Як змінюється старша школа в Україні: основі етапи реформи профільної освіти

«Обирати, що вчити, щоб потім обрати, ким стати» — таке гасло реформи старшої школи, що передбачає профільне навчання в 10–12-х класах уже з 2027 року.

Як пояснюють у Міністерстві освіти і науки, саме у 10-му класі учні й учениці зможуть «перевідкрити» для себе предмети, краще зрозуміти, які з них до вподоби, а в 11–12-х класах вивчати їх поглиблено. Зокрема, у старших класах учнівство:

• навчатиметься в академічних ліцеях (або фахових чи професійних коледжах, якщо обере шлях професійної освіти);
• матиме можливість здобувати освіту за профілями;
• формуватиме власну освітню траєкторію, обираючи предмети й курси в межах профілю та поза ним для розширення світогляду (наприклад, ті, хто обрав STEM-профіль, зможуть відвідувати за вибором і курс із журналістики) тощо.

Щоб забезпечити якісне впровадження змін, у МОН передбачили кілька етапів пілотування реформи. Це дасть змогу поступово відпрацювати нову модель старшої школи й підготувати до неї вчительство, учнівство та батьківство. Більше про те, як рухається профільна реформа, яку хронологію має та на що чекати найближчим часом, читайте в матеріалі «Вчися.Медіа».

Вісім років тому в Україні стартувала довгострокова реформа «Нова українська школа», яка започаткувала масштабні зміни в усіх ланках загальної середньої освіти. Зокрема, змінили методики навчання, зміст навчальних програм, підходи до оцінювання, почали приділяти більше уваги формуванню компетентностей в учнів та учениць, а ще передбачили перехід на 12-річну освіту.

Які основні етапи має реформа НУШ?

• Пілотування реформи розпочали з перших класів у 2017 році, а вже 2018-го всі першокласники та першокласниці країни навчалися за НУШ;
• у 2021–2022 навчальному році пілотування НУШ стартувало в базовій школі — у 5-х класах. У вересні 2022 року, попри широкомасштабну війну та виклики, спричинені нею, зокрема освітні втрати та брак фінансування на друк підручників, усі п’ятикласники й п’ятикласниці в Україні розпочали навчатися за програмами «Нової української школи»;
• станом на 2025 рік реформа повноцінно функціонує в 1–8-х класах, триває її пілотування у 9-х.

Також за час впровадження реформи відбувалися й інші зміни, зокрема, оновили / розробили Стандарти початкової, базової середньої та профільної середньої освіти. У межах нової політики «Освіта для життя» нині змінюють навчальні програми та підходи до написання підручників, створюють моделі сучасних освітніх просторів. Наразі в процесі вдосконалення система підвищення кваліфікації вчительства, зокрема, готують до запуску модель «Гроші ходять за вчителем».

Фінальна частина НУШ — реформа старшої школи. Зупинімося докладніше на етапах реалізації Профільної.

• 2023–2024 роки: стратегування реформи 

Щоб краще підготувати вчительство, учнівство та батьківство до змін, у МОН заздалегідь розпочали підготовку до впровадження реформи. Упродовж 2023–2024 років тривала розробка відповідної стратегії. 

Передбачено, зокрема, що навчання в старшій школі відбуватиметься переважно в окремих закладах — академічних ліцеях. А загалом для учнівства після 9-го класу в межах реформи запропонували дві основні освітні траєкторії:

• академічна (академічні ліцеї);
• професійна (професійні або фахові коледжі).

В академічних ліцеях учні та учениці зможуть:

• готуватися впродовж 10–12-х класів до вступу до закладів вищої освіти;
• обирати профілі навчання в межах трьох кластерів (STEM, мовно-літературного та соціально-гуманітарного) і вивчати предмети й курси поглиблено;
• обирати предмети та інтегровані курси, що відповідають їхнім зацікавленням і цілям;
• окрім вибіркових, вивчати обов’язкові для всіх предмети, як-от українська мова, математика, англійська, історія тощо.

