46 % підлітків вірять в оптимістичне майбутнє України— дослідження впливу освіти на соціальний капітал у громадах

З-поміж учнів 8–11-х класів, їхніх батьків, учителів та представників шкільних адміністрацій саме підлітки найменш оптимістично налаштовані щодо майбутнього України. 46 % з них вірять у майбутнє країни, 16 % — песимістично налаштовані, 33 % — не визначилися. Водночас більш оптимістично налаштовані учителі та представники адміністрацій — 67 % і 88 % відповідно. Про це свідчать результати соціального дослідження «Війна, освіта та соціальний капітал. Три роки повномасштабного вторгнення», яке провів Міжнародний благодійний фонд savED у 2025 році.

Аналітики вивчали, якою мірою сучасні підлітки відчувають власну приналежність до рідних громад та майбутнього України в цілому, а також наскільки умови освітнього середовища впливають на розвиток, соціалізацію, формування довіри та відчуття власних перспектив у молоді. Зокрема, дослідники спробували встановити взаємозв’язок між відновленням доступу до освіти в постраждалих регіонах та майбутнім соціального капіталу і стійкості громад під час війни.

Усього в опитуванні протягом травня-червня 2025 року взяли участь онлайн понад 120 шкіл з усіх регіонів, підконтрольних уряду України, включно із закладами з прифронтових територій та школами з високою часткою внутрішньо переміщених осіб. Серед різних категорій учасників зі школярами безпосередньо проведено найбільшу кількість інтерв’ю — 1924. Крім національного кількісного опитування, аналітики провели поглиблене дослідження п’яти окремих громад на Миколаївщині, Київщині та Одещині.

Як показало дослідження:

• 40 % підлітків критично оцінюють можливість знайти гідну роботу у своїй громаді та в Україні загалом. Але така ж кількість школярів (40 %) такі можливості для себе бачить;
• у порівнянні з дослідженням savED, проведеним у 2023 році, кількість учнів, які хотіли б переїхати жити за кордон майже не змінилася — 22 % проти 26 % у попередніх опитуваннях;
• наразі в Україні точно лишатися хочуть 52 % (у 2023 році — 53 %), але з них у своєму місті / селі — лише 30 %; 
• 53 % учнів повністю або переважно відчувають свою належність до громади, тоді як майже третина (32 %) не відчуває її взагалі або відчуває слабко; 
• 71 % задоволених навчанням у школі учнів відчувають себе частиною громади, тоді як серед незадоволених таких лише 28 %;
• 69 % підлітків, які вважають свою діяльність такою, що має сенс, мають високе відчуття належності до громади, тоді як серед тих, хто цього не відчуває — лише 20 %; 
• 57 % учнів, що навчаються очно, мають багато друзів у школі, тоді як серед учнів онлайн-формату цей показник становить 41 %;
• водночас лише 42 % усіх учнів вважають, що в їхній школі є достатні можливості для участі в гуртках чи секціях, що є особливо обмеженим у дистанційному навчанні; 
• 52 % підлітків із прифронтових регіонів високо оцінюють роль школи у своїй самореалізації в майбутньому.

Співзасновниця фонду savED Ганна Новосад вважає, що дослідження показує роль школи в житті підлітків. Це не лише місце для уроків, а й важливий складник соціального капіталу, що сигналізує про рівень вкоріненості, включеності та участі в спільноті.

«Наявність якісних освітніх можливостей для дітей та підлітків — це критичний чинник життєстійкості громад та їхньої спроможності відновлюватися і розвиватися далі. За три роки роботи з пошуком інструментів, що допоможуть порівняно швидко та безпечно відновити доступ до освіти як до сервісу, ми у фонді savED зрозуміли ключове: людям потрібні люди», — додає Ганна.

Серед інших показників, автори дослідження «Війна, освіта та соціальний капітал. Три роки повномасштабного вторгнення» також проаналізували в динаміці зміни в психоемоційному стані школярів та наявність у них освітніх втрат.

• 33 % підлітків прямо зазначили, що мають підвищену тривожність (у 2023-му тривогу відчували 37 %); 
• два роки тому про потребу в психологічній підтримці заявляли 26 % учнів, що на 5 % більше, ніж у 2025-му; 
• у порівнянні з 2023 роком збільшилася частка представників адміністрацій шкіл, які визнають наявність у дітей освітніх втрат — 82 % проти 66 % у попередніх опитуваннях; 
• лише 29 % адміністрацій бачать покращення успішності за два роки, 28 % вказують на погіршення, решта не бачать змін;
• серед учителів помітно зросла частка тих, хто вважає бар’єром для успішного навчання дітей брак підтримки з боку батьків — цей показник зріс із 9 % до 24 %.

Дослідження ініційоване міжнародним благодійним фондом savED, реалізоване соціологічною агенцією Vox Populi agency спільно з командою savED за фінансової підтримки міжнародного фонду «Відродження» та USAID.

Фото savED