«Ні в учнів, ні в батьків, ні у вчителів не виникає запитань про групи результатів» — розповідаємо історію школи, яка впоралася з новою системою оцінювання
«Закидайте мене камінням за те, що маю класного заступника, яка за три роки вже підготувала нас до ГР, згуртований вчительський колектив, батьків, що підтримують, і головне за те, що система оцінювання за групами результатів не стала для нас проблемою в масштабах цілої країни…» — такий допис у фейсбуці зробила Людмила Герасименко, директорка релокованої Дніпрорудненської школи «Талант» (Запорізька область).
Це стало відповіддю на закиди інших освітян, що оцінювання за групами результатів отримало позитивні висновки від пілотних шкіл, які першими знайомилися з реформою «Нова українська школа» й апробували нову систему оцінювання (згодом у Міністерстві освіти і науки пояснили, що такі закиди маніпулятивні), а в МОН начебто проігнорували петицію до Кабміну про скасування оцінювання за групами результатів, яка набрала 25 тисяч голосів.
Тема оцінювання досі спрацьовує як подразник для вчительської спільноти. Нові рекомендації щодо оцінювання учнівства 5–9-х класів за групами результатів вийшли в серпні 2024 року. Раніше з новим оцінюванням працювали пілотні школи НУШ («Талант» теж пілотує реформу), а останні три роки мала б знайомитися решта шкіл (зараз НУШ пілотують 8 класи, а масово НУШ прийшла в 7 класи). Зокрема, усі школи мали б виставляти учням та ученицям у НУШ семестрові оцінки за групами результатів. Також ці підходи прописані в Державному стандарті базової середньої освіти.
Нагадаємо: оцінювання за групами результатів передбачає, що вчителі оцінюють не лише знання, а й уміння учнів. Скажімо, у природничій галузі оцінюють, як учні досліджують природу, шукають та опрацьовують інформацію, усвідомлюють закономірності природи. У кожної з дев’яти освітніх галузей може бути три або чотири групи результатів.
Однак нове оцінювання досі є приводом для палких дискусій між освітянами. Частина з них вимагає від Міністерства освіти і науки скасувати чи бодай спростити систему оцінювання за групами результатів. Вочевидь, новацію не сприймали би так болісно, якби методична підтримка до нового оцінювання з’явилася раніше — наприклад, якби в МОН запропонували вчителям приклади завдань за групами результатів.
У Дніпрорудненській школі «Талант» кажуть, що їм так само на початку доводилося чимало часу присвятити знайомству з групами результатів, розбиратися, які завдання підходять під кожну групу та які компетентності вони оцінюють. Тепер по обмін досвідом до «Таланту» звертаються інші школи. «Вчися.Медіа» поспілкувалося з Людмилою Герасименко та її заступницею Жанною Разієвською про те, завдяки чому в них прижилася нова система оцінювання та як із цим розбиралися вчителі.
ЯК «ТАЛАНТ» РОЗІБРАВСЯ З ГРУПАМИ РЕЗУЛЬТАТІВ
Школа «Талант» уперше дізналася про оцінювання за групами результатів, коли пілотні класи НУШ перейшли з початкової школи до базової. Жанна Разієвська розповідає, що тоді система оцінювання тільки формувалася, але пілотні школи все ж знайомилися з групами результатів. Насамперед ішлося про використання груп результатів у семестрових оцінках.
Перший рік роботи (пілотний) з групами результатів і заповненням свідоцтва досягнень у базовій школі теж став викликом, але точно не шоком, зауважує Людмила Герасименко. Перше, що зробили в школі, — скористалися досвідом початкової ланки. Далі створили робочу групу з адміністрації та вчителів-пілотників, вивчили нормативну базу про оцінювання, порівняли загальні, конкретні та очікувані результати для 5–6-х класів у Державному стандарті базової середньої освіти з очікуваними результатами навчання в модельних програмах.
Також визначили вимоги, критерії та індикатори для кожної окремої групи результатів, продумали, як фіксувати групи результатів упродовж семестру й не загубити динаміку розвитку дитини, щоб потім переносити ці оцінки в журнал у кінці кожного семестру. Протягом року в школі апробовували створену модель — і тільки потім вийшли на загал до педагогічного колективу.
