Путівники та чеклісти з оцінювання — що пропонує МОН у виставленні оцінок за групами результатів

Минула осінь запам’яталася освітянам та освітянкам адаптацією до нових підходів оцінювання. Перед стартом 2024–2025 навчального року Міністерство освіти і науки підготувало нові рекомендації оцінювання учнів та учениць 5–9-х класів.

Відповідно до порад МОН, учителі та вчительки мають оцінювати не лише знання, а й уміння учнів / учениць, а також брати за основу групи результатів у кожній освітній галузі (одна галузь може мати три або чотири групи результатів). Скажімо, у природничій галузі треба оцінювати, як діти досліджують природу, шукають та опрацьовують інформацію, усвідомлюють закономірності природи.

Для більшості вчителів та вчительок це стало несподіванкою, адже, крім рекомендацій, у вчительства не було ні розуміння, ні практичних інструментів, як втілити їх на практиці. 

Нещодавно в Міністерстві освіти і науки презентували путівники з оцінювання із прикладами готових завдань, які можна використовувати на уроках. Однак це знову спричинило хвилю критики та обурення, що оцінювання за групами результатів варто скасувати.

• Чому не можна відмовитися від оцінювання за групами результатів? 
• Що пропонують путівники з оцінювання від МОН? 
• Які ще зміни напрацювала робоча група міністерства, створена минулої весни?

Докладніше про це читайте далі.

Насамперед варто нагадати, як у шкільну систему освіти прийшло оцінювання за групами результатів, бо часом здається, що частина вчителів та вчительок уперше почула про це восени 2024-го, коли МОН видало нові рекомендації.

1. Стандарт

У вересні 2020 року уряд затвердив Державний стандарт базової середньої освіти, у якому описані вимоги до обов’язкових результатів навчання (пункт 12).

Своєю чергою вони містять:

• групи результатів навчання учнів, що охоплюють споріднені загальні результати; 
• спільні для всіх рівнів загальної середньої освіти загальні результати навчання учнів, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі; 
• конкретні результати навчання, що визначають їх навчальний прогрес за освітніми циклами; 
• орієнтири для оцінювання, на основі яких визначається рівень досягнення учнями результатів навчання на завершення відповідного циклу.

«Оцінювання в НУШ ґрунтується на Державному стандарті базової середньої освіти. Саме в цьому документі визначені результати навчання, яких мають досягти учні / учениці з певної освітньої галузі. Та й акцент нині зроблено на компетентісно-зорієнтованому підході, а не на конкретних знаннях. З огляду на це, потрібно оцінювати саме результати, а не окремі знання, дії чи завдання», — так прокоментували в МОН запит «Вчися.Медіа» щодо впровадження нових підходів оцінювання.

2. Пілотування НУШ

Першими за новим стандартом базової середньої освіти працювали пілотні школи НУШ (орієнтовно 150 з різних регіонів України). Відповідно — ці заклади освіти тестували нові підходи до оцінювання учнів та учениць за групами результатів.

Про досвід оцінювання однієї з пілотних шкіл редакція розповідала раніше:

«Ні в учнів, ні в батьків, ні у вчителів не виникає запитань про групи результатів» — розповідаємо історію школи, яка впоралася з новою системою оцінювання

З 2021–2022 навчального року з оцінюванням за групами результатів мали працювати й інші школи (зараз НУШ пілотують 9-ті класи, а масово реформа зайшла у 8-мі). Тож усі заклади середньої освіти мали б виставляти учням та ученицям семестрові оцінки за групами результатів.

«У стандарті результати навчання мають чітку ієрархію. Кілька конкретних результатів об’єднані в один загальний, а споріднені загальні результати — у групи. Через велику кількість конкретних результатів навчання оцінювати кожен окремо було б надто складно, тому зручним є саме оцінювання за групами результатів. Це дає змогу вчителю та вчительці отримати цілісне уявлення про поступ учня / учениці та дати зрозумілий зворотний зв’язок. Кожна оцінка має означати, на скільки дитина опанувала певне вміння, а не лише те, як добре вона вивчила правило. Акцент має бути на знаннях для життя, а не знаннях заради оцінки», — додали в міністерстві.

3. Нові рекомендації

У серпні 2024 року Міністерство освіти і науки презентувало нові рекомендації щодо оцінювання учнівства 5–9-х класів за групами результатів. Можливо, якби рекомендації з’явилися раніше, хоча б не перед стартом нового навчального року, учителі та вчительки відреагували на їх появу менш обурливо. Також хвилю критики могли б пом’якшити конкретні приклади, як учительці математики чи вчителю історії оцінювати кожного учня і кожну ученицю за трьома або чотирма групами результатів.

Досвід пілотних шкіл із новим оцінюванням, вочевидь, залишався лише їхнім надбанням, про нього мало що знали на загал.

Зрештою, брак належної комунікації із докладними поясненнями спричинили обурення: частина освітян/ок вимагала скасувати групи результатів і ставити оцінки так, як раніше.

4. Петиція

У грудні 2024 року на сайті Кабміну з'явилася петиція про скасування рекомендацій щодо оцінювання за групами результатів. Вона набрала необхідну кількість голосів — 25 тисяч — щоб її розглянули посадовці. Уряд, однак, відповів, що скасувати нічого не можливо, адже нові підходи оцінювання передбачені Державним стандартом базової середньої освіти.

