Базова загальновійськова підготовка для студентів: що змінюється і які є виклики
Із 1 вересня 2025 року в закладах вищої освіти мала б стартувати базова загальновійськова підготовка студентів (БЗВП). Вона передбачає, що теоретична частина обов’язкова як для жінок, так і для чоловіків, а практична — лише для чоловіків (для жінок — за бажанням). Із 300 годин БЗВП 210 мали б проходити на полігонах.
Водночас Верховна Рада розглядає законопроєкт № 13347, який пропонує замість БЗВП запровадити в усі освітні програми фахової передвищої та вищої освіти обов’язкову дисципліну «Основи національного спротиву». Ідеться так само про військовий вишкіл студентства з блоками теорії та практики, однак із більшим акцентом на національно-патріотичне виховання, аніж на відточування військових навичок (про відмінності між БЗВП та «Основами національного спротиву» розповімо далі).
Наразі заклади фахової передвищої та вищої освіти не знають, у якому форматі викладати студентську військову підготовку з вересня 2025 року. З одного боку, є затверджена програма на 300 академічних годин з практикою на полігонах, з іншого — «полегшена» версія БЗВП («Основи національного спротиву»), яку розглядає парламент і яку депутати можуть ухвалити до початку або під час 2025–2026 навчального року.
Та незалежно від того, яку дисципліну вивчатимуть студенти й студентки — БЗВП чи «Основи національного спротиву», — закладам треба підготуватися до її викладання завчасно, зокрема подбати про достатню кількість викладачів, аудиторій для вивчення теорії та про місця для проходження практики.
Які труднощі бачать університети у впровадженні військової підготовки студентства? Чи хочуть студенти й студентки проходити військовий вишкіл? Як заміну БЗВП на «Основи національного спротиву» коментує Міністерство освіти і науки? Пояснюємо в матеріалі.
БЗВП VS «ОСНОВИ НАЦІОНАЛЬНОГО СПРОТИВУ»: ЩО ВІДОМО
Ще в січні 2025 року були ухвалені зміни до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Вони передбачають системне впровадження базової загальновійськової підготовки для студентів, які здобувають вищу освіту.
Михайло Винницький, заступник міністра освіти і науки, під час дискусії щодо БЗВП (її організувала Київська школа економіки) пояснив, що програма складається з двох частин.
1. Теоретичний курс: три кредити ЄКТС, або 90 академічних годин, в університетах (для жінок і чоловіків). У цій частині програми є такі теми:
- національно-патріотична, психологічна, розвідувальна підготовка;
- зв’язок та комунікація;
- підготовка з радіаційним, хімічним та біологічним захистом (РХБЗ);
- військова топографія;
- інженерна підготовка (мінна безпека);
- статути Збройних сил України;
- домедична допомога;
- тактична підготовка;
- вогнева підготовка;
- виживання (життєдіяльність у польових умовах);
- міжнародне гуманітарне право.
2. Практичний курс: включає сім кредитів ЄКТС, або 210 академічних годин, у навчальних частинах, центрах Збройних сил України та інших установах. Він призначений передусім для студентів-чоловіків. Утім, студентки також можуть пройти практичний курс за власним бажанням після медичного огляду.
Це той мінімум знань, який дає змогу надалі ефективно розвиватися або в бойовому підрозділі, або за спеціальністю в межах військової структури, додає Олексій Шевченко, заступник начальника Генерального штабу ЗСУ з логістики.
«За 30 років незалежності ми стали свідками того, як поступово знищувалася система військової підготовки — як у школах, так і в закладах вищої освіти. Значною мірою це відбувалося під впливом рф, яка свідомо прагнула знизити готовність населення до оборони. […] Зараз наша мета — створити цілісну систему підготовки, яка в університетах буде логічним продовженням того, що вивчають у школах (у межах предмета “Захист України” — ред.)», — акцентує він.
Утім, як розповів Михайло Винницький, зареєстрований у Верховній Раді законопроєкт № 13347 пропонує замість курсу «БЗВП» обов’язкову дисципліну «Основи національного спротиву». Фактично це та сама базова загальновійськова підготовка, але з меншою кількістю практики та без обов’язкової присяги після опанування програми (курс «БЗВП» завершується складанням присяги).
Нова дисципліна може стати обов’язковою для всіх студентів і студенток другого року навчання всіх фахових коледжів та університетів України. У фокусі, як згодом пояснили в МОН, будуть:
- домедична допомога;
- основи національного спротиву;
- теоретичний компонент вогневої підготовки;
- ознайомлення із цифровими технологіями безпеки та оборони.
