 вересня — ще на 20 % (постанови, що попередньо передбачали підвищення оплати праці цих категорій на 10 % та 11 % відповідно, будуть скасовані); 
• аналогічне підвищення очікує і викладачів/ок фахових коледжів, але для них збережуть додаткове підвищення на 10 %, тобто їхня зарплата із січня зросте на 40 %; 
• оплата праці всіх інших працівників та працівниць ЗВО (інженерів/ок, юристів/ок, економістів/ок, бухгалтерів/ок тощо) зросте на 8,6 % відповідно до зростання оплати праці першого тарифного розряду, що зумовить підвищення оплати всіх інших посадових окладів — відповідно до системи єдиної тарифної сітки.

«Ці професії є наскрізними для всієї бюджетної сфери, — пояснює Оксана Ткаченко, — тому підвищити зарплату для них лише в закладах освіти наразі не можемо». 

Тож університети очікує суттєва «вилка» між зарплатами педагогічних і науково-педагогічних працівників/ць та допоміжного персоналу. Таких фахівців і фахівчинь можуть підтримати їхні ЗВО.

Зважаючи на суттєве зростання зарплат, можуть виникнути проблеми із наповненням спеціальних фондів, адже їх видатки теж збільшать. Нагадаємо, що університети використовують кошти спецфонду для фінансування внутрішніх стипендій і частково зарплат, надбавок, доплат.

У бюджеті на 2026 рік закладено зростання всіх видів стипендій у два рази, окрім президентської, яка вже збільшена. Підвищення стипендій відбудеться з 1 вересня 2026 року. 

Відповідно, удвічі зросте оплата за проживання в гуртожитку. Це дасть змогу наповнити спецфонди ЗВО та полегшити утримання гуртожитків, але для студентства означає більше витрат на проживання в них.

Провідна спеціалістка відділу стипендії, оплати за навчання у Львівській політехніці Інна Уголькова вважає, що в процедурі нарахування стипендій є низка проблемних аспектів, зокрема:

• коли студент/ка одержує стипендію, а згодом бере академічну відпустку, відраховується з університету або змінює форму навчання, то його / її стипендія вивільняється, і логічно було б з першого числа наступного місяця призначити її студентові / студентці, який/а наступний/а в рейтингу успішності. Але чинна постанова не дає такого права;
• стипендії призначають за спеціальністю чи за спеціалізацією. Однак щороку заклади додають нові освітні програми, які потрапляють до загального рейтингу успішності. Тут студент/ка не відчуває конкуренції в межах своєї програми й не бачить прямого зв’язку між результатами навчання й призначенням стипендії. Це демотивує;
• у тому самому університеті студенти й студентки технічних спеціальностей можуть одержати стипендію із середнім балом 3,2, тимчасом як гуманітарії із середнім балом 5 через обмеження відсотка стипендіатів залишаються без стипендії. Це суперечить головній функції стипендії — стимулювати академічну успішність. Частково проблему можна було б розв’язати, якби заклади освіти мали право самостійно встановлювати мінімальний бал для різних спеціальностей і гнучко розподіляти вивільнені стипендії.

Зважаючи на ці особливості, Інна Уголькова запропонувала ініціювати внесення змін до постанови про стипендіальне забезпечення, а саме: розширити автономію закладів освіти у визначенні порядку призначення стипендій і дозволити гнучке управління стипендійним фондом у межах встановленого відсотка та наявного фінансування.

Зважаючи на воєнні події, це дуже складно спрогнозувати.

«Маємо досвід 2025 року, коли в геометричній прогресії зростала кількість молоді пільгових категорій, зокрема тих, хто потребував відшкодування на проживання в гуртожитку, тобто діти військових, УБД. Тож університетам треба передбачити це в грудні й бути готовими до такого зростання, щоб залишити певну суму на соціальний пакет, зокрема щодо відшкодування на проживання в гуртожитках (це передбачає постанова уряду № 975)», — пояснює Оксана Кравченко.

Залишають без змін:

• виплати дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, які навчаються дистанційно; 
• соціальні стипендії для студентів/ок, які перебувають на прифронтових територіях; 
• виплати для студентів-сиріт, які працевлаштовуються за кордоном; 
• соціальні стипендії для студентів/ок, які виховують дитину до трьох років.

Держава запланує кошти на соціальний пакет-2026 уже в грудні, що позитивно вплине на фінансування підручників, гуртожитків та харчування.

Читайте також:

Від репетиторства до сімейного бізнесу — яким може бути перший кар’єрний досвід молоді?

Програма «Реалізація публічного інвестиційного проєкту з удосконалення вищої освіти в частині відновлення освітньої спроможності закладів вищої освіти для забезпечення доступу до якісної освіти та збереження людського капіталу» передбачає виділення коштів на реконструкцію інфраструктури, пошкодженої внаслідок широкомасштабного вторгнення, на цифровізацію та модернізацію обладнання. Ідеться про один мільярд гривень.

У 2026 році буде більше можливостей для використання цих коштів порівняно з аналогічною цьогорічною програмою: окрім аварійно-відбудовних робіт і придбання генераторів, можна буде фінансувати видатки на поліпшення протипожежної безпеки й облаштування двох видів укриттів: найпростіших і протирадіаційних. 

ЗВО можуть долучитися до програми на конкурсній основі, обов’язкова умова участі — наявність проєктно-кошторисної документації. 

За новою постановою Кабінету Міністрів передбачені три категорії посад педагогічних і науково-педагогічних працівників/ць:

• науково-педагогічні працівники/ці з науковою роботою;
• педагогічні працівники/ці без наукової роботи, які матимуть більше педагогічне навантаження порівняно з тими, хто займається наукою;
• інші педагогічні працівники/ці: методисти/ки, завідувачі/ки лабораторій, майстри/ні виробничого навчання.

Основний робочий час науково-педагогічних працівників/иць передбачає не менше ніж 30 % наукової роботи. Однак деяким працівникам/цям може бракувати обсягу наукового навантаження, тому вони належатимуть до педагогічних працівників/ць без наукової роботи.

Поділ на працівників із науковою роботою та без наукової роботи не позначиться на тривалості відпусток і на оплаті праці. Також не буде обмеження щодо посади доцента: і перші, і другі зможуть працювати доцентами, лише матимуть різне педагогічне навантаження.

Читайте також:

«Кожен десятий український студент навчається за кордоном»: причини, тенденції та наслідки освітньої міграції пояснює дослідник Єгор Стадний

Надбавки за престижність у розмірі 5–30 % передбачені для завідувачів/ок лабораторій, майстрів/инь виробничого навчання (у фахових та професійних коледжах), практичних психологів/инь, методистів/ок — відповідно до їхнього навантаження чи посадового окладу.

• Педагогічні працівники/ці без наукової роботи таких надбавок не матимуть. 
• У переліку з’явиться творчий науковий ступінь — доктор мистецтв. Такі науково-педагогічні працівники/ці отримуватимуть 15 % доплати до посадового окладу.
• Якщо особа з науковим ступенем обіймає посаду, відповідну до свого наукового спрямування, то може одержувати за це доплату.
• Якщо особа обіймає посаду професора або доцента, не маючи відповідного вченого звання, то раз на два роки їй може бути встановлена оплата праці за відповідним тарифним розрядом цієї посади.
• Роботу майстра/ині виробничого навчання за фахом зараховуватимуть до педагогічного стажу, однак ця норма діятиме лише для професійної освіти.
• Якщо викладач/ка закладу фахової передвищої освіти має педагогічне звання старшого/ї викладача/ки, йому чи їй передбачене підвищення оплати праці на 10 %.

Фото Freepik