До того ж, додали в МОН, пілотні школи НУШ успішно розібралися з новими підходами в оцінюванні.

5. Зміни в оцінюванні

Натомість у МОН пообіцяли полегшити для вчителів та вчительок процедуру оцінювання, зокрема:

• підготувати роз’яснення щодо фіксації оцінок у класному журналі відповідно до особливостей кожної галузі;
• розробити путівник із підготовки до оцінювання в кожній освітній галузі;
• створити нову інструкцію ведення журналу для класів НУШ, щоб увідповіднити ведення звітності з новими підходами до оцінювання;
• надати інструменти для спостереження і заповнення свідоцтва досягнень.

Крім цього, навесні 2025 року в МОН створили робочу групу, яка мала б утілити ці завдання в життя, насамперед розробити пропозиції до впровадження нової системи оцінювання.

Щоб дізнатися докладно про напрацювання робочої групи щодо оцінювання за групами результатів, «Вчися.Медіа» надіслало запит у міністерство із проханням прокоментувати, на які зміни очікувати найближчим часом.

Як пояснили в МОН, робоча група з питань оцінювання підготувала матеріали, які лягли в основу путівників з оцінювання за окремими освітніми галузями.

«Ці матеріали слугуватимуть практичним інструментом упровадження компетентнісного підходу до оцінювання в 5–9-х класах НУШ, допоможуть учителям та вчителькам відійти від традиційної перевірки знань і зосередитися на відстеженні індивідуального поступу учнів / учениць, формуванні навичок самооцінювання та взаємооцінювання, а також забезпеченні прозорості й об’єктивності оцінювання результатів навчання відповідно до вимог Державного стандарту базової середньої освіти», — ідеться у відповіді МОН.

На відміну від традиційних методичних рекомендацій, путівники з оцінювання:

• поєднують теорію з практичними інструментами;
• мають детально описану специфіку кожної з освітніх галузей;
• пропонують перелік видів навчальної діяльності, які безпосередньо спрямовані на формування та оцінювання результатів навчання.

«Це допоможе вчителю / вчительці інтегрувати оцінювання в освітній процес, роблячи його природною частиною уроку», — переконані в МОН.

Також у путівниках є зразки підсумкових робіт із детальними схемами та критеріями оцінювання. Це допоможе педагогам та педагогиням адаптувати такі роботи під власні потреби або створювати аналогічні завдання.

Крім зразків завдань, експерти робочої групи підготували чеклісти. Вони дадуть змогу вчителю / учительці надавати учням / ученицям конструктивний зворотний зв’язок, що спрямований не просто на фіксування помилок, а на їхнє виправлення та подальший розвиток.

«Запропоновані інструменти дають змогу робити акцент на тому, що оцінювання має бути комплексним, перевіряти не лише знання, а і вміння застосовувати їх у життєвих ситуаціях. Ці матеріали покликані стати настільним довідником для кожного вчителя НУШ, спростити процес підготовки до уроків, підсумкового оцінювання», — додали в міністерстві.

Читайте також:

МОН затвердило концепції освітніх галузей і дорожню карту їх реалізації до 2030 року

З появою оцінювання за групами результатів учителі та вчительки запитували, а скільки оцінок за урок ставити, якщо одного учня чи одну ученицю треба оцінити відразу за трьома-чотирма критеріями оцінювання. Так само освітяни й освітянки не розуміли, як вести електронні журнали, які на початку нововведення не були до цього адаптовані. Або ж яка має бути частота оцінювання — щоуроку, щотеми чи щосеместру.

У МОН нагадали, що вчитель / учителька оцінює учнів та учениць за групами результатів упродовж семестру періодично відповідно до свого планування заходів з оцінювання. Оцінювати учнів / учениць щоуроку з фіксацією в журналі відразу трьох чи чотирьох груп результатів не треба.

«Наприклад, учитель/ка української літератури знає, що на цьому уроці діти усно відповідатимуть і можна оцінити групу результатів 1. Тож він / вона фіксує ці оцінки в журналі з позначкою внизу сторінки, що це ГР-1. Учитель/ка розуміє, що цей вид роботи дає змогу відстежити рівень досягнення результатів навчання відповідної групи, — навели приклад у міністерстві. — Якщо вчителі ведуть електронні журнали, треба лише клікнути на необхідну колонку в журналі. Чимало з них уже налаштували опції оцінювання результатів навчання за групами та дають змогу виводити середні бали під час виставлення семестрових оцінок».

Якщо вчитель/ка оцінює проєктну роботу учнів, то в ній можуть бути закладені відразу всі групи результатів. І тоді справді на одному уроці фіксують три чи чотири оцінки за різними групами результатів. Однак проєкт може тривати кілька тижнів, відповідно, оцінювати його треба наприкінці виконання, а не щоуроку.

«Проєктна робота розрахована на кілька уроків, має різні етапи, кожен етап передбачає виявлення результатів навчання відповідної групи, тому вчитель може оцінювати, як у кінці завершення проєкту, так і поетапно. Тоді будуть різні способи фіксування результатів оцінювання», — наголошують у МОН.

Тож технічно для вчителів та вчителів нічого не змінилося. Як додають у міністерстві, ідеться швидше про зміну в розумінні, що підібрані для уроку завдання допомагають відстежувати, яку саме компетенцію вони формують.

Фото Артема Галкіна, передрук світлин суворо заборонено