Польові навчання планують скоротити. Зокрема, у програмі не передбачено повноцінного вогневого тренування. Натомість будуть короткі виїзди на полігони для засвоєння базових навичок поведінки зі зброєю та орієнтування в складних умовах.
Також під час обговорення Михайло Винницький наголосив:
«Ми говоримо не про мілітаризацію, а про те, щоб люди не боялися таких базових речей, як “уніформа”, “рушниця”, “полігон”…».
Тож, як пояснило МОН, курс «Основи національного спротиву» не має на меті готувати студентів/ок закладів фахової передвищої та вищої освіти до мобілізації. Мобілізаційний вік в Україні залишається незмінним: лише з 25 років, до цього віку можна долучатися до Сил оборони за бажанням на спеціальні контракти для добровольців віком 18–24 роки.
«Повноцінний курс БЗВП для всіх студентів не потрібний. А курс “Основи національного спротиву” — це про підготовку до потенційних загроз, з якими може в майбутньому зіткнутися будь-який громадянин чи громадянка України», — додали в міністерстві.
А що ж із попередньою програмою БЗВП?
Зауважимо, що наразі новий законопроєкт лише зареєстрований. Тож, як пояснив Михайло Винницький на своїй сторінці у фейсбуці, підготовка університетів до викладання теоретичної частини БЗВП обсягом три кредити в 2025–2026 навчальному році залишається в силі. Адже, за словами заступника міністра, теоретична частина курсу «Основи національного спротиву» мінімально відрізнятиметься від теоретичної частини БЗВП.
Відмінності наявні в практичній частині, яка в разі ухвалення законопроєкту № 13347 буде меншою за кількістю годин. Викладання практичної частини передбачено з квітня-травня. Під час обговорення Винницький висловив сподівання, що до цього часу ухвалять новий законопроєкт.
ВИКЛИКИ ТА РИЗИКИ ВИКЛАДАННЯ БЗВП: ЩО КАЖУТЬ ПРЕДСТАВНИКИ СТУДЕНТСТВА ТА УНІВЕРСИТЕТІВ
- Більше практики
Студентка Орися вважає, що БЗВП в університетах (у будь-якому форматі) — це шанс припинити розділяти цивільне й армійське. Водночас дівчина акцентує на важливості навчання не тільки «за підручниками», адже загальновійськова підготовка має передбачати відвідування полігонів та використання сучасного обладнання тощо.
Цю ідею також підтримує студент Олександр, який два роки провчився на військовій кафедрі. За цей час він не мав достатньої кількості виїздів на полігон, і це, за його словами, типова ситуація. Студент вважає, що БЗВП має давати практичні знання, а не проходити лише у формі аудиторних лекцій.
Водночас один зі співробітників кафедри військової підготовки Національного університету біоресурсів і природокористування України додав, що не всі ЗВО мають необхідну матеріальну базу для БЗВП.
«Усі наші ресурси, включно з тиром, формально належать Міністерству оборони, бо були закуплені його коштом. І вже зараз нам дали зрозуміти, що використовувати ці ресурси на весь потік студентів із БЗВП ми не зможемо. Наприклад, тир просто фізично не витримає такого навантаження. Крім того, самі аудиторії для викладання теорії теж не зовсім готові: бракує проєкторів, ноутбуків та іншого обладнання», — акцентує він.
- Формальне навчання
Основний ризик, який може чекати на курс БЗВП, на думку студентства, — це формальне викладання. Наприклад, освітній процес зводитиметься лише до закриття заліку чи звітування за відпрацьовані години.
Тоді в нас буде просто друга версія військової кафедри, яка зараз не дуже сильно працює. І хотілося б цього уникнути.
Студентка Орися
Натомість дівчина пропонує зробити програму підготовки більш гнучкою. Звісно, базове ядро має бути єдиним для всіх. Але водночас студентам, за її словами, варто надати можливість обирати поглиблені модулі для вивчення відповідно до своїх сильних сторін. Наприклад, хтось більше цікавиться тактичною медициною і хоче поглиблено вивчати саме її, хтось — радіотехнікою, ще хтось — роботою з БПЛА тощо. Це дасть змогу опановувати саме те, що дійсно відповідає інтересам.
- Викладацький склад
Для викладання і теоретичної, і практичної частини потрібні люди: викладачі та інструктори, які мають реальний досвід ведення сучасної війни. Однак знайти людей на ці посади важко. Так, для викладання БЗВП університети хотіли долучати інструкторів із військових частин, однак вони насамперед залучені до підготовки мобілізованих у Сили оборони.
