Від репетиторства до сімейного бізнесу — яким може бути перший кар’єрний досвід молоді?

Вік — не обмеження, а можливість раніше реалізувати себе й навчитися більшого. Так вважають учасники та учасниці «Програми менторства 10:11» — національної безоплатної тримісячної програми. Вона допомагає молоді розширити світогляд, здобути нові навички та підтримку, а також переконатися, що карʼєра може починатися з допису в інстаграмі чи волонтерської ініціативи. 

• Яким може бути перший кар’єрний досвід?

• Чи можна йти на роботу до батьків?

• Які навички підсилює раннє працевлаштування? 

Про все це читайте в реальних історіях.

Нелі Борецькій 18 років, вона студентка факультету маркетингу Львівського університету імені Івана Франка. Дівчина здобула свій перший карʼєрний досвід, працюючи асистенткою нейромовного коуча Олега Чупринського. Ось що вона розповідає про першу роботу:

«Мій шлях почався з переїзду до Львова в 17 років. Я приєдналася до чату “Програми менторства 10:11”, де ментору потрібна була асистентка, тож вирішила спробувати — і це стало моєю першою роботою.

Понад рік я працюю з людиною, яка має досвід роботи з міжнародними виданнями, як-от “New York Times”, і допомагає багатьом досягати успіху. Перспектива навчитися, розвинути навички та мати наставника, з яким я поділяю цінності, стала для мене основною мотивацією.

Найбільшою перешкодою на початку була невпевненість: я думала, що без великого досвіду шанси знайти роботу малі. Але зрозуміла, що важливі не лише знання, а й навички комунікації, уміння ставити цілі та досягати їх.

Робота допомогла мені повірити в себе та зрозуміти цінність власних здібностей, а також я покращила навички дизайну та відеомонтажу, навчилася працювати з великим обсягом інформації, аналізувати її та систематизувати. Також я стала більш дисциплінованою та організованою».

Катерина Волосевич (19 років) — студентка Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Свій перший досвід здобула на посаді проєктної асистентки.

«Мій шлях розпочався ще в 16 років, коли я активно цікавилася комунікаціями та шукала можливості для професійного розвитку, — розповідає Катерина. — Саме тоді я дізналася про “Програму менторства 10:11”. Разом із менторкою я працювала над резюме, портфоліо та готувала супровідні листи. Згодом моя менторка запропонувала спробувати свої сили в ролі асистентки проєкту. Завдяки цьому я навчилася правильно презентувати себе, формулювати кар’єрні цілі та не боятися пробувати нове.

Також я здобула віру у свої сили. Непевність у собі була одним із викликів, як і балансування між навчанням та роботою.

Мені вдалося розвинути важливі навички: комунікацію, організованість, стратегічне планування. Здобутий досвід показав мені, що робота може бути не лише джерелом доходу, а і способом самореалізації. Зараз я працюю в комунікаціях у двох організаціях — одній громадській та одній бізнесовій. Планую далі розвиватися у сфері комунікацій, маркетингу та журналістики. Моє ставлення до роботи змінилося — тепер я сприймаю її як можливість навчатися, рости та наближатися до своєї мети».

Вас може зацікавити:

Обрати свій університет і не помилитися: як спланувати рік перед вступом

Стасі Шмиголь 15 років, вона навчається в 10-му класі. Дівчина здобула свій перший карʼєрний досвід у сімейному бізнесі як SMM-спеціалістка та фотографка. За її словами, усе почалося тоді, коли мама вирішила відкрити магазин одягу:

«Я захоплююся фотографією, тому взяла на себе ведення інстаграм-акаунту: від фотографій до створення контенту. Я навчилася створювати привабливі дописи та історії для інстаграму, а ще аналізувати результати своєї роботи: відстежувати статистику, тестувати різні формати контенту та знаходити те, що справді подобається аудиторії. Я зрозуміла, що стратегія — це головне.

Я планую продовжувати розвиватися в SMM і фотографії. Цей досвід змінив мій підхід до саморозвитку: тепер я бачу, що кожне завдання — це можливість навчитися чогось нового та вдосконалювати свої навички».

16-річна Анжеліка Васильченко навчається в 11-му класі. Її перший досвід — це репетиторство з англійської мови.

«Ще з 15 років я хотіла розвиватися та на практиці освоїти методики викладання мови, покращити свої навички в роботі з різними віковими групами, зокрема з дітьми та підлітками. Пропозиція стати репетиторкою англійської мови на волонтерських умовах надійшла від моєї менторки. Я добре володіла англійською і була готова допомогти навіть тим дітям, які мали базовий рівень знань. 

Пошук роботи в моєму віці був не легким. Багато компаній не хотіли брати мене через вік, бо сумнівалися в моїй компетенції. До того ж не було можливості працювати офіційно, адже мені не вистачало відповідної освіти. Однак я не здавалася. Моя менторка підтримала мене: допомогла з написанням резюме та надіслала мені вакансії, що дало змогу зберегти мотивацію. 

Цей досвід був особливим, тому що допоміг мені зрозуміти, як важливо поєднувати практичні навички з теоретичними знаннями та відчувати підтримку людей, з якими працюєш. Також я зрозуміла, що робота може бути не лише обов’язком, а і джерелом задоволення».

Ці історії — яскравий приклад того, як перша кар’єра може стати початком для майбутнього професійного розвитку, а також натхненням на нові досягнення.

Фото співрозмовниць та Canva