У професійних і фахових коледжах учнівству пропонуватимуть:

• отримання свідоцтва про повну загальну середню освіту;
• здобуття професії;
• вибір предметів, які пов’язані з майбутньою професією;
• швидший вихід на ринок праці;
• можливість вступити до ЗВО після закінчення.

До роботи над стратегуванням реформи долучали фахівців/чинь МОН, представників/ць освітянських асоціацій, регіональних та місцевих управлінців у сфері освіти, науковців/иць, освітніх експертів/ок. Вони проводили базові дослідження, обговорювали моделі, профілі, мережу, структуру старшої школи тощо.

• 1 вересня 2024 року: моделювання та затвердження нової мережі закладів освіти

Оскільки академічні ліцеї мають бути окремими закладами з великою кількістю учнів та учениць на паралелі (це дає змогу обʼєднувати учнівство в змінні групи й забезпечити широкий вибір профілів і предметів / курсів), регіони мали переглянути мережу закладів освіти до 1 вересня 2024 року. Однак ці строки порушені — мережу досі затверджують. Планування мережі ліцеїв, як пояснювали раніше в МОН, базується на ГІС-картографуванні та доступності. Максимальна відстань від місця проживання дитини до ліцею — до 30 км, у багатьох випадках — ближче (10–20 км).

[ГІС-картографування — це створення цифрових інтерактивних карт за допомогою геоінформаційних систем, які поєднують зображення території з різними статистичними даними, списками тощо — ред.]

Більшість академічних ліцеїв має бути відокремлена від 1–4-х і бажано від 5–9-х класів, тож передбачили також і довезення учнівства старшої школи. Із держбюджету виділяють кошти на закупівлю автобусів: 

• у 2024 році на це спрямували майже 2 мільярди гривень (придбано понад 600 автобусів); 
• у 2025-му виділили 2,4 мільярда гривень (вартість орієнтовно 740 автобусів).

Водночас, як запевняють у міністерстві, це не означає, що початкові школи та гімназії закриватимуть. Змінюється лише структура старшої школи. 

У міністерстві пояснюють, що модель «1–4-ті класи — початкова школа, 5–9-ті — гімназія, 10–12-ті — ліцей» успішно працює в більшості європейських країн. А безперервність освіти забезпечують не завдяки фізичній прив’язаності до одного закладу, а завдяки логічній послідовності етапів освіти, увазі до індивідуальних потреб учнівства та якості освітнього процесу на кожному рівні.

Навесні 2025 року ці вимоги спробували закріпити в законопроєктах № 13120 та № 13120-1 (альтернативний). Це спричинило широку дискусію в батьківських та освітянських спільнотах, які просили парламент не підтримувати жодного з проєктів. Відповідна петиція на сайті Кабміну набрала понад 25 тисяч голосів.

Противники змін у шкільній мережі висловлювали побоювання, що, мовляв, через такі вимоги частина учнівства не матиме доступу до повної загальної середньої освіти, початкові школи закриють, багатодітним батькам доведеться водити дітей одночасно до різних закладів тощо. Про те, які із цих ризиків реальні, а які ні, «Вчися.Медіа» раніше розповідало тут.

Кабмін відповів на петицію та пояснив, що зміни в шкільній мережі неминучі, адже їх передбачають реформа НУШ та законодавство:

Необхідність відділити старші класи в МОН раніше пояснювали так:

• учнівство старших класів має свої освітні, соціальні й психологічні особливості, тому важливо вибудовувати інший підхід до навчання, до того ж учительству не потрібно буде перемикатися між навчанням молодших і старших учнів та учениць;
• заклад отримає більше свободи: можливість відходити від класно-урочної системи, навчати в змінних групах або викладати курси впродовж кількох місяців, а не всього навчального року;
• традиція залишатися в 10-му класі свого закладу освіти звужує вибір учнівства, натомість ознайомлення з іншими освітніми можливостями сприяє самореалізації;
• якщо в одній будівлі будуть вчитися 1–9-ті класи, то там може не вистачити приміщень для навчання старшокласників/ць у міжкласних групах. А отже, вибір предметів і курсів буде фізично обмежений. 

*Наразі на сайті реформи старшої школи йдеться про те, що кількість потенційних академічних ліцеїв у 2027 році становитиме 2 587 (із загальної кількості шкіл — 13 686).