«Цього року на БЗВП у нас іде приблизно 2800 студентів другого курсу. Причому абсолютна більшість — дівчата. Це показує високий рівень залученості, але одночасно створює колосальне навантаження на викладацький склад. За нашими розрахунками, щоб забезпечити навчання в повному обсязі, нам потрібно щонайменше 14 викладачів, яких наразі немає», — ділиться співробітник НУБіП.
За його словами, основна причина, чому охочих викладати не так багато, — низька заробітна плата, а також брак фінансування на закупівлю необхідного обладнання, що теж демотивує викладачів.
«Заробітна плата викладача становить приблизно 10 800 гривень із відрахованими податками. Я звертався і до знайомих військових, і до викладачів-пенсіонерів — ніхто не хоче йти працювати за таку зарплату. Ми розраховуємо залучити решту викладачів кафедри хоча б на пів ставки, але й вони не дуже хочуть, адже навантаження велике», — розповідає викладач.
Водночас Тимофій Брік, ректор Київської школи економіки, додає, що заклад пропонував фахівцям зарплату у дві тисячі доларів, й однаково було складно знайти людей.
- Питання безпеки
Оскільки базову військову підготовку, а саме практичні заняття, планують проводити на базі навчальних центрів ЗСУ, у студентства також виникає питання, хто і як гарантуватиме безпеку.
«Ми всі розуміємо реальність: такі центри часом стають цілями для ворога. Чи не створить це додаткових ризиків під час занять студентів на полігонах?» — міркує Олександр.
Водночас додамо, що в разі ухвалення законопроєкту, який передбачає викладання дисципліни «Основи національного спротиву» замість БЗВП, практична частина не обов’язково проходитиме в навчальних центрах ЗСУ. Раніше Оксен Лісовий, міністр освіти і науки, в інтерв’ю для «Радіо Хартія» розповів, що в Україні вже діє перший полігон, призначений для того, щоб студенти проходили базову загальновійськову підготовку. За словами міністра, умови на ньому можна порівняти із «чотиризірковим хостелом».
Студентство, яке брало участь у дискусії, наголошувало на тому, що пояснення про майбутнє викладання БЗВП чи «Основ національного спротиву» у закладах вищої освіти недостатні. Молоді бракує покрокового плану проходження підготовки, термінів тощо. Це, за словами студентів, спричиняє тривожність, нерозуміння і навіть відторгнення ідеї загалом.
«Навколо впровадження БЗВП панує велика невизначеність. Ми як університет дійсно підтримуємо ідею якісної військової підготовки. Ми думаємо про наших студентів, бачимо запит з їхнього боку на таке навчання й хочемо, щоб вони були підготовлені. Однак, коли мова заходить про реалізацію, виникає багато неясностей та обмежень», — погоджується Тимофій Брік.
На необхідності чесної та відкритої комунікації наголосила також Інна Совсун, народна депутатка. За її словами, тема спричиняє занепокоєння в суспільстві й ігнорувати це небезпечно.
«Я знаю багато історій, коли батьки, особливо матері, висловлюють глибоку тривогу: мовляв, ще вчора ми були згодні, щоб дитина залишалася в Україні, але зараз, коли йдеться про військову підготовку, одразу виникає підозра: чи це не крок до мобілізації? З огляду на це суспільству треба чітко пояснити, що саме передбачає військова підготовка студентства, кого вона стосується, які права й обов’язки матимуть ті, хто її пройшов. Бо якщо цього не буде, довіра руйнуватиметься ще до старту БЗВП чи дисципліни “Основи національного спротиву”», — наголошує вона.
З огляду на проблему з комунікацією, а також фінансуванням та кадровим ресурсом, Інна Совсун пропонує провести пілотну військову підготовку в окремих спроможних університетах, тобто спочатку відпрацювати в цих закладах, які моделі життєздатні, а далі масштабувати ідею.
«Інакше є ризик отримати те, про що говорило студентство, — профанацію», — додала депутатка.
Отже, наразі думки спікерів та спікерок збігаються в тому, що зміна підходу до викладання БЗВП має відбутися. Однак досі не розв’язані питання з фінансуванням, кадрами й комунікацією можуть поставити під загрозу всі зміни, які мають запрацювати вже з 1 вересня.
Фото Українське Радіо, The Ukrainians, особисті фейсбук-сторінки Інни Совсун та Тимофія Бріка