«Напевно, у цьому і є плюси пілотування, що ми пропрацьовуємо всі моменти і в будь-якій критичній точці можемо їх змінити, вилучити, додати, удосконалити тощо, — каже директорка “Таланту”. — Саме тому нашим учителям, які йдуть за пілотниками, набагато легше: вони вже мають напрацьовані практики. Можливо, якби досвід пілотників систематично використовували вчителі всієї України, багатьох проблем вдалося б було уникнути».
Ще один досвід, який узяли вчителі базової школи з пілотної, — це щоденники спостережень. За словами пані Людмили, не бачили іншого ефективного інструменту для комплексного оцінювання та фіксації обов’язкових результатів навчання, який давав би змогу здійснювати об’єктивне оцінювання і враховував би рівень особистих досягнень учня.
Ведення таких щоденників не було обов’язковою вимогою для шкіл, які працюють з НУШ у 5–9-х класах. Але саме воно дозволило фіксувати розвиток дитини та оцінювати компетентності, а наприкінці семестру перетворити спостереження на оцінки за групами результатів. Бо, звісно, оцінити знання не складно — а от як оцінити компетентності? До речі, у 2023 році цей досвід увійшов до науково-методичного посібника «Нова українська школа в базовій середній освіті: впевнені кроки Запорізької області».
«Звісно, в учителів має бути внутрішня мотивація в усьому розібратися. Якщо я, як вчителька інтегрованого курсу літератур, із самого початку розуміла, що, наприклад, “Сприймає усну інформацію на слух / Аудіювання” — це вже точно не звична нам до цього форма роботи одного окремого уроку (прослухав — дав відповіді на тестування), а саме група результатів — тобто комплексне спостереження за усною взаємодією з можливістю формування її протягом семестру/року, — то я брала Держстандарт і модельну програму, прописувала собі в щоденнику спостережень, за якими індикаторами бачитиму, що дитина усно взаємодіє з текстом, — каже Людмила Герасименко.
— Це забирало час. Припускаю, не кожен так розбирався і не бачив різниці між аудіюванням як окремою формою роботи й аудіюванням як окремою групою результатів. Уже третій рік, як НУШ масово зайшла в 5-й клас. Уже два роки, як усі українські вчителі базової школи працюють з групами результатів — нехай не з поточними, але ж підсумкові були. І в журнали виставляли, і у свідоцтво досягнень. Чому в цьому році дехто з українських вчителів виявився не готовим до нових рекомендацій оцінювання? У нас ні в батьків, ні в учнів, ні у вчителів не виникло запитань до нового оцінювання, бо вони вже його бачили раніше. Можливо, варто бути чесними й не імітувати НУШ, а реалізовувати?»
ЯК У ШКОЛІ ОЦІНЮЮТЬ УЧНІВ З ОГЛЯДУ НА НОВІ РЕКОМЕНДАЦІЇ МОН
Що змінилося у 2024/2025 навчальному році? По-перше, як розповідає Людмила Герасименко, з’явилася можливість обрати модель оцінювання, запропоновану МОН, або розробити свою. По-друге, до підсумкового оцінювання за групами результатів (яке було й раніше) додалося поточне оцінювання за тими самими групами результатів. По-третє, з’явилися чіткі уніфіковані галузеві критерії як для процесу навчання (поточне оцінювання), так і для різних його етапів (підсумкове оцінювання).
Школі «Талант» тепер не треба вести щоденники спостережень, бо будь-яка робота на уроці — це і є певна група результатів. Наприклад, Жанна Разієвська викладає географію та біологію. У її предметах заплановано багато практичних та лабораторних робіт, інформаційних та дослідницьких проєктів. Ці роботи вже відповідають певним групам результатів.
Скажімо, як учні й учениці досліджують природу (це одна з груп результатів у природничій галузі)? Це відбувається під час практичних або лабораторних робіт. За словами заступниці директорки, учителі мають побачити цей взаємозв’язок (певна робота на уроці відповідає певній групі результатів), адже масових змін в оцінюванні не відбувається. Треба змінити завдання з акцентом на розвиток компетентностей та зрозуміти, якій саме групі результатів воно відповідатиме.