• 2024–2027 роки

Підготовка до впровадження реформи (зміни до законодавства, розробка програм, підручників, навчальних матеріалів, професійний розвиток учительства, оновлення освітнього середовища в академічних ліцеях / професійних і фахових коледжах тощо).

• 1 вересня 2025 року: перший етап пілотування реформи старшої школи

До масштабного запуску профільної реформи в МОН передбачили два етапи пілотування. Перший стартував у 2025–2026 навчальному році. У ньому беруть участь 30 ліцеїв-амбасадорів із різних регіонів України.

Ці заклади почали підготовку до пілотування в червні 2024 року. Упродовж цього часу вони розробляли стратегію розвитку, визначали профілі, а також створювали курси за вибором для учнівства. Згодом колективи закладів-амбасадорів стануть менторами для інших пілотних академічних ліцеїв, а їхні напрацювання ляжуть в основу масового пілотування, а пізніше — реалізації реформи.

Читайте також:

• 1 вересня 2026 року: другий етап пілотування реформи

На цьому етапі до пілотування планують долучити ще приблизно 100–150 закладів освіти. Вони апробуватимуть оновлений зміст і структуру навчання в 10–12-х класах, отримуватимуть методичний супровід і здобуватимуть практичний досвід для масштабування реформи з 2027 року. 

У пілотуванні візьмуть участь заклади, які відповідають таким обов’язковим критеріям:

• заклад є ліцеєм і занесений до мережі, що забезпечуватиме профільну середню освіту за академічним спрямуванням у 2027–2028 навчальному році;
• наявність / доступність укриття, що одночасно вміщує не менш як 35 % учнів та учениць (для денної форми), або документальне підтвердження його будівництва / капітального ремонту;
• не менше ніж 60 учнів та учениць у 9-х класах (на 1 вересня 2025 року), крім закладів у гірській місцевості та з навчанням мовою корінного народу / національної меншини;
• для ліцеїв без 9-х класів — не менше ніж 60 учнів та учениць 10-х класів (на 1 вересня 2025 року).

Також заклади обиратимуть за такими критеріями пріоритетності:

• структура закладу (із початковою ланкою; із гімназією; відокремлений ліцей): пріоритет надаватимуть відокремленим ліцеям;
• кількість учнів / учениць одного року навчання: що більше дітей, то вищий пріоритет;
• кількість профільних кластерів для впровадження: що більше кластерів, то вищий пріоритет;
• наявність унікальних характеристик (специфіка закладу освіти, посилена матеріально-технічна база тощо).

Додамо, що прийом заявок завершився наприкінці жовтня 2025 року. Список дібраних закладів МОН оголосить найближчим часом.

Читайте також:

• 1 вересня 2027 року: масове впровадження реформи старшої школи

Із 1 вересня 2027 року в Україні повноцінно має запрацювати мережа академічних ліцеїв, які пропонуватимуть учнівству профільне навчання, предмети та інтегровані курси за вибором, матимуть оновлену матеріально-технічну базу тощо. Саме з вересня 2027-го профільну освіту здобуватимуть учні й учениці, які пішли до 1-го класу у 2018-му, коли стартувала реформа НУШ.

Також додамо, що до 2027 року в межах підготовки до реформи ще вноситимуть зміни до законодавства, розроблятимуть нові програми, підручники й навчальні матеріали, забезпечуватимуть професійний розвиток учительства, оновлюватимуть матеріально-технічну базу академічних ліцеїв тощо.

Читайте також:

• Весна-літо 2030 року: перший випуск 12-го класу

У 2030 році учні й учениці, із якими починалося впровадження реформи НУШ у 2018-му, закінчать 12-ті класи в академічних ліцеях. Саме тоді дізнаємося про фінальні результати реформи старшої школи. А до 2033 року в МОН планують ще раз переглянути мережу закладів освіти відповідно до цих результатів та демографічної ситуації в країні.

Докладніше про реформу старшої школи читайте на сайті «Профільна».

Фото Артема Галкіна, передрук світлин суворо заборонено