«Нові рекомендації щодо оцінювання полегшили мені життя. Зараз я знаю, яка робота якій групі результатів відповідає, можливо, навіть двом групам водночас. Виставляю ці оцінки в електронний журнал, який наприкінці семестру автоматично розраховує кожну групу результатів. Крім цього, ми проводимо наприкінці семестру підсумкові роботи за окремими групами результатів. Адже вчителі можуть обирати: проводити комплексну роботу за всіма чи за окремими групами результатів», — пояснює Жанна Разієвська.
Утім, як більшості шкіл, «Таланту» бракує уніфікованих зразків завдань для підсумкових чи комплексних робіт за групами результатів.
Людмила Герасименко додає, що поява таких матеріалів дасть змогу отримати більш об’єктивне масове оцінювання, бо зараз школи оцінюють учнівство за групами результатів так, як самі собі розтлумачать.
«Мені, філологу, складно уявити, як можна одну комплексну роботу розробити за всіма чотирма групами результатів, щоб встигнути за урок її оцінити, щоб діти встигли її виконати (такої вимоги наразі немає — ред.). Для мене це поки задачка із зірочкою — якісні комплексні роботи як для поточного, так і для підсумкового оцінювання. Але мені хотілося б сісти й розібратися з прикладами таких розробок або скласти їх. Бо зараз основна проблема впирається в розроблення компетентнісних завдань, на які може йти декілька годин підготовки до уроку», — додає директорка.
Такі завдання могли б готувати методисти або авторські колективи, які працюють над підручниками. Наприклад, Жанна Разієвська знайшла дидактичні матеріали до географії та біології в електронних додатках до підручників на сайті Інституту модернізації змісту освіти, а також на сайтах видавництв та платформі «Всеукраїнська школа онлайн», де опубліковані підручники для пілотних 8-х класів.
Однак такі розробки є не для всіх освітніх галузей.
ЩО ЩЕ ЗАВАЖАЄ НОВОМУ ОЦІНЮВАННЮ
На відміну від школи «Талант», інші заклади нарікають, що групи результатів ускладнили їм роботу. Людмила Герасименко зауважує: якщо починати знайомство з новим оцінюванням тільки зараз, то так — це непростий шлях. Треба вивчити нормативну базу, розібратися з критеріями, ознайомитися з механізмом оцінювання за групами результатів, провести роботу з батьками.
«Школам зараз потрібно пройти той шлях, який ми проходили три роки. Думаю, через рік-два вони так само говоритимуть, що в них немає проблем із групами результатів. Я не скажу, що нам це далося просто. Адміністрація дуже багато в цьому питанні працювала, розбиралася, обговорювала з колективом. Думаю, у масових шкіл зараз є проблеми, тому що вони тільки на початку цього шляху. Але коли вже є нормативні документи та критерії, то пройти його простіше, ніж було нам», — додає директорка школи «Талант».
Людмила Герасименко припускає, що труднощі з оцінюванням виникли ще й тому, що вчителі не готові працювати за підходами НУШ. По-перше, у нас досі немає випускників університетів, які б готувалися за програмою підготовки вчителів «Нової української школи». По-друге, частина освітян не прагне докладати зусиль та перебудовуватися, щоб працювати по-іншому.
Також завадило й те, що певний час бракувало інформаційної кампанії щодо реформи.
«Треба більше розповідати, що таке “Нова українська школа”, які закладають у неї сенси, ділитися історіями шкіл, які працюють за НУШ. Бо йдеться не про фізичні зміни. От ми зараз взагалі залишилися без школи, без меблів, без обладнання, хоч у нас була шикарна школа. Але це не означає, що ми перестали бути прихильниками НУШ і готові відмовитися від реформи», — каже Людмила Герасименко.
За її словами, втілювати реформу в мирні та воєнні часи — звісно, різні речі. Але якщо це може робити школа, яка в березні 2022 року опинилася в окупації, а нині релокована до Запоріжжя, то, вочевидь, це до снаги й іншим.
Фото Дніпрорудненської школи «Талант»
